Віктор Янукович присвятить своє президентство утвердженню європейських цінностей в Україні. Таку заяву новообраний глава держави зробив у своїй статті, що з’явилася днями у впливовому американському виданні «The Wall Street Journal». У публікації під назвою «Україна буде мостом між Сходом і Заходом» Янукович задекларував намір «економічно та політично підготувати Україну до вступу в Євросоюз».

Свій перший закордонний візит новий президент також має намір здійснити у західному напрямку – до Брюсселя. За повідомленням ЗМІ, європейський вояж запланований на 1 березня. Візит до Росії лише другий на черзі – як припускають, він відбудеться вже після призначення нового прем’єр-міністра.

Коментуючи згадані «європейські метаморфози» політика, якого завжди вважали проросійським, в Україні заговорили про шанси перегляду зовнішньополітичних пріоритетів Партії регіонів. Дехто з аналітиків заявляє про те, що великий донецький капітал, який стоїть за Віктором Януковичем, дозрів до усвідомлення вигоди цивілізованих правил гри і готовий повернутися обличчям до Європи. Лунають навіть припущення, що «біло-синя» влада – за іронією долі – зможе зробити більше для наближення України до Євросоюзу, ніж це зробила влада «помаранчева».

Утім, чимало експертів налаштовані скептично. Як кажуть вони, європейські амбіції, що «прорізались» у Віктора Януковича, це лише камуфляж. Партія регіонів – не та структура, яка здатна щиро сприйняти західні цінності – переконаний експерт з проблем міжнародної безпеки Євген Жеребецький:

«Думаю, що це за визначенням неможливо. Дозволю собі таку аналогію. У Європі всі з ентузіазмом говорять про Китай, інвестують у китайську промисловість, але ніхто не веде мову про «європеїзацію Китаю». Так, президент Обама поїхав туди, намагався нагадати про права людини, але хіба китайці слухаються? Ні. І це зовсім не означає, що Європа і Америка обуряться і перестануть вкладати туди гроші. Захід воліє не помічати «грішків» Китаю, оскільки з Китаєм вигідно робити бізнес. Те саме, до речі, стосується Росії.

Що ж до нинішніх євроінтеграційних заяв Партії регіонів, то це не більш, ніж імітація. Так, великі олігархічні структури, які стоять за партією і, власне, за перемогою Януковича, мають бізнес-інтереси на Заході. Так, вони хочуть торгувати з Європою, більше того – боротимуться за створення зони вільної торгівлі. Тобто їхня мрія полягає у тому, щоб перетворити Україну на такий самий Китай, де є дешева робоча сила і жодних «гальм» щодо екології, раціонального використання ресурсів, відповідальності перед майбутнім. Тобто те, що «регіонали» декларують європейський вектор, означає лише одне – їм дуже хочеться продавати в Європу свої промислові товари та сільськогосподарську продукцію. І абсолютно не означає, що вони будуть щось серйозне робити, аби ми туди насправді інтегрувалися.

З другого боку – донецький капітал апелює до Європи, тому що боїться Росії. Адже якщо сюди прийде російський бізнес, контрольований спецслужбами, то наших скоробагатьків повідстрілюють, як курчат. Тому вони й далі намагатимуться тримати Україну поміж Сходом і Заходом. Причому того «мосту», про який пише Янукович, не буде. Буде геополітичне болото, з якого весь пасіонарний і розумний елемент тікатиме як від чуми», – сказав Жеребецький «Голосу Америки».

У щирість європейських обіцянок Януковича не вірить й інший експерт Віктор Небоженко. На думку політолога, «європейський вектор» новообраному президентові накидають олігархи з його оточення. Добра новина – каже Небоженко, – полягає у тому, що з думкою «гаманців» партії Януковичу таки доведеться рахуватися:

«Олігархи робили ці вибори, а не Янукович. І, зрозуміло, олігархи не хочуть, щоб Янукович просувався у бік Росії далі свого православного патріотизму. Їх більше влаштовує, звичайно ж, прозахідний шлях. І хоч Янукович, можливо, ще не читав цю статтю у «The Wall Street Journal», яка підписана його іменем, але йому пояснять, що соромно їхати у Вашингтон чи Брюссель, якщо ти не підтвердиш того, що в ній сказано.

Тобто олігархи «обкладають» Януковича західними обіцянками, ось такими статтями підштовхують у бік співпраці з Європою. І я думаю, вони більше за інших зацікавлені в тому, щоб Україна балансувала десь між Росією і Заходом і, можливо, навіть зробила крок у бік Заходу.

Говорити ж про те, що це перейде на рівень якихось західних цінностей – поваги до свободи слова, демократії – навряд чи можна. Адже те, що коїлося на виборах, засвідчує: «регіоналам» простіше декларувати західні цінності, ніж їх реалізувати. Але все одно – перший крок дуже важливий.

Тому я думаю, що коли він поїде на Захід і його питатимуть про його статтю, він на цей час уже знатиме про її існування і, очевидно, говоритиме, що – так, це результат моїх геополітичних роздумів.

Таким чином, Януковича готують до того, що він не тільки «маріонетка Кремля», як кажуть націонал-демократи, але ще й президент. І хоч він здобув цю владу голосами Сходу, проте йому доведеться дбати про євроатлантичну складову зовнішньої політики України», – сказав Небоженко «Голосу Америки».

Поміркований оптимізм стосовно шансів Партії регіонів «європеїзуватись» висловлює також науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. На його думку, прийняття «регіоналами» цивілізованих правил гри можливе, але буде повільним і вибірковим:

«Цілком зрозуміло, чому з’являються такі матеріали у західній пресі. Адже новообраному президентові дуже хочеться виглядати цивілізовано в очах світової громадськості, створити певні позитивні очікування, а також розвіяти негативні стереотипи – отой неприємний шлейф, який тягнеться за ним після подій п’ятилітньої давнини. Нинішня піар-кампанія Партії регіонів якраз і покликана довести західній аудиторії, що їхній лідер не є якимось монстром, а навпаки, людина європейських устремлінь.

І це добре, що політики з Партії регіонів принаймні готові ставити питання євроінтеграції – інша справа, наскільки вони готові це виконувати. Але в будь-якому разі це зараз одна з магістральних тем для «регіоналів». Адже вони усвідомлюють, що бодай певні засадничі принципи верховенства права треба забезпечити – хоча б заради того, щоб зберегти свою власність незалежно від того, хто сьогодні при владі. Тому для них важливо розвивати тут в Україні політичні, суспільні, правові інститути, які б створили гарантії захисту майнових інтересів. Але з іншого боку, це не значить, що вони готові уже найближчим часом втілювати усі норми і правила, характерні для європейської спільноти. Адже йдеться в основному про велику індустрію, для якої Україна є насамперед ринком робочої сили, і в більшості випадків цей бізнес не готовий прийняти європейські стандарти ринку робочої сили і наслідувати ці стандарти. Так само цей вітчизняний бізнес не готовий прийняти європейські екологічні стандарти, які вимагають величезних інвестицій у застарілу промисловість.

А відтак на сьогоднішній день «регіонали» зацікавлені в дуже повільному рухові в напрямку Європи. Вони не поспішатимуть, роблячи лише окремі обачні кроки, аби максимально скористатися з того, що Європейський Союз знаходиться поряд, що це найбільший у світі ринок, що є перспектива створення зони вільної торгівлі з цим ринком. Що ж до прийняття цивілізованих норм і правил цього ринку, то підхід буде вибірковим і поступовим», – зазначив Сушко в інтерв’ю «Голосу Америки».