Спеціальні потреби

Торгівля людьми - реалії - 2003-10-01


Виступаючи нещодавно з трибуни Об’єднаних Націй, Президент США Джордж Буш привернув особливу увагу до проблеми торгівлі людьми. За наведеним ним даними, від восьмисот до дев’ятисот тисяч людей купується і продається у світі щороку. Гострою проблема залишається і для України. Один мільйон громадян України – таку цифру потерпілих від торгівлі людьми називає Міжнародна організація з міграції

За офіційною статистикою Міжнародної організації з міграції, починаючи з двохтисячного року в Україну вдалося повернути 921 особу, яка потерпіла від торгівлі людьми. Проте як кажуть в українському представництві, це тільки верхівка айсберга. Уповноважений з прав людини Верховної Ради називала цифру в 7 мільйонів громадян України, які перебувають на заробітках за кордоном. Якщо половина з тих заробітчан – жінки, тоді цілком реальною є цифра щонайменше в один мільйон українок – жертв работоргівлі, -- каже керівник проекту із запобігання торгівлі людьми Міжнародної організації з міграції Оксана Горбунова. За її словами, йдеться як про сексуальну, так і про трудову експлуатацію, як про старших, так і про зовсім молодих:

„До прикладу, в нашому реабілітаційному центрі наймолодший клієнт, це була дитина трьох років, і найстарша жінка 56 років. Наймолодший, українська родина, неповна родина, мама з двома дітьми, якій запропонували роботу в Польщі і вже на території Польщі маму з двома дітками заставили просити гроші біля супермаркета. 008 Жінка 56 років використовувалася в Італії на примусових роботах, вона займалася шиттям, обшивала клієнтів, на ній заробляли гроші, вона за це нічого не отримувала.”

Медичний реабілітаційний центр для потерпілих від торгівлі людьми створений у Києві минулого року, за цей час через нього пройшло 300 осіб. Практично всі жінки, які використовувались у примусовій секс-індустрії, мають венеричні хвороби, 60 відсотків потерпілих мають їх по дві. Багато хто страждає від фізичних і душевних травм. І хоч кожна виїздила з України, сподіваючись, що зможе щось заробити, більшість повертається навіть без особистих речей:

„Із тих жінок, яких нам прийшлося повертати на Україну, ми констатуємо втрачене здоров”я, і жодна з них не змогла привезти додому нічого…”

Як каже Оксана Горбунова, останнім часом багато українських жінок потрапляють у сіті сексуального рабства на території Росії. Москва перетворилася на транзитну територію, звідки йде потік на Об’єднані Арабські Емірати, Ізраїль, Туреччину. Проте частина жінок, що виїздять за кордон на заробітки, особливо з Луганщини, Донеччини, осідають уже в Москві або передмісті, де дійство розвивається за класичною схемою: відібраний паспорт і гроші, погрози, у разі звернення по допомогу до поліції, розправитися з родиною. Намітилася ще одна цілком нова тенденція: сама Україна помалу перетворюється на країну призначення живого товару. На українській території зафіксовані факти експлуатації жінок із Киргистану, яких привозили сюди так само з пропозицією працевлаштування і натомість експлуатували у підпільних швейних майстернях.

Кримінальна справа зараз розслідується, -- каже пані Горбунова з Міжнародної організації з міграції. За її словами, сьогодні у правоохоронних органів уже з”явився певний досвід з протидії цим транскордонним злочинам. Якщо 98-го року, коли щойно прийняли закон про кримінальну відповідальність за торгівлю людьми, за цією статтею було порушено тільки 2 кримінальні справи, то за перші 6 місяців поточного року порушено вже більше ста п”ятдесяти кримінальних справ. І хоч вироки не завжди достатньо суворі – бо довести факт торгівлі людьми надзвичайно складно, і судять трафікерів здебільшого за шахрайство чи обман – покарання, каже пані Оксана, все-таки змусять торгівців людьми почуватися “на гачку” й утриматись від подальшої участі в цьому злочинному бізнесі.

„Це руйнує той стереотип безкарності. Ми працюємо з потерпілими, заохочуємо, щоб вони співпрацювали з правоохоронними органами. Не кожна потерпіла згодна працювати. І основний стереотип – безкарності. Що особа каже – а як ви зможете покарати його? Він настільки контролює ситуацію, і я вірю, бо я от своїми очима бачила, який в нього гаманець, наповнений грошима, і він може купити кого завгодно, в якій державі завгодно. Все-таки ці кримінальні справи, хай буде краще поганий вирок, ніж ніякого.”

Коли ж світло в кінці тунелю? Як кажуть у Міжнародній організації з міграції, потік новітніх рабинь з України обміліє тільки тоді, коли в Україні буде подолано бідність. І наводять як приклад Київ – місто, де стандарти життя набагато вищі за середні по Україні. Міжнародна організація з міграції не відзначає серед киянок потерпілих від работоргівлі. Донеччина, Луганщина, західні регіони, Київська область – але не місто Київ, в якому за два останні роки не зафіксовано жодної жертви торгівлі людьми.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG