Спеціальні потреби

Актуально

Після провалу спроби обирати президента Верховною Радою, парламентська більшість вирішила передати всі повноваження прем'єр-міністру. - 2004-02-04

Вже зранку на українських депутатів чекав сюрприз. Замість чергової п'ятої сесії Володмир Литвин оголосив про відкриття сесії позачергової. Опозиція все це блокувала, однак більшість до такого розвитку подій була готова, хоча мікрофони у президії знову поломали.

На позачерговій сесії більшість разом із комуністами та сціалістами проголсувала за вилучення статті 103 із проекту змін до Конституції під номером 415, ця норма стосується способу обрання Президента. Таким чином, навіть якщо зміни до Конституції будуть схвалені, Президент обиратиметься всенародно. Однак, «Наша Україна» та блок Юлії Тимошенко у голосуванні участі не приймали.

Віктор Ющенко: «Сьогоднішнім рішенням трапилося одне – вони легітимізували голосування 24 грудня, за яким з інституту президента передані всі ключові повноваження в інститут Кабінету міністрів. Сьогодні зроблена мехініка, коли ця влада, цей режим зберігає своє існування і вибори вже мало що можуть змінити».

Натомість більшовики докоряють нашоукраїнцям – мовляв вони не хочуть обмежувати прав Президента, оскільки бачать ним свого лідера Ющенка.

Олександр Волков: «Там є одна позиція – після виборів Президента у Президента не буде права звільняти прем'єр-міністра і міняти уряд, але люди, які підтримують Ющенка всі в тих кріслах вже сидять. Президент, який би підіймав прапор та перерізав стрічки їм не потрібен».

Тієї ж думки лідер соціалістів Олександр Мороз. Він каже, що соціалісти голосували разом з більшістю через один мотив – вони за реформу. Мороз переконаний, нинішній Президент має надто багато повноважень і їх треба розподілити.

Олександр Мороз: «Сьогодні існує версія що ми безмежно посилюємо Кабінет міністрів. Але ми закладаємо механізм залежності Кабміну від 450-ти депутатів, тому це значно більш демократична схема ніж є сьогодні».

Натомість «Наша Україна» та БЮТ звинувачують соціалістів у зраді, мовляв вони обіцяли не визнавати голсоування руками за конституційні зміни, а тепер фактично його легалізували. У Мороза більше особистих причин, аніж політичних каже Іван Плющ.

Іван Плющ: «Мороз так само не хоче бачити Ющенка Президентом, як і Симоненко, тільки Симоненко про це каже, а Мороз обводить усіх».

Після оприлюднення взаємних звинувачень після обіду Володимир Литвин відкрив 5 чергову сесію. І хоча робота почалася без блокувань, до цієї практики парламент може знову повернутися, коли із конституційного суду надійде проект конституціних змін для схвалення вцілому. Зрешто і позачергову сесію проводили аби зміни до конституції схвалили вже найближчим часом, адже для цього Конституція вимагає дві сесії.

Засідання 3 лютого очевидно створює прецедент коли завдяки механізму позачергових сесій зміни до основного закону можна внести протягом кількох днів. Окрім того, є й політичні наслідки, головний з яких черговий розкол опозиції. Завдяки ідеї політичної реформи, ініційованої владою, владі вдалося відірвати від об'єднаної опозиції спочатку комунстів, а тепер вже й соціалістів. Шанси для втілення реформи у життя помітно зросли, головним випробуванням залишиться закон про пропорційні вибори.

Всі новини дня

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:11 0:00

«Протистояти злу важко, але ми знаємо, що правда перемагає» – з таким посланням прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала відкрив перший саміт Європейської політичної спільноти у Празі – нового форуму практично усіх держав Європи, крім Росії. Яке ж місце у форумі відведено Україні?

Рафаель Ґроссі: позиція МАГАТЕ полягає в тому, що ЗАЕС - це український об’єкт

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі на прес-конференції в аеропорту Відня після повернення з України, де він зі своєю командою відвідав Запорізьку атомну станцію. Австрія, 2 вересня 2022 року.

Голова міжнародної агенції з ядерної енергетики назвав Запорізьку АЕС українською, заперечуючи твердження президента Володимира Путіна про те, що станція тепер належить Росії.

"Позиція МАГАТЕ полягає в тому, що цей об’єкт є українським. Але я не вдаюся в коментарі щодо розвитку воєнних подій", – сказав голова МАГАТЕ Рафаель Ґроссі на прес-конференції в Києві після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським.

За його словами, "це питання стосується міжнародного права". "Тут конфлікт, тут війна. Ми хочемо, щоб ця війна припинилася. Війна повинна припинитися негайно", – сказав голова МАГАТЕ.

У середу Путін підписав указ, згідно з яким Запорізька АЕС мала стати "федеральною власністю" РФ. Російські війська захопили станцію у березні, але на ній продовжував працювати український персонал, який, за словами Ґроссі, "працює в майже нестерпних умовах".

"Стрес, невизначеність, вони не знають, що може статися", – наголосив він.

Голова української державної атомної енергетичної компанії "Енергоатом" Петро Котін того ж дня заявив, що бере станцію під контроль і керуватиме нею з Києва після того, як російські військові затримали, а потім відпустили директора станції Ігоря Мурашова.

Міжнародне агентство з ядерної енергії закликало створити навколо станції демілітаризовану зону для того, щоб бойові дії не створювали ядерної небезпеки.

"Ми не змінюємо нашу лінію, ми продовжуємо говорити про те, що має бути зроблено, щоб, по суті, уникнути ядерної аварії на АЕС. Що все ще є дуже, дуже реальною можливістю", – сказав Ґроссі у Києві.

Як заявив голова МАГАТЕ, на даний момент організація не має "жодних ознак" того, що Росія намагається підключити станцію до російської мережі.

За його словами, перемикання з однієї мережі в іншу є складним технологічним процесом, на який потрібно багато часу і який би був помітний.

"Це потребує, може потребувати серйозної інфраструктурної роботи. Отже, ми б про це знали, ми б побачили, що якби щось відбувалося", – сказав Гроссі. - "У нас двоє співробітників (на станції), і ми збираємося збільшити групу до чотирьох".

Після поїздки до Києва генеральний директор МАГАТЕ планує вирушити до Москви, щоб досягти угоди щодо "зони ядерної безпеки та безпеки" навколо Запорізької АЕС.

Макрон: Європейська політична спільнота потрібна для обговорення спільної стратегії Європи. Відео

«Мета полягає в тому, щоб поділяти однакове розуміння становища, яке впливає на Європу і виробляти спільну стратегію.Це в наших інтересах - зустрітися тут і накреслювати разом наше майбутнє. Ось для цього і є Європейська політична спільнота», - заявив президент Франції Еммануель Макрон.

МВФ вчетверте погіршив прогноз для світової економіки

Крісталіна Георгієва під час виступу в Джорджтаунському університеті в четвер.

Міжнародний валютний фонд вчетверте погіршив прогноз світової економіки на наступний рік. Нові оцінки буде оприлюднено в Світовому економічному прогнозі, який Фонд опублікує наступного тижня, заявила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.

Раніше Фонд прогнозував зростання економіки світу на 2,9% в 2023 році. На 2022 рік прогноз зростання залишається незмінним - на рівні 3,2%.

В 2021-222 роках світова економіка рухалась від ні на що не схожої кризи - пандемії - до іншого безпрецедентного шоку - війни", - твітує Георгієва.

Світова економіка втратить 4 трильйони доларів випуску від теперішнього часу до 2026 року, що еквівалентне економіці Німеччини, поділилась оцінками МВФ Георгієва у виступі в Джорджтаунському університеті в четвер.

Промова прозвучала перед засіданням Світового банку та МВФ, запланованим на наступний тиждень.

NYT: У розвідці США кажуть про причетність України до загибелі Дугіної. Київ відкидає звинувачення

Російській ультраправий ідеолог Олександр Дугін під час поховання доньки Дар'ї, Москва, 23 серпня 2022. REUTERS/Maxim Shemetov

Спецслужби США вважають, що вибух автомобіля, в результаті якого загинула донька російського ультраправого ідеолога Олександра Дугіна, був санкціонований окремими представниками українського уряду, напередодні написала газета The New York Times із посиланням на неназваних посадовців.

За даними джерел журналістів, Сполучені Штати не брали участі в підготовці нападу, не знали про нього і виступили б проти, якби з ними проконсультувалися. У матеріалі йдеться, що досі незрозуміло, хто погодив вбивство, і чи вважає американська розвідка, що президент України Володимир Зеленський знав про цю операцію.

У відповідь виданню радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заперечив причетність Києва до вибуху, пояснивши, що вбивство Дугіної не мало б для України "тактичної або стратегічної" мети.

Речник Державного департаменту Нед Прайс 22 серпня не назвав ймовірних замовників чи виконавців нападу і заявив, що США однозначно засуджують навмисні напади на мирних жителів будь-де. Посадовці Держдепу, Ради з нацбезпеки, Пентагону й ЦРУ відмовились коментувати повідомлення, пише NYT.

У своїй статті NYT також підкреслює, що в останні дні Вашингтон вкотре наголосив на підтримці України. "Голос Америки" повідомляв про телефонну розмову президентів Байдена і Зеленського.

Нині російські медіа повідомили, що Кремль "позитивно відреагував" на публікацію NYT. "Хочеться вірити, що визнанням причетності України до вбивства Дугіної США не намагаються відхреститись від майбутніх злочинів Києва", - сказав речник Дмитро Пєсков. ФСБ Росії 22 серпня звинуватила у вбивстві громадянку України, яка нібито виїхала до Естонії.

Олександр Дугін – один із ідеологів "руського міра", він виступав за введення російських військ в Україну та окупації практично всієї її території. Вважається, що ідеї Дугіна впливають на політику Кремля. Дар’я Дугіна поділяла ідеї батька і займалася громадською діяльністю. Припускають, що малось на меті вбивство не Дугіної, а її батька, пишуть медіа.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", The New York Times, "Українська правда"

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG