Спеціальні потреби

Актуально

1.11.02  -  Україна: зростає міжнародний тиск на Леоніда Кучму; Драма із заручниками в Москві: влада вбиває без розбору і чужих, і своїх; Зростає розрив між Вашингтоном і Бонном. - 2002-11-02

Український президент Леонід Кучма наразі вповні відчуває, що таке незадоволення його політикою у світі. Його відмовилися запросити на саміт НАТО у Празі. Американці і англійці розслідують його причетність до ймовірного продажу радарів Кольчуга Багдадові. А ось новина з Капітолійської гірки, про яку повідомляє газета Вашингтон таймс: члени Гельсінської комісії американського конгресу, обурені, як сказано у їхньому листі держсекретарю Павеллу, «кримінальною поведінкою» лідера країни, яка є одним з головних отримувачів американської допомоги, закликають уряд США максимально обмежити офіційні контакти з Леонідом Кучмою. Останній заперечує продаж зброї Іраку і закликає НАТО розпочати переговори з Україною. Інша стаття Вашингтон таймс пише, що позов про судове розслідування проти Кучми з боку опозиції, підтриманий київським суддею Юрієм Василенком, скоріше всього буде відхилений. Генпрокурор України Святослав Піскун, як і американський федеральний окружний суддя у Вашингтоні, Богдан Футей, відзначає часопис, посилаються на статтю сто п’яту Конституції України, згідно з якою президент має імунітет від судового переслідування на час виконання своїх функцій. Суддю Василенка Піскун обвинуватив у переході на бік парламентської опозиції, яка домагається імпічменту Кучми, пише Вашингтон таймс.

Між тим Василенко друкує листа у цьому часописі, у якому відкидає обвинувачення у політичній заангажованості і наполягає на відданності Феміді. Він говорить, що Піскун брехав, коли заявляв про відмову Верховного суду у позові проти Кучми, говорячи, що він залишається у силі. Щодо ж заяви Футея про імунітет Кучми, то Василенко говорить, що судове розслідування його не порушує, пише український суддя на сторінках столичної Вашингтон таймс.

У міжчасі, повідомляє англомовна Київ-пост, уряд посилює тиск на ЗМІ. До такої думки тижневик доходить, коментуючи постанову Національної ради з питань радіомовлення і телебачення про ліцензування, починаючи з листопада, радіо і телестанцій, які передають програми іноземних медія, таких, як БіБіСі, Радіо Свобода, Голос Америки. Всі вони, пише Київ пост, будуть змушені просити владу про продовження трансляцій, що суперечить заявам Банкової про повну свободу слова в Україні.

Зливу коментарів преси США викликала російсько-чеченська драма у Москві. Фред Вейр з Крісчен сайєнс монітор пише, що вона з новою силою сколихнула дебати навколо найболючішого питання російської політики з часу розвалу радянської імперії, а саме: що робити із самовизначенням Чечні. Не бачачи підтримки з боку влади у своїх намаганнях здобути незалежність, чеченці перейшли на шлях радикалізму і тероризму, вдаючись до захоплення заручників у Буддьоновську в Дагестані, і у Москві, пише Крісчен сайєнс монітор.

Кілька газет коментують драму в центрі Москви у своїх редакційних статтях: Вол стріт джорнел пише, що на порядку денному наразі стоїть не питання про розвал Росії з можливим відходом Чечні і півдня, а проблема безпеки у широкому розумінні. Лише уявіть собі, якби чеченці захопили атомну станцію, наводить газета слова одного з них. Чеченці скаржаться на мародерські зачистки, вбивства чоловіків, гвалування жінок у Чечні російськими контрактниками, для яких війна вже давно стала єдиним бізнесом.

А редакційна Нью йорк таймс відзначає, що Путін мусить визнати фатальність силового вирішення чеченської драми, і критикує Білий Дім за схвальне поплескування росіянина по плечу заявами про спільність ворога. Редакційна Вашингтон пост розвиває цю думку, порівнюючи російсько-чеченський конфлікт з ізраїльсько-палестинським, який також не піддається силовій розв’язці, і закликає росіян і чеченських лідерів усвідомити це. А редакційна Вол стріт джорнел акцентує увагу на негативних наслідках московської драми для розвитку демократії в Росії. Поширення війни на Грузію, на її думку, нанесе демократії фатальний удар, бо потребуватиме ширшої мобілізації і надання особливих повноважень корумпованим і розколотим силовим органам.

З інших тем-колишній держсекретар США Генрі Кісінджер торкається у газеті Вашингтон пост кризи у нинішніх американсько-німецьких стосунках. На думку Кісінджера, її коріння сягають глибше питання про американську однополярність і розходжень у політиці щодо Іраку. Йдеться про наголос на специфічному «німецькому шляху», себто унікально-німецькому підходу до питань глобалізації, створення ЄС, на фоні поступового сходження зі сцени покоління, яке було у колиски американсько-німецьких стосунків у повоєнну добу. Однак такий підхід межує з німецьким ізоляціонізмом перед першою світовою війною, закидає Боннові Генрі Кісінджер на сторінках газети Вашингтон пост, закликаючи не повторювати негативні уроки європейської історії.

І на закінчення-Нью йорк таймс повідомляє про вбивство грабіжниками у Брукліні на Брайтон-біч недавнього емігранта з Сум, тридцяти восьми-літнього Олега Босенка, який намагався захистити свою дружину. Отримавши дві кулі, він помер, а грабіжники втекли з десятьма доларами Лариси Босенко, пише Нью йорк таймс.

Всі новини дня

Трубопроводи Північний потік 1 і 2 не дають газу Європі, але витікають

Міністр економіки Німеччини Роберт Габек на газовій станції в Любміні в Німеччині, де газопровід Північний Потік виходить з Балтійського моря на сушу

Данія і Швеція повідомили про витікання газу з непрацюючих трубопроводів Північний потік 1 і 2, що пролягають по дну Балтійського моря з Росії до Німеччини.

Інциденти ставлять під ще більший сумнів можливість швидкого відновлення постачання російського газу до Європи в обсягах необхідних для зимового періоду.

Причини витікання газу на трьох, як вважають зараз, нитках трубопроводів біля данського острова Борнгольм не відомі, але офіційні представники називають ситуацію дуже незвичайною.

Північний потік 1 був найбільшим маршрутом постачання російського природного газу у Європу, але на тлі активізації війни Росії з Україною контрольована російською державою компанія Газпром спочатку скоротила транспортування ним газу, а в серпні повністю припинила, пославшись на технічні проблеми ускладнені, як заявили у Москві, західними санкціями.

Північний потік 2 споруджений, але так і не запрацював після того, як уряд Німеччини закрив проект на тлі лютневого російського вторгнення в Україну.

Транзит російського газу до Європи триває через газотранспортну систему України, але у скорочених обсягах, і українці закрили один з маршрутів, вказавши на втручання російських окупаційних військ на українській території.

Впродовж весни і літа Росія відмовилася продавати газ Болгарії, Данії, Польщі, Фінляндії, а також нідерландській компанії Gasterra і частково компанії Shell після того, як вони відкинули вимоги Москви платити за газ у російських рублях.

Найбільша країна ЄС - Німеччина заявляє, що на понад 80% заповнила запаси газу у сховищах і Європа активізувала пошуки альтернативних джерел палива, але проблеми з постачанням спричинили різкі зростання цін на енергію.

Шведська мореплавна служба повідомила про два місця витоку газу з трубопроводу Північний потік 1 після того, як Данія оголосила обмеження руху суден довкола витоку виявленого на Північному потоку 2.

Данська служба, яку цитує служба новин Reuters, вказує, що у зоні витоку газу судна можуть втратити здатність триматися на воді, а крім того є загроза вогню.

Також витік газу в повітря збільшує в атмосфері парникові гази, що впливають на клімат.

Газопровід Північний Потік 1 сягає 1 224 кілометри від Виборга в Росії до Любміна в Німеччині.

Пропускна спроможні кожної нитки 27,5 мільярдів кубометрів газу на рік.

В Німеччині той газ подавали в трубопроводи до інших країн Європи.

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:17 0:00

Допомога українським біженцям в Кракові: фундація «Зустріч». Відео

Допомога українським біженцям в Кракові: фундація «Зустріч». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:46 0:00

«І українці і поляки масово зверталися з пропозицією допомоги». Фундація «Зустріч» у Кракові збільшила обсяг своєї діяльності вдесятеро, щоб задовольнити потреби українських біженців, які їхали у місто.

Інтерв’ю «Голосу Америки» з дружиною Сергія Волинського. Відео

Інтерв’ю «Голосу Америки» з дружиною Сергія Волинського. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:39 0:00

За умовами обміну полонених, п’ятеро звільнених командирів “Азовсталі” до кінця війни перебуватимуть в Туреччині. Один із них - Сергій Волинський. "Голос Америки" поспілкувався з його дружиною Русланою.

«Ми повинні надати Україні все, що можемо» - Марі Йованович. Інтерв’ю

«Ми повинні надати Україні все, що можемо» - Марі Йованович. Інтерв’ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:17 0:00

Екс-посолка США в Києві назвала російські обстріли цивільної інфраструктури України «ганебними» і заявила про невідворотність покарання Росії за військові злочини.

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:17 0:00

Британський уряд став першим на Заході, хто ввів нові санкції проти Росії через незаконні так звані «референдуми» на окупованих територіях України. Міністр закордонних справ Британії Джеймс Клеверлі заявив, що «уявні референдуми під дулом пістолета не можуть бути вільними чи справедливими».

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG