Спеціальні потреби

Актуально

Засідання одеської профспілки журналістів - 2003-06-06

Сьогодні в Одесі проведено перше засідання прес-клубу профспілки незалежних журналістів. Її учасники обговорили плани захисту працівників мас-медіа регіону від негативного тиску чиновників від влади та інші теми.

Установче засідання прес-клубу співпало зі святкуванням Дня українського журналіста, а тому ця тема була серед головних на засіданні. Оцінюючи 2003 рік для працівників мас медіа Одеси, Голова регональної профспілки незалежних журналістів Леонід Заславський сказав:

„Це був рік, коли журналістика поступово втрачала свої позиції. Працівники пера приділяли досить мало уваги суспільно- важливим темам. Вони навіть лякалися. Їм це було непотрібно, бо більшість з них була керованими владою. Невелика частина журналістів, яка займалася захистом прав мешканців Одеси, відходила на перефірію. В місті залишилося небагато газет і практично немає телеканалів які можна назвати об'єктивними. Більшість схильна відстоювати точку зору влади, а на мою думку, ті кто обслуговує владу не має права називати себе журналістом. Ця більшість є обслугою влади. І більше нічого”.

Точки зору, висловлені учасниками прес–клубу на суспільні проблеми Одеси були різними. І це викликало задоволення у Голови профспілки незалежних журналістів Леоніда Заславського. „Українські журналісти не гірші ніж ті, хто працює у інших країнах світу. У нас може влада не така, але маємо надію на її зміну у недалекому майбутньому. Наше завдання – тримати очі розплющенними, писати про те, що ми бачимо, у повному обсязі правду збирати, узагальнювати і доносити її до наших читачів, телеглядачів та радіослухачів”.

Активну участь в обговорених учасниками прес клубу питаннях брали участь відомі в Одесі журналісти Михайло Аксанюк, Ігор Розов, Ольга Кологрьова, Тетяна Герасімова, Ганна Бердичевська, Леонід Штекель та інші.

Гарні враження від установчих зборів прес-клубу має і їхній постійний головуючий Ігор Гринштейн:

„Я і не очікував більшого від першого засідання. Якщо надалі все триватиме хоча б так, як ми визначили – одеські журналісти відчують свою силу і далі робота нашого прес клубу вийде на достатньо професійний рівень. Теми прес клубу буде підказувати саме життя, бо живемо ми в країні не передбачуваній – ніхто не знає, що відбудеться завтра. Але вже сьогодні зрозуміло, що не далеко Президентські вибори і тому все пов'язане з ними – стане предметом обговорення на прес-клубі. Будемо говорити і про кандидатури, і про те, як триває підготовка з боку владних структур, які вже посилюють тиск на пресу” – зазначив Ігор Гринштейн.

7 червня у світ вийде друге число „Одеської загальної газети”, чимало публікацій якої будуть присвячені проблемам дотримання свободи слова, питанням захисту прав журналістів в Одесі та області. Як відомо, перше число „Одеської загальної газети” вийшло у світ ще у 2000 році, а далі вона мала своє продовження в інтернет-версії, де її редактором був відомий журналіст Сергій Ковалінський.

Всі новини дня

Київський кінно-реабілітаційний центр запросив бійців з передової на сеанс іпотерапії. Відео

Психологічна реабілітація - один з базових елементів відновлення бійців на ротації. Нещодавно Київський кінно-реабілітаційний центр запросив бійців з передової на сеанс іпотерапії.

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG