Спеціальні потреби

Актуально

Чи виступатиме Україна донором безпеки у Чорноморському регіоні? - 2003-07-05

Міжнародна конференція на тему „Євроатлантична інтеграція України: регіональна безпека і проблема внутрішньої трансформації” завершила свою роботу в Одесі. На форумі було обговорено кілька актуальних проблем реалізації євроатлантичного курсу України, зокрема – роль України в стратегії другої хвилі розширення НАТО, критерії членства в блоці, відповідності їм.

У заході брали участь представники штаб-квартири НАТО, Ради безпеки і оборони України, представники Фонду Еберта в Україні. Серед організаторів була Одеська обласна державна адміністрація та Центр міжнародних досліджень Одеського національного університету.

Значення Одеського регіону для України і НАТО неухильно зростає. Про це, під час виступу на конференції, заявив Голова обласної держадміністрації Сергій Гриневецький. За його словами, підтвердженням цього служить проведення в Одеській області міжнародних навчань „Кооператив партнер 2003”, метою яких є налагодження співпраці між силами НАТО і країнами-партнерами. „Навчання подібного рівня вже стали традицією в нашому регіоні” – підкреслив Сергій Гриневецький.

Голова облдержадміністрації зазначив, що з розширенням НАТО південні сухопутні і морські кордони Одеської області стануть своєрідною лінією між Україною та Альянсом.

У своєму виступі він наголосив: ”На нашу думку було б доцільним створення міжнародних підрозділів з боротьби з наслідками техногенних та природних надзвичайних ситуацій. Ключовим для нас в данному питанні є співпраця Одеської області з румунськими та молдовськими територіями – в рамках єврорегіону „Нижній дунай”, який отримав минулого року нагороду як набільш розвинутий єврорегіон.

В умовах розширення Європейського Союзу та НАТО на Схід – транскордонна співпраця набуває особливого значення. Вона стає одним із засобів реалізації євроінтеграційних намірів України через запровадження ефективної регіональної політики та використання потенціялу регіонів”.

Один з учасників конференції - Директор Інституту соціальних наук Одеського національного університету, завідуючий кафедрою міжнародних відносин Ігор Коваль в інтерв”ю Голосу Америки висловив переконання, що політичні і наукові кола Києва зрозуміли - міцність держави не може формуватися лише за рахунок столиці. В регіонах України є значні інтелектуальні ресурси, які мають бути задіяні. Зокрема, є такий ресурс і в Одеському національному університеті.

„Йшлося про дуже важливий для України і нашого регіону – південний напрямок зовнішньої політики, який ще достатньо не вивчений, але – це один з найбільш перспективних напрямків зовнішньої політики. Він не обтяжений проблемами, які є у України як із Заходом так і з Росією. Це перспективно з точки зору – політичної, прагматичної, торговельно-економічної. Одеський регіон може бути корисним завдяки своїй стратегічності. Це і річка Дунай, і транспортні коридори ...”

Заступник директора Національного Інституту стратегічних досліджень Григорій Перепелиця вважає, що конференція „Євроатлантична інтеграція України: регіональна безпека та проблеми внутрішніх трансформацій” присвячена реалізації стратегії України спрямованої на вступ до блоку НАТО.

Щодо перспектив вступу України до НАТО пан Перепелиця сказав: „Цю перспективу окреслив посол США в Україні Карлос Паскуаль. Він сказав, що ми можемо очікувати, що до 2008 року Україна може стати членом НАТО. Але, Він сказав потім, що питання про вступ України до НАТО стане остаточно зрозумілим лише після президентських виборів. Це буде основним знаком. НАТО є спільнотою демократичних країн і ми маємо продемонструвати нашу відданість демократичним принципам”.

Григорій Перепелиця так само наголосив, що поширення сфери впливу НАТО на Чорноморський регіон – означає посилення стабільності і зміцнення демократії і безпеки в країнах Чорноморського регіону. Це основний висновок.

„Наша конференція не випадково проходить саме в Одеса. Україна може виступати дуже впливовим гравцем у Чорноморському регіоні, впливати на ті процеси які тут відбуваються. Протягом роботи нашої конференції Директор Центру інформації та документації НАТО Мішель Дюре сказав, що Україна може виступати донором безпеки... Це буде наш внесок у європейську безпеку. У НАТО ми крокуємо не з порожніми руками, ми можемо йти з вагомим внеском реалізації наших інтересів”.

Під час конференції „Євроатлантична інтеграція України: регіональна безпека та проблеми внутрішніх трансформацій” було обговорено низку актуальних проблем реалізації євроатлантичного курсу України, а саме: роль країни в стратегії другої хвилі розширення НАТО, стан та перспективи зміцнення субрегіональної безпеки після другої хвилі розширення НАТО, критерії членства в НАТО та відповідальність їм України.

Всі новини дня

«Ми повинні надати Україні все, що можемо» - Марі Йованович. Інтерв’ю

«Ми повинні надати Україні все, що можемо» - Марі Йованович. Інтерв’ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:17 0:00

Екс-посолка США в Києві назвала російські обстріли цивільної інфраструктури України «ганебними» і заявила про невідворотність покарання Росії за військові злочини.

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:17 0:00

Британський уряд став першим на Заході, хто ввів нові санкції проти Росії через незаконні так звані «референдуми» на окупованих територіях України. Міністр закордонних справ Британії Джеймс Клеверлі заявив, що «уявні референдуми під дулом пістолета не можуть бути вільними чи справедливими».

Як США реагують на ядерний шантаж Путіна та псевдореферендуми. Відео

Як США реагують на ядерний шантаж Путіна та псевдореферендуми. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:11 0:00

Росія зіткнеться з «катастрофічними наслідками», якщо застосує ядерну зброю проти України. Про це заявив радник з національної безпеки США Джейк Салліван.

Додаткові 12 мільярдів доларів Україні може виділити Конгрес США - Reuters

Жителі Ізюма у черзі на отримання гуманітарної допомоги, Харківщина, 25 вересня 2022. REUTERS/Gleb Garanich

Конгрес США може виділити Україні додаткових 12 мільярдів доларів у відповідь на запит адміністрації президента США Джо Байдена. Зараз американські законодавці ведуть обговорення щодо нового федерального бюджету, а голосування може відбутись у вівторок або середу.

Допомога Україні закладена в цей законопроект, повідомляє агенція Reuters із посиланням на власні джерела. У проекті бюджету також закладено допомогу для афганських біженців.

Фіскальний рік у США триває з 1 жовтня по 30 вересня, тож, аби уникнути часткової зупинки роботи урядових установ, коли відсутнє фінансування для федеральних програм, представникам Конгресу необхідно домовитись про новий бюджет до п'ятниці опівночі.

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що попри наявну двопартійну підтримку України у Конгресі, все більше республіканців можуть почати виступати проти додаткового виділення грошей для України, зокрема, це критикує екс-президент Дональд Трамп.

Нагадаємо, з початку року на боротьбу з Росією Конгрес США схвалив понад 53 мільярди доларів на безпекову, економічну та гуманітарну допомогу Україні.

Тим часом, за оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку через війну Росії проти України світ втратить 2,8 трильйона доларів. Дослідники вважають: криза може поглибитись, якщо Росія спровокує енергетичну кризу взимку в Європі, тоді Європі загрожує рецесія.

У статті використано матеріали Reuters

Усі митні пункти Грузії переведені на особливий режим роботи через масовий приїзд росіян

Кордон Грузії з Росією - пункт пропуску Земо Ларсі/Верхній Ларс

Росіяни призовного віку масово їдуть до Грузії

Служба доходів Міністерства фінансів Грузії повідомляє, що за умов підвищеного транспортного потоку в регіоні всі митні пункти переведені на особливий режим роботи. Відомство заявляє, що з метою забезпечення безперешкодного проведення процедур митного контролю на місцях збільшено кількість працівників.

З 21 вересня, після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним так званої "часткової мобілізації", на КПП "Верхній Ларс" на кордоні Росії з Грузією утворилася величезна черга із машин.

За різними джерелами, станом на 26 вересня черга розтягнулася на 20 кілометрів. Чимало громадян переходять кордон на скутерах і велосипедах, щоб скоротити час очікування. Причому, як заявляють місцеві ЗМІ, грузинські митники нібито не впускають до країни жителів Північного Кавказу, при цьому не відмовляючи у в'їзді росіянам, які мешкають в інших регіонах РФ.

«На непередбачений випадок»

Згідно з фотографіями, поширеними через соцмережі, опівдні з російського боку кордону з'явився БТР з російськими військовими, що викликало паніку в лавах громадян, які виїжджають з РФ. Проте, поки що офіційних обмежень щодо виїзду чоловіків призовного віку з Росії не оголошено. Як пишуть у російських ЗМІ, посилаючись на Прикордонне управління ФСБ по Північній Осетії, російських військових розмістили на місці як «резерв на непередбачений випадок, якщо резервісти захочуть прорвати пункт пропуску і без будь-яких прикордонних оформлень покинути країну».

За даними Північної Осетії, за останній тиждень через митний пункт пропуску «Верхній Ларс» грузино-російський кордон в обох напрямках перетнули 37 тисяч автомобілів та понад 115 тисяч осіб. Як заявив 26 вересня віце-прем'єр Північної Осетії Ірбек Томаєв, це на 23,3% перевищує дані щодо перетину держкордону за аналогічний період минулого року.

"У чому логіка?"

Грузинська опозиція вкотре розкритикувала владу за відсутність продуманої політики щодо хвилі мігрантів із країни, що окупує двадцять відсотків території Грузії. Опозиційні політики марно вимагають запровадження віз для російських громадян, тоді як представники правлячої партії «Грузинська мрія» не бачать у цьому необхідності, стверджуючи, що відповідні структури успішно контролюють ситуацію.

Більше того, як заявив ЗМІ депутат від правлячої партії Бека Давітуліані, «влада Росії, яка має проблеми з мобілізацією, і так закриє кордон з 28 числа».

«У чому логіка, аби не пускати людей із Росії, які не хочуть йти на передову фронту? Тобто дати режиму в Росії можливість пустити їх на поле бою та нашкодити Україні? Адже ми маємо допомогти Україні виграти війну, відповідно… якщо це не зашкодить нашим інтересам, то ми приймемо тих, хто не хоче туди їхати», – сказав у коментарі для ЗМІ Давітуліані.

Міграція та інтереси країни

Аналітик Грузинського фонду стратегічних та міжнародних досліджень Шота Утіашвілі вважає, що запроваджувати візи на даному етапі немає сенсу, оскільки Росія, намагаючись утримати військовозобов'язаних у країні, сама незабаром «закриє кордони». Хоча, експерт вважає, що в цій ситуації влада Грузії не робить необхідних кроків. Насамперед політолог вважає невиправданим те, що влада не розробила відповідну міграційну політику. За його словами, необхідно мати певний план на той випадок, якщо в країні залишиться «надто велика» кількість росіян, необхідно врахувати і те, що росіяни, які ухиляються від заклику, не зможуть повернутися до Росії як мінімум, протягом кількох років, протягом яких їм будуть потрібні кошти для існування.

«Коли в'їжджаєш у західні держави, необхідно документовано підтвердити, що в тебе є кошти для фінансування свого перебування в тій чи іншій країні, наша влада могла хоча б тимчасово ввести цей захід, щоб уникнути в майбутньому проблем, пов'язаних з мігрантами, що залишилися без даху над головою і грошей», - вважає Утіашвілі.

Також експерт наголошує на пасивності влади Грузії щодо співгромадян в Абхазії та Цхінвальському регіоні, де, згідно з незалежними джерелами, активно уникають мобілізації. Утіашвілі вважає, що на даному етапі у Тбілісі з'явився шанс зближення з громадянами, які проживають у тих регіонах. Аналітик каже, що грузинська сторона має створити їм усі необхідні умови, щоб уникнути мобілізації. При цьому політика партії «Грузинська мрія», яка полягає «в діях, спрямованих на те, щоб не розгнівати Росію», на думку Утіашвілі, не виправдана, оскільки суперечить інтересам Грузії.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG