Спеціальні потреби

Актуально

Вийшла друком Біла книга полтавської журналістики – збірник матеріалів про утиски свободи слова на Полтавщині. - 2003-11-18

Вийшла друком Біла книга полтавської журналістики – збірник матеріалів про утиски свободи слова на Полтавщині. Примірники книги, виданої невеличким тиражем за підтримки міжнародного фонду “Відродження”, привезла до Києва президент Полтавського обласного медіа-клубу Людмила Кучеренко.

Полтавська область, за даними соціологічних досліджень, займає ганебне 22-е місце з двадцяти п'яти областей України за рейтингом свободи преси. Як каже голова Полтавського медіа-клубу Людмила Кучеренко, на Полтавщині присутній весь спектр порушень свободи слова, які застосовує влада проти незалежних мас-медіа. Від вбивств журналістів, адже перший журналіст, убитий в Україні, Вадим Бойко, був Кременчуцьким депутатом; від заборон легального друку, звільнень з роботи, величезних позовів до опозиційних ЗМІ чи знищення комп'ютерних баз даних неугодних газет і до таких засобів економічного тиску, як заборона давати їм рекламу.

Людмила Кучеренко: «Приходить, наприклад, рекламний агент з якогось неугодного видання і каже: пропонуємо розмістити вам рекламу. З якого ви видання? Зараз, списочок, так – Полтавській думці, Новому дню, Новій Полтаві… ви знаєте, нас зібрали в міськвиконкомі і сказали, що ми матимем великі неприємності, якщо ми тільки дамо вам рекламу. Ну, це, по суті ж економічне знищення».

Як каже Людмила Кучеренко, Полтавська влада застосувала навіть місцеве ноу-хау: глушила неугодну колишньому мерові телекомпанію «Юта» з допомогою військової локаційної станції, а відтак зробила все, щоб позбавити її ліцензії.

Людмила Кучеренко: «Тобто можемо констатувати, що на Полтавщині немає незалежної преси, останнім часом «Юта» все-таки була незалежна від влади телекомпанією, то зараз немає. І вибори, які наближаються, дуже сумно, ми знаємо, яка інформація йтиме по цих державних телеканалах».

У Білій книзі полтавської журналістики зібрано приватні листи і офіційні заяви, газетні публікації і судові рішення з 97 по 2003 рік. Є в цій книзі й заява очолюваного пані Людмилою Полтавського медіа-клубу, котра, як вважає журналістка, врятувала життя її колезі Тамарі Просяник, редактору гостро-опозиційного «Інформаційного бюлетеня». Цю газету на плівках Мельниченка згадує недобрим словом голос, схожий на голос Президента; газета позбавлена в Полтаві дозволу на легальний друк, а її головний редактор Тамара Просяник навесні 2001 року уже пережила один замах на своє життя. Як розповідає Людмила Кучеренко, через кілька місяців після цього першого замаху їй вночі подзвонила Тамара Просяник і сказала: я хочу, щоб ти знала, є інформація з серйозних джерел, що готується операція з мого фізичного знищення.

Людмила Кучеренко: «Я ту ніч дуже погано спала, а на ранок прокинулась і думаю: ну, а толку з того, що я знатиму, що це так? І буквально зранку ми зробили заяву Полтавського медіа-клубу про те, що ми знаємо, що готується замах на життя Тамари Просяник… Ми розповсюдили цю заяву по всіх можливих каналах, звернулися до міжнародних журналістських організацій, таких, як Репортери без кордонів, Артикль 19, Спілки журналістів, Верховну Раду, і цього не сталося, саме тому, я думаю, що ми заявили, що ми знаємо, що таке готується».

Самій Людмилі Кучеренко також погрожували, її звільняли з роботи і намагалися заборонити діяльність її незалежного медіа-клубу. Але журналістка не думає здаватись. Як каже вона, видана медіа-клубом Біла книга Полтавської журналістики – це не тільки літопис утисків, а й літопис маленьких перемог, боротьби журналістів за право на вільне слово.

Людмила Кучеренко: «Мені хотілося і присоромити владу, так, тому що тут такі матеріали, які вони ніколи не сподівалися, що вони будуть оприлюднені. І підтримати журналістів, дати позитивний приклад того, що треба і можна боротися і відстоювати свої права. І маю велику надію, що ця книга буде все-таки останньою».

Всі новини дня

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Суд у Грузії відмовився випустити Саакашвілі за станом здоров'я

Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі під час відеозв'язку на судовому слуханні у Тбілісі, 1 лютого 2023. REUTERS/Irakli Gedenidze

Тбіліський міський суд 6 лютого відмовився відтермінувати виконання вироку в справі колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, передає грузинська служба Радіо Свобода. Рішення оголосив суддя Георгій Аревадзе, тим самим не задовольнивши клопотання адвокатів Саакашвілі.

Рішення судді викликало невдоволення родичів та прихильників колишнього президента.

На сьогоднішньому засіданні сторони проголосили заключні промови, після чого суддя зачитав рішення.

Представники пенітенціарної служби не погодилися з клопотанням адвокатів Саакашвілі. За словами представника служби, юриста Ніки Абрамішвілі, поданий суду висновок не містив достовірної інформації про тяжкість хвороби засудженого Міхеїла Саакашвілі і не міг служити підставою для відтермінування покарання.

Зі свого боку, адвокати сьогодні закликали суддю задовольнити їхнє клопотання та винести справедливе рішення. Зокрема, Шалва Хачапурідзе сказав судді, що порятунок життя третього президента – у його руках. За поясненням адвокатів, Аревадзе своїм рішенням міг зіграти історичну роль і закласти основу для великого примирення.

Виходячи зі стану здоров’я, Михайло Саакашвілі ані на засіданні, ані на оголошенні рішення не був присутнім, навіть дистанційно.

З клопотанням про відстрочку або звільнення від покарання колишнього президента Грузії до суду звернулися адвокати Саакашвілі. Це клопотання суддя Георгій Аревадзе розглядав близько двох місяців.

Експрезидент Грузії, який має українське громадянство, був заарештований у Тбілісі восени 2021 року після таємного повернення до країни. На той час щодо нього був ухвалений заочний вирок – 6 років позбавлення волі у справі про перевищення повноважень.

Через проблеми зі здоровʼям Саакашвілі перевели до цивільної клініки у Тбілісі. Сам політик та його прихильники наполягають, що погіршення стану могло бути спричинене отруєнням. Влада Грузії стверджує, що для таких висновків немає доказів.

Більше

XS
SM
MD
LG