Спеціальні потреби

Українські експерти коментують законопроекти конституційних змін - 2003-09-23


Наприкінці минулого тижня новопризначений координатор парламентської більшості Степан Гавриш повідомив, що розроблений ще один варіант конституційної реформи. Головне в ньому – вибори президента парламентом вже в 2004 та продовження повноважень нинішнього складу Верховної Ради на один рік. За словами Гавриша, ці пропозиції розробила координаційна рада парламентської більшості. Він заявляє, що з ними ознайомлений Леонід Кучма, який не вивловив до ідеї жодних зауважень.

Це вже четвертий варіант конституційної реформи. Провідний експерт центру економічних і політичних досліджень Юрій Якименко вважає, що як і три попередні, він має на меті не допустити обрання президентом кандидата від опозиції. Саме тому „Наша Україна” та фракція Блоку Юлії Тимошенко заявили, що ні за яких умов не підтримають запропоновані зміни. Якименко вважає, що доля законопроекту залежатиме від того, як проголосують депутати від лівих партій.

Ю.Якименко: „Шлях обрання президента парламентом, потім взагалі скасування цієї посади це відповідає логіці комуністичної програми. Але взаємодія із владними структурами в певних елементах політ реформи може мати зовсім не ті результати, на які можна було б розраховувати. Вони починають бачити, що вони поступово стають учасниками чужої гри і бачимо певне дистанціювання від того проекту, про який йшлося наприкінці серпня.”

Директор програм Школи політичної аналітики Ростислав Павленко вважає, що останній проект змін до конституції лише заплутує ситуацію і створює недовіру між колишніми союзниками, які в серпні начебто узгодили попередній варіант реформи. Він скептично оцінює шанси підтримки цього законопроекту лівими фракціями – комуністами та соціалістами. А отже і його ухвалення в цілому. Павленко вважає, що ліві не зацікавлені в продовженні повноважень Верховної Ради, де вони мають порівняно невелике представництво. До того ж, на думку експерта, така співпраця із лівими не влаштовує багатьох депутатів більшості.

Р.Павленко: „Для того, щоби провести реформу потрібні голоси лівих. А це означає погодження на пропорційну систему виборів. Це не відповідає інтересам багатьох фракцій більшості. Вони б радше могли б домовитися про певні умови з президентом Ющенком, ніж зараз втрачати досить значні політичні перспективи, граючи в ігри, які вигідні лише одній з фракцій більшості – СДПУ(о).”

Павленко вважає, що поява четвертого проекту збільшила ймовірність, що конституційна реформа до наступних президентських виборів взагалі не відбудеться.

Р.Павленко: „Знов таки все залежатиме від того, наскільки адміністрація президента готова іти на жорсткий сценарій і отримання всього і відразу. Як заявлялося минулого тижня, що (розглядається варіант) Кучма стає президентом відразу після виборів парламентом а посади в уряді і парламенті розподіляються між більшістю та лівими.

Одак Павленко каже, що на заваді цього варіанту може стати тиск західних країн. Сполучені Штати і Євросоюз нагадають Леоніду Кучмі про його обіцянки провести наступного року президентські вибори. Втім, Юрій Якименко переконаний, що в цьому випадку тиск Заходу не відіграє помітної ролі.

Ю.Якименко: „Питання політичної системи України – це питання вибору парламенту. Тому я думаю з точки зору зовнішнього впливу таке втручання навряд чи буде мати якийсь результат. Але рамкові вимоги до ситуації в Україні, звичайно, країни Заходу мають поставити і вони ставлять їх досить чітко.”

Експерти прогнозують, що після того, як Конституційний суд зробить висновки щодо всіх проектів політичної реформи, це питання розколе депутатський корпус в черговий і викличе нову хвилю протистояння.

XS
SM
MD
LG