Спеціальні потреби

Актуально

Експерти прогнозують палкі дискусії у Верховній Раді України стосовно подання президента про участь українських військових у миротворчих операціях в Ліберії. - 2003-12-07

Наступного тижня депутати Верховної Ради України можуть повернутися до розгляду подання президента КУЧМИ про відправлення українських миротворців до Ліберії. Експерти прогнозують палкі дискусії в парламенті з цього приводу. У Верховній Раді прихильників і противників участі України у врегулюванні конфліктку в цій африканській країні майже рівна кількість.

Питання відправки українських миротворців до Ліберії у Верховні Раді розгладалося вже двічі. І обидва рази для ухвалення позитивного рішення голосів не вистачало. Цього тижня депутати можуть знов повернутися до розгляду подання президента Кучми. Експерти прогнозують, що воно знову розколе парламент навпіл -на прихильників та противників.

У жовтні Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй запропонувала Україні направити в Ліберію миротворчу бригаду і вертолітний загін. Міністерство оборони готове послати в цю країну 350 військових та 20 осіб обслуговуючого персоналу. Миротворці мають перевозити персонал місії ООН, проводити патрулювання повітряного простору та надавати вогневу підтримку піхотним підрозділам.

Колишній міністр зовнішніх справ, депутат Генадій Удовенко називає цю пропозицію від ООН успіхом української дипломатії. Він каже, що дуже важко потрапити в чергу держав, які пропонують Об’єднаним Націям свої послуги. Крім того, що брати участь у миротворчих місіях почесно, це також приносить матеріальні здобутки, нагадує Удовенко. Щомісяця ООН платитила б Україні близько півтора мільйона доларів.

Генадій Удовенко: «Зароблять ті люди, які брали б безпосередню участь – досить високі зарплати. Ну, і держава. Ці гроші можна було б асигнувати на військову реформу»

Президент Центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова Анатолій Гриценко погоджується, що Україна зацікавлена в участі в миротворчих операціях ООН.

Анатолій Гриценко: «Це дає можливість за умов обмеженого воєнного бюджету здійснювати хоч і не бойову, але все ж таки підготовку людей, і льотчиків зокрема. Це також мовна підготовка, співпраця із зарубіжними партнерами. Оскільки зрозуміло, що ризики, які будуть загрожувати світу і Україні зокрема, це будуть транснаціональні ризиики. І треба буде спільними зусиллями все це компенсувати».

Однак Ліберію Гриценко називає не найкращим місцем, куди слід направляти українських миротворців. Ця країна в стані збройного конфлікту. А тому ризик для життя українських військових досить високий.

Голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Микола Поліщук виступає проти місії в Ліберію. Його аргументи із області медицини. За словами експерта, до 60% миротворців повертаються із місій із психічними розладами. Майже третина військових, після року служби стають імпотентами. Крім того, Поліщук звертає увагу на те, що Ліберія одна із перших в світі за поширенням інфекційних хвороб – холери, малярії та жовтої лихоманки. Європейці переносять ці екзотичні хвороби значно гірше місцевого населення. Тому експерт радить не поспішати із висновками про матеріальні здобутки миротворчої місії до Ліберії.

Микола Поліщук: «Ми однозначно будемо мати і більшу кількість учасників і інвалідів війни, ми будемо мати більшу кількість людей, які повернуться із психічними розладами. На мій погляд, в Європі миротворчі місії повинні виконувати європейці. В Африці – африканці. А в Азії – азійці. Ці люди мають більш споріднені генетичні умови, і клімато-епідеміологічні, і психологічні».

Микола Поліщук каже, що фракція Блоку «Наша Україна» прийняла рішення не підтримувати відправлення миротворців до Ліберії. Очевидно, як і раніше проти цього проголосують інші опозиційні фракції – Соцпартії, КПУ та блоку Тимошенко.

За спостереженнями Анатоля Гриценка, багато противників місії і серед депутатів більшості. Однак експерт прогнозує, що з третьої спроби парламент нарешті проголосує за відправлення миротворців до Ліберії. При цьому він зазначає, що депутати під час голосування будуть керуватися не інтересами держави, чи питаннями безпеки миротворців, а зовсім іншими мотивами.

Анатолій Гриценко: «Це буде здійснено під впливом, дехто називає це тиском, з боку зовішнішніх сил. Якщо президент вирішить остаточно, що це потрібно, значить більшість за це проголосує. На цьому фоні можна продавити це рішення. Але це вже буде рішення і відповідальність президента».

У разі ухвалення позитивного рішення українські миротворці перебуватимуть в Ліберії щонайменше рік. Однак Рада Безпеки ООН може продовжити мандат свого контингенту і на більш тривалий термін. Українські миротворці зараз виконують місії в Іраку, Косові, Сьєрра-Леоне та Лівані.

Всі новини дня

План відмови ЄС від російських енергоносіїв через війну і не лише

Європейська комісія, виконавчий орган Європейського Союзу, оприлюднила подробиці плану, який має допомогти позбутися залежності від викопних джерел енергії, які європейці значною мірою досі купують в Росії.

План REPowerEU названий «відповіддю на труднощі і перебої на світовому енергетичному ринку, спричинені вторгненням Росії в Україну».

«Є дві нагальні причини для трансформації енергетичної системи Європи: припинення залежності ЄС від російського викопного палива, яке використовується у якості економічної і політичної зброї та коштує європейським платникам податків майже €100 мільярдів на рік, а також - подолання кліматичної кризи», - проголошує Єврокомісія.

Досі Росія забезпечує понад 40% газового імпорту у ЄС (залежність окремих країн сягає навіть 80%) і приблизно 27% нафти, а також значних обсягів вугілля.

Схвалений у квітні 5-тий пакет санкції ЄС передбачає ембарго на російське вугілля, що має почати діяти від середини серпня.

Ембарго на російське вугілля також запровадили США та Велика Британія.

Тим часом проголошені наміри ЄС відмовитися від російської нафти досі не затверджені через заперечення деяких країн, зокрема Угорщини, яка дуже залежить від нафти з Росії, що надходить трубопроводами.

Заклики до європейських санкцій щодо російського газу наразі залишаються недосяжними, бо рівень залежності Європи від газопостачань з Росії ще вищий, і найбільша країна ЄС - Німеччина залишається найбільшим споживачем російського газу.

Але до 2030 року ЄС планує відмовитися від енергії з Росії повністю.

План REPowerEU зосереджується на трьох головних напрямках:

1. Енергозбереження. Єврокомісія називає енергозбереження «найшвидшим і найдешевшим способом подолання енергетичної кризи та зменшення витрат на енергію».

Пропозиції зокрема передбачають, щоб уряди запровадили фіскальні заохочення енергозбереження «такі як зменшення рівнів ПДВ на енергоефективні системи опалення, на термоізоляцію будинків та пристроїв і устаткування».

2.Диверсифікація енергопостачань. ЄС пропонує такі кроки як колективна закупівля природного газу (зокрема імпорт зрідженого газу) водню тощо, а також підтримку сусідів ЄС.

«Ми далі працюватимемо разом з Україною, щоб гарантувати постачання та функціонування енергетичного сектору, водночас, прокладаючи шлях до майбутньої торгівлі електричним струмом та відновлювальним воднем, а також відбудовуватимемо енергетичну систему (України)», - сказано в роз’ясненнях плану.

3. Пришвидшений перехід на відновлювані джерела. Єврокомісія наполягає, що «пришвидшення і збільшення частки відновлюваної енергії в генеруванні, промисловості, будівництві й транспорті підштовхне зелену трансформацію і в майбутньому знизить ціни».

Планувальники сподіваються, до 2030 року досягти цілі - 40%-45% енергії з відновлюваних джерел.

У планах зокрема згадано використання сонячної і геотермальної енергії, а також «відновлюваного водню».

Дивіться також:

Як США допомагають у боротьбі за права кримсько-татарського народу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:02 0:00

Як США допомагають у боротьбі за права кримсько-татарського народу. Відео

Як США допомагають у боротьбі за права кримсько-татарського народу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:02 0:00

Делегація українських політиків та представників громадянського супільства перебуває у Вашингтоні. Головна редакторка видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва – про допомогу США у боротьбі за права кримсько-татарського народу, та притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини.

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:49 0:00

У Варшаві почав роботу перший міжнародний офіс проекту «Дія. бізнес», покликаний допомогти українцям, які прибули до Польщі через війну Росії в Україні, започаткувати власну справу. Розмова із міністром цифрової трансформації України Михайло Федеровим.

Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео

Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:09 0:00

Законопроект про допомогу Україні на 40 мільярдів доларів винесли на голосування Сенату на ранок у четвер. З подробицями – Юлія Ярмоленко

Посадовці Адміністрації Трампа помстилися Євгену Віндману – звіт Офісу генінспектора Пентагону

Архів від 19 листопада 2019 року, помічник Ради національної безпеки підполковник Олександр Віндман (ліворуч) зі своїм братом-близнюком, підполковником армії Євгенієм Віндманом, після свідчення перед комітетом з розвідки Палати представників.

У середу, 18 травня, Офіс генерального інспектора Пентагону оприлюднив звіт, в якому дійшов висновку, що Євген Віндман, брат полковника армії у відставці Александра Віндмана, ключового свідка у першому процесі щодо імпічменту екс-президента Трампа, ймовірно, зазнав помсти з боку чиновників тодішнього президента.

«Перебуваючи на службі в РНБ, скаржник зробив захищені повідомлення, стверджуючи, що колишній Президент Трамп порушив закони США, коли президент Трамп звернувся до іноземного уряду розслідувати звинувачення проти колишнього віце-президента і кандидата в президенти від Демократичної партії Джозефа Р. Байдена-молодший, його політичний опонент», - йдеться у повідомленні.

Це вказує на те, що саме Євген Віндман був тим викривачем, який написав анонімну скаргу на телефонну розмову екс-президента США Дональда Трампа і Володимира Зеленського, де висловив стурбованість, що американський президент намагався використати допомогу іноземного лідера для власних цілей у передвиборчій кампанії, що пізніше стало підставою для процесу імпічменту проти колишнього президента США. Згодом Трамп багато критикував викривача й закликав до розкриття його особистості.

«Ми провели це розслідування у відповідь на скаргу, подану на гарячу лінію Міністерства оборони 18 серпня, 2020 року, стверджуючи, що різні посадовці адміністрації, включаючи колишнього президента Дональда Дж. Трампа, вчинив дії проти підполковника Євгена Віндмана (заявника), армії США, коли він працював у Раді національної безпеки (РНБ) у Вашингтоні, округ Колумбія, в помсту за захищені комунікації», - йдеться у звіті.

Скаржник стверджував, йдеться у звіті, що посадові особи, помстилися також й через його зв’язок із братом-близнюком та його захищене спілкування із членами Конгресу.

Його брат, Александр Віндман, що має українське коріння, був провідним свідком у процесі щодо імпічменту президента Дональда Трампа. На слуханнях у Конгресі він визнав, що двічі засвідчував стурбованість стосовно кроків адміністрації Трампа стосовно України. Зокрема, після зустрічі представників української влади з Джоном Болтоном (тоді радник президента з питань національної безпеки) та після телефонної розмови між президентами США та України.

У 44-сторінковому звіті слідчий орган дійшов висновку, що на основі «переваги доказів», «більш ймовірно», що Євген Віндман зазнав помсти, але він не містить рекомендацій щодо потенційних наслідків для посадовців, які вже покинули Білий дім.

Як повідомляв раніше Голос Америки, підполковник Сухопутних військ США у відставці, колишній представник Ради з національної безпеки при президенті США Александр Віндман подав судовий позов до особистого адвоката екс-президента Трампа - Руді Джуліані та Трампа-молодшого, звинувативши їх та інших представників попередньої адміністрації Білого дому у змові із метою залякування.

Улітку 2020 Віндман заявив, що залишає службу у Збройних силах США. Його адвокат тоді сказав, що Віндман став жертвою "кампанії тиску, залякувань та помсти" після свідчень у процесі імпічменту.

Після слухань в Конгресі син президента США Дональд Трамп-молодший твітив: "Якби не фантастичні розслідувальні навички [лідера конгресового розслідування щодо імпічменту у Палаті представників, конгресмена Адама Шиффа - ред.], Дональду Трампу було би складніше знайти, кого необхідно звільнити. Дякую, Адаме!"

Дивіться також: Джамала: про війну та підтримку України з боку міжнародної мистецької спільноти. Інтерв’ю

Більше

XS
SM
MD
LG