Спеціальні потреби

Актуально

Чи виступатиме Україна донором безпеки у Чорноморському регіоні? - 2003-07-05

Міжнародна конференція на тему „Євроатлантична інтеграція України: регіональна безпека і проблема внутрішньої трансформації” завершила свою роботу в Одесі. На форумі було обговорено кілька актуальних проблем реалізації євроатлантичного курсу України, зокрема – роль України в стратегії другої хвилі розширення НАТО, критерії членства в блоці, відповідності їм.

У заході брали участь представники штаб-квартири НАТО, Ради безпеки і оборони України, представники Фонду Еберта в Україні. Серед організаторів була Одеська обласна державна адміністрація та Центр міжнародних досліджень Одеського національного університету.

Значення Одеського регіону для України і НАТО неухильно зростає. Про це, під час виступу на конференції, заявив Голова обласної держадміністрації Сергій Гриневецький. За його словами, підтвердженням цього служить проведення в Одеській області міжнародних навчань „Кооператив партнер 2003”, метою яких є налагодження співпраці між силами НАТО і країнами-партнерами. „Навчання подібного рівня вже стали традицією в нашому регіоні” – підкреслив Сергій Гриневецький.

Голова облдержадміністрації зазначив, що з розширенням НАТО південні сухопутні і морські кордони Одеської області стануть своєрідною лінією між Україною та Альянсом.

У своєму виступі він наголосив: ”На нашу думку було б доцільним створення міжнародних підрозділів з боротьби з наслідками техногенних та природних надзвичайних ситуацій. Ключовим для нас в данному питанні є співпраця Одеської області з румунськими та молдовськими територіями – в рамках єврорегіону „Нижній дунай”, який отримав минулого року нагороду як набільш розвинутий єврорегіон.

В умовах розширення Європейського Союзу та НАТО на Схід – транскордонна співпраця набуває особливого значення. Вона стає одним із засобів реалізації євроінтеграційних намірів України через запровадження ефективної регіональної політики та використання потенціялу регіонів”.

Один з учасників конференції - Директор Інституту соціальних наук Одеського національного університету, завідуючий кафедрою міжнародних відносин Ігор Коваль в інтерв”ю Голосу Америки висловив переконання, що політичні і наукові кола Києва зрозуміли - міцність держави не може формуватися лише за рахунок столиці. В регіонах України є значні інтелектуальні ресурси, які мають бути задіяні. Зокрема, є такий ресурс і в Одеському національному університеті.

„Йшлося про дуже важливий для України і нашого регіону – південний напрямок зовнішньої політики, який ще достатньо не вивчений, але – це один з найбільш перспективних напрямків зовнішньої політики. Він не обтяжений проблемами, які є у України як із Заходом так і з Росією. Це перспективно з точки зору – політичної, прагматичної, торговельно-економічної. Одеський регіон може бути корисним завдяки своїй стратегічності. Це і річка Дунай, і транспортні коридори ...”

Заступник директора Національного Інституту стратегічних досліджень Григорій Перепелиця вважає, що конференція „Євроатлантична інтеграція України: регіональна безпека та проблеми внутрішніх трансформацій” присвячена реалізації стратегії України спрямованої на вступ до блоку НАТО.

Щодо перспектив вступу України до НАТО пан Перепелиця сказав: „Цю перспективу окреслив посол США в Україні Карлос Паскуаль. Він сказав, що ми можемо очікувати, що до 2008 року Україна може стати членом НАТО. Але, Він сказав потім, що питання про вступ України до НАТО стане остаточно зрозумілим лише після президентських виборів. Це буде основним знаком. НАТО є спільнотою демократичних країн і ми маємо продемонструвати нашу відданість демократичним принципам”.

Григорій Перепелиця так само наголосив, що поширення сфери впливу НАТО на Чорноморський регіон – означає посилення стабільності і зміцнення демократії і безпеки в країнах Чорноморського регіону. Це основний висновок.

„Наша конференція не випадково проходить саме в Одеса. Україна може виступати дуже впливовим гравцем у Чорноморському регіоні, впливати на ті процеси які тут відбуваються. Протягом роботи нашої конференції Директор Центру інформації та документації НАТО Мішель Дюре сказав, що Україна може виступати донором безпеки... Це буде наш внесок у європейську безпеку. У НАТО ми крокуємо не з порожніми руками, ми можемо йти з вагомим внеском реалізації наших інтересів”.

Під час конференції „Євроатлантична інтеграція України: регіональна безпека та проблеми внутрішніх трансформацій” було обговорено низку актуальних проблем реалізації євроатлантичного курсу України, а саме: роль країни в стратегії другої хвилі розширення НАТО, стан та перспективи зміцнення субрегіональної безпеки після другої хвилі розширення НАТО, критерії членства в НАТО та відповідальність їм України.

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG