Спеціальні потреби

Чи стає катування під час слідства і дізнання епiдемiєю в Україні? - 2004-03-01


Недержавні організації «Громадський контроль» та «Громадська підтримка», вирішили боротися з цим явищем, називаючи імена людей, напряму причетних до тортур підслідних. Восени 2002 року в Борисполі було вбито підприємця Анатолія Сочнєва. Разом з групою інших підприємців він боровся з корупцією в органах місцевої влади. Після того як подав на корупціонерів позов до суду, йому почали погрожувати розправою. Сочнєв заявив у міліцію і в міськвиконком про тиск, який на нього чиниться, проте жодних заходів вжито не було. В ніч з 26 на 27 листопада сталося вбивство.

Далі події починають розвиватися за класичним сценарієм, до якого часто вдається міліція, щоб закрити справу, - каже адвокат, голова громадської організації «Громадська підтримка» Віктор Колбанцев. Віктор Колбанцев: «Не було ніяких доказів, арештовують людину, а потім починають докази вибивати з інших». Як кажуть громадські захисники, хоч кожен в Борисполі розумів, хто замовив це вбивство, замовницею оголосили дружину загиблого. А докази почали вибивати з «підходящої кандидатури» на роль виконавця – колишнього судимого Ільченка, який давно вийшов з тюрми, і його дружини Лідії Колобової. Лідія Колобова: «Коли привезли до міліції, то в одному з кабінетів мене, ні знімаючи наручників, став бити по голові та по вухах Поминальний Геннадій Вікторович, про що свідчить синець на вилиці, видеозйомка. Адвокат мені не був предоставлений. Потім заходив слідчий і казав, якщо не скажу, що їм треба, мене посадять на 10 років. Я чула, що в іншому кабінеті били мого чоловіка. Не витримавши тих тортур, я повторила все, що від мене хотіли слідчі. Залякана та принижена, я підписувала все, що мені давали на підпис».

Про катування у слідчих органах не пише державна преса, на ці справи закриває очі прокуратура. Гучна справа Юрія Мазоли, закатованого в ізоляторі СБУ – либонь, єдиний випадок, коли вдалося довести вину катів у погонах та притягти їх до кримінальної відповідальності. А тим часом про масштаби явища опосередковано свідчать такі цифри: за останні 3 роки до уповноваженого з прав людини Верховної Ради Ніни Карпачової звернулося 13 тисяч жертв катувань. А в щорічній доповіді Держдепартаменту США за 2002 згадується понад 1300 людей, котрі загинули в міліції та пенітенціарних закладах в Україні.

Громадські організації закликають до проведення спільних з прокуратурою громадських слухань з проблеми запобігання тортурам. І як оголосив голова «Громадського контролю» Василь Волга, його організація розпочинає акцію з оприлюднення імен тих, хто причетний до тортур підслідних. Біля осередків МВС та судів Києва, повідомив він, буде виставлено пікети, де збиратимуть інформацію про катування в міліції і відтак знайомитимуть з цією інформацією громадськість.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG