Спеціальні потреби

Актуально

З Миколаївського аеропорту до Іраку відправлено першу групу українських миротворців - 2003-08-08

Перша група українських миротворців відправилася 7 серпня о першій годині ночі до Іраку з Миколаївського аеропорту. 150 військових доставлять на Близький Схід два лайнери. Ще два рейси заплановані на 9-і і 12-і серпня, а 19-го числа до Іраку буде переправлена техніка.

Значну частину миротворців складають одесити, повідомив керівник прес-центру Південного оперативного командування Збройних Сил Сергій Даниленко.

Миротворча бригада складається з 2-х моторизованих батальйонів, загальною кількістю тисячя вісімсот військовослужбовців-контрактників. Приблизно чверть з них має досвід бойових дій, отриманий у колишній Югославії і Сьерра-Леоне. Українські військові на чолі з генерал-майором Сергієм Безлущенком будуть дислокуватися в іракській провінції Васит - у секторі, контрольованому Польщею. Там розмістяться військовослужбовці ще 20 країн.

Головним завданням українських військовослужбовців в Іраку буде виконання мировворчих та гуманітарних функцій – забезпечення територіальної цілісності країни, охорона органів влади, нафтових свердловин та інших важливих об”єктів. Українці будуть патрулювати дві важливі магістралі, що з'єднують південь Іраку з Багдадом, охороняти 120-кілометрову ділянку КОРДОНУ з Іраном, склади з боєприпасами колишньої іракської армії, а також перевозити гуманітарні вантажі.

Фінансування бригади буде здійснюватися за рахунок держбюджету України. Місячна зарплата миротворців складає від 600 до 1 тис. доларів - у залежності від спеціальності, досвіду і класу кожного військовослужбовця. Усі миротворці застраховані за рахунок держави, тому у випадку загибелі родичі зможуть одержати компенсацію в розмірі 107 тис. дол. Передбачені також виплати у випадку інвалідності. У залежності від її групи, сума складатиме від 35 до 65 тис. дол.

Планується, що в Іраку миротворці пробудуть не більше шести місяців. Офіційно місія повинна розпочатися 1 вересня.

Як відомо, рішення про участь України в стабілізаційних силах в Іраку і відправленні туди миротворчої бригади ухвалила Рада національної безпеки й оборони України. Підставою для подібного кроку стала резолюція ООН, ухвалена 22 травня поточного року. Остаточне рішення про відправлення українських миротворців на Близький Схід ухвалили Президент і Верховна Рада.

У приватних бесідах з кореспондентом Голосу Америки миротворці, які 7 серпня відлетіли до Іраку, говорили, що вважають свою місію важливою.

„Ми маємо показати нашу країну. Хочемо, щоби всі бачили що у нас Збройні Сили на високому рівні. Україну мають пізнати більше. І місія в Іраку допоможе у цьому” – сказав один з українських миротворців.

Вночі 7 серпня, під час відправки миротворців до Іраку, в Миколаївському аеропорту стався справжній скандал. Ставлення охорони аеропорту до працівників засобів масової інформації, які прибули для висвітлення події, викликало подив у багатьох присутніх.

Журналістам не пропонували пройти щеплення, як це було під час нещодавніх спроб народного депутата України Едуарда Гурвіца та лідера організації „Братство” Дмитра Корчинського потрапити на територію розташування українського миротворчого батальйону у Кувейті та ознайомитися з його побутом. У Миколаєві до працівників засобів масової інформації була застосована інша тактика „впливу”. Один з охоронців аеропорту схопився за відеокамеру оператора телекампанії ICTV і тримався за неї доки остаточно не зламав прибор освітлення. Після цього Він викликав загін міліції і вимагав скласти на журналістів протокол „за порушення режимної зони”.

Велику групу репортерів у супроводі працівників правоохоронних органів, випхали за межи летовища, де відбувалася відправка миротворців, на територію аеровокзалу, з якої так само певний час не випускали.

Посилання працівників мас медіа на розпорядження Міністра оборони про всебічне висвітлення відправки українських миротворців до Іраку і попередня реєстрація у прес центрі Південного оперативного командування Збройних Сил України – на групу охоронців Миколаївського аеропорту не діяли. Це для них не була підстава для вільної роботи журналістів. Вони вимагали якогось, відомого лише їм, „запрошення”.

Розповідає кореспондент телеканалу ICTV Наталка Малишко – «до нас застосували силу, забрають посвідчення, кажуть що ми не підкоряємося. У Миколаївському аеропорту нам б”ють камеру, зривають зйомку...”

Вже у відділенні міліції, на території миколаївського аеропорту, у представників телекампанії ICTV вимагали зтерти відеозапис нападу працівника охорони аеропорту на журналіста під час виконання ним його професійного обов”язку.

Всі новини дня

Яку військову допомогу обіцяли Україні під час "Рамштайн-2". Відео

Яку військову допомогу обіцяли Україні під час "Рамштайн-2". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:15 0:00

47 країн, а також представники НАТО та ЄС, взяли участь у другій зустрічі контактної групи з координування зусиль з оборонної допомоги Україні. З подробицями - Юлія Ярмоленко.

Як і коли Україна зможе очистити свою землю від мін. Відео

Як і коли Україна зможе очистити свою землю від мін. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:28 0:00

8 років війни на Донбасі та майже три місяці повномасштабного вторгнення Росії зробили Україну однією з найбільш замінованих країн у світі. Скільки часу та грошей потрібно, щоб очистити території та чим оперативне розмінування відрізняється від гуманітарного – в сюжеті Лесі Бакалець.

Шестирічна волонтерка з Дніпра допомагає армії своєю творчістю. Відео

Шестирічна волонтерка з Дніпра допомагає армії своєю творчістю. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:18 0:00

Шестирічна мешканка Дніпра Соломія Реут допомогла зібрати понад сто тисяч гривень, на які було придбано безпілотний літальний апарат, тепловізор, бронежилети, каски та інші речі для українських військових. Як вона долучилася до волонтерства у творчій спосіб – в сюжеті Ярослави Мовчан.

Держсекретар Блінкен та міністр закордонних справ Японії підтвердили свою підтримку України  

Держсекретар США Ентоні Блінкен

Держсекретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Японії Хаяші Йошімаса під час зустрічі в Токіо привітали співпрацю своїх країн як наріжний камінь миру, безпеки та процвітання в Індо-Тихоокеанському регіоні.

«Вони знову підтвердили свою рішучу підтримку суверенітету та незалежності України та пообіцяли притягнути Кремль до відповідальності за його агресивну війну в Україні», - йдеться в повідомленні Держдепартаменту.

Сторони також засудили запуски Північною Кореєю балістичних ракет, які є порушенням низки резолюцій ООН. Сторони також обговорили їх спільні інтереси у підтримці миру та стабільності в Тайванській протоці. Секретар Блінкен та міністр Йошімаса також привітала запуск Індо-Тихоокеанського економічно мережі, яка має забезпечити інклюзивне економічне зростання та процвітання в регіоні.

В матеріалі використані джерела Держдепартаменту США.

"Тиск на Україну". Експерти реагують на статтю NYT, де мовиться, що Київ для компромісу має поступитись територіями 

Мапа російського уряду щодо вторгнення в Україну. Презентована 25 березня 2022 року 

Низка міжнародних експертів, які спостерігають за подіями в Україні, розкритикували редакційну статтю New York Times, де автори, серед іншого, допустили, що Україна буде змушена поступитись територіями Росії.

“Не в найкращих інтересах Америки - поринути у тотальну війну з Росією, навіть якщо мир шляхом переговорів може вимагати від України ухвалення складних рішень. … Якщо конфлікт все таки призведе до реальних переговорів, українським лідерам доведеться ухвалити болючі територіальні рішення, яких потребуватиме будь-який компроміс”, - мовиться у статті NYT від 19 травня цього року.

“Вирішальна воєнна перемога України над Росією, в результаті якої Україна повертає собі всі території, захоплені Росією з 2014 року, не є реалістичною метою”, - продовжують автори статті.

Вони закликають Байдена виставити рамки, як довго Україну можна підтримувати та допомагати їй: “Байден має чітко дати зрозуміти президенту Зеленському та українському народу, що є межа того, як далеко США та НАТО можуть зайти у протистоянні з Росією, і також є межа, скільки зброї, грошей та політичної підтримки можуть надати США”.

“Пан Путін вклав надто багато особистого престижу у це вторгнення, щоб відступити”, - пишуть редактори газети NYT.

Андерс Аслунд, експерт “Атлантичної Ради”, дивується, чому на Заході турбуються збереженням репутації російського президента.

“Я не розумію, чому б хтось хотів, щоб найгірша зараз людина на землі - Володимир Путін - зміг зберегти своє обличчя? Яку мораль ви відстоюєте? Скажіть мені. Чому ви не хочете, щоб він зазнав поразки і був позбавлений влади, так як я цього хочу?” - твітує Аслунд.

У своєму наступному твіті Аслунд критикує деяких європейських лідерів за загравання з Росією: "Я б закликав Макрона та Шольца припинити балувати Путіна своїми шкідливими телефонними дзвінками. Якщо ви не знаєте, що робити, дотримуйтеся клятви Гіппократа: «Не шкодьте!»

Американський військовий фахівець Джон Спенсер, який очолює кафедру досліджень ведення війни в умовах міста в Інституті сучасної війни, а також автор книги Connected Soldiers, на своїй Twitter сторінці пропонує три умови, після яких Україна може домовлятися з Росією про мир: “1 - Відведення усіх військ Росії від суверенної території України. 2. Повернення додому кожного українського громадянина, викраденого Росією. 3. План щодо виплат за всі руйнування, скоєні незаконним вторгнення Росії”.

Російський політичний активіст Гаррі Каспаров називає статтю в американському виданні NYT тиском на Україну.

“Огидно. Це той самий тиск на Україну з боку її “союзників”, які повторюють лінію Кремля, що він хоче миру, але продовжує путінську окупацію і геноцид. За 24 години одні й ті ж кремлівські меседжі - в New York Times, BBC та від міністра закордонних справ Франції", - пише у Twitter Каспаров.

"Це не випадковість, ця "мирна" кампанія виходить із Кремля саме тоді, коли на шляху з’являється все більше й все краща зброя зі США. Це старий трюк Путіна: захопити територію силою, а потім закликати до припинення вогню для консолідації, із допомогою західних миротворців", - додає у Твітері Каспаров.

Олександр Щерба, який раніше був послом України в Австрії, а нині - головний радник голови правління НАК "Нафтогаз України" не приховує емоцій, коментуючи редакційну колонку газети.

“Лише почитайте ганебну редакційну колонку New York Times. Річ, яку вони не розуміють: очікування “важких рішень” від України (поступитися більшими територіями) означає масовий терор та геноцид на територіях, якими поступились. Ми не можемо годувати крокодила своїми людьми. Відтак ми будемо боротися, зі згодою чи без згоди на це від New York Times", - пише український дипломат.

Його американський колега, колишній посол США в Росії (2011–2014 рр) Майкл Макфол натомість закликає лідерів США та Європи почати надавати Україні більш якісне озброєння і пришвидшити темпи його надсилання.

“Якщо лідери США та Європи хочуть закінчення війни в Україні якомога швидше, тоді вони якомога швидше повинні надати Україні більше зброї і кращу зброю, щоб зупинити окупаційну армію Путіна. Надсилання в Україну менш якісної зброї повільнішими темпами лише продовжуватиме цю війну”, - зазначив американський дипломат.

На позицію редакції NYT відреагував і радник українського президента Михайло Подоляк. За його словами, Україна вважає, що будь-які поступки перед ворогом - це відкладена на пізніше війна. Він запевнив, що Київ не торгуватиме суверенітетом, людьми чи територією.

Більше

Відео - найголовніше

Що в Давосі говорили про Україну – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:43 0:00
XS
SM
MD
LG