Спеціальні потреби

Єпископ Євстратій: Кирил діє як політик, а не як пастир


Участь патріарха Кирила в інавгурації Віктора Януковича збурила вихор емоцій серед українських віруючих та духовенства. Запрошення глави Російської православної церкви, аби той освятив вступ на посаду президента України, стало безпрецедентним у вітчизняній історії. У багатьох цей крок викликав обурення. Натомість соратники Януковича вважають рішення цілком природним.

Як пояснюють вони, новобраний президент завжди належав до Української православної церкви у підпорядкуванні Московського патріархату. А верховним ієрархом цієї церкви є, як відомо, Московський патріарх Кирил.

УПЦ МП закликала не політизувати участь патріарха в інавгураційній церемонії. Натомість представники іншої гілки українського православ'я - УПЦ КП - розцінюють нинішній візит московського гостя, як суто політичний акт. Про це в інтерв'ю «Голосу Америки» сказав речник Київської патріархії єпископ Євстратій (Зоря).

«Г.А.»: «УПЦ Московського патріархату просила своїх вірних молитися і не політизувати приїзд патріарха Кирила. А як поставились до такої новації, як благословення на президентство з рук з Московського патріарха, у Київському патріархаті?»

Речник УПЦ КП владика Євстратій: «По-перше, я хотів би сказати, що йдеться не тільки про Київський патріархат. Я бачу по реакції суспільства, що оцінка була дана однозначна - це є політична подія. Експерти, науковці, громадські діячі, політики - усі розцінили це саме, як політичний акт. Чому? Тому, що вже в неділю 21-го лютого предстоятель УПЦ МП у Києві митрополит Володимир благословив Януковича, здійснив молебень. І після цього звершувати нову молитву, знову благословляти - це вже явно не виглядає, як подія релігійно вмотивована; а виглядає, як спроба показати себе, як главу, провідника церкви для України. А якщо взяти до уваги ще й ту концепцію, якої дотримується патріарх Кирил - ідею «русского мира» і України, як його невід'ємної частини, українського народу, як складової того, що він називає «исторической Русью», чи «святой Русью», - то нічого, крім політики, тут насправді не можна побачити. Отож зовсім не йдеться про якусь суб'єктивну оцінку Київського патріархату. І казати, що жодної політики тут нема, означало б замовчувати очевидне і не називати речі своїми іменами.

З другого боку, я чудово розумію позицію УПЦ МП: адже це їхній патріарх, і вони - хочуть того чи ні - повинні захищати його позицію, чи принаймні якось виправдовувати. Тому я не знаю, наскільки їхні заклики «не політизувати» були від щирого серця, а наскільки були просто такими, як їх мусили озвучити.

Власне до цього візиту і до цього молебню, наскільки я міг зрозуміти, навіть у самому оточенні Віктора Януковича було доволі неоднозначне ставлення. Буквально ще ввечері 24 лютого, після того як патріарх Кирил прилетів до Києва, з'явилася інформація із посиланням на джерела в Партії регіонів, що Віктор Янукович не приїде на цей молебень. І я розцінюю появу цієї інформації якраз як відображення сумнівів щодо «політкоректності» візиту.

Та й навіть сам молебень - як він відбувався - то там було кілька досить промовистих речей. Наприклад, попри те що перед Януковичем стояло два ієрархи [митрополит Володимир і патріарх Кирил – «Г.А.»], у своєму подячному слові він звернувся «Ваше блаженство». А цей титул належить тільки митрополиту Володимиру. У подячному слові Янукович ніяк не акцентував увагу на візиті патріарха Кирила. Він сказав, що дякує за молитву за Україну, бо Україна сильна, багата, талановита, вона здолає всі труднощі - тобто максимально обмежив вияв свого ставлення до того, що його приїхав благословити Московський патріарх.

Очевидно, що сумніви у них таки були, і суспільна - переважно негативна - реакція не могла не бути поміченою. А відтак говорити, що саме Київський патріархат політизує, чи окремі політики політизують цю подію - я вважаю, що це не зовсім коректно.

Насправді сам патріарх Кирил те, що можна було зробити як молитву, зробив як політичну акцію. Чому би не помолитися за президента України, не благословити його під час візиту в Москву, який незабаром відбудеться? Це було б цілком логічно: провести таку молитву і подати своє благословення. Чому була така необхідність прибувати саме в день інавгурації, незважаючи ні на що - ні на протести, ні на обурення? Тому нічого, крім політичної мотивації, я за цим не бачу».

«Г.А.»: «А як ви пояснили б те, що патріарх Кирил під час молебню в Лаврі трохи «відредагував» текст української молитви? Замість слів «Боже великий єдиний, нам Україну храни», він значущо промовив «Русь-Україну храни». Який підтекст закладається в ці слова з огляду на вже загадану Вами концепцію «русского мира»?

Власика Євстратій: «Ну, насправді нам певною мірою приємно чути ці слова, тому що титул нашого предстоятеля звучить як Патріарх Київський і всієї Руси - України. Але все залежить від того, як на це словосполучення дивитися. Бо так, як дивимося ми, то ми ідентифікуємо Україну з Руссю. А так, як дивиться патріарх Кирил, то він ідентифікує Україну з Росією.

Тобто коли ми дивимося на це словосполучення із Києва, то ми вказуємо на тяглість традиці; на те, що Україна - це і є Русь; Київ - це і є серце Руси. Водночас патріарх Кирил це поняття тлумачить по-іншому. Він бачить Україну частиною нинішньої великої Росії, яка об'єднана навколо Москви.»

«Г.А.»: «На Вашу думку, чи вплине цей контроверсійний візит на нинішню міжконфесійну ситуацію тут в Україні? Дехто з експертів каже, що міжправославний діалог тільки-тільки почав налагоджуватись, і тепер ця непевна рівновага може бути порушена. Чи поділяєте ці побоювання?»

Владика Євстратій: «Я не розділяю цієї думки, і я насправді не бачу ніяких передумов для того, щоб цей візит патріарха Кирила став причиною зриву діалогу, чи погіршення стосунків між власне українськими конфесіями. Як і перший візит влітку минулого року патріарха Кирила в Україну, нинішній візит став ще одним підтвердженням для широкої громадськості, що патріарх Кирил по-відношенню до України діє більше як російський політик, ніж як православний пастир. І я думаю, що український народ мудрий. Він може сам скласти свою оцінку, зробити відповідні висновки та зрозуміти, - якщо хтось іще цього не розуміє - що питання не в канонічності, чи не канонічності; благодатності, чи безблагодатності - а питання лише в тому, чи українська церква має своє серце і свій центр в Україні, чи церква підпорядковується владі Москви і її серце там.»

«Г.А.»: «І останнє запитання: коли Кирил став главою Російської православної церкви, то висувалася версія, згідно з якою РПЦ має намір під його началом приєднати до себе Київську митрополію. Чи якось підтверджується наявність таких планів?»

Владика Євстратій: «Так, ми маємо відомості, що в середовищі Московської патріархії існують певні плани обмежити, урізати права Київського митрополита, а можливо навіть поєднати Московський патріарший престол із київською кафедрою таким чином, щоб патріарх Кирил, будучи Московським патріархом, одночасно був і митрополитом Київським. Такі ідеї справді плекають. Але я не думаю, що це практично може бути реалізовано. А з другого боку, якщо говорити про шанси об'єднання Української церкви навколо Москви, чи навколо патріарха Кирила, то навіть з тієї суспільної реакції - яку ми бачимо на ось такий його раптовий приїзд на інавгурацію Віктора Януковича, - ми можемо сказати, що це нереально і ніколи не стане реальним. Патріарх Кирил і Московська патріархія - це не ті центри, навколо яких може об'єднатися українське православ'я. Українське православ'я може об'єднатися тільки навколо Києва».

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG