У роботі конференції брали участь посли Алжиру, Єгипту та Лівії, а за її рішенням утворено громадський інформаційно-аталітичний центр «Україна-Арабський світ».
Слідом за вищим керівництвом держави, стежку до взаємовигідного співробітництва України з Арабським світом шукають деякі громадсьі організації. «Загальновоїнська спілка України» спільно з Академією державного управління, Академіями оборони та Міністерства внутрішніх справ провела міжнародну конференцію «Україна – Арабський світ». Йшлося, як кажуть організатори конференції, не лише про військову співпрацю. Представники арабських країн висловили зацікавлення спільно будувати літаки, залізниці і нафтогазосховища, використовувати українські наукові розробки – наприклад, високоточне обладнання, розміром всього лише з дипломат, для пошуку родовищ нафти і газу, як також зацікавлення навчати в українських ВУЗах фахівців, яких потребує Арабський світ. Можливість торгівлі зброєю теж обговорювалася, - каже голова «Загальновоїнської спілки» Олег Калашніков.
«Військовий аспект – мабуть, він колись буде присутній. Бо все, що є на озброєнні в країнах арабського світу, в більшій кількості вироблялося у нас. І чому б нам не завантажити сьогодні наші заводи по обслуговуванню військової техніки – тут нічого поганого нема, світ цим займається. Чому у нас росіяни і американці забирають замовлення. І саме проведення конференції з ініціативи громадськості привернуло цю увагу».
Наслідком конференції стало створення громадського інформаційно-аналітичного центру «Україна-Арабський світ», через який українських бізнесменів консультуватимуть з питань торгівлі з арабськими країнами. Напрямок на Арабський світ, вважає полковник Калашніков, на сьогодні є для України альтернативою західному вектору.
Олег Калашніков: «Сьогодні безумовно це є альтернатива, і альтернатива, до якої нас спонукає західноєвропейська спільнота. Це є альтернатива для України, бо поки вони приймуть рішення прийняти нас до Європейської спільноти, ми можемо втратити наше майбутнє».
Більшість експертів в Україні поділяє думку, що для деяких секторів економіки – як, скажімо, нафтовий ринок – близькосхідний напрямок справді міг би потенційно стати пріоритетним. Набагато скромніше, однак, оцінюється його перспективність для української економіки загалом. Говорить віце-президент Центру близькосхідних досліджень Олександр Богомолов.
«Є такий концепт насправді і чути про нього, це вже не перший раз, коли про нього сказано, що наче Близький Схід є альтернативою українським економічним відносинам з Заходом. Ну, економічні реалії, зокрема цифри товарообміну між Україною та іншими країнами світу свідчать про протилежне».
Як каже Олександр Богомолов, річний товарообіг з найбільшим постійним партнером України на Близькому Сході – Єгиптом, не перевищує 200 мільйонів доларів. У пік торгівлі з Іраком він становив 190 мільйонів доларів. Контракти, підписані Президентом Кучмою у ході візиту до Лівії, сягають не вище скромних тридцяти мільйонів, а про залізницю, будувати яку начебто домовились, розмови ведуться вже так давно, що дехто жартома охрестив її «близькосхідним БАМом». Отож за словами експерта, хоч економічні стосунки України з Близьким Сходом поволі посуваються вперед і Україна зацікавлена в співробітництві, але перспектива стосунків із Заходом набагато вища.
Олекандр Богомолов: «Хоча і є якийсь потенціал співробітництва з країнами Близького Сходу, говорити про те, що якась з цих країн стане стратегічним партнером – це питання часу і не найближчого».
