Актуально
Українські неурядові організації занепокоєні своїм майбутнім. - 2004-01-20
Зміни законодавства в 2004 році несуть ризик для неурядових організацій, несумісний з існуванням громадянського суспільства в Україні. Як мінімізувати ризик – неурядові організації радились за «круглим столом», організованим Інститутом громадянського суспільства за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Агентства з міжнародного розвитку США.
Може, то випадковий збіг, може, ні – рік президентських виборів в Україні став роком нового раунду протитояння держави і недержавних організацій. На словах «держава сприяє розвитку політичної та громадської активності, творчої ініціативи громадян» – цитата із Закону «Про об'єднання громадян». На справді ж – недавня постанова про перевірку громадських організацій, що існують за іноземні кошти, та передноворічне обмеження урядом можливості отримання українських коштів громадськими організаціями. Нові підводні рифи чекають на громадянське суспільство в 2004 році і з боку законодавства. Цивільний кодекс, який щойно 1 січня набрав чинності, встановлює єдино можливу для всіх громадських організацій форму: товариство. «Товариство рибалок» вимогам Кодексу відповідає, а от Інститутові громадянського суспільства доведеться міняти назву. Як і всім іншим «фондам», «центрам», «клубам», «асоціаціям» і «федераціям», котрі до 1 липня поточного року змушені будуть перереєструватися. І це ще не все. Новий Закон про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб, що набирає чинності з 1 липня, передбачає подвійну процедуру реєстрації. Спочатку в органах юстиції, тоді у місцевому виконкомі. Реєстраційний збір у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів також доведеться сплатити двічі. Для неприбуткових організацій, більшість з яких бідні – це неабияка проблема.
Ще одна група ризиків для громадських організацій криється в новому Законі «Про соціальні послуги», що також набрав чинності з 1 січня. Що тепер чекає на громадських активістів, котрі ведуть психологічну роботу з проблемними дітьми, наркоманами та бомжами, опікуються сиротинцями та будинками для людей похилого віку, розповідає голова Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук: «Наприклад, така послуга, як надання допомоги по розливанню безкоштовного обіду, копання городу ветерану чи купівля продуктів для людей, які є обмежені у можливості пересування, тобто послуги, які не потребують ніякої специфічної кваліфікації, ніякого специфічного диплому, але відповідно до цього закону, всі ці послуги мають надаватися на професійній основі і мало того, має бути ліцензія і мають бути встановлені кваліфікаційні вимоги до особи, яка, наприклад, іде в магазин, щоб купити ветерану хліб, оскільки він не може цього зробити. Ну як на мене, це дуже серйозний перебір».
Як прогнозує голова Інституту громадянського суспільства, якщо з десяток міністерств і відомств видаватимуть ліцензії для ведення діяльності, яка досі була добровільною і неліцензійною, кількість соціальних послуг, які надаються недержавним сектором, суттєво скоротиться.
Чому держава, замість подякувати громадським організаціям за роботу, яку вона сама робити не в змозі, щораз ускладнює їм життя? Як кажуть розробники згаданих змін до законів, вони керувалися благою метою врегулювати діяльність громадського сектору. Речники політичної опозиції мають іншу відповідь. Говорить голова парламентського комітету з державного будівництва і місцевого самоврядування Анатолій Матвієнко: «Чому це робиться? Тому що гасло нинішньої влади сьогодні, я буду говорити узагальнено, це не «меньше держави», а «більше». Це тотальна присутність держави в усіх сферах нашого життя. І контроль, тому що ми маємо сьогодні диктаторський режим».
Представники громадських організацій додають, що зміни в законодавстві з'явилися без їх відома і всупереч їхній волі, і заявляють, що добиватимуться внесення поправок. І водночас визнають: можливості впливу громадського сектора тут радше теоретичні. Якщо не вдасться негайно пролобіювати свої вимоги в парламенті, будь-які зміни до законів будуть можливі лише через рік по їх чинності. Тоді нинішній рік президентських виборів в Україні, кажуть вони, стане для багатьох неурядових організацій роком не просто нових ризиків, а припинення їх діяльності.
Всі новини дня
«У роковини масових вбивств у Бучі Росія очолить Радбез», – представник Естонії при ООН. Відео
«Хіба це не показово, що завтра, у роковини масових вбивств у Бучі, Росія очолить Раду Безпеки ООН? Це ганебно, принизливо і небезпечно», – Рейн Таммсаар, постійний представник Естонії при ООН
Ядерні ризики для світу через дії Росії - заяви із скликаного Україною засідання Радбезу ООН
Ризик застосування ядерної зброї сьогодні вищий, ніж будь-коли з часів холодної війни, а війна в Україні є найгострішим прикладом цього ризику. Такі заяви пролунали 31 березня під час засідання Ради Безпеки ООН, скликаного за ініціативою України для обговорення розміщення Росією ядерної зброї на території Білорусі.
"Триваюче ігнорування Путіним власних обіцянок"
Заступник постійної представниці США при ООН з особливих політичних питань Роберт Вуд, оцінюючи дії Росії і Білорусі, заявив, що сьогодні ризик застосування ядерної зброї “вищий, ніж будь-коли з часів холодної війни”, і додав, що "ігнорування Путіним власних обіцянок своїм друзям щодо міжнародних зобов’язань Росії [зокрема зобов’язання перед лідером Китаю ефективно зменшити ризик ядерної війни, - ред.] та його готовність пожертвувати стратегічною стабільністю заради досягнення своїх цілей в Україні є ризиком для порядку денного цієї Ради щодо підтримки міжнародного миру та безпеки”, - повідомив Вуд.
Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї.Ідзумі Накаміцу
Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї, - сказала заступниця генсека ООН та верховна представниця із роззброєння Ідзумі Накаміцу. Хоча, з її слів, проблема розміщення ядерної зброї існує десятиліттями в різних регіонах світу і за різними домовленостями.
Небезпечна риторика та завуальовані погрози
З огляду на домовленість РФ з Білоруссю про розміщення на її території ядерної зброї Накаміцу заявила: “Ліквідація ядерної зброї залишається найвищим пріоритетом у сфері роззброєння ООН і метою, якій залишаються відданими держави-учасниці [...] Виконання цих зобов'язань є важливим елементом запобігання розповсюдженню та використанню ядерної зброї та її ліквідації. Це лежить в основі підтримки міжнародного миру та безпеки”.
Заради безпеки вона також повторила заклик Генерального секретаря ООН до Російської Федерації та Сполучених Штатів повернутися до повного виконання Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
Основними факторами небезпеки уповноважена з питань роззброєння назвала відсутність діалогу, руйнування архітектури роззброєння і контролю над озброєннями. А також поєднання вищезазначеного із “небезпечною риторикою та завуальованими погрозами”.
Накаміцу закликала до неухильного дотримання країнами своїх зобов’язань і виголосила прохання “негайно докласти серйозних зусиль для зменшення ядерного ризику та ескалації напруженості”.
"Бряцання ядерною зброєю"
Тим часом представник Росії в ООН Василь Небензя заявив у відповідь: “Сьогодні ми почули чимало критичних зауважень на адресу нашої країни. Загальна логіка наших колишніх західних партнерів про те, що у всіх бідах сьогоднішнього світу винна Росія нас не дивує”.
“Так, ми підтверджуємо, що у ядерній війні не може бути переможців, що було зафіксовано у спільній заяві лідерів Росії та США. Проте ми нагадаємо про динаміку та долю та долі договорів у галузі стратегічної стабільності”, - сказав Небензя, висловивши свої претензії до американської сторони стосовно озброєння. Небензя вважає, що у рамках співробітництва країн НАТО в Європі “вже може бути розміщено близько 100-150 американських тактичних ядерних бомб”, а “точне місцезнаходження американської ядерної зброї не розкривається”.
Представник України в ООН Сергій Кислиця, виступаючи на засіданні Радбезу, пояснив, що Україна ініціювала проведення цієї зустрічі після останньої заяви РФ щодо намірів розмістити тактичну ядерну зброю на території без’ядерної держави Білорусі. “Це черговий провокаційний крок злочинного режиму Путіна, який підриває основні принципи Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, архітектуру ядерного роззброєння та нерозповсюдження, а також міжнародну систему безпеки у цілому”, - сказав Кислиця.
Він нагадав, що ядерний шантаж був одним із інструментів, які Росія використовувала з самого початку свого вторгнення. "Окрім обстрілів та захоплення українських ядерних об’єктів, це також загострило ядерні загрози на глобальному рівні”, - наголосив представник України.
Кислиця також віддав шану Китаю: “Китайська сторона у дуже ввічливій формі нагадала Москві, що ядерну війну неможливо виграти, а розповсюдженню ядерної зброї необхідно запобігти. На відміну від Росії, позиція китайської сторони щодо ядерної зброї тверда і чітка”.
Критично важливо для всіх відповідальних країн не піддатися російському бряцанню ядерною зброєю та консолідувати спільні і рішучі дії.Сергій Кислиця
Український посол також нагадав присутнім, що Україна “завжди була відповідальним членом міжнародного співтовариства та зробила безпрецедентний внесок у сфері ядерного роззброєння, підписавши Будапештський меморандум 1994 року про відмову від третього у світі ядерного арсеналу”.
Кислиця також наголосив, що критично важливо для всіх відповідальних країн не піддатися російському "бряцанню ядерною зброєю" та консолідувати спільні і рішучі дії для забезпечення надійного стримування та запобігання подальшій "ерозії ядерного роззброєння та нерозповсюдження з боку Росії”.
“Це ганебно, принизливо і небезпечно” - посол Естонії при ООН про російське головування у річницю подій в Бучі
Рейн Таммсаар, постійний представник Естонії при ООН висловився про російське головування у Радбезі ООН: “Хіба це не показово, що завтра, у річницю масових вбивств у Бучі, Росія очолить Раду Безпеки ООН? Це ганебно, принизливо і небезпечно для нашої довіри та ефективного функціонування цього органу”, - сказав дипломат.
Рейн Таммсаар виступив 31 березня під час засідання Ради Безпеки ООН, скликаного за ініціативою України.
“Країна, яка веде загарбницьку війну проти свого сусіда, чинить найжахливіші звірства, загрожує світові ядерною зброєю, і чий лідер є військовим злочинцем із приголомшливим ордером на арешт від МКС, не повинна мати можливість головувати в органі, чия головна мета - збереження міжнародного миру та безпеки, - сказав представник Естонії при ООН. - Відповідальним членам цього органу належить протидіяти спробам Росії трансформувати це головне місце міжнародної дипломатії в насмішку та платформу з дезінформації".
Як повідомляв Голос Америки, цілий квітень, за планом, Росія головуватиме у Радбезі ООН (щомісяця головування змінюється почергово між членами Ради Безпеки). Представники України засуджують таку ситуацію на фоні жорстокої війни Росії проти України, західні ЗМІ цитують висловлювання представника України в ООН про “абсурд на новому рівні”.
- Голос Америки
Байден про затриманого в Росії коресподента WSJ: «Відпустіть його!»
Президент США Джо Байден закликав Росію звільнити кореспондента газети Wall Street Journal Евана Гершковича, якого затримали в середу за звинуваченням у шпигунстві під час поїздки до Єкатеринбурга, столиці Уральського регіону Росії.
Сідаючи на борт гелікоптера в п’ятницю, Байден відповів однією фразою на запитання журналістів щодо справи Гершковича.
«Відпустіть його», – сказав Байден журналістами перед тим, як відправитися на базу ВПС Ендрюс.
Байден додав, що дипломатичні відносини з Росією є настільки поганими, що дві держави ледь підтримують дипломатичний зв’язок, і подальша висилка російських дипломатів «не є в планах».
Журналіста звинувачують у шпигунстві, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 20 років, але ЗМІ, посилаючись на експертів кажуть, що арешт американського журналіста схожий на захоплення заручників, оскільки Москва планує використати його як важіль у переговорах із США.
Редакція газети Wall Street Journal категорично відкинула ці звинувачення, зазначивши в заяві, що «рішуче заперечує звинувачення ФСБ і вимагає негайного звільнення нашого відданого журналіста, якому ми повністю довіряємо».
Як повідомляє газета WSJ, новинні організації з усього світу приєдналися в п’ятницю до засудження арешту Гершковича в Росії.
У листі до російського посла в США Анатолія Антонова провідні редактори таких видань, як Associated Press, BBC, New York Times і самої Wall Street Journal, заявили, що «необґрунтований і несправедливий арешт пана Гершковича є значною ескалацією дій вашого уряду проти преси».
Вони закликали Росію негайно звільнити журналіста. У листі, координатором якого був Комітет із захисту журналістів, є вимога надати Гершковичу доступ до адвоката, консула та спілкування з родиною.
Міністерство закордонних справ Росії, яке цитує російське державне інформаційне агентство РІА Новини, заявило, що надасть консульський доступ до журналіста відповідно до внутрішніх процедур.
Але, як повідомили американські дипломати, і через 2 доби після затримання Гершкович все ще не міг поговорити з консулом.
«Державний департамент дуже наполегливо працює над тим, щоб отримати радника... для Евана, що ми робимо для всіх затриманих американців», — заявила прес-секретар Білого дому Карін Жан-П’єр.
Як повідомляв Голос Америки, Гершкович є першим американським репортером, якого заарештували за звинуваченнями в шпигунстві в Росії з вересня 1986 року, коли КДБ заарештував Ніколаса Данілова, московського кореспондента U.S. News and World Report. Його звільнили без висунення звинувачень через 20 днів після обміну на співробітника місії Радянського Союзу в ООН, якого заарештувало ФБР. Низка західних журналістів була оголошена у Росії persona non grata.
За повідомленням ФСБ, Гершкович мав акредитацію МЗС Росії для роботи журналістом. Речниця МЗС Марія Захарова заявила, що Гершкович використовував журналістські повноваження як прикриття для «діяльності, яка не має нічого спільного з журналістикою».
Гершкович, чиї батьки виїхали з СРСР, вільно розмовляє російською мовою і раніше працював у французькому агентстві Agence France-Presse та The New York Times. Його остання публікація з Москви, опублікована на початку цього тижня, стосувалася уповільнення російської економіки на тлі санкцій Заходу, запроваджених після вторгнення російських військ в Україну минулого року.
Дивіться також:
Форум