Спеціальні потреби

Актуально

КИЇВ, 28.01.03  -  Політична цензура в Україні. - 2003-01-28

“Політична цензура в Україні: наслідки запровадження та засоби протидії”. Фахову журналістську дискусію на цю тему організував Центр Разумкова. З Києва повідомляє Оксана Лігостова.

Всі новини дня

«У Сибіру відпочивати й не збирався». На кого розрахований російський санкційний список?

Люди тримають українські прапори перед Білим будинком у Вашингтоні, округ Колумбія, 20 лютого 2022 року. (Фото Стефані Рейнольдс / AFP)

«Я у чудовій компанії! Маю честь бути включеним. Я не планував найближчим часом відпочивати в Сибіру!» - так відреагував на внесення до санкційного списку Росії Президент Українського Конґресового Комітету Америки (УККА) Андрій Футей.

У суботу, 21 травня, МЗС Російської Федерації опублікував список з 963 американців, яким заборонено в’їзд до Росії через так зване "розпалювання русофобії". До цього списку, зокрема, включено президента США Джо Байдена, віцепрезидентку Камалу Гарріс, сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса та актора Моргана Фрімана.

Є там також і кілька лідерів української діаспори, серед яких - Футей.

«Це показує, що ми є ефективними і що у нас є впливова громада, яка дійсно може змінити ситуацію для добра в Україні. Ми захищаємо територіальну цілісність України (…). Сьогоднішнє оголошення Москви свідчить про те, що ми робимо ефективну роботу», - прокоментував він Голосу Америки.

Сприйняв як відзнаку роботи української громади включення до цього списку й виконавчий віце-президент УККА та директор Української національної інформаційної служби Михайло Савків.

«Ця відзнака підтверджує силу рішучості української громади припинити війну та виступати за міцне двостороннє стратегічне партнерство між Україною та Сполученими Штатами. Я поділяю цю честь з усією українською громадою!» - написав він у коментарі Голосу Америки.

Інший американець українського походження, Орест Дейчаківський, який вже на пенсії, сприйняв включення до списку як відзначення його 35 років роботи політичним радником у Комісії з безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінській комісії), яка є урядовою установою США.

«Комісія колола очі Москві в радянські часи, а також після цього, особливо за правління Путіна, привертаючи увагу до їхніх незліченних порушень прав людини та демократії та, звісно, їх агресії проти інших країн, зокрема України», - прокоментував він Голосу Америки.

Також він звернув увагу, на «неохайність» списку, де він сам та пара його колег, які вже вийшли на пенсію, зазначаються як співробітники Гельсінської комісії. У списку є також три сенатори та один конгресмен, яких вже немає серед живих, - Джон Маккейн, Оррін Гетч, Гаррі Рід та Елсі Гастінгс.

«Для мене честь бути внесеним до списку, чесно кажучи, і я був би стурбований, якби мене не включили», - прокоментував на прохання Голосу Америки Девід Креймер.

Креймер є керуючим директором з глобальної політики в Інституті Джорджа Буша. Раніше він працював старшим директором з прав людини та демократії в Інституті міжнародного лідерства Маккейна, президентом Дому свободи, пропрацював вісім років у Державному департаменті США, у тому числі як помічник державного секретаря з питань демократії, прав людини та праці.

«Я не є прихильником нинішнього гнилого, корумпованого, авторитарного режиму Путіна, і я публічно висловлював свої погляди, тому не здивований, що мене включили. Я був здивований, побачивши там список людей, які померли», - написав він.

Як й будь-якого іншого року, пожартував він, на його плани щодо цьогорічної літньої відпустки це обмеження не вплине.

«Крім того, це нічого не означає. Наші санкції мають набагато більший вплив на приближених Путіна, ніж будь-які санкції, які вони накладають на американців. Вони роблять це, щоб показати, що вони щось роблять, але насправді це нічого не означає», - вважає він.

Не стало це несподіванкою й для Джулії Девис, дописувачки The DailyBeast та американської експертки з російської пропаганди. Колишня киянка, Девис заснувала Russian Media Monitor (Монітор російських медіа), проголошена мета якого, - «дивіться російські новини, щоб у вас не було такої необхідності».

«Пару років тому, коли гостям на державному [російському] телебаченні раптом заборонили згадувати моє ім’я, ймовірно, тоді я була «номінована» на цю «нагороду за досягнення». Це є підтвердженням того, що моя робота має значення, викликає дискомфорт у Кремля та порушує потік дезінформації», - вважає Девис.

У коментарі Голосу Америки вона написала, що до Росії вона все-таки збирається – «як тільки режим Путіна впаде під вагою його звірств — і це лише питання часу».

На її думку, цей список є «символічним кроком, спрямованим, в основному, на їхню аудиторію, що випливає з безсилля Кремля протидіяти західним санкціям».

Деякі експерти, включені до списку, до яких звернувся Голос Америки з проханням прокоментувати, робити це відмовилися, зокрема заявивши, що весь цей список - для внутрішньої аудиторії і лише для того, щоб показати світу, що вони можуть покарати Захід.

США та партнери запровадили тисячі санкційних заходів проти окремих осіб, компаній та секторів російської економіки.

Напередодні, 23 травня, під час дистанційного звернення до з’їзду Всесвітнього економічного форуму в Давосі президент України Володимир Зеленський закликав посилювати санкції проти Росії, включно із запровадженням ембарго проти російської нафти, блокуванням російських банків та відмовою від російського ІТ-сектору.

«Це має бути такий прецедент санкційного тиску, який ще десятиліттями переконливо працюватиме на підтримання миру. Потрібно створити прецедент повного виходу всіх іноземних бізнесів з російського ринку, щоб ваші бренди не асоціювалися з воєнними злочинами, щоб ваші офіси, рахунки, товари не використовувалися воєнними злочинцями у їхніх кривавих інтересах. Цінності повинні мати значення», – сказав він.

Дивіться також: Як буде, ймовірно, розпадатися РФ: аналіз американського дослідника Януша Бугайські. Відео

В ООН підтвердили загибель 3942 цивільних через масштабну війну Росії в Україні

Поліцейський йде біля будівлі школи, пошкодженої російським військовим ударом, під час нападу Росії на Україну, у селищі Костянтинівка Донецької області, Україна, 22 травня 2022 року. Фото зроблено 22 травня 2022 року. REUTERS /Ганна Кудрявцева

Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити загибель 3942 і поранення 4591 цивільного через повномасштабну війну Росії проти України. Це дані від 24 лютого до півночі 23 травня, повідомили в УВКПЛ ООН.

Серед загиблих – 258 дітей, серед поранених – 399.

При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі, «оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається з затримкою, та багато повідомлень із місць, звідки надходить інформація про втрати серед цивільного населення, все ще потребують підтвердження».

Це стосується, наприклад, населених пунктів Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська область) і Попасна (Луганська область), «де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі чи поранення цивільних осіб. Вони підлягають подальшій верифікації та не включені до вищенаведеної статистики».

В ООН додали, що більшість зафіксованих втрат серед цивільних були спричинені застосуванням вибухової зброї з широкою зоною ураження, включаючи обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні й авіаудари.​

Тим часом, Агентство ООН у справах біженців 12 травня повідомило, що понад 6 мільйонів людей залишили Україну від початку повномасштабного російського вторгнення.

Дивіться також: «Проект Dynamo»: команда порятунку із колишніх американських військовиків працює в Україні. Відео

ЄС може незабаром ввести ембарго проти російської нафти, – голова Єврокомісії

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на конференції Всесвітнього економічного форуму (WEF) у швейцарському Давосі. Фото зроблене 24 травня. AP/Маркус Шрайбер

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що рішення щодо введення європейського ембарго проти російської нафти може бути прийняте незабаром.

Про це Урсула фон дер Ляєн заявила в коментарі CNN під час конференції Всесвітнього економічного форуму (WEF) у швейцарському Давосі. «Ми зараз важко працюємо над цим. Це – питання тижнів, але нам потрібно знайти рішення для наших інвестиційних потреб. Отже, це важливо, нам потрібно це зробити в такий спосіб, щоб не було ситуації, за якої Путін зможе забрати нафту. Щоб він не продавав її нам і потім продавав її за вищими цінами на світовому ринку», - заявила президентка Європейської комісії. Деякі європейські країни, включно із Угорщиною, виступають проти введення ембарго на російську нафту.

Ми зараз важко працюємо над цим. Це [рішення щодо ембарго на російську нафту] – питання тижнів
Урсула фон дер Ляєн

Голова Єврокомісії також наголосила, що Росія муситиме брати участь у відновленні України. За її словами, потреби реконструкції та фінансові потреби будуть колосальними та всі міжнародні фінансові організації повинні допомагати відновлювати Україну.

Нагадаємо, раніше Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Росія використовує постачання харчових продуктів як зброю. Ціни на зерно, кулінарну олію та інші продукти різко зросли на тлі російського вторгнення до України, яка є одним із найбільших світових експортерів пшениці. «В окупованій Росією частині України армія Кремля конфіскує запаси зерна та техніку…, а російські військові кораблі в Чорному морі блокують українські судна, навантажені пшеницею та соняшниковим насінням», – сказала фон дер Ляєн під час виступу на конференції Всесвітнього економічного форуму (WEF) у швейцарському Давосі.

Вона додала, що Росія накопичує власне продовольство, використовуючи затримку його експорту «як різновид шантажу», аби спровокувати зростання глобальних цін або «обміняти пшеницю на політичну підтримку».

Дивіться також: Брифінг Голосу Америки. Урсула фон дер Ляєн: Росія шантажує світ харчами

Брифінг Голосу Америки. Урсула фон дер Ляєн: Росія шантажує світ харчами
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:58 0:00

Це сталося в останній момент. Подробиці про австралійську допомогу від посла України

Архів. Міністр оборони Пітер Даттон оголосив про оборонну військову допомогу Україні, оскільки PMV Bushmaster завантажується в C-17 Globemaster у Брісбені, Австралія, 8 квітня 2022 року. AAP Image/Russell Freeman.

Сполучені Штати відзначили відданість та рішучість Австралії у наданні підтримки України після російської вторгнення в країну 24 квітня.

«Президент Байден підтвердив свою непохитну підтримку альянсу США та Австралії та відданість його подальшому зміцненню. Він високо оцінив рішучу підтримку Австралією України після вторгнення Росії, і лідери погодилися з важливістю подальшої солідарності, зокрема для того, щоб подібна подія ніколи не повторилася в Індо-Тихоокеанському регіоні», - йдеться у заяві Білого дому за результатами зустрічі президента США із прем’єр-міністром Австралії Ентоні Альбанезе в Токіо.

Цієї суботи, 21 травня, в Австралії відбулися загальнонаціональні вибори, на яких перемогла опозиційна Лейбористська партія. Прем’єр- міністр Скотт Моррісон, який представляє Ліберальну партію, визнав свою поразку. У заяві Білого дому з приводу зустрічі з новим прем’єром також висловлюється вдячність за його рішення приїхати на саміт в Японію у перший день на роботі.

За день до виборів в Австралії з’явилася інформація про надання урядом країни додаткової допомоги Україні.

«Уряд Австралії надає подальшу підтримку народу України, передаючи уряду України 14 бронетранспортерів (БТР) M113 і ще 20 захищених транспортних засобів Bushmaster», - написав на своїй сторінці на тої час міністр оборони, а тепер – один із претендентів в лідери опозиції Австралії Пітер Даттон.

Також, зазначив він, уряд від імені Управління з радіаційного захисту та ядерної безпеки Австралії доставить 60 піддонів медичних товарів, три палети обладнання для радіаційного моніторингу та засобів індивідуального захисту.

«Нова підтримка України в розмірі 60,9 мільйона доларів США (14 БТР коштують 12 мільйонів доларів, а 20 PMV – 48,9 мільйона доларів) збільшують загальний внесок Австралії на сьогодні до понад 285 мільйонів доларів», - написав міністр. (Йдеться про австралійські долари - ред).

Він зазначив, що уряд Австралії буде визначати можливості для подальшої військової допомоги Україні, та знову закликав Росію «припинити своє неспровоковане, несправедливе та незаконне вторгнення в Україну».

В повідомленні також йдеться, що більше деталей щодо допомоги, наданій на прямий запит українського уряду та партнерів, та шляхів її постачання, уряд розголошувати не буде.

За словами посла України в Австралії Василя Мирошниченко, хоча робота над виділенням цієї допомоги велася і у посольстві не сумнівалися, що Україна її отримує, те, що це сталося за день до виборів, стало приємною несподіванкою.

«Коли оголошується вибори, наступає так званий «care-taker» (період опіки – ред). період, який триває 6-7 тижнів. У цей час будь-яке рішення уряду має бути погоджене з опозицією», - пояснив він.

Він припустив, що лейбористи, які виграли вибори, могли затягнути цей процес – не тому, що вони не підтримують Україну, а виключно із питань внутрішньополітичної боротьби. У цьому разі Україна отримала б цей транш через три-чотири тижні, оскільки новий уряд треба ще сформувати, а потім - увійти в курс справ.

«Тепер при будь-якій взаємодії з ними в наступні пару тижнів ми будемо просити більше, тому що лейбористам потрібно показати, що вони також віддані підтримці України», - сказав посол.

За його словами, як серед політиків, так й звичайних австралійців існує величезна підтримка Україні.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Блінкен і Кулеба обговорили варіанти експорту українського зерна

Державний секретар США Ентоні Блінкен і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час зустрічі голів МЗС країн НАТО, Бельгія, Брюссель, 7 квітня, 2022. REUTERS/Evelyn Hockstein/Pool

Державний секретар США Ентоні Блінкен і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба обговорили "дипломатичні зусилля із подолання наслідків неспровокованої і невиправданої війни Росії в Україні та способи притягнення Кремля до відповідальності". Про це повідомляє Державний департамент.

Зокрема, американський й український дипломати присвятили увагу проблемі голоду у світі, спричиненого повномасштабною російською агресією, й обговорили потенційні способи експорту українського зерна на міжнародні ринки.

"Поки Росія продовжує свої нищівні атаки на Донбасі, до України їде більше озброєння, включаючи важке", - Кулеба написав у Twitter і подякував США за непохитну підтримку України.

Крім того, відзначає Держдеп, Блінкен повідомив Кулебі деталі додаткового пакету допомоги Україні у 40 мільярдів доларів, підписаного президентом Джо Байденом 21 травня, що передбачає "подальше фінансування для безпекової, економічної та гуманітарної підтримки України та сусідніх країн, що зазнали впливу війни".

Раніше стало відомо, що 6 мільярдів з цієї суми буде спрямовано на зброю для України та навчання збройних сил, більше 8 мільярдів - на поповнення військових запасів США, які зменшились через надання зброї Україні, ще 4 мільярди - на зміцнення сил США в європейському регіоні, 8 мільярдів - на підтримку економіки України.

Як повідомляв Голос Америки, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія шантажує світ харчами. За оцінками ООН, війна Росії в Україні може призвести до мільйонів випадків голодної смерті у найбідніших країнах, а спричинена російською агресією світова продовольча криза може затягнутись на роки.

Українська влада повідомляє, що російські військовики крадуть і вивозять зерно з окупованих територій, при цьому блокуючи українські порти. Через це, як заявив міністр аграрної політики України Микола Сольський, гостре усвідомлення продовольчої кризи у світі почнеться у середині липня.

Москва стверджує, до загрози світового голоду веде не її війна в Україні, а накладені на Росію санкції Заходу.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG