Актуально
Українські експерти коментують законопроекти конституційних змін - 2003-09-23
Наприкінці минулого тижня новопризначений координатор парламентської більшості Степан Гавриш повідомив, що розроблений ще один варіант конституційної реформи. Головне в ньому – вибори президента парламентом вже в 2004 та продовження повноважень нинішнього складу Верховної Ради на один рік. За словами Гавриша, ці пропозиції розробила координаційна рада парламентської більшості. Він заявляє, що з ними ознайомлений Леонід Кучма, який не вивловив до ідеї жодних зауважень.
Це вже четвертий варіант конституційної реформи. Провідний експерт центру економічних і політичних досліджень Юрій Якименко вважає, що як і три попередні, він має на меті не допустити обрання президентом кандидата від опозиції. Саме тому „Наша Україна” та фракція Блоку Юлії Тимошенко заявили, що ні за яких умов не підтримають запропоновані зміни. Якименко вважає, що доля законопроекту залежатиме від того, як проголосують депутати від лівих партій.
Ю.Якименко: „Шлях обрання президента парламентом, потім взагалі скасування цієї посади це відповідає логіці комуністичної програми. Але взаємодія із владними структурами в певних елементах політ реформи може мати зовсім не ті результати, на які можна було б розраховувати. Вони починають бачити, що вони поступово стають учасниками чужої гри і бачимо певне дистанціювання від того проекту, про який йшлося наприкінці серпня.”
Директор програм Школи політичної аналітики Ростислав Павленко вважає, що останній проект змін до конституції лише заплутує ситуацію і створює недовіру між колишніми союзниками, які в серпні начебто узгодили попередній варіант реформи. Він скептично оцінює шанси підтримки цього законопроекту лівими фракціями – комуністами та соціалістами. А отже і його ухвалення в цілому. Павленко вважає, що ліві не зацікавлені в продовженні повноважень Верховної Ради, де вони мають порівняно невелике представництво. До того ж, на думку експерта, така співпраця із лівими не влаштовує багатьох депутатів більшості.
Р.Павленко: „Для того, щоби провести реформу потрібні голоси лівих. А це означає погодження на пропорційну систему виборів. Це не відповідає інтересам багатьох фракцій більшості. Вони б радше могли б домовитися про певні умови з президентом Ющенком, ніж зараз втрачати досить значні політичні перспективи, граючи в ігри, які вигідні лише одній з фракцій більшості – СДПУ(о).”
Павленко вважає, що поява четвертого проекту збільшила ймовірність, що конституційна реформа до наступних президентських виборів взагалі не відбудеться.
Р.Павленко: „Знов таки все залежатиме від того, наскільки адміністрація президента готова іти на жорсткий сценарій і отримання всього і відразу. Як заявлялося минулого тижня, що (розглядається варіант) Кучма стає президентом відразу після виборів парламентом а посади в уряді і парламенті розподіляються між більшістю та лівими.
Одак Павленко каже, що на заваді цього варіанту може стати тиск західних країн. Сполучені Штати і Євросоюз нагадають Леоніду Кучмі про його обіцянки провести наступного року президентські вибори. Втім, Юрій Якименко переконаний, що в цьому випадку тиск Заходу не відіграє помітної ролі.
Ю.Якименко: „Питання політичної системи України – це питання вибору парламенту. Тому я думаю з точки зору зовнішнього впливу таке втручання навряд чи буде мати якийсь результат. Але рамкові вимоги до ситуації в Україні, звичайно, країни Заходу мають поставити і вони ставлять їх досить чітко.”
Експерти прогнозують, що після того, як Конституційний суд зробить висновки щодо всіх проектів політичної реформи, це питання розколе депутатський корпус в черговий і викличе нову хвилю протистояння.
Всі новини дня
- Голос Америки
Американці бояться кібератак більше, ніж ядерної загрози чи тероризму - опитування Gallup
Кібертероризм - це головна "критична загроза" для інтересів США, яка переважає загрозу розробки ядерної зброї Ірану та Північної Кореї. Так вважають учасники опитування громадської думки Gallup.
На запитання про критичні загрози для Сполучених Штатів 84% опитаних відповіли, що це кібератаки й використання технологій для поширення розбрату й страху у суспільстві.
74% і 73% респондентів висловили занепокоєння розробкою ядерної зброї Іраном та Північною Кореєю, 68% назвали загрозою міжнародний тероризм.
Далі у переліку, на думку респондентів, ідуть "військова міць Китаю", "економічна міць Китаю", "конфлікт між Росією та Україною", "глобальне потепління чи зміна клімату" й "військова міць Росії".
При цьому значної різниці у поглядах демократів і республіканців у більшості з опитаних тем немає, окрім питання кліматичних змін, що турбує 85% прихильників демократів і 21% республіканців.
Опитування Gallup World Affairs проводили 1-23 лютого. У порівнянні з минулим роком, як відзначають дослідники, погляди на військову та економічну міць Китаю як на критичну загрозу для життєво важливих інтересів безпеки США залишаються підвищеними, натомість громадська думка про російську армію як про критичну загрозу трохи впала з 59% у 2022 році до 51% цьогоріч.
Окрім того, вперше з 2004 року менш як сім із 10 американців розглядають міжнародний тероризм як критичну загрозу. У 2015 році це занепокоєння досягло рекордного рівня у 84%.
Інше дослідження Gallup засвідчило, що 50% американців вважають Китай найбільшим ворогом своєї країни, а трохи більше третини - 32% опитаних - називали "ворогом країни" Росію, і лише 7% визначили найбільшим ворогом Північну Корею.
При цьому 68% американців мають сприятливу думку про Україну, що на шість процентних пунктів більше, ніж рік тому, і на 11 пунктів вище, ніж у 2020 році. Також, за даними опитування, американці стали краще знайомі з Україною: відсоток тих, хто не має позиції щодо України, знизився з 15% у 2005 році до 2% сьогодні.
Домовленість України з МВФ є сигналом і для Росії - експерт Тімоті Еш
Міжнародний валютний фонд оголосив про домовленість з Україною щодо нової програми підтримки обсягом 15,6 млрд дол. Дворічну програму узгоджено на робочому рівні, і її затвердження потребує схвалення на рівні виконавчої ради Фонду.
Для того, щоб фінансування стало можливим, наприкінці минулого тижня Фонд змінив правила, дозволивши схвалювати програми для країн "з надзвичайним рівнем непевності". За 77 років своєї історії МВФ не надавав позики країнам, що перебувають у війні, пише Bloomberg.
Програма - це сигнал, який Захід надсилає, зокрема, і Росії, що міжнародна спільнота готова підтримувати Україну в довгостроковій перспективі, каже Голосу Америки британський економіст Тімоті Еш.
"Гадаю, західні акціонери Фонду однозначно хотіли надіслати сигнал, зокрема, Росії, що Захід, МВФ і міжнародні установи задіяні на довгострокову перспективу. Вони віддані не лише тому, щоб Україна перемогла в конфлікті, але й у відбудові", - сказав Еш, провідний експерт зі стратегії в компанії BlueBay Asset Management.
Потреби України у фінансуванні значно більші, ніж 15,6 млрд дол, але програма МВФ допоможе залучити кредити й від інших, переконаний Еш.
"Вотум довіри від МВФ залучить інших державних кредиторів і, можливо, приватних інвесторів. Очевидно, що уряд США, ЄС та окремі країни Заходу виділили надзвичайний обсяг коштів – можливо до 80 мільярдів доларів за два роки. МВФ не буде нести цей тягар наодинці, все залежить і від допомоги інших кредиторів", - каже експерт.
Голова місії МВФ Гевін Грей висловив подібне сподівання, заявивши, що рішення "дозволить мобілізувати масштабне фінансування на пільгових умовах від міжнародних донорів України та партнерів під час тривання програми".
Грей зазначив, що на додаток до гуманітарних страждань, вторгнення Росії до України "має спустошливий вплив на економіку - дільність скоротилась на 30% у 2022 році, значну частину капіталу зруйновано, рівень бідності зріс".
У МВФ очікують на "поступове економічне відновлення в наступні квартали, під час відновлення діяльності, після значної шкоди для цивільної інфраструктури", однак вказують на ризики, пов'язані з можливою ескалацією бойових дій.
Міністр фінансів США Дженет Єллен привітала програму і сказала, що "амбітна програма МВФ з відповідними умовами, є критично важливою для підтримки зусиль України з реформ, включаючи зміцнення стандартів управління, зменшення ризиків корупції, а також для такої необхідної фінансової підтримки". Вона запевнила: "Сполучені Штати будуть з урядом та народом України стільки, скільки необхідно, перед лицем російської несправедливої, незаконної та аморальної війни".
"Важливим кроком підтримки МВФ для країни, що протистоїть російській агресії", назвав оголошення МВФ віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль подякував Фонду за домовленість. У мережі Telegram він заявив, що "в умовах рекордного дефіциту бюджету ця програма допоможе нам профінансувати всі критичні видатки, зберегти макрофінансову стабільність та посилити нашу взаємодію з іншими міжнародними партнерами".
“Путін — бандит і різник і йому не можна довіряти”, - сенатор Дік Дурбін. Відео
“Україна отримає сучасні винищувачі та зможе розпочати тренування лише після узгодженого рішення країн НАТО”. Таку думку висловив сенатор-демократ, Дік Дурбін, у ексклюзивному інтерв’ю для Голосу Америки.
- Голос Америки
Діти полеглих героїв: десятки тисяч українських сімей переживають трагедію війни. Відео
Віталій Антощук, військовослужбовець української армії, загинув під час російського ракетного удару в Запорізькій області в травні.
На розмінування України після війни може піти близько десяти років – експерти. Відео
На розмінування України після війни, за оцінками низки експертів, може піти близько десяти років. США та інші країни уже зараз виділяють кошти для вирішення цієї проблеми на звільнених від російських окупантів територіях.
Форум