Спеціальні потреби

20.09.02  -  США і розбудова демократії в арабських диктатурах; Україна: гаряча осінь опозиції; Загадки майора МЕЛЬНИЧЕНКА. - 2002-09-20


Війна очолюваної США коаліції проти Іраку, особливо після рішення президента Буша здобути підтримку ООН, виглядає вже як неминучість, пише британська Файненшл таймс. Можна витлумачувати цей факт з відтінком трагедії, як то роблять ліві європейські уряди, або істерії, популярної серед деяких російських законодавців. Файненшл таймс пропонує інший підхід до ситуації навколо Іраку і близькосхідних режимів взагалі, а саме: розглядати проблему не в площині «тихі» араби і «потворні американські агресори,» а в площині «диктатура і демократія.»

З цього погляду зміна режиму в Іраку, до якої закликає президент Буш, є доведенням до логічного кінця холодної війни, традиційно асоційованої з комуністичними тоталітарними режимами. Але чим мусульманський тоталітаризм краще від комуністичного, запитує Файненшл таймс? Розбудова демократії в Афганістані, Іраку, інших недемократичних країнах арабського світу, уважає часопис, в якій США та їхні партнери по анти-іракській коаліції мусять взяти найактівнішу участь, зможе позбавити США ореолу підпалювача війни, який навішується на них, зокрема, російськими ЗМІ націоналістичного ґатунку. На думку Файненшл таймс, араби, всупереч іншому заялодженому стереотипу російської пропаганди, не уважають американців своїми ворогами. Подекуди неприязне ставлення до американців зумовлене ще існуючою підтримкою США мусульманських диктатур, непопулярних навіть серед арабів. І чим скоріше США перейдуть до активної розбудови демократії в арабському світі, тим міцніше закоріниться там позитивний прообраз Америки і американців, уважає Файненшл таймс.

Україна: провідні англомовні газети детально аналізують виступи опозиції із закликами відставки президента Кучми, подолання інформаційної блокади, корупції та беззаконня в країні. Столична Вашингтон пост пише, що демонстрації відбулися у той час, як вашингтонські урядовці дебатують доцільність зустрічі Буша з Кучмою під час європейського турне американського президента у листопаді. Лідери опозиції наполягають, щоб глави закордонних урядів ігнорували Кучму. Пост також згадує про існування так хзваних «темників», або тематичних вказівок адміністрації українським ЗМІ з рекомендаціями, у якому ракурсі подавати виступи опозиції і її лідерів. Це розцінюється в Україні і на Заході як спроба маніпуляції громадською думкою, пише Вашингтон пост.

А Нью Йорк таймс пише, що в опозиції відсутня чітка програма чого вона, власне, намагається досягти. Газета вказує на позицію Ющенка: він, як центрист, закликає до створення коаліційного уряду на основі парламентської більшості і призначення прем’єр-міністра на основі рейтингового голосування фракцій.

Таємничий Ющенко, пише Пітер Бейкер в газеті Вашингтон пост, фліртує з керівництвом країни, і з опозицією, але не підтримує когось конкретно. Ця невизначеність роздратовує всі сторони, які чекають, коли ж нарешті Ющенко з’ясує: чи хоче він домовитися з Кучмою і затвердитися в якості його наступника, чи він хоче очолити об’єднані сили опозиції і виступити проти спадщини свого колишнього боса? Віктор Пінчук, пише Бейкер, глузує з Ющенка, кажучи, що той підписує все, що йому дають: спершу заяву проти демонстрантів, потім---проти президента, згодом---за про-президентську коаліцію, тощо. Така непослідовність пише Бейкер у газеті Вашингтон пост, викликає у західних дипломатів побоювання, чи вийде з нього реальний політик, здатний досягати задекларовані цілі.

Файненшл таймс нагадує про фактичну відмову ЄС від обговорення питання про вступ України в цю організацію, за чим, власне, Кучма їздив у Зальцбург під час демонстрацій протесту. Комісар ЄС з питань розширення, Гюнтер Фергхойген, сказав Кучмі, що «європейська перспектива» для України не обов’язково означає «перспективу членства» у найближчі десять-двадцять років.

Англомовна Київ-пост відзначає кілька антидемократичних заходів влади напередодні і під час демонстрацій протесту: залякування опозиції в’язницею за «тиск на президента,» студентів--виключенням за участь в демонстраціях, ЗМІ---«темниками» і відключенням телебачення. Преса в Україні «не помітила,» пише Пост, як тисячі озброєних до зубів спецвійськ глупої ночі руйнували намети протестантів. Але ці репресивні акти, на думку часопису, лише погіршать становище Кучми, який відчайдушно намагається зберегти демократичний прообраз. Якби в нього вистачало розуму, то він би дав якусь базу опозиції і почав би діалог з нею. Замість цього він її впритул не бачить, пише Пост.

І на закінчення випуску---британська Файненшл таймс друкує інстерв’ю з майором Мельниченком, поведінка якого, на її думку, далека від ясності. Майор відмовляється виконати рішення мінюсту США і видати всі записи, які він начебто зробив у кабінеті Кучми, говорячи, що там є державні таємниці. Натомість Мельниченко пропонує американцям самому визначати, які з вірогідно скоєних злочинів Кучми і оточення підпадають під юрисдикцію США або міжнародного права, відзначає Файненшл таймс.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG