Актуально
Укрaїнський фестивaль у м. Бaлтімор - 2002-11-04
КЛІП ІЗ ЩОРІЧНОГО УКРAЇНСЬКОГО ФЕСТИВAЛЮ В МІСТІ БAЛТІМОР, ШТAТ МЕРІЛЕНД, ДЕ ВИСТУПAВ МІСЦЕВИЙ ТAНЦЮВAЛЬНИЙ КОЛЕКТИВ «ЛИМAН».
Всі новини дня
- Голос Америки
Прийшов час для НАТО показати свої м’язи - колишній глава МЗС Литви Лінкявічус
НАТО рухається у правильному напрямку в питанні укріплення своїх кордонів перед російською агресією, втім прийшов час продемонструвати свої м'язи світові, - такі очікування від саміту НАТО, що відкрився сьогодні у Мадриді, висловив колишній міністр закордонних справ та екс-міністр оборони Литви Лінас Лінкявічус.
“Знаєте, НАТО - не лише найсильніший в історії військово-політичний альянс, але це також дуже дорогий механізм. Це як Ферарі, яка стоїть в гаражі. Думаю, прийшов час себе трохи показати, продемонструвати трохи свої м'язи, особливо враховучи, що миру та безпеці альянсу зараз справді погрожують”, - розповідає Лінкявічус в ексклюзивному інтерв'ю кореспондентці Грузинської служби Голосу Америки Екатерине Маґалдадзе.
“Ми бачимо східний фланг альянсу. Рішення посилити кількість сил швидкого реагування є дуже важливим і дуже коштовним, але це те, що треба було зробити. Покращення передової присутності НАТО в трьох країнах Балтії та Польщі - це також дуже важливе рішення - не лише з точки зору кількості, але й якості, з важливими елементами ракетної та повітряної оборони, і так далі. Це рух у правильному напрямку, і це те, чого ми очікували”, - говорить він про безпекові гарантії альянсу для його країни.
Сигнал про потенційне членство мають почути Україна і Грузія, - переконаний колишній міністр закордонних справ Литви.
“Те ж саме варто очікувати від сигналів про так звану “політику відкритих дверей”. Думаю, це буде повторення обіцянок, вони були оголошені на саміті у Бухаресті щодо Грузії та України, що ці дві країни стануть членами НАТО, я сподіваюсь, це також станеться. Звісно, ці країни самі мають вирішити, але якщо вони цього хочуть, вони мають на це розраховувати. Політичні сигнали та пакети підтримки повинні трансформуватись у якість, у конкретні справи. Це те, що я очікую від саміту у Мадриді. Не лише безпеки для нас як членів НАТО, але й сигналів для наших партнерів, які є дуже важливими у ці дні”, - сказав Лінкявічус.
Не можна нехтувати загрозами, що надходять від країн по-сусідству, - наголошує литовський дипломат.
“Дуже важливо зрозуміти, що НАТО - це дуже важливий глобальний гравець у питанні безпеки, і мають бути сигнали із запевненнями для тих, хто не захищений гарантіями НАТО. Втім, ми не можемо знехтувати тим, що відбувається по сусідству, тому що це пов'язано із євроатлантичною безпекою. Не прямо, але опосередковано саме так і є. Країни Балтії не є поодинці, ми є членами більшого альянсу, і для нас це добра новина”.
Лінкявічус підтримує “надзвичайні” санкції "Групи семи" щодо Росії, і наголошує, що міжнародна підтримка України має бути безперервною.
“Міжнародна спільнота зрозуміла, вони пішли на безпрецедентні санкції, але чи цього достатньо, щоб зупинити війну? Напевне, ні. А це означає, в цій ситуації, навіть після запровадження надзвичайних санкцій, ми робимо недостатньо. В цьому процесі ми маємо чогось навчитись, але на навчання немає часу, бо ми маємо справу з агресором, що грає без правил та без поваги до міжнародних законів. То ж до нього треба відповідно ставитись”, - каже Лінкявічус.
Литовський дипломат переконаний, світ має ставитись до Росії як до країни без верховенства права.
“Є все більше і більше доказів того що вони (G7 - ред.) продовжують вести бізнес з Росією, яка не є нормальною країною. Це країна без верховенства права. Моє повідомлення до лідерів “Групи семи” було б посилити санкції, сприяти ще більшій ізоляції, і ще більше збільшити підтримку України, політичну, фінансову, військову. Зробити її стійкою. Ми маємо розуміти, не повинно бути втоми від підтримки, тому що кожен день потребує постачань озброєнь. Це великі гроші і це недоступно для України. То ж це має бути вирішено за допомогою великих країн, особливо “Групи семи”. І я думаю, вони це добре розуміють”, - зазначив Лінкявічус.
Екс-посадовець не виключає, що окремі країни Заходу можуть тиснути на Україну, щоб змусити її до мирної угоди з Росією “заради миру”. При цому він переконаний, що Київ не піде на подібні поступки. “Надто багато втрачено”, - пояснює він.
Лінас Лінкявічус: “Так, є ризик. Але я сподіваюсь, цього не станеться на такому рівні, щоб Україна змушена буде вдатись до якихось принизливих умов мирної угоди. Але я сумніваюсь, що Україна піде на якісь угоди проти своєї волі. Вони вже надто багато страждали, всі ці втрати (і не лише життів), які вони несуть за ці понад 120 днів війни, це дуже велика ціна. То ж в цій ситуації не підуть на будь-що, вони виходитимуть із національних інтересів своєї країни”.
Поки не закінчиться війна, не можна втомлюватись, - наголошує колишній урядовець Литви.
“Треба нарешті зрозуміти, що ми маємо справу з тим, хто не живе за правилами міжнародної спільноти, і до цього кожен має поставитись дуже серйозно. Без втоми до України. Не втомлюючись запроваджувати тиск на Росію. І щоб зберегти своє обличчя як міжнародної спільноти”.
Лінас Лінкявічус оxолював МЗС Литви 8 років, з 2012 до 2020 роки. До того його двічі призначали міністром оборони Литовської республіки.
Його називають одним із провідних "лобістів" України у Європейському Союзі. Лінкявічус, який вільно володіє російською мовою, необдноразово виступав проти загравання країн Заходу із Кремлем, та підтримував тісніші відносини зі східними сусідами – Україною, Молдовою та Грузією. Зокрема, гостро критикував політику Росії у Криму.
Напередодні Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що на триденному саміті буде узгоджено новий пакет допомоги Україні в таких сферах, як «безпечні комунікації, системи боротьби з безпілотниками та паливо». Саміт також має змінити формулювання у своїх документах, яке визначає Росію стратегічним партнером альянсу.
“Росія відійшла від партнерства та діалогу, які НАТО намагалось встановити з Росією роками”, - сказав Столтенберг у понеділок, 27 червня. - “Вони обрали конфронтацію замість діалогу. Ми шкодуємо про це, але звісно, ми маємо реагувати на цю реальність”.
«Я очікую, що союзники чітко заявлять, що Росія становить пряму загрозу нашій безпеці, нашим цінностям, міжнародному порядку», – сказав у понеділок, 27 червня, Столтенберг.
Також він оголосив, що НАТО збільшить кількість сил швидкого реагування у понад 7 разів - до 300 000 військових.
У саміті, який триватиме 28-29 червня, також як спостерігачі візьмуть участь лідери країн, які наразі не є членами НАТО, включаючи Південну Корею і Японію.
Дивіться також: Американські Хаймарси в дії
- Голос Америки
"Зменшити залежність від енергоресурсів РФ", - про що домовились G7
Зменшити залежність від енергоресурсів РФ, перейти на чисті джерела енергії, - про що домовились країни G7 в німецькому місті Ельмау.
“Війна РФ загальмувала економічне зростання, спровокувавши здорожчання сировини, енергоносіїв та продуктів харчування, а також пришвидшила світову інфляцію до рекордних рівнів”.Спільне комюніке лідерів країн G7.
Російська війна проти України вплинула майже на всі критичні сфери існування міжнародної спільноти. Про це йдеться у спільному комюніке лідерів країн G7, оприлюдненому 28-го червня, після триденних перемовин.
“Ми, лідери Групи семи (G7) у критичний для світової спільноти момент об’єдналися, щоб підтримати владу та народ України в їх боротьбі за мирне, процвітаюче та демократичне майбутнє. Ми продовжимо серйозний та негайний економічний тиск на режим президента Путіна за його невиправдану, загарбницьку війну проти України”, - наголошується у перших рядках документу.
Протидія російській агресії згадується як в енергетичному та економічному, так і в екологічному та гуманітарному секторах в тексті комюніке, який налічує загалом 28-м сторінок.
“Ми продовжимо активізувати наші зусилля для протидії його (В. Путіна - ред.) шкідливим регіональним та глобальним впливам, зокрема для забезпечення глобальної енергетичної та продовольчої безпеки, а також стабілізації економічного відновлення”, - наголошують держави.
Серед негативного впливу російської війни зокрема йдеться про клімат та енергетику. “Російська загарбницька війна проти України впливає на енергетичні ринки та безпеку поставок у всьому світі”, - заявляють держави G7. Однак план протидії російській енергетичній монополії не має поставити під загрозу глобальні цілі щодо переходу на чисті джерела енергетики. Відмова від російської енергетики відбуватиметься зокрема завдяки поступовому припиненню або забороні імпорту російського вугілля та нафти, - пояснюють в комюніке.
“Поступово вилучаючи російську нафту з наших внутрішніх ринків, ми розроблятимемо рішення щодо зменшення російських доходів від вуглеводнів. Також, ми будемо знижувати залежність від ядерної енергетики та супутніх товарів з Росії і допомагатимемо країнам, які прагнуть диверсифікувати свої поставки”, - йдеться у спільній заяві держав.
Що стосується російської нафти, держави G7 розглядають комплексну заборону усіх послуг, які дозволяють транспортувати російську сиру морську нафту та нафтопродукти по всьому світу - окрім випадків, коли нафта була придбана після консультації з міжнародними партнерами за узгодженою або заниженою ціною. Водночас, G7 розглядатимуть механізми забезпечення доступу найбільш вразливих і постраждалих країн до енергетичних ринків, в тому числі з Росії.
Також Група семи закликали своїх міністрів провести консультації із постачальниками енергетики, які можуть стати альтернативою російським вуглеводням.
“Ми зменшимо загальну залежність від викопного палива та прискоримо перехід на чисту енергетику. Ми маємо досягти нульової позначки шкідливих викидів не пізніше 2050 року. Водночас, ми зберігатимемо енергетичну безпеку та доступність”, - наголошують держави G7.
Щоб пришвидшити відмову від російської енергетики, країни наголосили на необхідності тимчасового збільшення поставок зрідженого природного газу.
“Ми визнаємо, що інвестиції в цей сектор необхідні у відповідь на нинішню кризу. У цих виняткових обставинах державна підтримка інвестицій у газовий сектор може бути доречною як тимчасова відповідь”, - йдеться в документі.
Щодо економічного та фінансового секторів країни G7 наголосили, що загарбницька війна Росії проти України посилила кризу спричинену пандемією COVID-19 і перешкодила економічному відновленню, яке розпочалося у другій половині 2021 року.
“Війна РФ загальмувала економічне зростання, спровокувавши здорожчання сировини, енергоносіїв та продуктів харчування, а також пришвидшила світову інфляцію до рекордних рівнів”, - йдеться в спільному комюніке лідерів країн G7.
Дивіться також: Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими.
Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими. Відео
«Вперше за три тижні російські ракети знову вразили Київ. А вчора російська ракета влучила в торговий центр у Кременчуці. Ми засуджуємо ці атаки, і наші серця із жертвами та їхніми близькими», - говорить прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.
- Голос Америки
США накладають санкції на оборонно-промислову базу Росії, забороняють імпорт золота
Сполучені Штати наклали нові санкції на понад 100 російських компаній та громадян, пов’язаних з військово-промисловим комплексом, включно з провідною державною корпорацією «Ростех» та її підрозділом – Об'єднаною авіабудівною корпорцією, яка виготовляє військові літаки марки «Су» та «МіГ», мовиться у повідомленні Міністерства фінансів США, розміщене на веб-сайті цієї установи.
Фінансове відомство додає, що таким чином воно виконує зобов'язання, які взяли на себе лідери країн G7, що постановили позбавити Росію технічних та фінансових можливостей продовжувати війну проти України.
«Сьогодні Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) визначило 70 організацій, багато з яких мають вирішальне значення для оборонно-промислової бази Російської Федерації, включаючи Державну корпорацію «Ростех», що є наріжним каменемем російської обороного, промислового, технологічного та виробничого секторів, а також 29 російських громадян», – мовиться у заяві Міністерства фінансів США.
Як зазначається, санкції вдаряють по «здатності Росії розробляти та розгортати зброю та технології, які використовуються для жорстокої загарбницької війни Володимира Путіна проти України».
«Ми ще раз підтверджуємо нашу відданість співпраці з нашими партнерами та союзниками для запровадження додаткових суворих санкцій у відповідь на війну Росії проти України», – заявила міністр фінансів Джанет Єллен. Вона додала, що метою цих дій є «відрізати доступ Російської Федерації до технологій, які мають вирішальне значення для їхніх військових» та послабити російську армію, яка «вже страждала від поганого бойового духу, пошкоджених ланцюгів постачання та логістичних збоїв».
The U.S. once again reaffirms our commitment to work alongside partners & allies to impose additional sanctions in response to Russia’s war against Ukraine. Targeting Russia’s defense industry will degrade Putin’s capabilities & further impede his war. https://t.co/cajP4O7Iog
— Secretary Janet Yellen (@SecYellen) June 28, 2022
У повідомлені мовиться, що одночасно з Міністерством фінансів свої санкції на російські компанії та громадян наклав і Державний департамент США. У списку додали 45 організацій та 29 фізичних осіб з числа російськийських військових та Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ), «які були достовірно причетними до порушень прав людини або міжнародного гуманітарного права в Україні», мовиться у повідомлені.
Крім того, Держдепартамент оголосив про заборону на видачу віз понад 500 посадовим особам, «які, ймовірно, загрожували, чи порушували суверенітет, територіальну цілісність чи політичну незалежність України», також йшлося про російських військових, чи чиновників, які були «причетні до придушення інакомислення», йдеться у повідомлені Мінфіну.
Санкції застосовуватимуться також проти російських компанії та громадських організацій, що беруть участь у війні проти України. Серед них – «Союз добровольцев Донбасса, «Державний льотно-випробувальний центр імені Чкалова», приватні військові компанії, зокрема, «РСБ-Групп».
Для осіб і компаній, що потрапили під санкції, вони передбачають замороження активів і доступу до власності на території США, а також заборону на проведення фінансових операцій.
Разом із сьогоднішніми санкціями, OFAC заборонив імпорт російського золота до США. Також було посилено рекомендації щодо посилення контролю над російським та білоруським експортом, який ухилявся від санкцій.
У понеділок, 27 червня під час саміту Групи семи Британія, Канада, США і Японія повідомили про намір заборонити імпорт російського золота.
Лідери G7 назвали обстріл Кременчука «огидним»
Лідери країни Групи семи різко засудили російський ракетний обстріл переповненого українського торгового центру, назвавши його «огидним» воєнним злочином.
У заяві, яку лідери країн G7 зробили у понеділок, перебуваючи на саміті у Німеччині, мовиться, що президент Росії Володимир Путін і винні в нападі будуть притягнуті до відповідальності.
«Невибіркові напади на невинних мирних жителів є військовим злочином», – йдеться у заяві G7.
Як повідомляють українські агентства, за даними на вівторок 28 червня, загинуло 20 людей, 59 були поранені від удару двох ракет по Кременчуку. Одна з ракет вдарила по торгово-розважальному центру в момент найбільшої його наповненості.
«Ми разом з Україною оплакуємо невинних жертв цього жорстокого нападу», – заявили лідери.
Президент США Джо Байден також наголосив на притягненні до відповідальності винних за удар по Кременчуку. Він назвав удар Росії по торговому центру в Кременчуку «жорстоким» і висловив солідарність з українцями.
«Напад Росії на мирних жителів у торговому центрі є жорстоким. Ми солідарні з українським народом.
Як було продемонстровано на саміті G7, США разом із нашими союзниками та партнерами продовжуватимуть притягувати Росію до відповідальності за такі звірства та підтримуватимуть оборону України», – написав президент США у своєму твіттер-акаунті.
Президент Франції Еманюель Макрон видав окрему заяву українською мовою, в якій він назвав обстріл торгового центру «підлістю» та «повним жахом».
«Обстріл Росією торгового центру у Кременчуці – це повний жах. Ми поділяємо біль сімей жертв. І гнів перед лицем такої підлості», – мовиться у заяві президента Макрона.
Україна звинуватила Росію у навмисному нападі на мирних жителів. У своєму виступі ввечері в понеділок президент Володимир Зеленський назвав цей напад «одним із найбільш зухвалих терористичних актів в історії Європи».
У вівторок президент Зеленський у своєму твіттер-акаунті повідомив про розмову з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, в якій він «наголосив на важливості потужної ПРО для України для запобігання російським терактам».
Представник Міністерства оборони Росії підтвердив, що удар по Кременчуку був, але назвав цей обстріл «ударом високоточною зброєю по складу боєприпасів зі США та Європи».
«27 червня в місті Кременчук Полтавської області ВКС Росії завдано удару високоточною зброєю повітряного базування по ангарах з озброєнням і боєприпасами, що надійшли від США і європейських країн, в районі Кременчуцького заводу дорожніх машин», – заявив речник міністерства оборони Росії Ігор Конашенков на брифінгу у вівторок.
За словами Конашенкова, удар було завдано по складу, а детонація боєприпасів призвела до пожежі «в розташованому поруч з територією заводу торговому центрі, що не функціонував».
За його словами, боєприпаси були призначені для постачання українським військовим для ведення бойових дій на Донбасі.
Facebook Forum