Актуально
14.02.03 - Чи розпочинає Америка нову холодну війну? Розкол в НАТО: реальність або міф? Контури пост-саддамівського Іраку; Російсько-українська панорама. - 2003-02-15
Мало хто з аналітиків міг передбачити спалах найгіршої кризи у західному альянсі з часів холодної війни в Європі, пише оглядач Петрік Тайлер у газеті Нью йорк таймс. І все через Ірак. Німеччина і Франція відкидають силовий варіант і наполягають на дипломатичному врегулюванні кризи. А разом з Бельгією вони заблокували прийняття НАТО рішення про надання допомоги Туреччині на випадок атаки з боку Багдада. Міністр оборони США Рамсфельд порівнює Німеччину з Лівією та Кубою, звертаючись до неї та Франції не інакше, як «стара Європа.» Тайлер уважає таку позицію Франції та Німеччини реакцією на усвідомлення, що з прийняттям до НАТО колишніх східно-європейських сателітів Росії, вони більш не відіграють домінуючої політичної ролі на континенті. Назагал же виглядає, підсумовує Тайлер в газеті Нью йорк таймс, що Європа все менш цікавить адміністрацію Буша.
Дійшло вже до того, що міністр закордонних справ Росії Ігор Іванов закликає США зі шпальт британської Файненшл таймс не ставати на шлях холодної війни у стосунках з Берліном і Парижем. Єдність колишніх ідеологічних ворогів Росії, Німеччини та Франції у підході до іракської кризи, на його думку, знаменує початок нової---багатополюсної--- ери світового порядку двадцять першого століття. Це--не антиамериканізм, уважає Іванов, а визнання того, що єдність полягає у плюралізмі позицій, а це є ознакою демократії в міжнародних стосунках. Ігор Іванов закликає США розвивати конструктивну співпрацю з його країною та Європою для підтримки світової стабільності.
Колишній держсекретар США Генрі Кісінджер дотримується абсолютно протилежного підходу: на його думку, оприлюднену на редакційній сторінці Вашингтон пост, якщо Білий Дім злякається загрози французького вето другої резолюції Ради Безпеки щодо Іраку, і не ліквідує режим Гуссейна, це знаменуватиме катастрофу для західного альянсу і світового порядку взагалі. Це може означати, уважає Кісінджер, що віднині поняття європейської ідентичності асоціюватиметься з анти-американізмом.
Торкаючись кризи в НАТО щодо захисту Туреччини, редакційна Вол стріт джорнел зазначає, що це фактично означає кінець головній місії альянсу, а саме: колективного захисту його членів. І саме тоді, говорить часопис, коли для нього зникли зовнішні загрози з боку раднських танків. Який тоді сенс залишатися членом НАТО, ставить риторичне питання Вол стріт джорнел. Натомість редакційна Крісчен саєнс монітор закликає поважати обережність Німеччини щодо Іраку. Газета пояснює таке ставлення поступовим віднайденням німцями своєї національної ідентичності, замороженої десятиліттями холодної війни.
А оглядач Вашингтон Пост Джим Ґоґленд прямо пише, що безпрецендентний спалах відкритих протестів і неповаги до американської політики у світі тоді, коли США перебувають в зеніті могутності, означає виклик лідерству Америки у світовому масштабі. Однієї лише сили та багатства недостатньо для сучасного лідерства, уважає Ґоґленд. Він прямо радить адміністрації Буша негайно переглянути свою дипломатію та запропонувати нову, ясну стратегію американського лідерства у світі на фоні реальних викликів безпеці з боку Багдаду або Пхеньяну.
В існування такої стратегії не вірить Крісчен сайєнс монітор. Газета уважає, що після холодної війни альянс НАТО втратив доцільність свого існування і перетворився на платфому випробування традиційними європейськими наддержавами--Німеччиною та Францією---амбіцій Вашингтону. Якщо ж вивести з Німеччини американські війська, як пропонується деякими експертами, то це може взагалі поставити питання про головування США у блоці, пише Крісчен саєнс монітор.
Говорячи про пост-саддамівський Ірак, Грем Фулер, колишній віце-голова Національної розвідувальної ради при ЦРУ, попереджає Вашингтон зі сторінок Лос анджелес таймс, що перші рік-два після Саддама Ірак співпрацюватиме із США, підтримуючи їх стратегію в регіоні. Але якщо хтось уважає, що Ірак можна буде перетворити на інструмент довгострокового американського впливу в регіоні, то для цього необхідно зазирнути в підручник, і побачити, що роль регіонального гегемону закорінена в тисячолітній історії цієї країни, а Саддам лише посилив цю історичну тенденцію, пише Лос-анджелес таймс.
З російських подій--Файненшл таймс повідомляє, що неурядові російські посередники-торгівці зброєю намагалися продати портативні зенітні комплекси «Голка» Іраку. Ця угода була викрита російською владою, але лише після втручання американської розвідки. США та інші країни занепокоєні також можливістю поставок зброї до Іраку з Білорусі та України, пише Файненшл таймс.
Вашингтон пост пише про сповільнення темпів економічного зростання Росії з понад восьми відсотків у двохтисячному році до нинішніх трьох з половиною. Газета передбачає у цьому зв’язку приватизацію гігантської монополії Єдині енергосистеми Росії, Газпрому, реформу банківського, житлового, та комунального секторів.
Всі новини дня
Цього тижня Вашингтон відвідують лідери Данії та Британії: чому ці візити є важливими для України? Відео
Цього тижня Вашингтон відвідують лідери Данії та Британії. Серед іншого - для того, аби скоординувати із США зусилля із підтримки української армії.
- Голос Америки
Західні експерти активно обговорюють останні маневри на полі бою. Відео
Останні маневри на полі бою активно обговорюють західні експерти. Дехто звертає увагу на те, що впевненість ЗСУ контрастує із ознаками хаосу в Росії. Про це зокрема кажуть в американському Інституті вивчення війни.
- Голос Америки
В Держдепі вірять, що РФ програє, та сподіваються, що зупиниться, поки не втратила більше
Росія програє у своїй війні проти України та має припинити агресію, поки не втратила ще більше. Про це заявив під час брифінгу заступник речника Держдепартаменту США Ведант Пател.
"Я не збираюся вдаватися в конкретні оцінки щодо ситуації на полі бою або говорити від імені української влади. Проте, відверто кажучи, я вірю, що Росія програє у цій війні. Тому я сподіваюся, що Кремль переоцінить свою присутність, зупиниться, поки не втратив більше, та негайно покине українську територію", - відповів Пател на прохання оцінити ситуацію на полі бою.
Він додав, що США загалом не підтримують атаки всередині Росії, але нагадав, що саме Росія завдає жорстоких ударів по цивільному населенню України.
«Загалом ми не підтримуємо напади всередині Росії, але Росія продовжує свої авіаудари по Києву, багато з яких спустошили цивільні райони, і Росія продовжує свої жорстокі напади на народ України. І тому важливо те, що Росія може закінчити цю війну в будь-який час, вивівши свої сили з України, замість того, щоб продовжувати щоденні жорстокі атаки на українські міста з людьми, націлюючись на цивільну інфраструктуру, націлюючись на цивільні території».
Він також додав, що союзники продовжують забезпечувати українські війська технікою та тренуванням, щоб Україна змогла повернути свої суверенні території.
Чи може Україна вести вогонь у відповідь на території РФ - думки сенаторів США
На тлі посилення російських атак на Україну та довгоочікуваного контрнаступу кореспондентка Голосу Америки у Конгресі США Катерина Лісунова запитала американських сенаторів, чи вважають вони допустимою воєнну відповідь України по території РФ?
"Україна має право захищатися. І захищатися не лише на своїй суверенній території, але й скрізь, де є агресор, - такою є природа війни".Боб Менендес, сенатор-демократ, штат Нью-Джерсі
А також, чи вплине таке розширення географії війни на військову допомогу Україні, яку надають західні партнери?
Сенатор-демократ від штату Нью-Джерсі та голова сенатського Комітету із міжнародних відносин Боб Менендес заявив, що Україна має право захищатися не лише на своїй суверенній території, але й скрізь, де є агресор.
"В Україні йде війна. І це не війна, яку вони обирали. Це війна, яку їм нав’язав Володимир Путін. Отже, Україна має право захищатися. І захищатися не лише на своїй суверенній території, але й скрізь, де є агресор, такою є природа війни. Знову ж таки, якби Путін не розв'язав цю війну, він би не опинився в тих обставинах, в яких зараз перебуває", - каже сенатор Боб Менендес у коментарі для Голосу Америки.
Своєю чергою сенатор-республіканець від штату Айдаго Джим Ріш вважає, що вирішувати характер своїх воєнних операцій мають самі українці.
"Це питання, на яке українці мають відповісти самі. Це їхній конфлікт. Вони краще знають, що їм робити, яку дати відповідь. І я це розумію. Я точно не з тих, хто збирається сидіти та засуджувати, що вони роблять. А щодо самої Росії, коли вона чинить такі речі, то більшість людей мали б усвідомити, що на це буде реакція. І реакція, найімовірніше, буде аналогічною", - вважає співголова сенатського Комітету із міжнародних відносин.
Бен Кардін, сенатор-демократ від штату Мериленд, вважає, що існують певні обмеження, яких потрібно дотримуватись. Але при цьому варто не забувати, що будь-які дії Києва є лише захистом від російської агресії.
"Треба визнати, що Росія є винною в цій загарбницькій війні. Усі наслідки цієї війни, включно з діями обох сторін, ініційовані саме росіянами, і вони мають нести відповідальність. Україна захищається. Ми визнаємо, що існують певні обмеження, і їх потрібно дотримуватись. Україна проявила велику стриманість під час цієї загарбницької війни, яку почала Росія. Тим часом Росія не стримується взагалі", - коментує Кардін в інтерв'ю Голосу Америки.
Сенатор-республіканець від штату Небраска Джон Рікеттс вважає, що українці мають робити усе необхідне, щоб виграти цю війну. "Знову ж таки, це війна. Україні потрібно переконатися, що вона переживе цю війну. Тож їм доведеться робити усе, що вони повинні робити, аби виграти цю війну", - наголошує законодавець.
Також, за словами Рікеттса, США мають допомагати Україні стільки, скільки буде потрібно: "Перше і найголовніше – зробити так, щоб Україна виграла цю війну. Щодо конкретної тактики, то це ми залишимо на розсуд України, саме вони мають визначити, як найкраще вести цю війну. Але найважливіше - Україна має виграти, а Путін – програти. Якою тактикою та стратегією цього досягти? Я тут не експерт. Але Сполучені Штати повинні бути відданими допомозі Україні у довгостроковій перспективі, щоб переконатися, що українці виграють цю війну", - пояснив сенатор.
Дивіться також: Чи може Україна завдавати ударів по території Росії? Коментарі законодавців США.
Гроссі звітує про дипломатичні успіхи на Запорізькій АЕС. Експерти не поділяють оптимізму
Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що його агенція “зробила кроки у правильному напрямку”, щоб запобігти ядерній аварії на Запорізькій атомній електростанції в Україні. Про це він сказав, виступаючи перед Радою директорів МАГАТЕ.
"Я думаю, що ми отримали дуже хорошу підтримку в цьому питанні. Місія МАГАТЕ у Запоріжжі стежить за цим. Ми сподіваємося продовжувати нашу роботу до повної стабілізації ситуації там. Це ще не кінець. Я продовжу спілкуватись з усіма сторонами з дипломатичних та технічних питань. І ми сподіваємося розраховувати на вашу повну підтримку в цьому”, - сказав Гроссі, виступаючи перед Радою директорів агенції.
Менш оптимістичний щодо місії МАГАТЕ в Запоріжжі професор Гарвардського Університету Сергій Плохій, автор кількох книг про ядерні загрози, зокрема "Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи", "Ядерна дурість: кубинська ракетна криза", "Атоми й попіл: глобальна історія атомних катастроф".
В інтерв'ю “Голосу Америки” він розповів про залежність МАГАТЕ від голосу Росії в ООН та про застарілі міжнародні угоди щодо ядерної безпеки.
“Вони не роблять достатньо, і вони це прекрасно розуміють. Питання не до Гроссі, проблема в тому, що ми як міжнародна громада не готові мати справу з подібними кризами. Міжнародні угоди, які це регулюють, не працюють. Ті, що є, вони були підписані ще в 60-х роках”, - зазначив професор Плохій.
“МАГАТЕ - це агенція, яка є органом ООН. А Росія - постійний член Ради Безпеки ООН, а це означає, що вибори генсека ООН, зарплати людей, які працюють в агенціях, залежать, зокрема, і від доброї волі Росії. То ж структурно, юридично, інституційно ми не готові мати справу з кризою, яка може розвинутися навколо Запоріжжя”, - сказав професор Гарварду Плохій.
Про те, що зусилля МАГАТЕ з демілітаризації зони навколо ЗАЕС "нікуди не привели", сказав також напередодні американський дипломат, перший посол США в Україні Роман Попадюк під час модерування конференції у Manor College, що у Дженкінтаун, Пенсильванія. Попадюк додав, що Україна не може відповідати на вогонь Росії з АЕС через побоювання спричинити "радіоактивний витік".
Минулого тижня під час засідання Ради Безпеки ООН Рафаель Гроссі представив п’ять принципів, які, на його думку, допоможуть запобігти ядерній аварії на Запорізькій АЕС.
1 червня глава російської державної компанії "Росатом" заявив, що високо цінує роботу глави МАГАТЕ Рафаеля Гроссі щодо захисту Запорізької АЕС.
Посол України в ООН Сергій Кислиця на засіданні Ради Безпеки заявив, що Україна вважає єдиним способом убезпечити Запорізьку АЕС - це повернути її під контроль України за участі інспекторів МАГАТЕ. До принципів, які Гроссі виголосив на Раді Безпеки, Кислиця додав демілітаризацію та деокупацію ЗАЕС.
Дивіться також: Сергій Плохій про роль України у світі, ядерні загрози та можливі сценарії для Москви
п
Форум