Спеціальні потреби

Актуально

24.01.03  -  Дебати бути чи не бути війні з Іраком тривають. Це питання обговорювалося на сторінках найпотужніших американських видань цього тижня. У випуску також нафтові війни Росії, цього разу проти Латвії. - 2003-01-25

«Один у полі воїн» називається редакційна стаття газети Крищен Саєнц Манитор, яка аналізує складну ситуацію, в якій опинився президент Буш, переконуючи і власне населення і країни-союзники розпочати війну проти Іраку. «Погроза Буша розпочати військові дії сприймається більш серйозно, аніж докази Буша про загрозу від Іраку», каже газета, вважаючи, що президент досі не зумів переконати світ у правильності своєї позиції. Залишившись на однині із важким рішенням бути чи не бути війні, Буш має зважити два важливих фактори. З одного боку це противоєнні настрої все більшої кількості американців, які після подій одинадцятого вересня остерігаються нових терористичних актів, ставлячи в один ряд Саддама Гусейна з Осама Бін Ладеном. З другого боку, це непідтримка союзників у Європі, які, хоч і проти війни сьогодні, пам’ятаючи історію власних війн, завтра дивитимуться на Сполучені Штати, як на собаку, яка гавкає але не кусає, якщо США не зуміє примусити Ірак відмовитися від зброї.

«Жадоба, гордість і бажання провчити Сполучені Штати, ось які мотиви політики Франції щодо Іраку» каже у своєму коментарі Макс Бут, який під назвою «Чому вони кричать ні» опублікувала Лос Анджелес Таймс. Коментар є реакцією на погрозу Міністра закордонних справ Франції Доменіка Ді Віллепіна застосувати вето Ради Безпеки і заблокувати будь-які військові дії проти Іраку не чекаючи на висновки експертів ООН. Зацікавлення Франції потрібно шукати в бізнесовій угоді на півтора мільярда доларів, яку Франція заключила з теперішнім іракським урядом і може її втратити у разі приходу демократичної влади. А історична французька гордість та бажання відновити вплив на глобальному рівні, користуючись правом постійного крісла у Раді Безпеки ООН, яке було надано президентом Рузвельтом, дозволяють Франції закривати очі на грубі порушення Іраком так званої Резолюції 1441, яку підписала і Франція.

«Як ми знаємо, що Ірак говорить неправду?» ставить питання Кондоліза Райс, радник президента Буша з питань національної безпеки в однойменній статті опублікованій в газеті Нью-Йорк Таймс. У статті Пані Райс аналізує поведінку Іраку після вимоги Ради Безпеки ООН щодо розброєння і закриття програм випробування ядерної, біологічної та хімічної зброї. «Саддам Гусейн і не думає розброюватися», каже пані Райс і протиставить Іраку Україну і Казахстан, які добровільно віддали зброю масового ураження. «Ці країни, - пише вона,- дозволили експертам оглянути їхні військові арсенали, дали відповідь на усі поставлені запитання і провели відкрите та швидке роззброєння». Ірак, натомість, робить все можливе, щоб перешкодити інспекторам виконувати свою роботу. Крім того, звіт Іраку на дванадцять тисяч сторінок можна вважати просто брехливим, після того як інспектори знайшли порожні боєголовки та докази про закупівлю Іраком сировини для виготовлення ядерної зброї, пише Кондоліза Райс.

Росіян більше цікавлять власні проблеми ніж Ірак, вважає Джейн Вейлен. У статті «Низька активність Москви стосовно Іраку», надрукованій у газеті Вол стріт Джорнал журналістка висловлює думку, що новітня політика Кремля змінилася щодо іракського питання порівняно з радянськими часами, коли культивувалися близькі стосунки з арабським світом. І демонстрація, яка пройшла у Москві проти, нібито, американського агресора, що простягає руки на Ірак тому підтвердження, бо прийшло на неї всього сто п’ятдесят осіб. Взагалі останні опитування громадської думки показали, що значно збільшилась кількість росіян (сорок відсотків опитаних), які вважають, що Росія повинна підтримати антитерористичні акції Сполучених Штатів і в тому числі військові дії проти Іраку. Багато росіян також вважає, що президент Путін підтримує дружні стосунки з президентом Бушем, щоб взяти участь у поділі іракської нафти після успішного завершення операції, а також щоб забезпечити мовчання Вашінгтону щодо його розправи з повстаннями у Чечні.

«Латвійські магістралі порожніють із збільшенням тиску російської нафти», аналізує цікавий феномен Сабріна Таверніз в статті, опублікованій у газеті Нью-Йорк Таймс. Із збільшенням виробництва і експорту російської нафти важко повірити, що її не вистачає аби заповнити магістраль, яка веде до Балтійського порту Вентспільс. Не дивлячись на офіційні відмовки російської сторони, представники латвійської компанії Вентспільс Нафта вважають, що такий бойкот магістралі має за мету заставити латвійську сторону продати свою магістраль. Таким чином, Росія намагається встановити економічний контроль над країною, яка політично зробила свій вибір і найближчим часом буде прийнята до Європейського Союзу. Сабіна Таверз вважає, що латвійський приклад є підтвердженням того, що Росія зробить все можливе, щоб відновити контроль над всіма нафтовими магістралями Східної Європи, які були побудовані за радянських часів для транспортування російської нафти.

Підготувала Ольга Онишко.

Всі новини дня

Лідери G7 зібралися на зустріч затьмарену російською війною проти України

Президент США Джо Байден з керівниками Баварії, південного регіону Німмеччини, де відбувається триденний саміт G7. 25 червня 2022 р.

Російська війна проти України та наслідки агресивних дій Москви для світу стали головними темами переговорів на саміті Групи 7 (G7) - зустрічі керівників найвпливовіших демократій, що відбувається у німецькій Баварії.

В той час як керівники Великої Британії, Італії, Канади, Німеччини, США, Франції та Японії зібралися у неділю 26 червня на триденну зустріч, з України надійшли повідомлення про нові вибухи російських ракет у Києві та в інших українських містах на тлі руйнівного наступу Росії на Донбасі.

Саміт повинен подати сигнал, що не лише НАТО і G7 зараз більш згуртовані ніж будь-коли, але й що демократії світу спільно стоять проти імперіалізму Путіна.
Олаф Шольц

Від західних лідерів очікують кроків у межах обіцяної довготермінової економічної і військової підтримки України та дієвіших санкцій проти Росії.

Викликом, особливо для Європи, є пошуки заміни для російської нафти й газу на тлі різкого зростання світових цін на енергію.

Український президент Володимир Зеленський визнав, що війна зараз вийшла на “морально та емоційно складний етап”, коли українці впевнені у перемозі, але також розуміють подальшу загрозу втрат.

Нові чисельні ракетні удари деякі коментатори називають розлюченою відповіддю Москви на початок застосування українцями ракетних установок і далекобійних гармат отриманих нещодавно від США та інших західних держав.

Сигналом для саміту Групи 7, а також для саміту НАТО через кілька днів у Мадриді, називають також заяву Росії про плани розмістити в Білорусі ракети здатні нести ядерні боєзаряди.

“Це підтвердження, що санкційних пакетів проти Росії недостатньо, збройної допомоги для України треба більше і що системи протиповітряної оборони – сучасні системи, які є в наших партнерів, – мають бути не на полігонах або на зберіганні, а в Україні, де вони зараз і потрібні. Потрібні більше, ніж у будь-якому іншому місці у світі”, - сказав у суботу Зеленський, зазначивши головні положення його планованих виступів перед учасниками самітів G7 і НАТО.

Західні лідери також намагатимуться узгодити нові зусилля для подолання міжнародної енергетичної кризи, браку харчів та глобальних кліматичних змін ускладнених російською війною.

Партнери Заходу

Німецький канцлер Олаф Шольц запросив на саміт також керівника Сенегалу, що головує зараз в Африканському Союзі, Аргентину - голову Спільноти країн Латинської Америки й Карибських держав, а також Індонезію, Південно-Африканську республіку та Індію, що прийматиме наступний саміт G20.

“Саміт повинен подати сигнал, що не лише НАТО і G7 зараз більш згуртовані ніж будь-коли, але й що демократії світу спільно стоять проти імперіалізму Путіна так само як і в боротьбі з голодом і злиднями”, - заявив Шольц напередодні, виступаючи в парламенті у Берліні.

Агентство Reuters зауважує, що багато країн південної півкулі стурбовані можливими міжнародними негативними наслідками західних санкцій проти Росії.

Reuters цитує офіційного представника Європейського Союзу про те, що країни Сімки будуть доводити партнерам, що різке зростання цін на харчі у світі - це результат дій Росії, оскільки санкції проти сільського господарства західні країни не запроваджували.

Також лідери вказуватимуть, що агресивні й руйнівні дії Москви є проблемою не тільки України, а вражають цілий світ.

У Сан-Дієго відкрили благодійну виставку - "Український голос". Відео

У Сан-Дієго відкрили благодійну виставку - "Український голос". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:44 0:00

У Сан-Дієго відкрили виставку-фандрайзінг "Український голос". На ній представили понад 140 робіт українських художників, кошти від продажу яких підуть на допомоги родинам, що постраждали віж війни.

Лідери "Групи семи" домовились про ембарго на російське золото -ЗМІ

Фото: золоті зливки  (Photo by Девід Грей / AFP)

Президент США Джо Байден а також інші лідери "Групи семи" домовились запровадити ембарго на російське золото, повідомляють Reuters, CNN, Bloomberg з посиланням на осіб наближених до переговорів.

G7 планує оголосити про заборону на імпорт російського золота на саміті, що починається в неділю в Німеччині. У США ембарго введе в дію рішення Міністерства фінансів США, яке установа планує видати у вівторок, пише Bloomberg.

Після того, як Лондонська асоціація зливків виключила Росію із своїх котирувань, значна частина країн перестала купувати російське золото. Однак, в травні до Швейцарії надійшло майже три тонни російського золота, що могло свідчити про послаблення неформальних обмежень, пише Bloomberg. Також, за повідомленнями російських ЗМІ, російска влада заявила цього тижня про плани створити резерви коштовних металів для швидкої мобілізації у час війни.

Майже 10% видобутку золота в світі припадає на Росію. США та союзники запровадили масштабні санкції проти Росії, через її вторгнення до України.

Експерти роблять висновки про перші уроки великої війни, і про те, що означають вони для майбутнього озброєнь. Відео

Українці, як неодноразово зазначали у Пентагоні, дуже успішно використовують нову зброю, і особливо креативно - дрони. Після чотирьох місяців повномасштабної війни, експерти роблять висновки про перші уроки великої війни, і про те, що означають вони для майбутнього озброєнь.

«Герої не вмирають». Прем’єра короткометражного фільму Сергія Лисенка

«Герої не вмирають». Прем’єра короткометражного фільму Сергія Лисенка
please wait

No media source currently available

0:00 0:13:23 0:00

Сергію Марущаку було 29 років. Він не встиг створити сім’ю, але вже будував дім для майбутньої дружини та дітей. Старший солдат першої окремої танкової бригади загинув під Харковом - його машина підірвалася на міні.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG