Актуально
Політична реформа в Україні зрушила з місця. - 2004-02-06
Більшість виконала вимогу соціалістів, і норма про обрання Президента парламентом була вилучена із проекту змін, проголосованого у першому читанні. Водночас фракції «Наша Україна» та «БЮТ» це голосування не визнають і заявляють про порушення регламенту.
Український парламент залишається поділеним на дві частини – ті, хто «За» реформу, і хто «Проти». Останніх з кожнем місяцем стає все менше. Тепер на боці ініціаторів реформи комуністи та соціалісти. Голосування за вилучення 103-ї статті про спосіб обрання Президента дало результат 304 голоси, відтак коаліція про-президентських сил та лівих складає конституційну більшість.
Григорій Дашутін, Трудова Україна: «Проголосувавши 304 голоси ми можемо сказати і Європі і всім – в нас є конституційна більість».
Парламентські оптимісти кажуть, що це – запорука втілення змін у життя. Песимісти переканані, що не все так просто. На думку прихильників Ющенка реформа може загальмувати під час підготовки до другого читання.
Микола Жулинський, «Наша Україна»: «Перспективи цієї реформи дуже невиразні. Я не вірю, що вони будуть реалізовані в повній мірі. Якість невеличкі зміни будуть внесені в Конституції і на тому заспокояться обидві сторони. Почнуть готуватися до виборів, а там як Бог скаже».
Значно більш войовничо налаштована союзниця Ющенка Юлія Тимошенко. Вона заявила, що навіть якщо зміни будуть схвалені, нова влада після виборів їх відминить. На короткотермінову перспективу прогнози Тимошенко дуже песимістичні.
Юлія Тимошенко: «Після того, як вони проголосують конституційну реформу, стовідсотково будуть внесені зміни до пропорційного закону про вибори. Ми з вами знаємо, що декілька фраз буде достатньо, для того щоб пропорційний закон став умовно мажоритарним. І всі ми знаємо – комуністи і соціалісти, «Наша Україна» і ми – жодної людини не зможемо за мажоритарної системи провести, коли вони візьмуться за справу, як потрібно».
Закон про вибори може стати головним каменем спотикання. Для того, аби переконати пропорційників підтримати реформу, у Верховній Рад з'явився виборичй закон. Який ніби передбачає пропрціну модель – голсоування за партії, але виборчий бар'єр там один відсоток.
Нестор Шуфрич СДПУ(о): «На сьогоднішній день в тому числі і мною внесений пропрційний закон, тільки прохідний бар'єр там 1 відсоток».
Таким чином, для проходження в парламент достатньо знайти підтримку біля трьохсот тисяч виборців – це десь два нинішні виборчі округи. За таких умов представництво потужних партій буде сутєво зменше і комуністам це об'єктивно невигідно.
Петро Симоненко: «Перед тим, як будемо голосувати зміни до Конституції, має бути схвалений і оприлюднений закон про вибори на пропорційній основі.
Корр: «З одним відсотком?»
Петро Симоненко: «Ні, я сказав на пропорційній основі».
Разом з комуністами, соціалісти переконані, що влада піде їм назустріч і не буде реалізована схема – коли спочатку ухвалюється один виборчий закон, а після внесення змін до Конституції інший – з одним відсотком.
Микола Рудьковський, СПУ: «Якщо ви маєте справу з одним шулером з більшості, то це не означає, що всі в більшості шулери. Я вважаю, якщо закон на пропорційній основі буде прийнятий і підписаний Президентом, враховуючи, що Кучма не піде більше на вибори, він не захоче під кінець президентства грати в шулерство, навіть якщо його піштовхуватиме оточення. Я так думаю».
Схоже, що ліві, заради свого давнього прагнення парламентської республіки, готові забути, що цю реформу ініціював Президент Кучма та глава його адміністрації Віктор Медведчук, проти яких КПУ та СПУ боролися всі останні роки. Єдине, що сьогодні не на руку прихильникам реформи – наближення виборів. Чим ближче осені, тим швидше треба визначатися із кандидатами та робити ставки. Головний претендент на президенстьке крісло відомий давно – це Віктор Ющенко. Хто буде його головним конкурентом від влади стане відомо вже весною, коли уряд Віктора Яніковича звітуватиме перед депутатми за виконання урядової програми.
Всі новини дня
- Голос Америки
“Дипломатичне прикриття": реакція США на візит Сі Цзіньпіна до Москви. Відео
Китай готує “дипломатичне прикриття" для звірств Росії в Україні. Так візит Сі Цзіньпіна до Москви прокоментував держсекретар США Ентоні Блінкен. Він висловив недовіру так званому мирному плану від Пекіна, який лідер Китаю планує обговорити під час візиту до Росії.
Артилерія від ЄС - коли Україна почне отримувати боєприпаси у межах нової угоди? Відео
Євросоюз досяг домовленості відправити Україні мільйон 155-міліметрових снарядів протягом року.
Труни, однотипні постери й російська пропаганда: у Вашингтоні провели "антивоєнний" мітинг
На вихідних поблизу Білого дому у Вашингтоні зібралися мітингувальники проти “нескінченних воєн”, які закликали, серед іншого, скоротити американську підтримку країн, постраждалих від війни, та загалом зменшити бюджет Міноборони США.
Щодо України, то учасники мітингу висловилися за переговори замість військового захисту. Кілька учасників по черзі розмахували російським прапором, виголошуючи тези російської пропаганди про те, що “ворогом є НАТО, а не Росія”.
Протестувальники тримали здебільшого однотипні, заготовлені організаторами постери із застереженнями проти війни з Іраном і Китаєм. Ці постери принесли на мітинг у великих чорних пакетах (як на фото) і роздали людям (на відео нижче видно, як частина людей відмовляється від пропозиції взяти постер).
Перехожим, які опинилися у цей день біля Білого дому, наполегливо роздавали постери. Деякі з них мали такі гасла: "Годуйте людей, а не Пентагон", "Україна. Націоналісти та фашисти, руки геть від Донецька та Луганська". Не всі погоджувалися брати участь у цьому.
Один з учасників протесту поділився із Голосом Америки джерелами, де черпає інформацію. “Найкращими посібниками” для себе чоловік назвав Маркса і Леніна.
[У відповідь на питання про джерела інформації] “Що ж… Багато. Я читав про ситуацію у світі роками. Маркс і Ленін є одними з найкращих посібників”.
Інший мітингувальник запевнив, що має багато джерел інформації про війну, але не зміг згадати усі.
“Мої ресурси? Ми маємо Associated Press, ми маємо…м-м... о Боже… імена... Я маю на увазі, я маю багато ресурсів. Ви зрозуміли”.
Організатори мітингу підготували муляжі трун з прапорами США, України та ще кількох країн. З цими домовинами вони пройшлися ходою біля Білого дому, а також заблокували ними вхід до Washington Post Building за «непохитну підтримку війни» газетою.
Протестувальники вимагали від журналістів видання висвітлити їх демонстрацію та пригадували війну в Іраку, критикуючи її висвітлення у ЗМІ.
Щодо ЗМІ, то мітинг знімали журналісти з Китаю та Росії, зокрема, телеканалу "Россия". Як уже писав Голос Америки, пропагандистські канали цих країн активно використовують подібні виступи та називають такі протести“справжніми голосами американського народу”. Хоча як свідчать опитування у США, найбільшими ворогами своєї країни американці вважають Китай та Росію.
Спростування та пояснення, чому подібний протест не є реальним відображенням настроїв американського суспільства, можна прочитати на сайті Української редакції Голосу Америки, у проєкті Поліграф.
Крім того, Голос Америки неодноразово писав про відсутність ознак готовності Росії до реальних перемовин. Аналіз про те, чому в Києві відкидають можливість перемовин із Москвою, Голос Америки писав в огляді "Чи варто Україні домовлятися з Росією?".
Організатори мітингу режисують ходу з "трунами" від Білого дому до будівлі пресвітеріанської церкви на Нью-Йорк авеню у Вашингтоні:
“Привіт усім, ми хочемо попросити стати позаду трун. Труни будуть починати процесію”.
Участь у мітингу взяв і американський ІТ-інженер Дейв Трауб, який розповів Голосу Америки, що вважає справжнім соромом таку подію:
“Я прийшов сказати цим людям, що Україна - реальна, і війна реальна. Коли ви говорите “миріться з Росією”, то ви насправді кажете “здайте окуповані території для будь-яких звірств, які захоче зробити обвинувачений у воєнних злочинах Володимир Путін".
Здати Україну Росії - це неприйнятно. Українці цього не допустять. Навіть якщо ми припинимо допомогу, вони продовжуватимуть воювати.учасник мітингу Дейв Трауб
“Вони говорять деякі хороші речі, як, наприклад, вільна Палестина, економічна і соціальна справедливість… але здати Україну, щоб отримати ці речі, це не те, що потрібно робити. Просто ні, абсолютно ні”, - сказав Трауб.
Дейв Трауб прожив 12 років у Росії та має друзів як серед росіян, так і серед українців.
“Здати Україну Росії - це неприйнятно. Українці цього не допустять. Навіть якщо ми припинимо допомогу, вони продовжуватимуть воювати”, - сказав він.
Як повідомляв Голос Америки, у Вашингтоні та численних інших містах США упродовж року з часу вторгнення Росії до України регулярно відбуваються мітинги на підтримку України. Крім того, вашингтонські активісти практично щодня виходять з українськими прапорами до Білого дому (де відбувався і згаданий “антивоєнний мітинг”), щоб подякувати за надану підтримку та нагадати про злочини, які щодня здійснює російське військо в Україні.
Дивіться також: Мітинг біля Меморіалу Лінкольна у Вашингтоні до роковин повномасштабного вторгнення РФ в Україну
США стурбовані, що Китай може підтримати план, який не передбачає виведення військ РФ з України
США висловлюють стурбованість тим, що Китай у Росії може домовлятися про перемир'я в Україні, при якому російські війська залишаться на окупованих територіях. Про це повідомив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі у понеділок, 20 березня.
«Ми стурбовані тим, що натомість Китай повторюватиме заклики до припинення вогню, коли російські сили залишатимуться на суверенній території України», – сказав Кірбі. - «Будь-яке припинення вогню, яке не стосується виведення російських військ з України, фактично ратифікує незаконні завоювання Росією».
Кірбі наголосив, що війна в Україні може закінчитися дуже швидко, як тільки Путін виведе війська з України.
Раніше сьогодні Державний секретар США Ентоні Блінкен також заявив, що без виведення російських військ з України мирний план Китаю не передбачатиме відновлення українського суверенітету і не буде конструктивним.
Держсекретар США прокоментував візит Сі Цзіньпіна до Москви. Відео
Ентоні Блінкен: «Те, що президент Сі їде до Росії через кілька днів після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Путіна, дозволяє припустити, що Китай не відчуває відповідальності за притягнення Кремля до відповідальності за звірства, скоєні в Україні».
Форум