На художній виставці в Католицькому університеті у Вашингтоні у центрі уваги є офорт, створений у сімнадцятому столітті світової слави голландським живописцем і гравером Рембрандтом ван Рейном.
Офорт розміром дванадцять на тринадцять сантиметрів роками знаходився у Католицькому університеті, тому і не привертав до себе особливої уваги. Однак у 1998 році до університету прийшов новий ректор Дейвид О’Конел. Він каже, що за його дванадцять років на посаді ректора ніщо не привернуло стільки уваги, як цей художній твір.
Офорт, як розповідає О`Конел, він знайшов у туалетній кімнаті ректорської резиденції:
«Я пішов за паперовими серветками, але вони закінчилися. Отож я відкрив шафу… і запримітив раму, яка виглядала з-під купи паперів, витягнув її і побачив картину. Я відразу пізнав її стиль. На зворотній стороні побачив сертифікат автентичності, де було написано «оригінальний офорт у виконанні Рембрандта».
Отець повісив знахідку у своїй спальні. Минуло 11 років… І тільки недавно ректор звернувся до архівіста університету з проханням оцінити художні твори в його резиденції.
Архівіст Католицького університету Леслі Ноблак розповідає:
«Він повів мене на екскурсію по своїй резиденції і почав показувати мені чудові художні твори».
«Я сказав – знаєте, в мене є картина…»
Архівіст Католицького університету Леслі Ноблак продовжує:
«І він відповів, на мою думку, це – Рембрандт. Я сказав, ’Я також так думаю’. Ми повинні встановити його вартість».
Експертиза підтвердила, так, це твір великого голландського майстра.
Девід О’Конел підкреслює:
«З фінансової точки зору, вона не дорога. Твір оцінено приблизно в чотири тисячі доларів... Унікальність у тому, що тут він єдиний такий».
Офорт Рембрандта є в центрі уваги виставки в університетській бібліотеці. Що з ним станеться після того, як вона закриється у травні?
О’Конел на це відповів жартом.
«Я цього року залишаю університет, отож знайду для нього місце в своїй валізі. (Сміх) Ні, він виставлятиметься десь в університеті».
Досі невідомо, яким чином офорт знаменитого Рембрандта опинився в убиральні ректора. Отець О’Конел і архівіст Ноблак можуть лише здогадуватися, що на території Католицького університету знаходиться ще багато художніх шедеврів.
