Спеціальні потреби

17.07.02  -  Про білі плями у системі американської освіти з математики та наукових дисциплін у середніх загальноосвітніх школах. - 2002-07-17


Обстеження цих шкіл, проведене фахівцями у галузі освіти, засвідчило дефіцит вчителів-математиків та природознавців. Експерти відзначають, що менше половини вчителів, які вчать математиці, самі́ її до ладу не знають, себто вони недостатньо вивчали математику в інституті, або не склали необхідний екзамен на вчителя математики у школі.

Загальноосвітні школи у США перебувають під наглядом властей штату або громад. Виявилося, що майже тридцять відсотків вчителів-математиків не мають офіційних посвідчень на право викладання від властей штатів. Така ж ситуація з майже двадцятьма відсотками вчителів природознавчих дисциплін-фізики, біології, хімії. У них також немає сертифікатів на викладання.

Інша ситуація у приватних школах, або у школах із заможніших місцевостей країни-вони можуть собі дозволити мати кращих фахівців з математики і наук. Але школи у перенаселених містах та маленьких містечках відчувають значний брак таких фахівців, замінюючи їх сурогатними спеціалістами.

Ось штат Каліфорнія-один з найбагатших у країні. Економіка штату входить у першу десятку економік світу за обсягом продукції. Але й там бракує вчителів математики. І це на фоні нових, підвищених вимог з математики до учнів середніх шкіл. Зокрема, без знання алгебри зараз американським школярам не видадуть атестата зрілості.

Каліфорнія викручується по-своєму-наймає спеціалістів з приватного сектора працювати як своєрідна вчительська швидка допомога. Власті штату платять гроші за таких спеціалістів працедавцям, а ті-своїм працівникам, які погоджуються викладати математику у середніх школах. Але, хоча вони і гарні математики, їм часто-густо бракує викладацького досвіду. А ось у місті Клівленді, штат Огайо, найняли п’ятдесят вчителів з Індії, усіх з фаховою освітою та досвідом викладання, але....без знання американської культури та звичаїв, що значно перешкоджає їм у спілкуванні з учнями.

А газета Вашингтон таймс повідомила нещодавно про «чорні діри» у науковій освіті і знаннях дорослих. За даними Національного наукового фонду, сімдесят відсотків дорослих не розуміють, що таке наука як різновид людської діяльності. Щобільше, тридцять відсотків опитаних взагалі не знають, що означає «сімдесят відсотків.» Останнє твердження---це жарт американських гумористів. Але, за даними опитування Фонду, лише сорок п’ять відсотків опитаних можуть сказати, що таке ДееНКа, двадцять два--дати визначення молекулі; тільки сорок п’ять знають принцип праці лазера, а лише сорок вісім відсотків твердо знають, що пра-люди не жили разо́м з динозаврами. Решта не певні цього. Дві третини дорослих не розуміють суті наукового процесу, себто плутаються у поняттях істинної і фальшивої інформації. У них відсутні навички критичного мислення і розв’язання проблем, такі важливі в умовах глобальної економічної конкуренції, зазначає Вашингтон таймс.

Брак вітчизняних спеціалістів зумовив те, що науково базовані галузі виробництва США (біотехнологія, комп’ютерні і інженерні науки) вже не можуть функціонувати без іноземних фахівців, що працюють на візах Ейч-уан-Бі, які згодом дають змогу отримати зелену картку. У деяких оглядачів ця залежність серцевини американського технологічного сектора від іноземців викликає занепокоєння, що поліпшення економічного стану у них на батьківщині викличе їх відплив у зворотному напрямку і занепад високотехнологічних галузей в Америці. Вихід--у підготовці американських спеціалістів необхідної кваліфікації, починаючи з поліпшення ситуації у середніх школах. Коло, як виглядає, замкнулося: хто навчить школярів, якщо вчителі некомпетентні? Розірвати це коло, вважає Вашингтон таймс, можливо в результаті комплексних заходів як матеріального плану (підвищення зарплатні вчителям цього профілю, видання кращих підручників, тощо), і культурно-пріорітетного, себто зміни ставлення до науки і технології у менталітеті студентів і суспільства загалом як до чогось важкого, нудного і малоперспективного.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG