Спеціальні потреби

1.11.02  -  Україна: зростає міжнародний тиск на Леоніда Кучму; Драма із заручниками в Москві: влада вбиває без розбору і чужих, і своїх; Зростає розрив між Вашингтоном і Бонном. - 2002-11-02


Український президент Леонід Кучма наразі вповні відчуває, що таке незадоволення його політикою у світі. Його відмовилися запросити на саміт НАТО у Празі. Американці і англійці розслідують його причетність до ймовірного продажу радарів Кольчуга Багдадові. А ось новина з Капітолійської гірки, про яку повідомляє газета Вашингтон таймс: члени Гельсінської комісії американського конгресу, обурені, як сказано у їхньому листі держсекретарю Павеллу, «кримінальною поведінкою» лідера країни, яка є одним з головних отримувачів американської допомоги, закликають уряд США максимально обмежити офіційні контакти з Леонідом Кучмою. Останній заперечує продаж зброї Іраку і закликає НАТО розпочати переговори з Україною. Інша стаття Вашингтон таймс пише, що позов про судове розслідування проти Кучми з боку опозиції, підтриманий київським суддею Юрієм Василенком, скоріше всього буде відхилений. Генпрокурор України Святослав Піскун, як і американський федеральний окружний суддя у Вашингтоні, Богдан Футей, відзначає часопис, посилаються на статтю сто п’яту Конституції України, згідно з якою президент має імунітет від судового переслідування на час виконання своїх функцій. Суддю Василенка Піскун обвинуватив у переході на бік парламентської опозиції, яка домагається імпічменту Кучми, пише Вашингтон таймс.

Між тим Василенко друкує листа у цьому часописі, у якому відкидає обвинувачення у політичній заангажованості і наполягає на відданності Феміді. Він говорить, що Піскун брехав, коли заявляв про відмову Верховного суду у позові проти Кучми, говорячи, що він залишається у силі. Щодо ж заяви Футея про імунітет Кучми, то Василенко говорить, що судове розслідування його не порушує, пише український суддя на сторінках столичної Вашингтон таймс.

У міжчасі, повідомляє англомовна Київ-пост, уряд посилює тиск на ЗМІ. До такої думки тижневик доходить, коментуючи постанову Національної ради з питань радіомовлення і телебачення про ліцензування, починаючи з листопада, радіо і телестанцій, які передають програми іноземних медія, таких, як БіБіСі, Радіо Свобода, Голос Америки. Всі вони, пише Київ пост, будуть змушені просити владу про продовження трансляцій, що суперечить заявам Банкової про повну свободу слова в Україні.

Зливу коментарів преси США викликала російсько-чеченська драма у Москві. Фред Вейр з Крісчен сайєнс монітор пише, що вона з новою силою сколихнула дебати навколо найболючішого питання російської політики з часу розвалу радянської імперії, а саме: що робити із самовизначенням Чечні. Не бачачи підтримки з боку влади у своїх намаганнях здобути незалежність, чеченці перейшли на шлях радикалізму і тероризму, вдаючись до захоплення заручників у Буддьоновську в Дагестані, і у Москві, пише Крісчен сайєнс монітор.

Кілька газет коментують драму в центрі Москви у своїх редакційних статтях: Вол стріт джорнел пише, що на порядку денному наразі стоїть не питання про розвал Росії з можливим відходом Чечні і півдня, а проблема безпеки у широкому розумінні. Лише уявіть собі, якби чеченці захопили атомну станцію, наводить газета слова одного з них. Чеченці скаржаться на мародерські зачистки, вбивства чоловіків, гвалування жінок у Чечні російськими контрактниками, для яких війна вже давно стала єдиним бізнесом.

А редакційна Нью йорк таймс відзначає, що Путін мусить визнати фатальність силового вирішення чеченської драми, і критикує Білий Дім за схвальне поплескування росіянина по плечу заявами про спільність ворога. Редакційна Вашингтон пост розвиває цю думку, порівнюючи російсько-чеченський конфлікт з ізраїльсько-палестинським, який також не піддається силовій розв’язці, і закликає росіян і чеченських лідерів усвідомити це. А редакційна Вол стріт джорнел акцентує увагу на негативних наслідках московської драми для розвитку демократії в Росії. Поширення війни на Грузію, на її думку, нанесе демократії фатальний удар, бо потребуватиме ширшої мобілізації і надання особливих повноважень корумпованим і розколотим силовим органам.

З інших тем-колишній держсекретар США Генрі Кісінджер торкається у газеті Вашингтон пост кризи у нинішніх американсько-німецьких стосунках. На думку Кісінджера, її коріння сягають глибше питання про американську однополярність і розходжень у політиці щодо Іраку. Йдеться про наголос на специфічному «німецькому шляху», себто унікально-німецькому підходу до питань глобалізації, створення ЄС, на фоні поступового сходження зі сцени покоління, яке було у колиски американсько-німецьких стосунків у повоєнну добу. Однак такий підхід межує з німецьким ізоляціонізмом перед першою світовою війною, закидає Боннові Генрі Кісінджер на сторінках газети Вашингтон пост, закликаючи не повторювати негативні уроки європейської історії.

І на закінчення-Нью йорк таймс повідомляє про вбивство грабіжниками у Брукліні на Брайтон-біч недавнього емігранта з Сум, тридцяти восьми-літнього Олега Босенка, який намагався захистити свою дружину. Отримавши дві кулі, він помер, а грабіжники втекли з десятьма доларами Лариси Босенко, пише Нью йорк таймс.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG