Спеціальні потреби

Актуально

Українські експерти коментують законопроекти конституційних змін - 2003-09-23

Наприкінці минулого тижня новопризначений координатор парламентської більшості Степан Гавриш повідомив, що розроблений ще один варіант конституційної реформи. Головне в ньому – вибори президента парламентом вже в 2004 та продовження повноважень нинішнього складу Верховної Ради на один рік. За словами Гавриша, ці пропозиції розробила координаційна рада парламентської більшості. Він заявляє, що з ними ознайомлений Леонід Кучма, який не вивловив до ідеї жодних зауважень.

Це вже четвертий варіант конституційної реформи. Провідний експерт центру економічних і політичних досліджень Юрій Якименко вважає, що як і три попередні, він має на меті не допустити обрання президентом кандидата від опозиції. Саме тому „Наша Україна” та фракція Блоку Юлії Тимошенко заявили, що ні за яких умов не підтримають запропоновані зміни. Якименко вважає, що доля законопроекту залежатиме від того, як проголосують депутати від лівих партій.

Ю.Якименко: „Шлях обрання президента парламентом, потім взагалі скасування цієї посади це відповідає логіці комуністичної програми. Але взаємодія із владними структурами в певних елементах політ реформи може мати зовсім не ті результати, на які можна було б розраховувати. Вони починають бачити, що вони поступово стають учасниками чужої гри і бачимо певне дистанціювання від того проекту, про який йшлося наприкінці серпня.”

Директор програм Школи політичної аналітики Ростислав Павленко вважає, що останній проект змін до конституції лише заплутує ситуацію і створює недовіру між колишніми союзниками, які в серпні начебто узгодили попередній варіант реформи. Він скептично оцінює шанси підтримки цього законопроекту лівими фракціями – комуністами та соціалістами. А отже і його ухвалення в цілому. Павленко вважає, що ліві не зацікавлені в продовженні повноважень Верховної Ради, де вони мають порівняно невелике представництво. До того ж, на думку експерта, така співпраця із лівими не влаштовує багатьох депутатів більшості.

Р.Павленко: „Для того, щоби провести реформу потрібні голоси лівих. А це означає погодження на пропорційну систему виборів. Це не відповідає інтересам багатьох фракцій більшості. Вони б радше могли б домовитися про певні умови з президентом Ющенком, ніж зараз втрачати досить значні політичні перспективи, граючи в ігри, які вигідні лише одній з фракцій більшості – СДПУ(о).”

Павленко вважає, що поява четвертого проекту збільшила ймовірність, що конституційна реформа до наступних президентських виборів взагалі не відбудеться.

Р.Павленко: „Знов таки все залежатиме від того, наскільки адміністрація президента готова іти на жорсткий сценарій і отримання всього і відразу. Як заявлялося минулого тижня, що (розглядається варіант) Кучма стає президентом відразу після виборів парламентом а посади в уряді і парламенті розподіляються між більшістю та лівими.

Одак Павленко каже, що на заваді цього варіанту може стати тиск західних країн. Сполучені Штати і Євросоюз нагадають Леоніду Кучмі про його обіцянки провести наступного року президентські вибори. Втім, Юрій Якименко переконаний, що в цьому випадку тиск Заходу не відіграє помітної ролі.

Ю.Якименко: „Питання політичної системи України – це питання вибору парламенту. Тому я думаю з точки зору зовнішнього впливу таке втручання навряд чи буде мати якийсь результат. Але рамкові вимоги до ситуації в Україні, звичайно, країни Заходу мають поставити і вони ставлять їх досить чітко.”

Експерти прогнозують, що після того, як Конституційний суд зробить висновки щодо всіх проектів політичної реформи, це питання розколе депутатський корпус в черговий і викличе нову хвилю протистояння.

Всі новини дня

США надають 55 млн дол Україні на підготовку до зими

Адміністраторка USAID Саманта Пауер із мером Києва Віталієм Кличком, 6 жовтня 2022 року в Києві 

55 мільйонів доларів американської допомоги підуть на підтримку опалювальної інфраструктури України, ремонт труб та іншого устаткування тепломереж, щоб підготувати до зими оселі, лікарні, школи та підприємства. Про це оголосила адміністраторка Агентства міжнародного розвитку США (USAID) Саманта Пауер, йдеться в заяві на сайті Посольства США в Україні.

Пауер перебуває з візитом в Україні. "Зараз критично важливий час для українського народу, який захищає свою свободу від брутального нападу, звільняє свою землю, готується до зими і зміцнює демократичні інституції та верховенство права", - написала Пауер в соцмедіа, після прибуття до Києва в четвер.

Допомога USAID охопить сім мільйонів українців в 19 регіонах, включаючи спустошені війною райони Чернігівської, Харківської, Київської, Миколаївської, Одеської, Запорізької та Житомирської областей, мовиться в повідомленні.

Мер Києва Віталій Кличко написав в Telegram, що в рамках проекту енергетичної безпеки USAID міське підприємство «Київтеплоенерго» отримало труби і трубопровідну арматуру вартістю 1,3 млн дол.

"Ми дуже вдячні Уряду США та USAID за допомогу. Це дозволить замінити 11 кілометрів пошкоджених тепломереж. Більшість робіт – уже на завершальній стадії", - додав він.

Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні вказав, що зима буде важкою, але підготовка до неї триває.

"Ми говоримо чесно: зима буде складною. Але, щоб її пройти, ми накопичуємо газ, вугілля та все інше, що необхідно", - заявив Зеленський.

Яка зброя остаточно трансформує ситуацію на полі бою - ЗМІ

Архівне фото: американсьці M142 High Mobility Artillery Rocket System (HIMARS). HIMARS, кажуть оглядачі, відіграли значну роль в зміні ходу війни в Україні

Надання США ракетних систем HIMARS дозволило Україні змінити ситуацію на полі бою, пишуть оглядачі. Тепер же закріпити успіхи і остаточно трансформувати хід війни в Україні можуть просунуті дрони США, які поєднують розвідку, нагляд, визначення цілі та ударні можливості, пише Джордж Вілл в колонці для Washington Post. Він нагадує, що наприкінці минулого місяця група конгресменів звернулась до Байдена із запитом про надання таких дронів Україні.

Ці дрони здатні визначити місце розташування російської артилерії під час пострілів, метою яких часто стають цивільні об'єкти, і провести удар перед тим, як артилерію можна пересунути, йдеться в статті.

Тим часом, українці змінюють свої пріоритети щодо запитів західної зброї, готуючись до зими, пише Politico. Більший наголос йде на протиповітряну оборону, бо взимку, як очікується, менше пересувань артилерії, а більше далекобійних обстрілів. "Україна здатна відвернути більшість нападів Росії, але можна очікувати на зростання кількості ракетних ударів Росії по українській інфраструктурі", - говорить виданню колишній голова НАТО Андерс фог Расмуссен.

Наданий на початку жовтня пакет оборонної допомоги США, обсягом 625 мільйонів, зосереджується на потребах контрнаступу у наступні тижні, включаючи високоточні артилерійські ситеми і боєприпаси, але питання противопітряної оборони можуть обговорюватись під час зустрічей в форматі "Рамштайн" наступного тижня, йдеться в статті.

Полишена росіянами зброя: танки, гаубиці, бойові машини та артилерійські снаряди - стала важливим фактором, який значно посилив здатність ЗСУ ефективно наступати, пише Wal Street Journal. Особливо багато полишеної зброї отримали українці після того, як російські сили швидко відступили від Харкова. Багато із захопленої зброї не є сучасною, цитує видання експерта організації Oryx, що відслідковує втрати зброї, Якуба Янковського: "Вони захоплюють як сучасне устаткування, яке можуть достатньо ефективно використати, але є і те, якому місце в музеї".

ЄС погодив восьмий пакет санкцій проти РФ

Belgium, Brussels, EU Flag

Євросоюз погодив восьмий пакет санкцій проти проти Росії через агресію проти України і влаштовані Кремлем на окупованих українських територіях псевдореферендуми про приєднання до РФ.

«Комісія вітає ухвалення Радою восьмого пакета суворих санкцій проти Росії за її агресію проти України. Цей пакет, який був тісно погоджений із нашими міжнародними партнерами, є відповіддю на ескалацію і незаконну війну Росії проти України, що триває, зокрема шляхом незаконної анексії української території на основі фіктивних «референдумів», мобілізації додаткових військ та відкритих ядерних погроз», – йдеться у повідомленні Єврокомісії.

У пакет санкцій потрапила заборона на транспортування нафти вище за встановлену стелю цін, обмеження на імпорт сталевої продукції, деяких видів пластмас та хімікатів. Росіянам буде заборонено користуватися європейськими криптогаманцями. Європейським компаніям забороняється надавати Росії IT- та юридичні послуги, розробляти архітектурні та інжинірингові проєкти, йдеться на сайті Ради Європи.

У Росію буде заборонено експорт цивільної зброї та військового транспорту та розширеного списку продукції, що використовується в авіаційній галузі.

Зазначається, що санкції позбавляють російську армію та її постачальників додаткових конкретних товарів та обладнання, які необхідні для ведення війни на території України. Пакет також закладає основу необхідної правової бази реалізації обмеження ціни на нафту, передбаченого G7.

Єврокомісія 28 вересня запропонувала новий пакет санкцій проти Росії через проведені нею псевдореферендуми на окупованих українських територіях.

Перший саміт Європейської політичної спільноти, в якій нема місця Росії Путіна

Жозеп Боррель

Представники 44 країн Європи зібралися у Празі на перший саміт Європейської політичної спільноти - нового об'єднання практично усіх держав Європи, крім Росії.

Український президент Володимир Зеленський братиме участь у саміті з допомогою відеозв’язку.

Неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна...

Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель назвав ідею Європейської політичної спільноти (ЄПС) одним з наслідків війни Росії проти України і частиною «переосмислення і реформування ширшого європейського порядку понад роботою ЄС і НАТО».

Боррель наголосив, що «Росія залишається географічним сусідом і членом міжнародної системи, але зараз європейці вимушені будувати Європейську політичну спільноту без путінської Росії».

«У найближчому майбутньому і можливо допоки Путін залишається при владі неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна, яка поважала б спільні принципи», - сказав посадовець напередодні саміту.

Жозеп Боррель окремо застеріг, що «ЄПС не може бути альтернативою для розширення ЄС (тобто ерзацом, або заміною повного членства в ЄС)».

23 червня Європейський Союз офіційно надав Україні статус кандидата на членство в ЄС, але в той час як лунають різні оцінки щодо тривалості процесу вступу, українські лідери наголошують, що вони проти затягування.

Ідея Макрона

Пропонуючи Європейську політичну спільноту, президент Франції Еммануель Макрон у травні цього року заявив, що російська війна проти України, на тлі прагнень українців і таких країн як Молдова та Грузія приєднатися до Європейського Союзу підштовхує до «потреби переосмислити географію та організацію нашого континенту».

За його словами «та нова європейська організація дозволила б демократичним європейським державам, які поділяють наші спільні цінності, знайти новий простір для політичного співробітництва і співпраці в галузі безпеки, енергетики, транспорту, інвестицій, інфраструктури і вільного пересування людей, особливо нашої молоді».

Макрон тоді вважав за потрібне наголосити, що «приєднання до неї не обов’язково виключало б майбутній вступ в Європейський Союз», ймовірно маючи на увазі Україну, а також додав, що та спільнота «не була б з закрита для тих, хто вийшов з ЄС», вказуючи, очевидно, на Велику Британію.

Участь Британії

У той час як колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, зробивши вихід з ЄС своїм принциповим досягненням, демонстративно уникав участі в зібраннях, влаштованих Євросоюзом, його наступниця на посаді Ліз Трас поїхала на саміт ЄПС у Празі.

Напередодні вона заявила, що головним своїм завданням бачить «зміцнення підтримки України та активізацію колективних дій щодо енергетичної безпеки, міграції та втілення пріоритетів Великої Британії».

«Європа постала перед своєю найбільшою кризою з часів Другої Світової війни. І ми подолали її згуртовано і рішуче… Нам треба і надалі стояти твердо, щоб забезпечити перемогу України у цій війні, а також, щоб дати раду стратегічним викликам, які ця війна виявила», - йдеться в офіційній заяві від імені Ліз Трас.

Дивіться також:

Як війна вплинула на українську економіку та що потрібно для її відновлення. Відео

За прогнозами Світового банку, економіка України цьогоріч впаде на 35%. Ірина Соломко дослідила, як війна вплинула на українську економіку, і скільки часу та грошей потрібно на її відновлення.

Більше

XS
SM
MD
LG