Спеціальні потреби

Актуально

14.02.03  -  Чи розпочинає Америка нову холодну війну? Розкол в НАТО: реальність або міф? Контури пост-саддамівського Іраку; Російсько-українська панорама. - 2003-02-15

Мало хто з аналітиків міг передбачити спалах найгіршої кризи у західному альянсі з часів холодної війни в Європі, пише оглядач Петрік Тайлер у газеті Нью йорк таймс. І все через Ірак. Німеччина і Франція відкидають силовий варіант і наполягають на дипломатичному врегулюванні кризи. А разом з Бельгією вони заблокували прийняття НАТО рішення про надання допомоги Туреччині на випадок атаки з боку Багдада. Міністр оборони США Рамсфельд порівнює Німеччину з Лівією та Кубою, звертаючись до неї та Франції не інакше, як «стара Європа.» Тайлер уважає таку позицію Франції та Німеччини реакцією на усвідомлення, що з прийняттям до НАТО колишніх східно-європейських сателітів Росії, вони більш не відіграють домінуючої політичної ролі на континенті. Назагал же виглядає, підсумовує Тайлер в газеті Нью йорк таймс, що Європа все менш цікавить адміністрацію Буша.

Дійшло вже до того, що міністр закордонних справ Росії Ігор Іванов закликає США зі шпальт британської Файненшл таймс не ставати на шлях холодної війни у стосунках з Берліном і Парижем. Єдність колишніх ідеологічних ворогів Росії, Німеччини та Франції у підході до іракської кризи, на його думку, знаменує початок нової---багатополюсної--- ери світового порядку двадцять першого століття. Це--не антиамериканізм, уважає Іванов, а визнання того, що єдність полягає у плюралізмі позицій, а це є ознакою демократії в міжнародних стосунках. Ігор Іванов закликає США розвивати конструктивну співпрацю з його країною та Європою для підтримки світової стабільності.

Колишній держсекретар США Генрі Кісінджер дотримується абсолютно протилежного підходу: на його думку, оприлюднену на редакційній сторінці Вашингтон пост, якщо Білий Дім злякається загрози французького вето другої резолюції Ради Безпеки щодо Іраку, і не ліквідує режим Гуссейна, це знаменуватиме катастрофу для західного альянсу і світового порядку взагалі. Це може означати, уважає Кісінджер, що віднині поняття європейської ідентичності асоціюватиметься з анти-американізмом.

Торкаючись кризи в НАТО щодо захисту Туреччини, редакційна Вол стріт джорнел зазначає, що це фактично означає кінець головній місії альянсу, а саме: колективного захисту його членів. І саме тоді, говорить часопис, коли для нього зникли зовнішні загрози з боку раднських танків. Який тоді сенс залишатися членом НАТО, ставить риторичне питання Вол стріт джорнел. Натомість редакційна Крісчен саєнс монітор закликає поважати обережність Німеччини щодо Іраку. Газета пояснює таке ставлення поступовим віднайденням німцями своєї національної ідентичності, замороженої десятиліттями холодної війни.

А оглядач Вашингтон Пост Джим Ґоґленд прямо пише, що безпрецендентний спалах відкритих протестів і неповаги до американської політики у світі тоді, коли США перебувають в зеніті могутності, означає виклик лідерству Америки у світовому масштабі. Однієї лише сили та багатства недостатньо для сучасного лідерства, уважає Ґоґленд. Він прямо радить адміністрації Буша негайно переглянути свою дипломатію та запропонувати нову, ясну стратегію американського лідерства у світі на фоні реальних викликів безпеці з боку Багдаду або Пхеньяну.

В існування такої стратегії не вірить Крісчен сайєнс монітор. Газета уважає, що після холодної війни альянс НАТО втратив доцільність свого існування і перетворився на платфому випробування традиційними європейськими наддержавами--Німеччиною та Францією---амбіцій Вашингтону. Якщо ж вивести з Німеччини американські війська, як пропонується деякими експертами, то це може взагалі поставити питання про головування США у блоці, пише Крісчен саєнс монітор.

Говорячи про пост-саддамівський Ірак, Грем Фулер, колишній віце-голова Національної розвідувальної ради при ЦРУ, попереджає Вашингтон зі сторінок Лос анджелес таймс, що перші рік-два після Саддама Ірак співпрацюватиме із США, підтримуючи їх стратегію в регіоні. Але якщо хтось уважає, що Ірак можна буде перетворити на інструмент довгострокового американського впливу в регіоні, то для цього необхідно зазирнути в підручник, і побачити, що роль регіонального гегемону закорінена в тисячолітній історії цієї країни, а Саддам лише посилив цю історичну тенденцію, пише Лос-анджелес таймс.

З російських подій--Файненшл таймс повідомляє, що неурядові російські посередники-торгівці зброєю намагалися продати портативні зенітні комплекси «Голка» Іраку. Ця угода була викрита російською владою, але лише після втручання американської розвідки. США та інші країни занепокоєні також можливістю поставок зброї до Іраку з Білорусі та України, пише Файненшл таймс.

Вашингтон пост пише про сповільнення темпів економічного зростання Росії з понад восьми відсотків у двохтисячному році до нинішніх трьох з половиною. Газета передбачає у цьому зв’язку приватизацію гігантської монополії Єдині енергосистеми Росії, Газпрому, реформу банківського, житлового, та комунального секторів.

Всі новини дня

Чорногорія затримала росіян і чорногорців за підозрою в шпигунстві

Прем'єр-міністр Чорногорії Дрітан Абазович

За даними Чорногорської газети Pobjeda, затримано 6 російських дипломатів, 30 росіян з тимчасовими видами на проживання та 2 громадян Чорногорії.

У четвер представник влади Чорногорії повідомив, що в країні розпочато розслідування щодо невстановленої кількості осіб за звинуваченням у шпигунстві.

Чорногорська газета Pobjeda, з посиланням на неназвані джерела, з'ясувала, що за підозрою у шпигунстві затримано 38 осіб, переважно громадян Росії. За даними газети, оперативники агентства національної безпеки (ANB) та спеціальної державної прокуратури Чорногорії (SDT) затримали шістьох російських дипломатів, 30 громадян Росії з тимчасовим посвідкою на проживання та двох чорногорців.

Прем'єр-міністр Чорногорії Дрітан Абазович, у прямій трансляції засідання кабінету міністрів, заявив, що для захисту інтересів країни, проводиться «міжнародна операція» з іноземними партнерами та прокуратурою, але не навів подробиць.

Вукас Радонич, представник SDT, повідомив агентству Reuters, що поліція провела обшуки в кількох квартирах, шукаючи докази змови і шпигунства. «Відповідно до запиту SDT і ухвали суду, поліція обшукує низку квартир та інших приміщень через обґрунтовану підозру в змові з метою створення злочинної діяльності та шпигунстві», — заявив він по телефону Reuters.

Радонич також повідомив, що після завершення обшуків «буде визначено, кому будуть пред'явлені звинувачення і хто буде заарештований». Проте, він не уточнив, скільки підозрюваних було викликано на допит.

Чорногорія, член НАТО і кандидат на членство в Європейському Союзі, приєдналася до міжнародних санкцій проти Росії через її вторгнення в Україну. У минулому Чорногорія вже надсилала російських дипломатів.

У 2016 році Чорногорія звинуватила російських агентів у причетності до змови з метою привести до влади проросійську опозицію, вбити тодішнього прем'єр-міністра Міло Джукановича та зупинити вступ країни до НАТО.

У статті використано матеріали Reuters.

Анексія Росією регіонів чотирьох областей України не матиме юридичної сили - генсек ООН

Військовик ЗСУ біля захопленого російського танка, Ізюм, Харківщина, 19 вересня 2022. REUTERS/Gleb Garanich

Якщо Росія продовжить реалізацію своїх планів з анексії чотирьох українських регіонів, це означатиме "небезпечну ескалацію", яка поставить під загрозу перспективи миру в регіоні, попередив у четвер Генеральний секретар ООН.

"Будь-яке рішення про анексію Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України не матиме юридичної сили і заслуговує на засудження, – сказав Антоніу Гутерріш. - Будь-яке рішення Росії продовжувати ще більше поставить під загрозу перспективи миру".

Генсек додав: "Це продовжить потужний вплив на світову економіку, особливо в країнах, що розвиваються, і завадить нашій здатності доставляти життєво необхідну допомогу по всій Україні та за її межами".

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що заплановане на 30 вересня оголошення Росією про анексію окупованих українських територій після так званих "референдумів", відбувається у час "численних невдач росіян на війні" в Україні та "вразливого становища" президента РФ Володимира Путіна, зокрема, зниження його рейтингів. Однак ця ескалація, вважають оглядачі, може показати його "як людину, яка вже програла".

У статті використано матеріали Reuters

Росія не готова до поразки під Лиманом. Західні аналітики про бої на Донбасі та мобілізацію в Росії

Українські військові обстрілюють з мінометів позиції на передовій у Донецькій області 26 вересня 2022 року під час контрнаступу українських військ, що почався наприкінці серпня. (Фото АНАТОЛІЯ СТЕПАНОВА / AFP)

Британські та американські аналітики пишуть, що моблізація, ймовірно, завдасть більше шкоди, ніж принесе користі російській державі та армії. Вони також вважають, що українські війська просунулися на Донбасі в районі ключового міста Лиман, але російська інформаційна машина не готова до того, щоб представити такі новини в позитивному ключі. А це призводить до подальшої деморалізації російської армії та «гніву» в російських націоналістичних мілітаристських колах.

Кількість росіян, які втікають від мобілізації за кордон, імовірно, перевищує кількість війська, з яким Росія напала на Україну в лютому 2022 року, повідомляє британська розвідка.

«Через сім днів після того, як президент Путін оголосив про «часткову мобілізацію», відбувся значний відтік росіян, які прагнуть уникнути призову. Хоча точні цифри невідомі, вони, ймовірно, перевищують розмір загальних сил вторгнення, які Росія виставила в лютому 2022 року», – повідомляє британська розвідка у своєму зведенні від 29 вересня.

Британські аналітики звертають увагу на те, що керівництво Росії власними зусиллями підриває свою економіку, тому що не лише значна частина працездатних чоловіків вилучається з економіки, але і втікають з Росії багатші та освіченіші росіяни, що не зможе не позначитися на економіці країни та її перспективах.

«Серед тих, хто намагається виїхати з Росії, багато заможних і добре освічених, – мовиться у повідомленні. – У поєднанні з тими резервістами, яких мобілізують, внутрішні економічні наслідки зменшення кількості робочих рук і прискорення «витоку мізків», ймовірно, ставатимуть дедалі суттєвішими».

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) кажуть, що українські війська, ймовірно, завершують оточення міста Лиман.

«Розвал Лиманської кишені, ймовірно, матиме серйозні наслідки для російського угруповання на півночі Донецької та західної Луганської областей і може дозволити українським військам загрожувати позиціям Росії вздовж західного кордону Луганської області та в районі Сєвєродонецька-Лисичанська», – кажуть американські дослідники у повідомленні, опублікованому пізно ввечері 28 вересня.

Аналітики ISW звертають увагу на те, що російське військове керівництво не підготувалося інформаційно до «потенційно неминучої поразки росіян у Лимані», що, «ймовірно, ще більше знизить і без того низький бойовий дух росіян».

Вашингтонські дослідники пишуть, що російське військове керівництво не може пояснити військам, чому вони відступають, і це викликає деморалізацію армії та «гнів російського націоналістичного інформаційного простору».

На думку дослідників, ймовірно, в цьому була причина того, що Кремль наказав про часткову мобілізацію майже відразу після першогомасштабного контрнаступу України.

«Майбутні досягнення України навколо критично важливих районів Донецької та Луганської областей можуть вбити додатковий клин між російськими націоналістами та військовим керівництвом, а також між російськими військами та їхнім начальством», – зауважують у ISW.

Американські фахівці кажуть, що російська влада продовжує надсилати щойно мобілізованих і недостатньо навчених новобранців для посилення залишків різних підрозділів, послиаючись на дані українського Генштабу та численні повідомлення у соціальних мережах.

Аналітики кажуть, що той факт, що російські війська в Україні посилюють погано дисциплінованими, непідготовленими людьми, узгоджується з попередніми оцінками ISW про те, що навіть найелітніші частини Росії зазнали значних втрат в Україні.

Путін спотворює історію Голокосту, шкодить міжнародним зусиллям із запобігання масовим злочинам- заява послів у роковини Бабиного Яру

Біля символічної синагоги «Місце для роздумів» у Бабиному Яру у Києві відбулася спільна міжрелігійна молитва. Фото - Радыо Свобода

У 81-ші роковини трагедії в Бабиному Яру, представники міжнародної спільноти звинуватили російського президента Путіна у неповазі до історії Голокосту, шкоді світовим зусиллям із запобігання масовим злочинам та повторенню подібної трагедії.

Посли з особливих доручень, які опікуються питаннями Голокосту, низки виступили з осудом порушень прав цивільних, які коять сили Росії в Україні.

"Сьогодні, за оцінками різних джерел, російська влада та її проксі затримали, допитували і, за повідомленнями, катували, десятки тисяч українських громадян", - йдеться в спільній заяві Канади, Хорватії, Чехії, Німеччини, Греції, Нідерландів, Румунії, Великої Британії та США.

Вони вказали, що багато українців, включаючи тисячі дітей були перевезені, або силоміць депортовані з їхніх осель на територіях України, що тимчасово контролює Росія.

Путін намагається виправдати свою війну тим, що викривляє історію Голокосту, заявляючи про "денацифікацію" України, мовиться в заяві. Дипломати заявили про необхідність документувати злочини і притягнути винних до відповідальності.

В трагедії у Бабиному Яру 81 років тому нацисти та їхні поплічники вбили майже 34 000 євреїв.

В четвер президент України Володимир Зеленський вшанував пам’ять жертв масових розстрілів мирного населення нацистами в окупованому Києві у роки Другої світової війни, повідомляє прес-служба Офісу президента. Зеленський заявив, що "злочинці, які спричиняють такі трагедії, обов'язково мають бути покарані. Щоб у диктаторів і тиранів не було бажання повторювати щось подібне у майбутньому".

Путін хоче показати, що йому нема чого втрачати. Ризик в тому, що його сприйматимуть як людину, яка вже програла - медіа про плани анексії

Підготовка до проголошення анексії окупованих українських територій, Москва, Росія, 29 вересня 2022. REUTERS/Evgenia Novozhenina

У Кремлі у п’ятницю 30 вересня планують оголосити анексію окупованих російськими військами українських територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

За словами речника президента Росії Дмитра Пєскова, перед підписанням документів про анексію, президент РФ Володимир Путін виступить перед російськими депутатами, повідомляє "Радіо Свобода". Договори про начебто "вступ до складу Росії нових територій" підпишуть за "підсумками" так званого "референдуму", результати якого не визнають США, ЄС, Велика Британія, Канада, решта країн "Групи семи" та Україна.

Очікується, що підписувати "договори" будуть із ватажками угруповань Л/ДНР, а також главами російських окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей. За тією ж схемою після виступу Путіна перед депутатами та членами Ради Федерації 18 березня 2014 року були підписані документи про анексію Криму.

Остаточно задокументувати так звану анексію верхня палата Держдуми має 4 жовтня, за три дні до 70-го дня народження Володимира Путіна, пише Reuters. Там зазначають, що у той час, поки у Москві готуються масштабні святкування анексії, російські війська зазнають "найгірших поразок у війні" в Україні за останні кілька тижнів. Деякі воєнні експерти вказують на те, що українськи сили готуються оточити армію РФ у Лимані на Донеччині.

Мобілізація у Росії, Краснодар, 25 вересня 2022. (AP Photo, File)
Мобілізація у Росії, Краснодар, 25 вересня 2022. (AP Photo, File)

Про те, що анексія відбувається у час "численних невдач росіян на війні", які "засвідчили поганий стан російської армії та залишили Путіна у найбільш вразливому становищі за увесь час на посаді", пише й The Washington Post. "Його критикували й праві провоєнні яструби, розлючені через військові помилки, а також невдалу мобілізацію, а також ліві противники війни", - йдеться в статті.

"Анексія відзначає, ймовірно, найтемніший момент у відносинах між Росією та Заходом з початку Холодної війни, - пише видання, - після попередження НАТО у четвер, що пошкодження двох труб "Північного потоку" у Балтійському морі стали результатом "навмисних та безвідповідальних диверсійних дій".

Професор Лоуренс Фрідман, якого цитує The Washington Post, вважає, що "важко придумати, хто ще це може бути", окрім як Росія. На його думку, руйнування газопроводу стане "погрозою щодо вразливості всіх підводних труб і кабелів, якщо Росія захоче спричинити більше перебоїв" й також нагадуванням ЄС про те, що вони завжди залишатимуться залежними від російських енергоносіїв.

Витік газу на "Північному потоці-2", 28 вересня 2022. Swedish Coast Guard/REUTERS
Витік газу на "Північному потоці-2", 28 вересня 2022. Swedish Coast Guard/REUTERS

"Росія має довгу історію вдавання гри у демократію (cosplaying democracy - ред.)", - цитує історика Роджена Мургауза видання Time. Він згадує "референдуми" у Криму й навіть "вибори" у країнах Балтії у 1940, що передували приєднанню їх до Радянського Союзу, й каже, що метою цих псевдореферендумів на українських територіях є "посіяти сумнів і дати прихильникам Росії, вдома й за кордоном, щось, що можна захищати".

За словами Мургауза, також таким чином Путін хоче підвищити ставки в війні в Україні, щоб "залякати західних союзників, випробувати їхню рішучість", адже "деякі уряди думатимуть двічі, перш ніж підтримати будь-які воєнні дії, що відбуваються на цих територіях". Але водночас, пояснює Time, "підвищення ставок Путіним також виявляє обмеженість російських воєнних умінь". "Путін робить ставку на те, що світ бачитиме в ньому лідера, якому нема чого втрачати — і, отже, з ним краще не зв’язуватися. Ризик полягає в тому, що натомість його сприйматимуть як людину, яка вже програла".

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", The Washington Post, Time

Більше

XS
SM
MD
LG