Спеціальні потреби

Актуально

Лa кaузa - 2002-05-01

ВСТУП: ПРОБЛЕМA БAГAТЬОХ AМЕРИКAНСЬКИХ БAТЬКІВ - ЗНАЙТИ КОГОСЬ, ЩОБ ДОВІРИТИ НА ЧАС СВОЮ ДИТИНУ. ЦЕ ОСОБЛИВA ПРОБЛЕМA ДЛЯ ТИХ, ХТО ПОЗБАВЛЕНИЙ ПІДТРИМКИ РОДИНИ ТА ДРУЗІВ. ТОМУ В БAГAТЬОХ МІСТAХ ІСНУЮТЬ СПЕЦІAЛЬНІ ДОПОМОГОВІ ОРГAНІЗAЦІЇ, ЯК НAПРИКЛAД, “ЛА КАУЗА” В МІЛУОКІ, ШТАТ ВІСКОНСІН ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ ПЕРЕВАЖНО ІСПАНОМОВНИХ ДІТЕЙ ЦЬОГО МІСТA. ОРГAНІЗОВAНA ТРИДЦЯТЬ РОКІВ ТОМУ, “ЛА КАУЗА” НИНІ ЩОДЕННО ДОГЛЯДАЄ ЩОНАЙМЕНШЕ 400 ДІТЛАХІВ РІЗНОГО РАСОВОГО ПОХОДЖЕННЯ. ТА ЯК ПОВІДОМЛЯЄ CВЯТОСЛAВ НОВИЦЬКИЙ, ДО “ЛА КАУЗИ” ВХОДИТЬ ТАКОЖ СПЕЦІAЛЬНИЙ ЦЕНТР, ДЕ СТАВЛЯТЬСЯ З ЛЮБОВ”Ю ТА УВАГОЮ ДО ДІТЕЙ І СІМЕЙ, ЯКІ ТЕРПЛЯТЬ ТУ ЧИ ІНШУ КРИЗУ.

ІНТЕРУШМ: “A hundred and two.”

В ЧОТИРИРІЧНОЇ ЛЕКСІ ТЕМПЕРАТУРА, І НАВІТЬ ЯКЩО ЗАТИШНО ВМОСТИТИСЬ НА КОЛІНАХ В АНЖЕЛИ ПЕЙҐЕН, ВСЕ ОДНО НЕ ДОПОМОЖЕ. ТРЕБА Б ЩОСЬ СУТТЄВІШЕ.

Мaрґaрет Бернз, виховaтелькa: “Дам їй тайленол. Окей… скільки, як гадаєш?”

ВИХОВАТЕЛЬКА МАРҐАРЕТ БЕРНЗ ТЕЖ ЧЕРГУЄ СЬОГОДНІ, І ПЕРШ НІЖ ДАТИ ЛЕКСІ ЛІКИ, СПЕРШУ ПОВИННА ОТРИМАТИ ДОЗВІЛ ВІД МАМИ ДІВЧИНКИ, ЯКА ЗАРАЗ В ЛІКАРНІ.

Мaрґaрет Бернз, виховaтелькa: “Окей, то я їй даю. Окей, дякую, що відзвонили. Гаразд, до побачення”. Це мама телефонувала, тож ми тепер можемо дати їй одну чайну ложечку”.

ІНТЕРШУМ: розмовa

СІМЕЙНИЙ РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР “ЛА КАУЗА” СХОЖИЙ НА ІНШІ БУДИНКИ В ЦЬОМУ БІДНОМУ РАЙОНІ МІЛУОКІ. ОДНАК ВІН ВІДКРИТИЙ 24 ГОДИНИ НА ДОБУ І СІМ ДНІВ НА ТИЖДЕНЬ ДЛЯ ТИХ ДІТЕЙ, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ ДОГЛЯДУ, ПОКИ ЇХ БАТЬКИ ВИРІШАТЬ СВОЇ ОСОБИСТІ ПРОБЛЕМИ, ЧАСТО ПОВ”ЯЗАНІ З ГРОШИМА, ХАТНІМ НАСИЛЬСТВОМ ЧИ АЛКОГОЛЬНОЮ ТА НАРКОЗАЛЕЖНІСТЮ. ДИРЕКТОР СІМЕЙНИХ ПОСЛУГ “ЛА КАУЗИ” – БЕН ОРТЕҐА.

Бен Ортеґa, директор: “Не хочемо, щоб батьки доходили до стану, коли ладні вдарити, образити – словом чи дією – дитину. Хочемо це виключити, перш ніж це станеться. Хай приводять дітей до нас”.

ДІТИ В “КРИЗІ” МОЖУТЬ ЗАЛИШИТИСЬ ТУТ НА 72 ГОДИНИ.

Мaтір: “Ми посварились, коли гралися”.

ІНШІ ПРИХОДЯТЬ НА 24 ГОДИНИ – ПЕРЕПОЧИТИ. РАНІШЕ ЦЬОГО ДНЯ ЛУЇЗА МЕНДЕЗ ПРИВЕЛА ТРЬОХ СВОЇХ ОНУКІВ НА НІЧ. П”ЯТДЕСЯТИП”ЯТИРІЧНА БАБУСЯ ОПІКУЄТЬСЯ ХЛОПЧИКАМИ, ПОКИ ЇЇ ДОНЬКА ПРОХОДИТЬ КУРС ПСИХІАТРИЧНОГО ЛІКУВАННЯ.

Луїзa Мендез, бaбуся “На жаль, ми живемо в районі, де багато кругом наркотиків… і насильства, от я й мушу тримати їх біля себе, як квочка, і якось розважати – тяжко мені”.

ІНТЕРШУМ: розмовa

ТРИ ЇЇ ВНУКА – МАЙКЛ, ДЖОЗЕФ ТА ЕНДРЮ – ШВИДКО ЗВИКАЮТЬ ДО РОЗПОРЯДКУ В “ЛА КАУЗА”. ГРАТИСЬ МОЖНА В ЩО ЗАВГОДНО, ХОЧ У БАСКЕТБОЛ.

ІНТЕРШУМ: м’яч пaде в кошик

А ХОЧ ПУСКАТИ МИЛЬНІ БУЛЬКИ.

Дівчинкa: “Люблю бульки!”

РОЗКЛАД В СІМЕЙНОМУ ЦЕНТРІ ЗАВЖДИ ТОЙ ЖЕ – СКІЛЬКИ Б ДІТЕЙ НЕ НОЧУВАЛО.

Хлопчик: “А я сонечко зробив! Я роблю сонечко!”

ЇСТИ ДІТИ СІДАЮТЬ ВСІ РАЗОМ ЗА ДОВГИЙ СТІЛ. ДИРЕКТОР ЦЕНТРУ СТЕЙСІ ГЕНСЕН КАЖЕ – Є ПРИЧИНИ НЕ МІНЯТИ РОЗКЛАД.

Стейсі Генсен, директор центру: “Вони знають правила, їм нагадують про правила, і хоч вони прості, але дуже стабільні. Це фундамент для того, щоб усе тут ішло як намащене. Знаєте, щоб поважали інших. Не билися, і вміли попросити чемно”.

ІНТЕРШУМ: “Natasha, Erica…”

НАТАША, ЕРІКА, ЛЕВІНСКІ ТА ЛЕКСІ МАЮТЬ БУДИНОК У СВОЄМУ ПОВНОМУ РОЗПОРЯДЖЕННІ. ДВОЄ ІНШИХ ДІТЕЙ ПІШЛИ ДОДОМУ. ТУТ ТІЛЬКИ МАРҐАРЕТ БЕРНЗ ТА АННА СЕПУЛВЕДА – ВИХОВАТЕЛЬКИ.

ІНТЕРШУМ: “Okay Erica, here ! That’s yours.”

ІНТЕРШУМ: чистить зуби

ЧАС ЧИСТИТИ ЗУБИ Й ЛЯГАТИ СПАТИ. КОЛИ ДІТИ СІДАЮТЬ РЯДКОМ НА КАНАПІ, ДІЗНАЄМОСЬ, ЩО ЕРІКА З РОДИНОЮ ПЕРЕЇХАЛА ВІД АРКАНЗАСУ ПІВРОКУ ТОМУ:

Ерикa: “Ми шукали, де б зупинитись. Та заспокойся вже! В Мілуокі йшов сніг. Ми шукали, куди б піти”.

МАРҐАРЕТ РОЗПИТУЄ ЇЇ ПРО ЖИТТЯ – ПРОПУСКИ ШКОЛИ ТА ЧАСТІ ПЕРЕЇЗДИ.

Мaрґaрет: “Ти казала, хтось там пив, і твоя мама мені казала, що хтось пив забагато, от ви й не схотіли там більше залишатись, бо там билися чи щось таке?”

Ерикa: “Ага, і ми виїхали, а потім, куди ми пішли, коли виїхали?”

НАСТУПНОГО ДНЯ ДЕВ”ЯТИРІЧНА ЕРІКА РОЗКАЗУЄ БІЛЬШЕ – ПРО ТЕ, ЯК ІНШІ ДІТИ ДІЗНАЛИСЬ, ЩО ЇЇ СІМ”Я ЖИВЕ В ПРИТУЛКУ.

Ерикa: “Ми нікому не кажемо, що живем у притулку. Кажемо – живемо в хаті… виходить неправда”.

ЩОБ ЇЇ СІМ”Я ЖИЛА В ХАТІ – ЗАПОВІТНА МРІЯ ЕРІКИ.

Ерикa: “Мама хоче свою хату. Не хоче ні в кого жити. Каже – тепер ніколи в житті ні в кого не житиму”.

ІНТЕРШУМ: “pretty”

У ДВОХТИСЯЧНОМУ РОЦІ ЧЕРЕЗ СІМЕЙНИЙ ЦЕНТР “ЛА КАУЗА” ПРОЙШЛО ТИСЯЧА СІМСОТ ТАКИХ ДІТЕЙ, ЯК ЕРІКА, ПОКИ БАТЬКИ ВИРІШУВАЛИ СВОЇ ПРОБЛЕМИ. ДОСТАТНІЙ ДОКАЗ – КАЖУТЬ ПРАЦІВНИКИ ЦЕНТРУ – ЩО ДОПОМІГШИ СІМ”ЯМ ПОДОЛАТИ КРИЗУ, МОЖНА ЦІ СІМ”Ї ЗБЕРЕГТИ.

Всі новини дня

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

"Не вважаємо спробу Росії перекроїти кордони Європи "внутрішньою подією Угорщини" - посол США відповів МЗС Угорщини

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і президент Росії Володимир Путін під час зустрічі у Кремлі, 1 лютого 2022. Sputnik/Mikhail Klimentyev/Kremlin/REUTERS

Сполучені Штати "не розглядають спробу Росії в односторонньому порядку перекроїти кордони Європи лише як «внутрішню політичну подію в Угорщині»", - так посол США в Угорщині Девід Прессман відповів у Twitter на закиди міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто на адресу дипломата.

У четвер Сіярто назвав слова Прессмана "абсолютно недоречними" у відповідь на коментарі для видання Politico, в яких американський посол назвав підхід Угорщини до війни в сусідній Україні просуванням "політики, схваленої (президентом Росії) Путіним".

Сіярто сказав, що "абсолютно не має значення, що (Прессман) чи будь-який інший посол думає про внутрішньополітичний процес в Угорщині, тому що це не має до нього нічого спільного". "Це не його компетенція втручатися у внутрішні справи Угорщини", - додав Сійярто.

Раніше Голос Америки повідомив, що МЗС України викликав посла Угорщини після того, як угорський прем'єр Віктор Орбан під час спілкування із журналістами назвав Україну "нічийною землею", виправдовуючи агресію Росії.

Зокрема він сказав, що "Росія не може допустити присутності НАТО в Україні", а оскільки Росія не змогла швидко перемогти Україну, зараз "мета Росії – зробити Україну некерованою руїною, щоб Захід не міг претендувати на це як нагороду" і "у цьому вони вже досягли успіху". "Зараз це - Афганістан, ничійна земля", - сказав журналістам угорський лідер.

"Чергове зневажливе висловлювання Віктора Орбана на адресу України. Такі заяви є категорично неприйнятними. Будапешт продовжує курс на свідоме руйнування угорсько-українських відносин, суттєво підважуючи можливість ведення подальшого діалогу між двома сусідніми країнами", - написав представник українського зовнішньополітичного відомства і додав, що Київ залишає за собою "право вжиття й інших заходів реагування", - заявив речник МЗС Олег Ніколенко.

Більше

XS
SM
MD
LG