Спеціальні потреби

Актуально

Місто-новaтор - 2002-01-29

ВСТУП: БІЛЬШЕ НІЖ КОЖЕН ДЕСЯТИЙ AМЕРИКAНЕЦЬ ЖИВЕ В КAЛІФОРНІЇ. A ЯКБИ ЦЕЙ ШТAТ БУВ НЕЗAЛЕЖНОЮ КРAЇНОЮ, ЙОГО ЕКОНОМІКA ЗАЙМАЛА Б ШОСТЕ МІСЦЕ В СВІТІ. ТAМ ТАКОЖ ЧAСТО НАРОДЖУЮТЬСЯ РІЗНІ СОЦІAЛЬНІ ТА ПОЛІТИЧНІ РУХИ, ЯКІ ЗГОДОМ ВПЛИВAЮТЬ НA ВСЮ КРAЇНУ. МИ ЗAРAЗ ВІДВІДAЄМО ЦЕЙ ВАЖЛИВИЙ ШТАТ. У ПЕРШОМУ ІЗ СЕРІЇ СЮЖЕТІВ ПРО КAЛІФОРНІЮ, НАШ ЕКСКУРСОВОД СВЯТОСЛAВ НОВИЦЬКИЙ ОЗНAЙОМИТЬ ВAС ІЗ МІСТОМ СAН-ФРAНЦІСКО.

ТЕКСТ: НАЙСЛАВЕТНІШИЙ СИМВОЛ ПОРТУ САН-ФРАНЦІСКО – ВІДОМИЙ МІСТ «ҐОЛДЕН ҐЕЙТ БРИДЖ» СЕБТО: «МІСТ ЗОЛОТИХ ВОРІТ», ЯКИЙ ЧАСТО ОГОРТАЄ ТУМАН.

ІНТЕРШУМ: гудок

«СИМФОНІЯ В СТАЛІ» - ХТОСЬ МОВИВ ЗАХОПЛЕНО, КОЛИ ПОБАЧИВ ЙОГО ЗАКІНЧЕНИМ В ТРАВНІ 1937-го РОКУ. МІСТ СТОЇТЬ НАД «ЗАТОКОЮ ЗОЛОТИХ ВОРІТ», ЯКОЮ МОЖНА ЗАЙТИ З ТИХОГО ОКЕАНУ ДО БУХТИ САН-ФРАНЦІСКО, І ЛУЧИТЬ СУХОДІЛ ОКРУГА МАРИН НА ПІВНОЧІ, ІЗ ПІВОСТРОВОМ НА ПІВДНІ, ВІДДАЛЕНІ НА ПІВТОРА КІЛОМЕТРА, НА ЯКОМУ РОЗТАШУВАЛОСЯ НА ГОРАХ І ДОЛИНАХ САМЕ МІСТО САН-ФРАНЦІСКО. СТРІМКІ ВУЛИЦІ ПОРОДИЛИ УНІКАЛЬНІ ТРАМВАЇ, ЯКІ РУХАЮТЬСЯ ЗАВДЯКИ ПІДЗЕМНИМ КАБЕЛЯМ. ТАКУ ТЕХНІКУ ЗАСТОСУВАЛИ ЩЕ В ДЕВ’ЯТНАДЦЯТОМУ СТОЛІТТІ, КОЛИ ГРОМАДСЬКИЙ КОМІТЕТ ЗАХИСТУ ТВАРИН ЗАПРОТЕСТУВАВ: КОНІ, ЯКІ ПЕРШЕ ТЯГНУЛИ ТРАМВАЇ, СПОТИКАЛИСЯ Й ЛАМАЛИ СОБІ НОГИ. ОТОЖ КОНІ ПІШЛИ У ВІДСТАВКУ, І НОВИЙ, АВТОМАТИЗОВАНИЙ ФУНІКУЛЕР ПОЧАВ ДІЯТИ НА СТРІМКИХ ВУЛИЦЯХ САН ФРАНЦІСКО. СЬОГОДНІ ВОНИ КУРСУЮТЬ ТІЛЬКИ ДЕКІЛЬКОМА ВУЛИЦЯМИ, A ЇЗДА НА НИХ НАГАДУЄ «АМЕРИКАНСЬКІ ГІРКИ». САН-ФРАНЦІСКО ТАКОЖ ВІДОМЕ ТИМ, ЩО ТУТ, СВОГО ЧАСУ, БУВ ВИПРОБУВАНИЙ КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЗАКОН ПРО СВОБОДУ СЛОВА. ВИДАВНИЦТВО І КНИГАРНЯ «CITY LIGHTS» - «МІСЬКІ СВІТЛА» СЬОГОДНІ ПРОПОНУЄ РІЗНІ КНИЖКИ, АЛЕ В П’ЯТДЕСЯТИХ, ЦЕ БУЛА ТВЕРДИНЯ ТАК ЗВАНИХ «БІТНИКІВ» -- МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ, ЯКІ МИСЛИЛИ ІНАКШИМИ КАТЕГОРІЯМИ, НІЖ ТОДІШНЄ СУСПІЛЬСТВО, І ПИСАЛИ ТВОРИ, ЩО ЙОГО ШОКУВАЛИ. ЗАСНОВНИК «СИТІ ЛАЙТС»,ПЕРШИЙ ПОЕТ-ЛАУРЕАТ КАЛІФОРНІЇ, ЛОРЕНС ФЕРЛІНҐЕТТІ, ЩЕ Й ДОСІ ПРАЦЮЄ В СВОЇЙ КНИГАРНІ. МИ СПИТАЛИ ЙОГО, З ЧОГО ВСЕ ЦЕ ПОЧАЛОСЯ.

Лоренс Ферлінґетті – поет: «Книгарня ‘City Lights’ видала поему ‘Howl’ – ‘Стогін’ – та й інші вірші Алена Ґінсберґа. Це була одна з перших книжок, що ми видали. Ну й нас за це арештували. Казали, що книжка – непристойна, тому що там лайливі слова на три літери, які ображали Окружного Прокурора та ще й Митне Управління. Вони цілком не помічали літературної вартости твору, про що їм свідчило багато експертів та професорів на суді. Але цензурні власті таки програли». «Ну, коли ми виграли судову справу, то це відкрило шлях провідним нью-йоркським видавництвам видавати такі книжки, як ‘Коханець леді Чатерлей’ Лоуренса, а також книжки Генрі Міллера: ‘Тропік Рака’ і ‘Тропік Козерога’ та багато іншої літератури. Судовий прецедент того слідства втримався всі ті роки, і чинний донині».

СУДОВИЙ ПРОЦЕС ВІДБУВСЯ В ТИСЯЧА ДЕВ’ЯТСОТ П’ЯТДЕСЯТ ШОСТОМУ РОЦІ І ДАВ СВІТОВИЙ РОЗГОЛОС БІТНИКАМ. А ВИДАВНИЦТВО «СИТІ ЛАЙТС» ПОЧАЛО ПРАЦЮВАТИ НА ВСЮ ПАРУ. ВІДТОДІ ВСІ В АМЕРИЦІ ПОЧАЛИ ПИСАТИ ЯК ХТО ХОЧЕ, БО ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКОНУ ПРО СВОБОДУ СЛОВА – СТАЛО ЗАБЕЗПЕЧЕНИМ.

ШІСТДЕСЯТІ – ПРИНЕСЛИ НОВУ ХВИЛЮ, ЯКА ПЕРЕБРАЛА НОНКОНФОРМІСТСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ «БІТНИКІВ». ШІСТДЕСЯТІ -- ЦЕ ДОБА «ГИПІС». У САН-ФРАНЦІСКО ВОНИ ГУРТУВАЛАСЯ В ДІЛЬНИЦІ «ГЕЙТ-АСБУРІ». ЦЯ ВІЛЬНОДУМНА МОЛОДЬ СЕЛИЛАСЯ В РАЙОНІ СТАРИХ, ЧАСТО ЗАПУЩЕНИХ КОЛИШНІХ ВІЛ. КОЛИ ХАТИ СТАЛИ ЗАНЕДБАНИМИ, А ОРЕНДА – ДЕШЕВА, ЇХ ЗАСЕЛИЛИ ГИПІС. НАЗВА ІХНЯ ПОХОДИТЬ ВІД СЛОВА «ГИП», ЩО ОЗНАЧАЄ – ВУЛИЧНИМ ЖАРГОНОМ -- «В КУРСІ», СЕБТО: «КЛЬОВІ». ХАТИ НА ОДНУ РОДИНУ ПОЧАЛИ ЗАЙМАТИ ЦІЛІ ГУРТИ МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ, ЯКІ СЮДИ З”ЇЖДЖАЛИСЯ З ЦІЛОЇ АМЕРИКИ. СПІЛЬНЕ В НИХ БУЛО БАЖАННЯ ЖИТИ ДЕШЕВО, НЕЗАЛЕЖНО І ВІЛЬНО – БЕЗ НІЯКОГО ПРИМУСУ З БОКУ СУСПІЛЬСТВА. ЇХ ТАКОЖ ЗВАЛИ «ФЛАУР ЧІЛДРЕН» -- «ДІТИ КВІТІВ», БО БУЛИ ВОНИ РОМАНТИЧНИМИ ПАЦИФІСТАМИ. ПРОТЕСТУЮЧИ ПРОТИ ВІЙНИ У В’ЄТНАМІ, ВОНИ СТВОРИЛИ ДЕВІЗ: «ЛЮБІТЕСЯ, А НЕ ВОЮЙТЕ». СЬОГОДНІ – БІЛЬШІСТЬ ГИПІС ПОРОЗ”ЇЖДЖАЛАСЯ, ЦІНИ НА ХАТИ ВИРОСЛИ, І ЗРОБИЛИ ЇХ НЕДОСТУПНИМИ ЛЮДИНІ З ПЕРЕСІЧНОЮ ЗАРПЛАТОЮ. ХАТИ ВІДРЕМОНТОВУЮТЬ, ДО РЕЧІ, ЇХ НАЗИВАЮТЬ «ПЕЙНТЕД ЛЕЙДІС», СЕБТО: «РОЗМАЛЬОВАНІ ДАМИ». АЛЕ ГИПІС ТАКИ ЗАЛИШИЛИ ЗА СОБОЮ СЛІД,

ІНТЕРШУМ: «Let’s get moving, here».

… ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ТУРИСТАМ ЕКСКУРСОВОД ҐЕРІ ЕРКЕ, САМ КОЛИШНІЙ ГИПІ. ВІН РОЗКАЗУЄ, ЩО ОСЬ, НАПРИКЛАД, У ЦІЙ ЖОВТІЙ ХАТІ НА РОЗІ ПОЛІЦІЯ, ПЕРЕВІРЯЮЧИ СКАРГУ ПРО НАДМІРНИЙ ГАЛАС, АРЕШТУВАЛА ГРУПУ ЛЮДЕЙ, ПОМІЖ НИМИ – СЛАВЕТНИХ ТАНЦЮРИСТІВ МАРҐО ФОНТЕЙН І РУДОЛЬФА НУРЕЄВА, ЯКИЙ СВОГО ЧАСУ ДЕЗЕРТИРУВАВ З РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ, ПОЯСНЮЄ ҐЕРІ. ПОБЛИЗУ СТОЇТЬ ХАТА, В ЯКІЙ ЖИЛА КОЛИСЬ СЛАВНОЗВІСНА, ЧИ ГОРЕЗВІСНА – ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ПОГЛЯДУ - БАНДА СВАВІЛЬНИХ «ГЕЛС ЕЙНДЖЕЛС» - «АНГЕЛІВ ПЕКЛА». ЦЕ БУВ КЛУБ ШАЛЕНИХ МОТОЦИКЛІСТІВ, З ЯКИМИ НЕ СМІВ НІХТО ЗАДИРАТИСЯ…

Святослaв Новицький (зa кaдрою): «А де ж вони ставили свої мотоцикли»?

Ґері Ерке: «Перед хатою! Хе … Ніхто б їх не смів торкнути»!

ІНТЕРШУМ: розмовa

НАПРОТИ – МЕШКАВ ВІДОМИЙ МУЗИЧНИЙ ГУРТ:

Ґері Ерке: «Ось хата ‘Ґрейфул дед’, ‘Вдячних мерців’. Вони сюди приїхали у шістдесят п’ятому і жили в ній до шістдесят дев’ятого. І вони стали найбільшим у світі гастролюючим гуртом».

ІНТЕРШУМ: музикa

І ЩЕ ОДНЕ ІМ’Я В МУЗИЧНОМУ СВІТІ ШІСТДЕСЯТИХ ВИБУХНУЛО МІЖ РАДИКАЛЬНОЮ МОЛОДДЮ: ДЖАНИС ДЖОПЛИН. РОЗБЕЩЕНО- ГОЛОСНА НА ЕСТРАДІ; СТУРБОВАНО-СУМНА НА САМОТІ. МЕШКАЛА Й ВОНА ЯКИЙСЬ ЧАС, У ЦЕНТРІ «ГИПІС» САН-ФРАНЦІСКО В РОЖЕВІЙ ХАТІ. ВІД ПЕРЕХРЕСТЯ ВУЛИЦЬ ГЕЙТ І АСБУРІ НА ВСІ СТОРОНИ РОЗЛЯГЛИСЯ КРАМНИЧКИ Й КАВ’ЯРНІ, ЯКІ ЩЕ Й ДОСІ ДІЮТЬ, ХОЧ КЛІЄНТУРА – ЗМІНИЛАСЯ. ХАТИ ПОЧАЛИ ВІДКУПОВУВАТИ ЗАМОЖНІШІ РОДИНИ А ПО ГИПІС ТІЛЬКИ СЛІД ЛИШИВСЯ. ВОНИ ПОЧАЛИ ВИКОЧОВУВАТИ ЗА МІСТО, НА ПРИРОДУ. ҐЕРІ ЕРКЕ РОЗКАЗУЄ, ЩО ДЕСЬ ВІД ШІСТДЕСЯТ СЬОМОГО ВСЕ ПОЧАЛО МІНЯТИСЬ.

Ґері Ерке: «І тоді почався рух – їхали з цього району на провінцію, рух ‘назад до природи’. Так що цей фресковий живопис дійсно віддзеркалює те, що діялося під кінець шістдесятих і ви бачите, як тоді всі прагнули жити на природі, в геодезійних куполах, в індіянських ‘ті-пі’… і це була суть цього руху».

ГИПІС ТЯГНУЛО ДО СІЛЬСЬКИХ РАЙОНІВ, ГЕТЬ ВІД ВЕЛИКОГО МІСТА… ТЯГНУЛО ДО ЗДОРОВІШОГО, ПРОСТІШОГО ЖИТТЯ, ДО БАГАТСТВА ПРИРОДИ, ДО ТАК ЗВАНОГО: ’ОРГАНІЧНОГО ГОРОДНИЦТВА’ І ‘ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО’ ГОСПОДАРЮВАННЯ. ВСЕ ЦЕ – НА ДРУГИЙ РАЗ, КОЛИ ПОБАЧИМО ТАКОЖ, ЯК ДЕХТО ПОСЕЛИВСЯ – НА ВОДІ! НУ, НЕ ПРОСТО НА ВОДІ, А НА ЖИТЛОВИХ ЧОВНАХ. ДО НАСТУПНОГО РАЗУ! ПРОЩАЄТЬСЯ З ВАМИ ВАШ ЕКСКУРСОВОД – СВЯТОСЛАВ НОВИЦЬКИЙ.

Всі новини дня

Давос-2022: як буде представлена Україна

В неділю починається засідання Світового економічного форуму в Давосі. Вперше після пандемії, форум відбудеться в очному форматі. В щвейцарському Давосі очікується більше 2500 гостей. Серед основних тем форуму - війна Росії в Україні, пандемічна ситуація та подолання змін клімату.

"Щорічне засідання Світового економічного форуму в Давосі цього року стане найбільш вчасним і важливим щорічним засіданням з часу створення форуму більше 50 років тому, - заявив його засновник Клаус Шваб. - Повернення війни, епідемій, кліматична криза - всі ці руйнівні сили збили з курсу світове відновлення".

Очікується, що до Швейцарії приїде велика українська делегація. З промовою в режимі онлайн виступить президент України Володимир Зеленський, а також перша леді Олена Зеленська.

Протягом тижня в Давосі працюватиме Український дім. Серед запланованих там заходів - презентація віце-прем’єр-міністра України Михайла Федорова, присвячена розвитку цифрової держави, інноваційним інструментам війни, рішенням для цифрової економіки, повідомили в Кабміні.

Фонд Пінчука планує провести низку заходів, зокрема "Український сніданок", що відбудеться за участі міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, а також виставки "Дім воєнних злочинів Росії", яку буде проведено в будівлі, де в минулі роки відбувались заходи Російського дому, повідомили у Фонді. Співорганізаторами виставки, присвяченій фактам порушень прав людини в Україні, стануть також українські урядові установи, неурядові організації, ЗМІ.

Вперше за десятки років у Форумі не буде брати участь делегація Росії. Форум засудив війну Росії в Україні.

«Рамштайн-2»: у Пентагоні заявили про друге засідання контактної групи з оборони України

Речник Пентагону Джон Кірбі.

У понеділок, 23 травня, за ініціативи очільника Пентагону Ллойда Остіна представники понад 40 країн світу візьмуть участь у другому засіданні контактної групи з оборони України – так званій «Рамштайн-2». Про це заявив речник Пентагону Джон Кірбі.

Мета засідання, яке відбудеться онлайн, – скоординувати зусилля для подальшої військової підтримки України. Перед тим, як повідомив Кірбі, міністри оборони США та України обговорять військові потреби телефоном.

Міністр оборони України Олексій Резніков повідомив 21 травня у твітері, що мав розмову з очільником Міноборони США Ллойдон Остіном.

«Ми обговорили нинішні зусилля української армії для відбиття збройної агресії Росії. Ми також обговорили в онлайн-режимі майбутню зустріч у форматі «Рамштайн-2», де оцінимо потреби армії України», – йдеться у повідомленні.

Наразі перелік учасників ще невідомий.

26 квітня у Німеччині на американській авіабазі «Рамштайн» відбулося засідання міжнародної Консультативної групи з питань оборони України, яку скликав міністр оборони США Ллойд Остін. Участь у заході взяли керівники оборонних відомств понад 40 країн світу.

За підсумками засідання міністр оборони США сказав, що Німеччина відправить до України 50 зенітних систем Gepard, Канада – 8 броньованих машин, Велика Британія - додаткові зенітні системи.

Байден підписав закон щодо допомоги Україні, обсягом 40 млрд дол

Президент США Джо Байден проводить турне по Азії. 21 травня 2022 року він перебуває в Південній Кореї (Jeon Heon-Kyun/Pool Photo via AP)

Президент США Джо Байден підписав закон, в якому передбачено виділення 40 млрд дол допомоги для України до кінця 2022 фіскального року, 30 вересня, повідомили в Білому. Текст закону, після голосування в Сенаті США цього тижня, було доставлено на підпис президентові до Південної Кореї, де Байден перебуває з візитом.

Президент США подякував лідерам обох палат Конгресу "за швидке внесення цього законопроекту, щоб гарантувати, що фінансування для цих важливих потреб не буде припинятися".

"Ресурси, які я просив, дозволяють нам надсилати ще більше зброї та боєприпасів в Україну, поповнити власні запаси та підтримувати війська США, які дислокуються на території НАТО", - йдеться у заяві, поширеній Білим домом.

Новий пакет допомоги передбачає спрямування 6 млрд дол на зброю для України та навчання збройних сил, більше 8 млрд дол - на поповнення військових запасів США, які зменшились через надання зброї Україні. Майже 4 млрд дол фінансування буде спрямовано на зміцнення сил США в європейському регіоні. Більше 8 млрд дол піде на економічну підтримку України, тощо.

Міністр аграрної політики України: "Усвідомлення продовольчої кризи почнеться у липні"

Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський розмовляє із «Голосом Америки». Фото: кадр з інтерв'ю.

Глобальна продовольча криза, спричинена війною в Україні, може затягтися на роки, стверджують в ООН. Голос Америки поспілкувався із Міністром аграрної політики України Миколою Сольським щодо прогнозів та можливостей запобігти як голоду в світі, так і кризі в Україні.

Мирослава Гонгадзе, Голос Америки: Україна - один з найбільших постачальників продовольства у світі, у зв’язку з війною це створило величезну кризу, оскільки нині Україна не може ані вирощувати, ані відвантажувати свою продукцію. Як ви оцінюєте ризики і наскільки серйозною є ця продовольча криза?

"В ситуації крадіжок та реквізиції зерна, яку ми бачимо останній місяць, фермери не будуть збирати врожай, вкладати власні гроші в дизель, щоб потім хлопці в погонах прийшли, забрали це все і повезли в Севастополь або іще кудись".
Микола Сольський, Міністр аграрної політики України.

Микола Сольський, Міністр аграрної політики України: Я вважаю, що основні світові організації, які повинні вирішувати та передбачати такі кризи, не до кінця розуміють об’єми нинішніх проблем. І ми це відкрито говорили, наприклад, голові ФАО (“FAO”- продовольча та сільськогосподарська організація ООН). Аналізуючи попит і пропозицію зерна у світі, усі бачать скільки зараз не вистачає і роблять висновки з поточних проблем. Але тут потрібно дивитись ширше. Коли ми говоримо ,наприклад, про озиму пшеницю, то у нас цього літа вирішується питання 3-х урожаїв: по-перше ми не можемо вивести перший урожай. Те, що минулого року зібрали. По-друге, ми не зможемо зібрати і вивести поточний урожай, який потрібно буде збирати через місяць-два. Тому що половина цього посіву знаходиться на окупованих територіях і на територіях активних бойових дій - це Запорізька, Херсонська області.

Фермери в ситуації війни готові працювати і вони це показують зараз. Але в ситуації крадіжок та реквізиції зерна, яку ми бачимо останній місяць, фермери не будуть збирати врожай, вкладати власні гроші в дизель, щоб потім хлопці в погонах прийшли, забрали це все і повезли в Севастополь або іще кудись. Це друга проблема, другий урожай. Третя проблема - фермери не захочуть сіяти озиму пшеницю в серпні. Вони або не будуть сіяти взагалі, або перейдуть на інші культури, наприклад на ріпак, який менше дає тонн на гектар але більше коштує. Відповідно, його легше перевозити, він витримує більше проблем з логістикою.

МГ: Про які об’єми ми сьогодні говоримо?

"Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі в якому ми хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь всередині липня. Багато країн зрозуміють, що не дивлячись на те наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну".
Микола Сольський, Міністр аграрної політики України.

МС: Ми не вивезли ще 5 мільйонів тонн пшениці, які планували вивести. Точно планували вивезти, як мінімум, 10-15 мільйонів тонн пшениці цього урожаю. Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі в якому ми хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь в середині липня. Тому що багато країн Північної Африки, арабських країн, країн Південно-східної Азії - вони все іще споживають те, що закупили раніше, ті резерви, які сформовані. У них іще є гроші щось дотувати, щось здешевити. Але вони усі чекають нового врожаю. Як і в будь-якій ситуації, кожен надіється на краще. Мовляв, якось саме вирішиться. Але ж ми розуміємо, що саме не вирішиться.

Рівно через два місяці, вони приїдуть до країн чорноморського басейну, в першу чергу до нас, і побачать що зерна немає і альтернативи у світі особливої не буде. Тому що це як з нафтою - неможливо різко, за місяць, наростити об'єм. Наприклад, уся північна півкуля вже пройшла посівну. Американський та канадський фермери вже засіяли усе кукурудзою, соєю та чимось іншим. Вони не буде переорієнтовуватись на серпень на інші культури.

Такий ціновий цугцванг почнеться саме у липні і багато країн зрозуміють, що не дивлячись на те наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну. І це зрозуміє будь-яка країна і будь-який начальник на Філіппінах, в Індонезії в будь-якій африканській країні, що вони разом зі своїми людьми кожен день доплачують за цю війну, яку розв'язала Росія.

МГ: який вихід із цієї ситуації?

МС: По-перше, це спрощення процедур пов’язаних з документацією, які вимагаються іще з довоєнних часів, для того, щоб зерно їхало в сторону західних кордонів. Вчора ми підписали домовленість з Польщею: із 11 пунктів, 8 вони перевели на цілодобову роботу 7 днів на тиждень. Замість 3 інспекторів збільшили кількість до 17-ти. Іще для 3 додаткових пунктів вони зараз дозакуповують обладнання. Тобто Європа не була готова до перевезення такого об'єму зерна своєю інфраструктурою, в першу чергу вагонами. Велика робота ведеться для того, щоб в якійсь формі, розблокувати українські порти. Також є запас експорту, який можна вивести з дунайських портів.

Як мінімум тимчасово, в Україні точно зміниться структура посівної. Фермери, агропідприємства, увесь бізнес перейде на культури, які на гектарі дають менше тонн але які дорожчі. Наприклад, кукурудзи з одного гектару виходить 10 тонн, а соняшника - 3 тонни. Тому зрозуміло, що вони будуть дивитись в сторону соняшника, ріпака, сої та зменшувати об’єм кукурудзи. На пшениці це несуттєво відіб’ється в плані продовольчої безпеки. Тому що, ми завжди виробляли пшеницю із суттєвими запасом.

МГ: Чи ви бачите ризики кризи продовольства в Україні?

МС: Ми не бачимо загрози щодо базових продуктів. Очевидно, що змінився раціон і буде далі мінятись. До прикладу, на яловичину українці зараз витрачають менше грошей ніж на курятину чи на картоплю, хліб і так далі. Люди також не готові багато платити за овочі, вони не готові переплачувати за фрукти. Це скорегує набір того, що продається. Виходячи з меншого попиту, буде менша пропозиція.

МГ: У зв’язку із тим, що Україна не може відвантажувати багато продукції, що можна зробити всередні держави? Можливо, потрібні якісь зовнішні інвестиції, чи дотації для того, щоб більш ефективно проводити переробку продукції, саме в Україні?

МС: Якщо ми візьмемо усі наші зернові та олійні, а це приблизно 110 мільйонів тонн за минулий рік, то внутрішнє споживання було 20 мільйонів тонн. Із 90 мільйонів тонн ми переробляли десь 15-20 мільйонів, - це в першу чергу, на шрот, олію, соняшник та сою. Решта - це продаж зерна. Звичайно частину його можна переробляти.

У більшості випадків легше побудувати завод і зрозуміти який завод треба, аніж потім продати цю продукцію. Тому найважливіше, - це відкриття ринків. Перший та великий крок, це Євросоюз. Завдяки керівництву України, вони оперативно відкрили ці ринки. Зараз треба з ними допрацювати це питання, щоб вони сказали: “це не на один рік, а назавжди”. Або ми домовимось про один текст, який працюватиме вже на увесь час. Він може бути приблизно такого характеру, що з наступного року ми даємо 30% чогось, через рік 50% і так далі.

Але бізнес повинен зрозуміти, що далі це рішення не буде переглядатися. Тому що інакше, якщо текст буде мінятись і кожен рік вони казатимуть щось нове, то в бізнес скаже: “як ми можемо будувати щось із прицілом на наші ринки, якщо ми не знаємо, що ви придумаєте через рік”. Коли ми говоримо про програми відновлення в Україні то там можна вибудувати пріоритети, де в першу чергу можна направити кошти на переробку.

І я думаю, що бізнес із задоволенням підхопить ініціативу та зробить, усе що потрібно. Головне щоб держава відстояла ринки. А якщо держава також забезпечить дешеве фінансування, то це дві базові речі, які спровокують масовий рух в переробку. І це дасть результат, який вже не зупиниться. Тому що, у певний момент, вони будуть конкурентніші ніж просто продавці зерна.

МГ: Чого сьогодні Україна потребує від Заходу, Європейського Союзу, ООН, від світу для того щоб врятувати цей самий світ від продовольчої кризи?

МС: Приклад останніх кроків ООН показує, що вони спроможні впливати на ситуацію і разом із нашими Західними партнерами знайти формат тиску і якогось впливу для того, щоб були розблоковані шляхи перевезення зерна, щоб вони дійшли до портів. Які це будуть шляхи, в якому варіанті, це вже питання часу. Я точно знаєю, що ця робота ведеться і так само надіюсь, як і усі аграрії, що це дасть результат.

Дивіться також: Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України.

Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:47 0:00


США відправляють до України броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости. Відео

США відправляють до України броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:55 0:00

Броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости: корабель із важливим американським військовим обладнанням відправили в Україну із Бельгії через Німеччину.

Більше

XS
SM
MD
LG