Спеціальні потреби

Актуально

06.09.02  -  Дипломатична прірва між США та їх союзниками гли́бшає; Панкі́йська ущелина - кубло́ терористів аль-Кайди - чи ні. Та Право України бути частиною  розширеного Є-еС. - 2002-09-07

З дискусій з іноземними дипломатами, експертами і журналістами, а також з розмов з представниками адміністрації у Вашингтоні можна зробити один висновок - що з часу терористичних атак на США рік тому значно поглибшала прірва між Сполученими Штатами і рештою світу. Таку думку висловлює ҐЛЕН КЕССЛЕР у газеті «Вашингтон пост». Причину цього іноземні представники вбачають у легковажному підході США до міжнародних договорів, у баченні усього через призму війни з тероризмом, а також через непослідовність дій і заяв американських посадових осіб. Європейські офіційні особи кажуть, що вони почувають себе відчуженими від американської політики, зокрема щодо Близького Сходу і захисту навколишнього середовища. КЕССЛЕР пише, що міністр закордонних справ Єгипту АХМЕД МАГЕР надав спеціальну назву відомому вислову президента БУША «ви або з нами, або проти нас», назвавши його «даллаським синдромом».

В Європі дали про себе чути голоси лівих сил, які твердять, що хоча атак з боку аль-Кайди не можна виправдати, то все ж, ці люди представляли інтереси палестинців, бідного населення третього світу і жертв американського імперіялізму. Перед лицем тероризму, європейські ліві сили змінили тему, підкреслюючи потребу скасування заборгованості третього світу і усунення негативних наслідків глобального порядку, основаного на вільній торгівлі. Проте, як підкреслює МАЙКЕЛ ІГНАТЬЄФФ, європейці, зокрема ліві сили, повинні усвідомити що їх цінності свободи майже ідентичні з американськими і що на їх сторожі стоїть Америка.

Темі боротьби з тероризмом приділена увага в статті ПІТЕРа БЕЙКЕРа в газеті «Вашингтон пост», який пише про ситуацію в Панкіській ущелині в Грузії. Панкіська ущелина, цей мальовничий, але вийнятий з-під контролю будь-якої законної влади закуток Кавказьких гір, розташований на кордоні з Чечнею,став. за словами газети, притулком для торговців наркотиків, викрадачів і - згідно з американською розвідкою - невеликих груп терористів аль-Кайди.

Під тиском Вашингтону і Москви грузинський уряд недавно надіслав туди тисячу військовослужбовців для встановлення свого контролю над тим районом. Однак, дотепер не було знайдено незаконних елементів. Навіть міністр закордонних справ Грузії КОБА НАРЧЕМАШВІЛІ, який оглянув ущелинну разом з групою журналістів, висловив думку, що екстремісти залишили це місце.Всупереч твердженню Вашингтону, що в ущелині знийшли притулок десятки іноземних терористів, на це не знайдено багатьох доказів.

Навіть президент Грузії ЕДУАРД ШЕВАРДНАДЗЕ, який участю у війні з тероризмом хоче зміцнити зв’язки із Сполученими Штатами, за всіма ознаками, скептично оцінює повідомлення про можливість перебування в Панкіській ущелині великої кількості бойовиків аль-Кайди: «Час покаже - сказав він на прес-конференції в столиці країни Тбілісі - чи вони там були, чи ні. Як я спочатку казав, я не виключаю, що вони є в Панкіській ущелині, але ми не маємо достовірних доказів».

Кореспондент газети «Вашингтонг пост» пише, що ШЕВАРДНАДЗЕ зробив усе можливе, щоб не знайти будь-якого ворожого бойовика чи невловимого міжнародного терориста. Він відстрочив розшукувальну операцію в ущелині до часу, коли чеченські бойовики залишили район для участі в боях у Чечні, врешті напередодні самої операції повідомив про час її проведення. Опісля він захищав своє рішення бажанням уникнути жертв, зокрема серед цивільного населення.

Проте, російські керівники, посилаючись на приклад війни в Афганістані, твердять, що ситуації в Пакіській ущелині не можна врегулювати без участі російських військ, натякаючи, що вони можуть ввести свої сили на територію Грузії.

Впливова британська газета ділових кіл «Файнаншел таймс» помістила листа-реакцію на статтю СТЕФАНА ВАҐСТИЛЯ «Україна дивиться на Захід». Автором листа є ЧАРЛЗ ТАННЮК представник консервативної групи законодавців Європейського парламенту, що займається питаннями закордонної політики. Автор листа різко не погоджується з ВАҐСТИЛЕМ щодо оцінки ситуації в Україні та її місця в Європі. Він, серед іншого, звертає увагу на те, що репутація України надзвичайно добра коли йдеться про права національних меншин. Україна співпрацює з Заходом у врегулюванні становища на Балканах, підтримує боротьбу з міжнародним тероризмом, придушує піратство у сфері інтелектуальної власності. Новий генеральний прокурор - продовжує ЧАРЛЗ ТАННОК - порушив справу корупції на високому рівні і виявив організаційні неполадки, які довели до недавньої катастрофи під час авія-шоу у Львові. Все-таки, підкреслює він, на саміті Україна-ЄеС у липні цього року міністр закордонних справ Великобританії ДЖЕК СТРО запропонував, так звану, «політику сусідніх держав», яка ставить Україну на рівні з Молдовою і зокрема Білоруссю, яку він вважає диктаторською країною. ТАННОК не погоджується з такою політикою Європейського Союзу, яка пропонує Україні лише партнерство і угоду про співробітництво, подібно як у відносинах з Казахстаном. Якщо Туреччині бути кандидаткою на членство в Є-еС, то, за твердженням ТАННОКА, Україна напевно заслугодує на місце в розширеній структурі союзу після дві тисячі четвертого року.

.

Всі новини дня

Як повернути тепло та світло в оселі українців: що робить ЄБРР та міжнародні донори, щоб допомогти Україні. Інтерв’ю

Про допомогу Україні в енергетичній сфері Оксана Бедратенко поговорила з директором ЄБРР у країнах Східної Європи Маттео Патроне.

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:42 0:00

Треба готуватись до нових атак Росії по українській енергетиці, президент Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України. Про це заявив Єнс Столтенберг, перебуваючи в Бухаресті, де у вівторок почнеться дводенна зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.

Посол США в НАТО роз'яснила позицію США щодо визнання Росії державою-терористом

Посолка США в НАТО Джуліанн Сміт

США наразі не вважають корисним визнання Росії в якості держави-спонсора тероризму, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень. Про це посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила під час брифінгу для преси в понеділок.

"Гадаю, ви чули коментарі президента Байдена та інших в адміністрації, - зауважила Сміт відповідаючи на питання преси в понеділок. - Відчуття у Вашингтоні в тому, що це насправді наразі непотрібно, і, насправді, може бути контрпордуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України".

Сміт зауважила, що з цієї причини, "Сполучені Штати зосереджені на тому, щоб із багатьма партнерами та союзниками в світі працювати над санкціями і визначати шляхи запровадження додаткових санкцій, щоб збільшувати тиск на Путіна та його уряд, режим в Москві, а також тиснути на економіку та фактично забороняти російському війську просуватись і створювати нові спроможності в цій війні. Тому зовсереджуємося на поєднанні санкцій, експортних обмежень та іншого".

Минулого тижня 494 голосами "за" Європейський парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму. 58 депутатів проголосувало "проти", а 44 "утрималось". Парламенти Латвії та Естонії раніше окремо оголосили Росію державою-спонсором тероризму.

Сміт спілкувалась з пресою напередодні початку засідання НАТО в Бухаресті. В понеділок державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

Блінкен: продовжимо співпрацю для підтримки перемоги України

Сили ЗСУ на лінії фронту на Донеччині, 24 листопада 2022. (AP Photo/Roman Chop)

Державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

"Ми не можемо дозволити Путіну перемогти, - сказав Столтенберґ. - Це покаже авторитарним лідерам у всьому світі, що вони можуть досягти своїх цілей, використовуючи військову силу - і зробить світ більш небезпечним місцем для всіх нас. Підтримувати Україну в інтересах нашої безпеки".

У нараді міністрів НАТО візьме участь і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Раніше Голос Америки повідомляв, що ця зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

У статті використано матеріали AP, Reuters

США та Росія використали "лінію деконфліктної ситуації" лише раз з початку війни РФ в Україні - Reuters

Будівля Пентагону, США

ВАШИНГТОН, 28 листопада (Reuters). Лінія зв’язку, створена між військовими Сполучених Штатів і Росії на початку війни Москви проти України, наразі була використана лише один раз, повідомив Reuters офіційний представник США.

Чиновник, який говорив на умовах анонімності, сказав, що Сполучені Штати ініціювали дзвінок через “лінію деконфліктної ситуації”, щоб повідомити про свою стурбованість щодо російських військових операцій поблизу критичної інфраструктури в Україні.

Reuters першим повідомляє про використання “лінії деконфліктної ситуації” поза тестуванням.

Інформацію обмежено щодо конкретного інциденту, який призвів до дзвінка на лінію, яка з’єднує Європейське командування збройних сил США та Центр управління національною обороною Росії.

Офіційний представник відмовився уточнювати, але сказав, що її не було використано, коли ракета впала в Польщі 15 листопада, убивши двох людей. Ймовірно, вибух спричинила українська ракета протиповітряної оборони, але остаточну відповідальність несе Росія, оскільки вона почала війну наприкінці лютого, заявили в НАТО.

Хоча офіційний представник США відмовився уточнити, яка саме діяльність Росії викликала тривогу в США, були публічно визнані інциденти, пов’язані з бойовими діями Росії навколо критичної української інфраструктури.

Сюди входять російські операції навколо Запорізької АЕС України, найбільшої в Європі, яка перебуває під контролем Росії.

Україна також висловила занепокоєння, що Росія може підірвати Новокаховську дамбу, яка стримує величезне водосховище на півдні України. Прорив дамби призведе до затоплення населених пунктів, включно з обласною столицею Херсоном, яку українські війська відбили 11 листопада.

Зв'язок між США та Росією перебуває в центрі уваги з початку вторгнення Росії до її сусіда, враховуючи серйозний ризик того, що прорахунок будь-якої сторони може спричинити прямий конфлікт між державами, які мають ядерну зброю.

КІЛЬКА МЕТОДІВ ЗВ’ЯЗКУ

“Лінія деконфліктної ситуації”— це лише один із кількох способів спілкування військових США та Росії.

Інші військові канали включають нечисленні переговори на високому рівні між міністром оборони США Ллойдом Остіном і міністром оборони Росії Сергієм Шойгу. Вищі генерали США та Росії, генерал армії США Марк Міллі та російський генерал Валерій Герасимов, також двічі розмовляли з початку війни, повідомили в його офісі.

Радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван і директор ЦРУ Білл Бернс також контактували з російськими офіційними особами.

Проте відносини між США та Росією знаходяться на найнижчому рівні з часів холодної війни, і Державний департамент США заявив у понеділок, що Москва відклала переговори в Каїрі, спрямовані на відновлення інспекцій щодо ядерної зброї. У російському МЗС підтвердили перенесення переговорів. Жодна сторона не вказала причини.

Відповідаючи на прохання прокоментувати "лінію деконфліктної ситуації", Пентагон лише сказав, що він зберіг кілька каналів для «обговорення критичних питань безпеки з росіянами під час надзвичайної ситуації з метою запобігання прорахункам, військовим інцидентам і ескалації».

«Нас надихають нещодавні розмови високого керівництва Міністерства оборони з російськими колегами, і ми вважаємо, що продовження діалогу має вирішальне значення», — заявив речник Міністерства оборони.

Ні посольство Росії у Вашингтоні, ні міністерство оборони в Москві не відповіли на запити про коментарі.

НЕ ТЕЛЕФОННА ЛІНІЯ ДЛЯ «СКАРГ».

Коли про це було оголошено в березні, Пентагон заявив, що “лінію деконфліктної ситуації” створено, щоб уникнути будь-яких випадкових зіткнень у повітряному просторі НАТО чи на землі.

«Це не створене як універсальна лінія скарг, де ми можемо просто взяти телефонну трубку та висловити занепокоєння щодо того, що Росія робить в Україні», — сказав тоді високопоставлений чиновник оборони США.

Під час холодної війни Сполучені Штати та Радянський Союз підтримували такі гарячі лінії на різних рівнях.

Олександр Вершбоу, колишній посол США в Москві та колишній високопосадовець Пентагону та НАТО, сказав, що ця “лінія деконфліктної ситуації” мала зосередитися на щоденних операціях - на відміну від більш стратегічних розмов між високопосадовцями, такими як Міллі та Герасимов.

Вершбоу провів порівняння з набагато активнішою лінією розв’язання конфлікту в Сирії, де збройні сили США та Росії іноді діють в одному повітряному просторі чи місцевості.

«Ми бачили це в Сирії, де наявність прямого оперативного каналу може принаймні прояснити наміри під час ситуації, що швидко розвивається, коли, можливо, Вашингтон спить», — сказав Вершбоу Reuters.

“Лінія деконфліктної ситуації” перевіряється двічі на день із розмовами російською мовою, повідомив Reuters офіційний представник США. За словами чиновника, російськомовний представник Європейського командування США ініціює ці дзвінки з Вісбадена, Німеччина.

Вісбаден також є місцем розташування нової Групи сприяння безпеці Пентагону в Україні (SAG-U), яка дистанційно підтримує захист київського уряду від російських військ.

Посадовці США на умовах анонімності раніше говорили, що на початку конфлікту вважалось, що лінію можуть застосувати, якщо Сполученим Штатам знадобиться евакуювати американців з окупованої Росією території України.

Один посадовець припустив, що це також могло бути використано, якщо російський винищувач переслідував український літак у польському повітряному просторі або якщо російська ракета перетнула б повітряний простір НАТО.

Більше

XS
SM
MD
LG