Спеціальні потреби

Актуально

Анкара  закликає США заблокувати резолюцію про геноцид вірмен

Туреччина попереджає адміністрацію президента Обами про можливість негативних дипломатичних наслідків, якщо США не заблокує резолюцію про визнання масових убивств вірмен під час Першої світової війни, в Османській імперії, геноцидом.

Не зобов’язуючу резолюцію про геноцид вірмен схвалив Комітет із закордонних справ Палати представників Конгресу США. За неї проголосували 23 конгресмени, а проти - 22.

Резолюція визнає вбивство вірмен в Отаманської імперії геноцидом.

Майже негайно, у відповідь на це, турецький уряд відкликав свого посла у США на консультації до Анкари.

Міністр закордонних справ Туреччини Ахмет Давутоглу, як повідомляють мас-медія, сказав під час прес-конференції, що адміністрація США не приклала досить зусиль, щоб заблокувати голосування у справі геноциду в Комісії із закордонних справ Палати представників. Він, однак, висловив сподівання, що адміністрація стримає передання цієї резолюції на розгляд Палаті представників у повному її складі.

Міністр Давутоглу зазначив, що Туреччина рішуче наміряна далі прикладати зусилля для нормалізації стосунків із Вірменією і наголосив, що вона є проти чинення будь-якого тиску з зовні у цій справі.

Туреччина і Вірменія підписали у жовтні домовленість про нормалізація відносин, але парламент Туреччини поки що її не ратифікував.

Президент Обама під своєї виборчої кампанії у 2008 році обіцяв визнати вбивство вірмен актом геноциду. Втім, ставши президентом, він називає це «найбільшим злодіянням» 20 віку, а не актом геноцидом. Сполучені Штати співпрацюють з Туреччиною та Вірменією у справі взаємного примирення, і Білий Дім відзначає певний поступ у цьому напрямку. Адміністрація президента зверталась раніше до Комітету Палати представників взяти до уваги те, щоб схваленням резолюції не образити Туреччину.

Держсекретар Гилларі Клинтон згадала про це у розмові з кореспондентами у столичному Сан Хосе, в Коста-Ріка:

« Ми обоє - президент Обама і я - чітко дали до зрозуміння, як торік так і цього року, що будь-які дії Конгресу у цій справі не відповідні, з нашого погляду, і ми їх не підтримуємо».

Держсекретар розмовляла з головою Комітету із закордонних справ Палати представників, демократом Говардом Берманом, ще заздалегідь до схвалення резолюції, і закликала його відкласти будь які слухання, чи голосування у цьому питанні.


Втім Берман не відреагував на ці слова і лише зауважив, що американсько-турецькі відносини залишатимуться міцними не залежно від результатів голосування:

«Я переконаний, що турки, не зважаючи на все ці заяви сьогодні, в основному визнають, що американсько-турецький альянс є, попросту, занадто важливим щоб їм могла перешкодити не зобов’язуюча резолюція схвалена Палатою представників».

Конгресмен Берман та інші прихильники резолюції кажуть, що моральним обов’язком Сполучених Штатів є виступати проти геноциду, щоб запобігти повторенню будь-яких подібних випадків.

Конгресмен-республіканець Ден Бартон голосував проти резолюції про геноцид, посилаючись на важливість американських баз військово-повітряних сил у Туреччині для подальший американських військових операцій в Іраку та Афганістані:

«Усвідомлюючи, що нам доведеться колись вдатись до певних військових дій, можливо навіть проти Ірану, то було б доцільним мати якомога більше друзів у тій частині світу».

Спікер Палати представників Ненсі Пелосі поки що не згадувала про те, чи резолюцію про вірменський геноцид буде передано на голосування у Палаті представників у повному її складі.

Комітет із закордонних справ схвалив подібну резолюцію про геноцид вірмен у 2007 році. Завдяки наполегливим домаганням тодішнього президента Джорджа Буша, вона не була передана на голосування Конгресу.

Вірменія похвально висловилася про прийняту резолюцію . Міністр закордонних справ Едуард Налбандян каже, що це є «доказом» американській відданості «універсальним людським цінностям» і важливим кроком вперед, для запобігання будь-яким злочинам проти людства.

Вірмени кажуть, що турки Османської імперії знищили 1.5 мільйона людей впродовж 1915-1923 років. Однак, Туреччина рішуче відкидає спроби називати це масове вбивство геноцидом і каже, що під час громадянської війни загинуло значно менша кількість вірмен, зазначаючи при цьому, що тоді гинули також і турки.

Всі новини дня

Пройти через російські ППО нечувано для нас - американські експерти про ймовірні атаки дронів на російські аеродроми

Кадри з російських ЗМІ, що показують наслідки ймовірної атаки безпілотників на аеродром у Курській області Росії 6 грудня 2022 року, через день після повідомлень про удари безпілотників по двох інших місцях у Росії. Фото поширено через REUTERS

Якщо удари, завдані цього тижня по російських військових базах, були зроблені українськими дронами, то це свідчить про те, що Україна спроможна атакувати противника на далекій відстані, а російські системи ППО є значно слабші, ніж вважалося раніше, вважають західні військові експерти.

Коментуючи в ефірі американського телеканалу CNN російські повідомлення про те, що українські сили завдали ударів по авіабазі "Енгельс" у Саратівській області та по аеродрому "Дягилево" поблизу Рязані, колишній американський генерал, колишній командувач сил США у Європі Бен Годжес сказав, що Україна, з огляду на свій науковий та технічний потенціал, цілком може створити безпілотники, здатні на подібну атаку.

На думку Годжеса, те, що така далекосяжна зброя з’явилася на озброєнні української армії, свідчить, що українці і без західної зброї середнього радіусу дії спроможні атакувати бази в Криму і можуть звільнити півострів найближчим часом.

«Якщо зараз вони здатні вразити різні бази навколо Криму, наприклад, авіабазу Севастополь та базу ВМС, то це означає, на мій погляд, що російські сили не здатні втримати Крим. Врешті-решт, очевидно, українці мають намір звільнити Крим до кінця літа», – каже генерал у відставці.

Інший військовий експерт, майор армії США у відставці Майк Лайонс також в інтерв’ю CNN розповів, що напад на базу в Курську неподалік українського кордону вже на другий день після атаки на бази в Саратівській області та в Рязані, якщо він справді був здійснений українськими військовими (в Україні цього не підтверджують – ред.) свідчить про те, що Україна посилає сигнал, що вона має можливість для таких атак. За його словами, атаки були дуже точними, і це «дуже складно влучити в ціль, що є на відстані 700 км».

На думку Лайонса, російські сили протиповітряної оборони виявилися значно слабшими, ніж американські військові вважали раніше, у часи «холодної війни».

«Пройти через російські платформи протиповітряної оборони, це було просто нечувано за часів «холодної війни». Для нас, для НАТО, це було просто неможливо. А також психологічно той факт, що Україна може взяти ці безпілотники, технологію 1970-х років, позбутись камер, інших речей, і додати інші можливості, це дає Україні дуже велику перевагу», – каже експерт. За його словами, це означає, що російські військові тепер мають захищати свої військові об’єкти, зокрема, аеродроми дальньої авіації, глибоко на території Росії.

Як наголошує інший військовий експерт, генерал-майор австралійської армії у відставці та співробітник Вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Раян, «у результаті цього удару Росії, можливо, доведеться переглянути свою оборонну позицію», тобто відсунути аеродроми для стратегічних бомбардувальників значно далі від кордонів України.

«Є багато аеродромів, командних центрів і матеріально-технічного забезпечення, розташованих набагато ближче до України, які зараз під загрозою», – вважає Мік Раян.

На його думку, це може означати, що Україна далі тримає ініціативу у цій війні, «і вони мають намір підтримувати її на кожному рівні, на якому ведеться ця війна».

Останні два дні в Росії лунають вибухи на військових об’єктах.

У понеділок, 5 грудня, у Росії повідомили про атаки на летовище в Дягілєві Рязанської області. Там вибухнув бензовоз, загинуло три людини і ушкоджено літак.

Того ж дня, ймовірно, дрон атакував авіабазу в Енгельсі Саратовської області. Там нібито були пошкоджені два стратегічні бомбардувальники Ту-95, двоє військових поранено, ще кілька шпиталізовано. Ці обидва обєкти знаходяться за 700 кілометрів від кордону з Україною.

У вівторок, вночі на 6 грудня, у Брянській області, як повідомляють російські пабліки, безпілотники атакували комбінат «Слава», розташований за 80 км від кордону з Україною. За повідомленнями, вони впали і вибухнули за три метри від резервуарів для дизельного пального.

А у російському Курську цього ж дня сталася пожежа на аеродромі. Як повідомив губернатор області, внаслідок атаки безпілотника в районі курського аеродрому загорівся нафтонакопичувач.

В районі інциденту скасували шкільні заняття та оголосили на два тижні «жовтий» рівень терористичної небезпеки.

Вісім українок потрапили до рейтингу 100 найвпливовіших жінок світу за версією BBC

Українська правозахисниця Олександра Матвійчук отримує нагороду Right Livelihood Award під час церемонії у Стокгольмі, Швеція, 30 листопада 2022 року

Восьмеро українок потрапили до числа 100 найвпливовіших жінок світу в 2022 році. Про це повідомив британський мовник BBC.

Серед тих, кого відзначили укладачі списку, є:

  • журналістка Крістіна Бердинських (за роботу в зонах російських обстрілів)
  • лікарка Ірина Кондратова (за надання перинатальної допомоги в обстрілюваному російськими військовими Харкові)
  • правозахисниця Олександра Матвійчук (за документування воєнних злочинів Росії)
  • парамедикиня Юлія Паєвська (за порятунок військових і цивільних у Маріуполі)
  • лідерка людей із обмеженими можливостями Юлія Сачук (за координацію евакуації та порятунок життів українців з обмеженими можливостями)
  • професорка математики Марина Вʼязовська (вона стала лише другою в історії жінкою, яка отримала престижну премію Філдса)
  • дружина президента України Олена Зеленська (за роль у висвітленні страждань українського народу у війні проти Росії)
  • депутатка парламенту і фронтова волонтерка Яна Зінкевич (за порятунок поранених і організацію волонтерської групи «Госпітальєри»).

«Ми шукали кандидаток, які потрапили в заголовки або вплинули на важливі події за останні 12 місяців, а також тих, чий приклад може стати натхненною історією, або тих, хто досяг чогось значного або вплинув на своє суспільство засобами, які не обовʼязково потраплять у новини», — пояснили відбір героїнь списку його укладачі.

До списку також увійшли актриса з Індії Прянка Чопра Джонас, музинтка з Великобританії Біллі Айліш, іранська альпіністка Елназ Рекабі, письменниця з Гани Нана Даркоа Секіама, а також російська співачка Алла Пугачова.

"Цей список відображає роль жінок у центрі конфліктів в усьому світі в 2022 році – від протестувальниць, які сміливо вимагають змін в Ірані, до жіночих облич конфлікту та опору в Україні та Росії. Вперше цього року ми також попросили 100 попередніх жінок призначити інших, які, на їхню думку, заслуговують на місце в списку 2022 року", - мовиться у повідомленні BBC.

Корпорація BBC щорічно складає список 100 найвпливовіших жінок у світі з 2012 року.

У штаті Джорджія 6 грудня - другий тур виборів до Сенату: що це може змінити? Відео

У штаті Джорджія 6 грудня - другий тур виборів до Сенату: що це може змінити? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:14 0:00

Після проміжних виборів у США Палата представників Конгресу відійшла республіканцям, а от у Сенаті більшість із мінімальною перевагою отримали демократи. Втім, остаточний баланс сил, як вважають оглядачі, вирішиться у південному штаті Джорджія, де 6 грудня відбувається другий тур виборів до Сенату.

Сенатори США Джим Ріш та Джин Шахін: про майбутнє підтримки Києва у Вашингтоні. Інтерв’ю

Про перспективи вступу України в НАТО та майбутнє підтримки Києва у Вашингтоні - в законодавців розпитала Ія Меурмішвілі.

 До Східної Африки прибуло 25 тисяч тонн українського зерна 

Зерно пшениці на судні MV Brave Commander з порту Южний в Україні під час прибуття до Джибуті, 30 серпня 2022 р. (Фото: Hugh Rutherford/World Food Program/via Reuters)

Перша партія зерна в рамках української ініціативи постачання потребуючим країнам прибула в понеділок до Джибуті, звідки його відправлять до сусідньої Ефіопії, в регіон, де триває найсильніша посуха за десятиліття.

Посольство України в Ефіопії підтвердило, що “зерно з України” обсягом у 25 тисяч тонн надійшло окремо від Всесвітньої продовольчої програми ООН, яка фінансує гуманітарні поставки українського зерна.

Друге судно, що містить 30 тисяч тонн пшениці, вирушить до Ефіопії наступного тижня.

Третій корабель, якого наразі завантажують, міститиме 25 тисяч тонн зерна і призначений для Сомалі, - повідомляє посольство.

Президент України Володимир Зеленський минулого місяця оголосив про ініціативу, спрямовану на допомогу «країнам, які найбільше постраждали від продовольчої кризи». Україна повідомила, що планує відправити понад 60 кораблів до Ефіопії, Судану, Південного Судану, Сомалі, Конго, Кенії, Ємену та інших країн.

Мільйони людей в Ефіопії, Сомалі та Кенії можуть голодувати через засуху, що настала після п’ятого поспіль сезону без дощів, а конфлікти в Ефіопії та Сомалі погіршують кризу.

Ефіопія поки не прокоментувала нову партію зерна з України. Однак у серпні прем’єр-міністр країни Абій Ахмед критикував повідомлення про наміри ООН доправити зерно з України до Ефіопії як спробу зобразити «ситуацію, що ми голодуємо».

Більше

XS
SM
MD
LG