Спеціальні потреби

В Україні поменшало прихильників ЄС і НАТО


За останній рік в Україні поменшало прихильників євроінтеграції. Сьогодні в НАТО хоче лише 21% українців. Якби референдум щодо вступу до альянсу відбувся тепер, більшість населення – майже 61% – проголосували б «проти». Такі дані соціологічного опитування, проведеного в грудні 2009 року, оприлюднив Фонд «Демократичні ініціативи».

За даними дослідження, впала підтримка вступу України не тільки до НАТО, але й до ЄС. Якби референдум щодо членства у Європейському Союзі проводився зараз, «за» проголосувала б лише половина громадян – 51%. Під час аналогічного опитування рік тому прихильників ЄС було більше – 56%, а позаторік іще більше – 64%. При цьому сьогодні, як свідчить опитування, помітно знизилась кількість охочих іти на референдум – якщо такий буде оголошений – і щодо НАТО, і стосовно Євросоюзу.

Коментуючи отримані результати, соціологи кажуть про суттєві зміни у зовнішньополітичній орієнтації населення України. «Українці менше цікавляться зовнішньою політикою, менше стало бажаючих рухатись у західному напрямі», – констатує директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів.

Водночас експерт акцентує увагу на разючих регіональних відмінностях. Так, на Заході України, де найбільша підтримка ідеї євроінтеграції, за вступ до НАТО готові проголосувати понад 40% населення, а за приєднання до Європейського Союзу – майже 69%. Натомість на Донбасі і в Криму, де підтримка євроінтеграції найменша, вступ до НАТО вітають лише 4%. Без особливого ентузіазму Донбас і Крим ставляться й до інтеграції в Євросоюз (50% проти), зате дуже хочуть в ЄЕП. За вступ до Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном тут ладні віддати свої голоси майже 93% населення.

«Ці цифри ілюструють проблему української розділеності», – зазначає Кучерів.

«Раніше вступ до Євросоюзу був ідеєю, що об’єднувала всі регіони. Тепер ні», – коментує результати дослідження науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. Чому так сталося? На думку соціолога, зараз українці прислухаються не стільки до логічних аргументів на користь тієї чи іншої ідеї, скільки до того, який політик її обстоює – «свій» чи «чужий».

«У нас навіть позитивні ідеї – коли їх озвучують політики, яких люди не сприймають – не сприймаються також. Якщо колишній президент Ющенко казав, що ми повинні рухатися в Європу, то частина України, яка органічно не сприймала цього президента, думала: ну, тоді нам в Європу рухатись не треба. І зараз у мене є сподівання: якщо нинішній президент Янукович проголосив у Брюсселі курс на євроінтеграцію і справді хоче просуватись до Європи – то, може, його прихильники також замисляться і змінять думку», – припускає Бекешкіна.

Ще одну можливу причину несприйняття значною частиною українців «курсу на Захід» підказують результати цього ж дослідження. Соціологи запитали респондентів, чи випадало їм бувати в країнах Заходу. Хоч колись у житті, навіть за радянських часів, бодай у сусідній Польщі. «Так» відповіли 14%. При цьому у Східній Україні таких 9%, на Західній Україні – 22%.

«Це, безумовно, впливає на ставлення українців до європейської інтеграції», – переконана Бекешкіна. Соціолог посилається на дані опитування: серед тих 14%, які бували в країнах Заходу, майже 70% за вступ до ЄС.

А тим часом політичні експерти, коментуючи нинішнє розчарування українців «європейським вектором», застерігають: ідеться не про вибір курсу; на кону державність. Саме така альтернатива постає при виборі між ЄС і ЄЕП, – вважає політолог Григорій Перепелиця.

«ЄЕП не є організація для співробітництва; ЄЕП це інтеграційний проект», – наголосив експерт. За його словами, пропонований Януковичем Єдиний економічний простір з Росією, Білоруссю і Казахстаном означав би втрату Україною економічної незалежності і зрештою втрату державного суверенітету.

«Якщо Янукович буде виконувати ті гасла, з якими він ішов на вибори, тоді він – гарант суверенітету – має знищити цей суверенітет. Адже те, що проголошувалось, це абсолютна руйнація державного суверенітету України. Залишається сподіватися, що тепер, як президент, він, очевидно, не зацікавлений в руйнації суверенітету держави, якою керує», – зазначив Перепелиця.

Як додав аналітик, «Повернення до багатовекторної політики це дежав’ю, яке ми вже проходили. Курс на Європу, на євроатлантичну інтеграцію має бути збережений. Ми повинні розвивати співробітництво з Росією, але інтегруватися в Європу».

XS
SM
MD
LG