Це третє по величині за всю історію Сполучених Штатів скорочення податків. Після цілотижневої тяганини контрольований Республіканською партією Конгрес США схвалив пакет законів про скорочення податків упродовж наступних десяти років на загальну суму у триста п’ятдесят мільярдів доларів, що включає пільги для бізнесменів та інвесторів та допомогу сумою в двадцять мільярдів доларів обтяженими боргами штатам. Президент просив спочатку схвалити пакет сумою у сімсот двадцять шість мільярдів доларів, однак законодавці його не підтримали. Підписуючи майже вдівічі менший пакет законів президент Буш сказав:
«Гарантуючи американцям можливість більшого витрачання, заощаджування та інвестування грошей цей закон додасть пального для одужання економіки».
Дію цього закону американці помітять в наступних тижнях, отримуючи чек із заробітками у якому менші відрахування на податки, а десь з липня батьки діставатимуть чеки за стягнені раніше з них податки, завдячуючи це новим пільгам для сімей із дітьми.
Білий Дім надіється, що всі ці заходи стимулюватимуть розвиток економіки і дещо послаблять фінансові занепокоєння виборців до кінця літа, коли розпочнеться передвиборча кампанія до президентських виборів наступного року. Це вже третій раунд скорочення податків за урядування президента Буша, який день раніше підписав--але без будь-яких врочистостей і церемоній--закон про піднесення межі державної заборгованості до девятисот вісімдесяти чотирьох мільярдів доларів.
Конгресмени--представники Демократичної партії--критикують президента за скорочення податків. Вони кажуть, що це збільшить дедалі зростаючий бюджетний дефіцит країни і дасть неоправдані пільги багатіям. Хоч думка економістів щодо впливів цього урядового заходу на американську економіку поділена, але мабуть більшість із них однозгідна у тому, що президент зайняв позицію, яка криє в собі похвалу, чи осуд в залежності від того скільки робочих місць буде створено в країні впродовж наступних півтора року.
Тимчасом щойно оприлюднений звіт міністрества торгівлі США вказує на деяке зростання у порівнянні з урядовими прогнозами валового внутрішнього продукту США за перший квартал цього року--до одного цілого і дев’ять десятих відсотка. Це завдячується у деякій мірі поміркованому зростанню показника довіри споживачів, який за даними приватної науково-дослідної організації КОНФЕРЕНС БОРД зріс до майже трьох відсотків у травні, що є найвищим за останніх пів року показником. Директор цієї корпорації Лин Франко каже, що особливо це помітно у будівельно-житловому секторі економіки:
«Житлове будівництво далі в сильній позиції і я гадаю, що рекордно низькі відсотки на позики це величезний плюс. З погляду споживача це добрий ринок. Беручи до уваги ситуацію на фінансових ринках і фондових біржах, вони шукають безпечних способів інвестування, а ринок нерухомості дає їм таку можливість»-- каже керівник корпорації «Конфернес Борд», що визначає щомісячно індекс довіри споживачів на підставі опитування п’яти тисяч домовласників.
Лин Франко додає, що оптимізм споживачів дещо затьмарює ситуація на ринку праці і що доти, доки ми не бачитимемо поліпшень у цьому секторі - не варто бути занадто великим оптимістом щодо зростання витрат споживачів і піднесення американської економіки. Позитивним однак є те, що американські науковці-економісти, які ведуть моніторінґ політики американського центрального банку, розвіяли загрозу дефляції--нищівної для економіки США, в умовах якої вартість долара збільшується. З їх погляду дефляція, яка часто позначена банківськими кризами, вірогідніша в Європі та Японії, однак не у Сполучених Штатах.
