Актуально
Всі новини дня
Блокування торгівлі, допомога жертвам і не тільки. Конгресмени та експерти - про наслідки визнання Росії країною-спонсором тероризму
Лідер республіканської меншості у Конгресі Мітч Макконел після візиту у Київ у неділю, 15 травня, закликав президента Джо Байдена визначити Росію державою-спонсором тероризму, повідомляє видання The Hill.
«Я думаю, що це хороша ідея, і я б підтримав її, – сказав Макконел під час прес-дзвінка в неділю, повідомляє видання. - Президент міг би зробити це сам, і я б закликав його зробити це».
Раніше в обох палатах Конгресу зареєстрували резолюції із закликом до Державного депаратменту визнати Росію країною-спонсором тероризму.
«Путін – терорист, і путінська Росія є однією з найбільш руйнівних сил на планеті, – заявив під час презентації Сенатської резолюції її співавтор, сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем. – Путінська Росія заслуговує на таку ухвалу». Іншим співавтором резолюції є демократ Ричард Блюменталь.
Співавторами резолюції від Палати представників є конгресмен-республіканець Джо Вілсон та конгресмен-демократ Тед Лью. Як йдетья у прес-релізі 12 травня, Росія під керівництвом президента Путіна, «на додаток до численних жорстокостей, вчинених військами РФ в Україні, продовжує потурати актам міжнародного тероризму, спрямованим проти політичних опонентів та різних країн у всьому світі. Російська Федерація має бути покликана відповідати за її акти глобального тероризму».
Ще 27 квітня у комітеті із закордонних справ Сенату США під час слухань, присвячених бюджету Державного департамента, сенатор-республіканець Ліндсі Грем запитав Державного секретаря Ентоні Блінкена, чому Росію ще не було оголошено країною-спонсором тероризму.
«Я не сумніваюся, сенаторе, що росіяни тероризують український народ», – відповів Блінкен. - «Питання полягає в тому - і знову ж таки, це те, на що дивляться юристи - щоб переконатися, що ми дійсно відповідаємо законодавчим вимогам цього призначення».
В інтерв'ю українській службі «Голосу Америки» сенатор-демократ Крис Кунс сказав, що це значний крок і що він має бути прийнятий у консультації із парнерами.
«Це має значні наслідки, про які ми повинні порадитися з нашими союзниками. Я думаю, що поведінка Росії, безумовно, виправдовує це визначення, але багато нашої сили у відповіді на вторгнення Росії в Україну полягає у спільній відповіді з нашими європейськими союзниками. Тож я чекаю, щоб адміністрація почула їхню думку щодо наслідків. Це значний крок. Це майже повністю зупинило б будь-який бізнес будь-якого типу, який би взаємодіяв з Росією. Їхня поведінка це виправдовує. Моє запитання: чи не краще для нас робити це спільно із нашими партнерами?»
В ексклюзивному інтерв'ю російській службі «Голосу Америки» один із співавторів резолюції республіканець Джо Вілсон пояснив, що це матиме колосальний вплив на посилення санкційного режиму проти Росії.
«Це забезпечить заборону на продаж продуктів, які можуть мати подвійне призначення, які можна використовувати із військовою метою. Це також стосується ембарго проти будь-якої країни, яка може бути у союзницьких відносинах із країною-спонсором тероризму. Також це надає юридичні підстави для арешту активів олігархів, людей, які отримали вигоду від, я вважаю, віктимізації народу Росії». За його словами, це визначення також заблокує можливості країни здійснювати будь-яку торгівлю в будь-якій точці світу.
Відповідно до пояснень на сайті Державного департаменту, “держави-спонсори тероризму” - це ті, які неодноразово надавали підтримку актам міжнародного тероризму та визначаються відповідно до трьох законів США: розділу 1754(c) закону про дозвіл на національну оборону, розділу 40 закону про контроль експорту зброї та розділу 620A закону про іноземну допомогу.
“Держави-спонсори тероризму” підпадають під обмеження на іноземну допомогу від США, заборону на експорт і продаж оборонної продукції, контроль за експортом товарів подвійного використання, а також – під різні фінансові та інші обмеження. Також передбачаються додаткові санкції, які карають осіб і країни, які співпрацюють із “державами-спонсорами тероризму”.
«Включення Росії до списку держав-спонсорів тероризму було б варіантом "ядерного удару" проти її економіки і ударом по его Путіна. Це рішення не слід приймати поспішно», - написав в колонці для видання The Los Angeles Times Джейсон Блазакіс, професор Інституту міжнародних досліджень Міддлбері. У 2008-2018 роках він був директором Управління з боротьби із фінансуванням тероризму та визначеннями у Бюро з боротьби з тероризмом Державного департаменту США.
Він пояснив, що країна може бути додана до цього списку лише за наявності принаймні двох прикладів державної підтримки тероризму. У випадку із Росією, написав він, зробити це буде не важко.
«Навіть сьогодні Росія надає притулок групі, визначеній США як терористичній, - "Російському імперському руху", який безкарно діє на території Росії. Це угруповання, яке навчало терористів здійснювати атаки у Швеції, і воно служило проксі-силою Росії в Криму».
В резолюції Палати представників наводяться кілька прикладів дій Росії, які на думку конгресменів, є підставою цього визначення, серед яких підтримка сепаратистів на Донбасі з 2014-го року, "терор по всьому світу через приватні військові мережі найманців, такі як "група Вагнера", воєнні злочині, "в Чечні, Грузії, Сирії, Україні, що призвело до незліченної кількості смертей цивільних чоловіків, жінок і дітей".
Блазакіс також вважає, що таке визначення буде ударом по его Путіну.«Це може бути єдиним інструментом санкцій, який може принести ганьбу і жаль жорстокому лідеру Росії».
На думку, Джонатана Каца, директора Демократичних ініціатив і старшого наукового співробітника Німецького фонду Маршалла, “важливо використовувати всі інструменти, які є в розпорядженні США та міжнародної спільноти, щоб притягнути до відповідальності Путіна та Росію”.
У письмовій відповіді на запит української служби «Голосу Америки», Кац написав, що «важливо визнати їх державним спонсором тероризму, враховуючи звірства, які Росія здійснює в Україні».
На його думку, дії Росії і Путіна в Україні та в усьому світі відповідають критеріям цього визначення, а його прийняття посилить можливість жертв добиватися правосуддя у судах.
А також - «це посилить далекосяжні санкції та каральні заходи, які вже діють з боку США, ЄС та інших глобальних партнерів, які прагнуть притягнути Путіна та Росію до відповідальності, водночас надаючи важливу військову та гуманітарну й економічну допомогу Україні», - написав він.
До цього кроку американську владу закликає українське керівництво. Третього травня Верховна Рада України підтримала звернення до Палати представників та Сенату Конгресу США про визнання Росії державою-спонсором тероризму. До цього закликав під час зустрічі з делегацією Сенату США на чолі з лідером республіканської меншості в Сенаті Мітчеллом Макконнеллом президент України Володимир Зеленський, повідомляє його прес-служба.
«Розраховую на підтримку Сполученими Штатами подальшого посилення санкцій. Крім того, вважаємо, що Росія має бути офіційно визнана державою–спонсором тероризму», – акцентував Володимир Зеленський.
На сьогодні лише одна країна у світі, Литва, визнала Росію державою – спонсором тероризму. У вівторок, 10 травня, таке рішення прийняв парламент країни. Він також визнав дії Росії в Україні геноцидом.
В резолюції Сейм констатував, «що російські збройні сили та найманці скоїли масові військові злочини на території України, особливо у містах Буча, Ірпінь, Маріуполь, Бородянка та Гостомель». Згідно з документом, пише литовське видання Delfi, «вбачається мета повного чи часткового знищення української нації, її духу шляхом убивства її членів цілими сім'ями, у тому числі дітей, викрадення їх, тортур, згвалтувань, у тому числі й неповнолітніх, знущань над тілами вбитих та закатованих».
Сейм Литви закликав до притягнення до відповідальності всіх виних та створення Спеціального міжнародного кримінального трибуналу для розслідування та оцінки агресії Росії проти України.
"Російська Федерація, збройні сили якої свідомо і систематично обирають цивільні об'єкти для бомбардувань, є державою, яка підтримує та здійснює тероризм", - йдеться в резолюції.
«У цьому випадку ми повинні мати на увазі два паралельні процеси: по-перше, війну, що триває, її перебіг, можливе завершення та мирні переговори, а, по-друге, - притягнення винних до відповідальності. Демократичний світ чітко розуміє і проголошує, що Росія є агресором і займається агресією, яку необхідно розслідувати і розглядати як воєнні злочини, геноцид і злочини проти людства», - пояснив у письмовій відповіді на прохання української служби «Голосу Америки» Паулюс Саударгас, заступник голови Сейму Литовської Республіки.
За його словами, це ще один важіль тиску на Росію. «Росія має відчувати тиск усіма можливими способами – військовими, економічними, політичними, дипломатичними, правовими. Якщо більше держав визнають дії Росії геноцидом, а Росію – терористичною державою, може з’явитися більше політичної волі, щоб виключити Росію з усіх міжнародних форматів – політичних, культурних, спортивних тощо. Це заохотить країни, які все ще сумніваються, до більш жорстких санкцій, постачання більше зброї Україні тощо».
Речниця російського МЗС Марія Захарова назвала резолюцію Сейму Литви екстремістським кроком. "Я просто нагадаю, можливо, забули про це в країнах, які приймають подібні - я не можу сказати документи - декларації, заяви, роблять такі за великим рахунком екстремістські кроки, тому що по-іншому їх не назвати", - сказала вона ефірі радіостанції Sputnik, повідомляє ТАСС.
У статті використано матеріали The Washington Post, The Hill, The Los Angeles Times, Delfi, ТАСС.
Дивіться також: Посол США в ОБСЄ - про важливість збору доказів воєнних злочинів росіян в Україні. Відео
- Голос Америки
Сенат США погодився винести ЗП про допомогу Україні на 40 мільярдів доларів на голосування
Проти ночі у понеділок американський Сенат шляхом процедурного голосування погодився припинити дебати та винести законопроект про допомогу Україні на 40 мільярдів доларів на голосування. Раніше він був прийнятий у Палаті представників Конгресу 368 голосами проти 57. За процедурне рішення проголосували 81 сенатор зі 100. Пізніше цього тижня має відбутися фінальне голосування.
Як Голос Америки повідомляв раніше, сенатор-республіканець із штату Кентуккі Рендал Пол одноосібно заблокував пришвидшену процедуру розгляду нового пакету допомоги для України, вимагаючи створити посаду окремого інспектора з перевірки виділення коштів в межах цього пакету.
Це голосування видання The Hill назвало "важливим тестом для підтримки республіканцями продовження гуманітарної та воєнної допомоги США для України після того, як кілька провідних республіканців, включаючи колишнього президента Трампа, поставили під питання розмір 40-мільярдного пакету". Деякі республіканці оголосили, що не підтримують проект, зокрема, критикуючи демократів за те, що вони не вирішують внутрішні нагальні проблеми, зокрема, гострий брак молочної суміші у США.
«Тепер переважна більшість із нас у цій палаті єдині в тому, щоб cхвалити цю допомогу якомога швидше, включаючи мене та лідера республіканців», - заявив спікер Сенатської більшості демократ Чак Шумер під час дебатів.
Він назвав дії сенатора Пола обструкцією, яка є неприйнятною та «зміцнює руку Путіна в довгостроковій перспективі», але яка, тим не менш, не завадить Сенату проголосувати за цей законопроект більшістю голосів пізніше цього тижня.
«Так чи інакше ми зробимо це і надішлемо чіткий сигнал Україні та всьому світу, що Америка стоїть на боці демократії та проти глибоко аморальної кампанії насильства Путіна», - сказав він, відповідно до розповсюдженої його офісом заяви.
У неділю, 15 травня, лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл після суботнього візиту до Києва повідомив про плани застосування cloture - парламентської процедури, що згортає подальші дебати з питання до 30 годин й дозволяє перейти до голосування.
У Пентагоні заявляли, якщо законопроект не буде прийнято до наступного четверга, 19 травня, це може вплинути на можливість США безперебійно надавати військову допомогу Україні.
У статті використано матеріали The Hill, Reuters
Дивіться також: 40 млрд доларів: що входить у новий пакет допомоги США Україні? Відео
Джамала: 24 лютого я усвідомила, що не можу бути просто співачкою
Після повномасштабного російського вторгнення багато українських митців стали культурними амбасадорами своєї країни закордоном. Одним з найгучніших зараз є голос Джамали - з початком війни співачка відвідала вже десятки країн, виступаючи на благодійних заходах в підтримку постраждалих від війни українців, а також допомагаючи збором коштів для Збройних Сил України.
Зараз Джамала прибула до Сполучених Штатів. Серед іншого - щоб від імені українських артистів отримати премію “За видатне мистецьке лідерство” від Атлантичної Ради.
Про те, як змінилось життя співачки після 24 лютого, те, як війну переживають кримські татари, і що ще може робити міжнародна мистецька спільнота для підтримки України - читайте в нашому інтерв’ю.
Джамало, дякую, що знайшли час на розмову.
Дякую, що запросили.
Передовсім хочу привітати вас з нагородою за видатне мистецьке лідерство від Атлантичної ради. В описі цієї нагороди вказано, що це - визнання тих артистів, які використовують свою творчість для захисту української культури та ідентичності в час російського вторгнення. Попри намагання Росії цю індетичність стерти, зараз ми бачимо спалах української культури. Наприклад, та ж “Ой у лузі…” Ще на початку лютого не всі б, можливо, і пригадали слова цієї пісні - а тепер її співають діти в дворах по всій країні. На ваш погляд, чи можна зараз говорити про якийсь новий етап відродження української культури?
Я дуже вдячна за цю нагороду, я вдячна, що нею нагородили всіх українців, які зараз борються за нашу землю. Ви згадали про пісню “Ой у лузі червона калина” - дійсно, багато українських пісень зараз відроджуються. Шкода, що таким шляхом. Але все одно, це наш засіб боротьби. Наше слово, наша пісня, наша вистава.
В нас можуть забрати все, що завгодно. Але не можуть забрати нашу айдентику, не можуть забрати нашу душу.Джамала
Це такий великий пазл, який ми збираємо з нашої айдентики. Я можу сказати, що в нас можуть забрати все, що завгодно. Але не можуть забрати нашу айдентику, не можуть забрати нашу душу. Тому що ми тим і дратуємо Росію, розумієте? Тим, що ми інші. Ми інші тим, що в нас є жага до знань і жага залишити весь цей совок, радянську історію далеко-далеко позаду нас.
Я також отримую цю нагороду від імені всіх жінок, всіх дітей, які зараз у бомбосховищах і борються за своє життя. Я приїхала, щоб використати цей момент і ще раз нагадати іноземцям, трохи їх збентежити. Так, три місяці йде масові війна в Україні. Але вони не мають звикнути до неї.
Я б ніколи не була готова говорити про те, що нам потрібна зброя. Я співачка. Але я кожного дня отримую листи від ЗСУ. В мене там багато друзів, які пишуть мені: скажи, будь ласка, їм - потрібні дрони, потрібні безпілотники і таке інше.
І тільки завдяки шаленій сміливості ЗСУ, хлопців і дівчат, які боронять нашу землю, тільки завдяки цьому я можу тут приймати цю нагороду і підіймати хвилю, щодня і щомиті.
Дивіться також: У Вашингтоні відбулась церемонія нагородження за Видатне Лідерство - одну з премій присвоїли Українському народові. Відео
Ви вже в багатьох країнах були з початку повномасштабного вторгення. До речі, в скількох уже?
Чесно, я не рахувала, але це і Європа, й Ісландія в тому числі… Дуже важко говорити про війну в країнах, де нема війни і не було війни. Хочеться, щоб зараз Європа відчула, що це не просто війна в Україні, яка їх не стосується напряму. Хочеться, щоб вони відчули, що це війна за свободу і демократію, і вона стосується всіх. Хочуть вони цього або ні. Ми всі в одному човні.
Ви багато гастролювали різними країнами і до повномасштабної війни. Чи бачите зміни в тому, як ставляться до українців за кордоном зараз?
Бачу. Іноземці зараз більше розуміють різницю між Росією і Україною. Раніше вони думали, що ми одна велика сімʼя. Не будемо брехати, дійсно в багатьох українців є родичі в Росії. Але іноземці зараз проводять цей кордон і чітко бачать, де Україна, а де Росія. Як відрізняється мова, вони так само це відчули. Шкода, що такою ціною. Але зараз цю різницю відчувають ще більше. І надають більше підтримки - від просто обійм, до слів, до грошової допомоги біженцям.
Дивіться також: Від IT-фахівців до міжнардних організацій: хто і як рятує культурну спадщину України. Відео
Протягом ваших виступів були якісь намагання, умовно кажучи, примирити українців з росіянами? Спільні концерти, або щось у такому роді?
О, так. Були такі заходи в Німеччині. Вони так зробили, що виходять двоє дітей, один загорнутий в російський прапор, інший в український. Обіймаються і оце все.
Це доречно зараз, на ваш погляд?
Як можна обіймати вбивцю? Як можна обіймати людину, яка тебе ґвалтує? В мене не вкладається це в голові.Джамала
Ні. Вибачте мене за таку точну позицію, але ні. Ми будемо намагатися миритися… Не знаю, скільки має пройти часу. Але тільки після того, як вони перестануть нас вбивати. Як можна обіймати вбивцю? Як можна обіймати людину, яка тебе ґвалтує? В мене не вкладається це в голові, вибачте. Я не розумію таких моментів.
У вашій пісні 1944 є слова - “Коли чужинці приходять, вони вбивають вас і кажуть “ми не винні”. Хтось називає це війною Путіна. Але фразу “ми невинні” ми часто чуємо і від звичайних росіян. На ваш погляд, чи повинні громадяни Росії нести колективну відповідальність за за геноцид українців і те, що робить російська армія?
Я вважаю, що мають. Вони виховували, зрощували цього монстра роками. Те що зараз є люди, які мовчать, а є ті, які висловлюються проти… Це добре, що вони є. Маю на увазі тих, хто висловлюються проти. Але все одно, цього замало - бо Росія, вона величезна.
Наближається річниця депортації кримсько-татарського народу. Кримські татари втратили дім 80 років тому, потім вдруге - в 2014-му, і тепер багато людей знову втратили свої домівки через повномасштабну війною. Як кримсько-татарський народ переживає цю війну?
18 травня для мене особливий день. Ми завжди виходили з батьком в Сімферополі на площу. Це завжди був день, коли збиралось багато кримських татар - вони говорили, згадували історії.
Кожного дня мій дідусь за сніданком чи обідом розповідав про те, що вони не мали хліба, їжі, яку маємо ми. Коли я була дитиною, мене це трохи дратувало. Ну чого ми маємо кожного разу згадувати цю історію знову і знову? Але коли я подорослішала, я все-таки зрозуміла: для того, щоб не забути ці жахи. Тому що це не можна забути.
Боже, скільки написано книг, скільки знято фільмів, аби не забути про Другу світову війну. Аби новому поколінню нагадувати про ці жахи. І що ми бачимо? Те ж саме. Всі роблять ці позначки Never Again. Але Never Again happened again.
Дивіться також: Тарас Тополя: про своє 24 лютого, концерт на станції метро “Хрещатик”. Інтерв’ю
І знову ми бачимо всі ті самі прийоми, як вони робили з кримськими татарами. Просто повністю закатувати народ, сказати “нацисти, зрадники, такі-сякі”. І під цими лозунгами усіх вбити і сказати “ми всіх рятуємо, ми рятуємо світ”.
Для мене це просто таке паскудство, я навіть не знаю… Навіть не знаходжу слів, якщо чесно. Вони роками вибудовували пропаганду. Гляньте, як вони налаштували навіть російських родичів проти українців! Вони роками зрощували в них цю ненависть до нас. А чого? Ми їх не бомбили, ми їх не вбивали. І тепер рятують світ від нас!
Чому я - нацистка? Тому що я люблю свою країну? Тому що я розмовляю українською мовою? Тому що я ношу кольори своєї країни? Чому?Джамала
Чому я - нацистка? Тому що я люблю свою країну? Тому що я розмовляю українською мовою? Тому що я ношу кольори своєї країни? Чому? Ми зараз в Америці. Тут з кожної домівки видно прапор. Кожен розмовляє своєю мовою. Кожен пишається тим, що він американець, незважаючи на походження.
Я українка кримсько-татарського походження. І для мене це біль - бо з 1944-го року весь мій рід Джамалатдінових не може жити на своїй батьківщині. Не може жити на батьківщині своєї історії.
До речі, це смішно, але 23 лютого я була на останній стадії завершення свого альбому Crimean Tartar, для якого я довгий час збирала кримсько-татарські пісні, яким по декілька сотень років, ще часів кримського ханства. Я підняла ці пісні з землі, зробила неймовірні аранжування, щоб заспівати їх у Карнегі Хол (всесвітньо відомий концертний зал у Нью-Йорку, - ред.) Я хотіла показати всю красу цих мелодій, і більше того - їхні змісти. В цих піснях такі змісти, що просто волосся дибки стає. І 23 лютого загружала одну з пісень, щоб зробити мастеринг - це фінальна стадія…
24 лютого я усвідомила, що я не співачка. Я не можу бути просто співачкою. Я щодня маю робити щось, щоб врятувати нас і розказати про цю несправедливість.Джамала
Але я знаю, що в мене не одної війна забрала всі плани. 24 лютого я усвідомила, що я не співачка. Я не можу бути просто співачкою. Я щодня маю робити щось, щоб врятувати нас і розказати про цю несправедливість.
Мені здається, що 24-го багато хто переосмислив свої цілі та завдання. В тому числі митці - хтось пішов на фронт, хтось гастролює і збирає гроші, хтось долучається інформаційно. За вашими враженнями, час дискусій про те, чи “музика поза політикою” - він вже минув? Чи в мистецьких колах досі є якась неоднозначність?
Ой, я тут категорична. Я ввжаю, що якщо ти живеш в країні, ти пишаєшся всім. І якщо твоя країна в біді, ти так само захищаєш її, ти не можеш бути просто осторонь. Чи можуть бути зараз люди поза політикою? Ні.
Гляньте, як навіть американські співаки підтримують нас. Біллі Айліш робила пісню, присвячену Україні. Кетті Пері, Леді Гага. U2 приїжджали і робили концерт в київському метро. Ті ж самі Менескін, які зараз приймали в себе Євробачення в Італії, зробили присвяту Україні.
Кожен, хто має голос, свою аудиторію… Це не просто зірки, це інфлюенсери, бо їхня думка дійсно впливає на людей. Вони не мають бути осторонь.
Тут дуже просте питання. От коли питаєш в росіян - чи мають вмирати люди? Вони починають: “А ви ж! А вісім років! А чого ж ви російську мову забули? А те, а се”. Але тут є тільки одна відповідь. Ти або людина, або ні. Ти або розумієш, що вбивають дітей, і ти не можеш це навіть якось намагатися виправдовувати. Нема іншої думки, коли тебе питають “чи добре, коли сусід приходить і вбиває дітей, жінок?” Ти відповідаєш тільки “Ні”. В цивілізованому світі не може бути такого.
Дехто каже, що свого часу західні артисти - Бітлз, Скорпіонс - доклались до того, щоб зруйнувати залізну завісу і пришвидшити кінець радянського режиму. Що зараз можуть зробити західні артисти для допомоги Україні, або, можливо, щоб достукатись до своїх фанів у Росії?
Дуже важливо, що зірки та відомі люди приїздять до нас. Це показник того, що вони хочуть побачити все на власні очі. Не просто попиваючи каву в якомусь дуже затишному місці. Вони хочуть бачити, як все є насправді, і це дуже важливо.
Якщо є можливість, варто запрошувати відомих людей до нас - щоб вони відчули і розказали про це своїй аудиторії. Також робити колаборації. Як-от Андрій Хливнюк зробив із Пінк Флойд, чи як Антитіла зробили з Едом Шираном. Я б залюбки зробила з Біллі Айліш, наприклад. Я за те, щоб зараз максимально обʼєднатися, і щоб показати світу, що не кожен сам по собі.
Я дуже хочу, щоб мої діти побачили свою країну, щоб вони мали змогу там навчатися, розвиватися. Це моя мрія.
Тож питання в тому, як ми будемо всі обʼєднуватись, щоб зупинити цю війну і потім відбудувати нашу країну. Ми маємо повернутися, відбудувати нашу Україну. Я дуже хочу, щоб мої діти побачили свою країну, щоб вони мали змогу там навчатися, розвиватися. Це моя мрія. Я зараз дуже багато подорожую. Я можу сказати, що дуже гарно, все дуже красиво, неймовірно. Але нема нічого кращого, ніж дім.
Будемо сподіватись, що ваша мрія здійсниться.
Дуже хочеться, так.
Дивіться також: Людмила Монастирська: про роботу в Метрополітен Опера, війну, колег із Росії та неможливість культури поза політикою. Інтервʼю
Чому Туреччина має застереження щодо Фінляндії та Швеції в НАТО?
Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган повторив, що його уряд виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО в той час, як уряди в Гельсінкі й Стокгольмі оголосили, що подають заяви на членство в Альянсі.
Туреччина, як і кожна з 30 країн Північноатлантичного договору, повинна дати згоду на долучення нових країн.
Президент Ердоган у понеділок 16 травня заявив, що не довіряє фінам і шведам оскільки, за його словами, «жодна з тих країн не має чіткої, відкритої позиції стосовно терористичних організацій».
Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, а також чільні представники країн альянсу, зокрема держсекретар США Ентоні Блінкен заявляли, що впевнені в тому, що переконають Туреччину зняти заперечення.
Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО.Мевлют Чавушоглу.
Лідер республіканської партії в Сенаті США Мітч Макконел, перебуваючи 16 травня в Гельсінкі, сказав, що американські законодавці сприятимуть якомога швидшому вступу Фінляндії в НАТО і додав, що проблеми, які турбують Реджепа Таїпа Ердогана будуть вирішені «в належний час».
Міністр закордонних справ Люксембурга Жан Ассельборн, як передає агентство AP, висловив в інтерв’ю німецькому радіо думку, що Ердоган лише «набиває ціну», і що «зрештою Туреччина не зможе це загальмувати».
«Це забере трохи часу. Я сподіваюсь, що не надто довго», - додав міністр.
Кого Туреччина називає терористами?
Анкара стверджує, що в Фінляндії та Швеції отримали політичний притулок особи, пов’язані з групами, які турецький уряд вважає терористичними.
Турецький уряд каже, що вже впродовж 5 років домагається екстрадиції 33 осіб.
Зокрема йдеться про прихильників турецького теолога у вигнанні Фетулли Ґюлена, якого Ердоган назвав організатором спроби військового перевороту 2016 року та прибічників Курдської робітничої партії (ПКК).
Фетулла Ґюлен вже понад 20 років живе у вигнанні у США, і американський уряд досі відхиляв вимоги Анкари видати його до Туреччини.
«Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО», - сказав у п’ятницю турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.
Анкара також має проблема зі Швецією зокрема тому, що з 2019 року Стокгольм заборонив продавати зброю Туреччині, звинувачуючи Анкару в порушеннях прав людини, і заперечуючи проти бойових дій турецької армії проти курдів на території Сирії.
«Це неприйнятно, щоб країна НАТО накладала обмеження на країну союзника в НАТО і не видавала ліцензії… Такі обмеження запроваджують проти держав, які вважають ворогами. Ми висловлюємо незадоволення щодо цього, а також висловлюємо очікування», - стверджував турецький міністр.
Франція гостро критикувала Туреччину за те, що президент Еммануель Макрон називав односторонніми діями Анкари в Сирії.
Президент Ердоган має тертя і зі США, зокрема у зв’язку з тим, що Туреччина підписала з Москвою договір про придбання російської протиповітряної системи.
2019 року Туреччину виключили з очолюваної США програми бойових літаків F-35.
Думки коментаторів
Старша співробітниця Європейської Ради Закордонних Відносин Аслі Айдінташбаш вважає, що заяви Ердогана викликають низку питань: «Чи намагався Ердоган таким чином тиснути на конгрес США у справі літаків F-16, які хоче придбати Туреччина? Чи йдеться насправді про гроші для сирійських біженців на турецькій території? А чи він справді хоче екстрадиції до Туреччини ґюленістів чи прихильників ПКК»?
«Навряд чи Ердоган мав на думці якусь одну мету, але нема сумніву, що він очікує, що його будуть вмовляти, переконувати і, зрештою, винагородять його за співпрацю, як це бувало в минулому», - вважає Аслі Айдінташбаш.
Вона також вказує на «балансування» Туреччини між Росію та Заходом: «Хоча Анкара продає Києву дрони і підтримує суверенітет України, вона не хоче розривати відносини з Москвою і не долучається до західних економічних санкцій. Можливо вона використовує це для сигналу про неучасть у діях Заходу стосовно України».
Американський центр GZERO Media подає коментар Карлоса Сантамарії, в якому стверджується, що Ердоган зніме свої застереження.
«Деякі члени альянсу обурені тим, що Ердоган надто приятелював з Путіним відтоді, як Росія погодилася продати Туреччині ракети S-400, які турки не передають Україні попри заклики Вашингтона. Вони підозрюють, що Туреччина допомагатиме Росії уникати санкцій і вбачають руку Путіна за погрозами Ердогана на адресу Фінляндії та Швеції. Але значно більшою є ймовірність, що Туреччина зрештою піде за Заходом, бо їй дуже потрібні американські та європейські інвестиції. Особливо, якщо війна в Україні активізується і російські санкції стануть суворішими», - вважає Карлос Сантамарія.
Джамала: про війну та підтримку України з боку міжнародної мистецької спільноти. Інтерв’ю
З початком війни Джамала відвідала вже десятки країн, виступаючи на благодійних заходах в підтримку постраждалих від війни українців, а також допомагаючи збором коштів для ЗСУ.
Facebook Forum