Празький саміт НАТО, на якому до організації запрошено сім нових членів--колишніх сателітів Москви, викликав неоднозначні оцінки у світовій пресі. У статті в газеті Вашингтон пост американський сенатор Крістофер Додд уважає, що саміт випустив з уваги головну проблему, а саме: як узгодити поширення з ефективністю альянсу як військової організації. А політолог Макс Бут у газеті Вашингтон таймс навіть передрікає НАТО долю Організації Варшавського договору, який віддав Богу душу після розвалу СРСР. Врятуватись від такої перспективи альянс може, на думку оглядача, наразі активніше захищаючи Європу від її власних помилок, а саме: рішення ЄС поставити шлагбаум на шляху прийняття туди нових членів. Відкривши у дев’яносто дев’ятому році двері НАТО Польщі, Угорщині і Чехії, Вашингтон, пише Макс Бут, продемонстрував старому континенту дієвість альянсу як консолідатора демократичних змін у колишніх східно-європейських сателітів Росії.

Крісчен саєнс монітор пише про візит міністра оборони США Дональда Рамсфелда до нового майбутнього члена НАТО-Словенії, запитуючи, чи зможе вона допомогти США у можливій війні з Іраком? Такі країни, як Словенія, виконували б свою місію, концентруючи сили і поки що обмежені ресурси на якомусь одному напрямку, наприклад, надаючи в разі потреби свою інфраструктуру ширшому альянсу НАТО, пише Крісчен Саєнс монітор.

Торкаючись початку праці інспекторів ООН зі зброї в Іраку, оглядач Вашингтон пост Джим Гоуґленд запитує, якими можуть буть його наслідки? На його думку, адміністрації Буша слід очікувати непевних інспекцій, які залишали б Ірак відповідальним за час та процедури. США ж потрібні швидкі і переконливі перевірки, щоби встановити, чи дійсно Багдад, як він запевняє, не має зброї масового ураження. Гоуґленд сумнівається, що головний інспектор Ганс Блікс виконає цю місію, бо він, на думку коментатора, прогавив гусейнівську ядерну програму під час попередніх перевірок. Чи можуть Буш і Блейр залишати питання про долю Іраку в руках Блікса?-риторично запитує газета Вашингтон пост.

А Вол стріт джорнел так змальовує майбутню війну з Іраком, якщо інспеції проваляться: вже в перші її секунди радари будуть виведені з ладу ракетами Геллфайр і лазерними бомбами з вертольотів. Потім керовані супутником дев’ятсоткілограмові бомби поцілять в радіорелейні станції і заблокують фібер-оптичні комунікації командних центрів з Багдадом. Після виведеня з ладу електро-трансформаторів графітними бомбами, які викличуть короткі замикання контактів, згаснуть вогні на командних постах Іраку, пише Вол стріт джорнел, і в бій підуть наземні війська США.

Україна і НАТО: Тарас Кузьо пише у англомовній Київ пост, що після чергового рауду поширення організації, Україна межуватиме вже з чотирьма її членами-Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією, залишаючись, однак, за бортом геополітичних змін в пост-комуністичній Європі. Проте стосунки України з ЄС, пише Кузьо, розвиваються ще повільніше. Союз взагалі виключив членство Києва в передбачуваній перспективі. НАТО принаймні лишає двері відкритими навіть після кольчужного скандалу, продовжуючи наполягати на таких змінах: цивільний контроль за армією і викорінення корупції; парламентський і демократичний контроль за СБУ та МВС; контроль за ненаданням СБУ військових таємниць Росії або країнам-ізгоям. Це може дати Україні надію увійти до альянсу у третій хвилі поширення у дві тисячі сьомому році, пише Київ-пост.

У міжчасі, на думку Вашингтон пост, Києву необхідно виплутатися з кольчужного скандалу. Часопис згадує висновки американсько-британської комісії, особливо про можливість продажу радарів Іраку через посередників. А Київ-пост друкує лист посла США в Україні Карлоса Паскуаля, в якому той підтверджує автентичність фрагменту запису Мельниченка розмови Кучми і Ма́лєва про Кольчуги. На думку посла Паскуаля, спекуляції навколо питання автентичності мотивуються бажанням відвернути увагу від рішення поставити радари Багдаду всупереч санкціям ООН.

Між тим Вашингтон таймс попереджає американських республіканців, що вони можуть втратити голоси іспаномовного електорату, який допоміг їм на листопадових виборах. Щоб цього не трапилося, треба провести іміграційну реформу і легалізувати мільйони нелегальних робітників у країні, здебільшого мексиканців. Торішні тератаки на США завадили цим планам, пише Вашингтон таймс. А Крісчен саєнс монітор додає, що проблему імміграції і видачі віз працівниками держдепу ускладнює їх недосвідченість. Адже всі терористи-учасники подій одинадцятого вересня, прибули до США за дійсними візами, нагадують читачі Крісчен саєнс монітор, закликаючи повернути консульській службі статус окремої установи, яку вона мала до двадцять четвертого року.

«Оперетковим фарсом» називає Лос-анджелес таймс нещодавнє вето Володимиром Путіним драконівських обмежень Думи, накладених на закон про мас-медія після драми із заручниками в Москві. Кремль вирішив, розвиває тему Таймс, що Путіну краще було зіграти роль мудрого царя проти нерозумних бояр, тим самим виводячи себе з-під зростаючої хвилі критики за дії спецвійськ при визволенні заручників, які призвели до загибелі ста двадцяти дев’яти з них.