Європейський Союз та Україна близькі до підписання угоди про надання кредиту на підвищення безпеки атомних станцій. Про це сказав голова представництва Європейської Комісії в Україні Білорусі та Молдові Норбер Жустен. У квітні місія дипломата, який представляв в Києві інтереси ЄС, завершилася. Перед від’їздом в інтерв’ю нашому київському кореспонденту Руслану Дейниченку він розповів про проблеми та здобутки у стосунках України та Європейського Союзу.
Тепер вже колишній голова представництва Європейської Комісії Норбер Жустен вважає, що за останні два роки Україна та ЄС значно просунулися на зустріч один одному. Брюссель запропонував Києву нову політику сусідства, яку спочатку сприйняли дуже негативно. Дипломату здається, що Європі все ж вдалося переконати український уряд в її перевагах.
«Україна поступово наближається до європейських стандартів та цінностей. Звичайно, в чомусь цей рух не такий швидкий. Але позиції ЄС та України зближуються. Хоча є звичайно й проблемні питання. Наприклад, вступ України до Єдиного економічного простору. Подивимося, як далеко просунеться інтеграція в рамках ЄЕП. Можливо в зв`язку із цим виникнуть якісь питання нашої двосторонньої співпраці. Але на сьогоднішній день у нас ще недостатньо інформації, щоби робити з цього приводу якісь заяви».
Іншою проблемою у стосунках Європейського Союзу та України Норбер Жустен називає «чорнобильське питання». Він не згоден із звинуваченнями ЄС у недотриманні обіцянок надати допомогу в обмін на закриття Чорнобильської АЕС. Про це кажуть деякі українські урядовці.
«Це одне із небагатьох проблемних питань, де ми досі не можемо дійти згоди із партнерами в Україні. Я не погоджуюся, що Європейський Союз не виконує свої обіцянки. Ми зробили дуже суттєву пропозицію щодо співпраці в цьому питанні. Ми виділили гроші і дуже чітко заявили нашу позицію. Мова йде про кредит понад півмільярда євро на закриття станції та спорудження нового укриття. Були деякі затримки. Але не тільки з нашої вини, оскільки це спільний проект. Ми мали декілька умов надання такого кредиту. Це реформування сектора електроенергетики, змін в оплаті за електроенергію. На узгодження позицій пішло більше часу, ніж ми очікували, але мені здається, що умови, які ми висували, були виправданими. Зараз ситуація значно покращилася і я сподіваюся, що незабаром ми зможемо підписати угоду. Зараз мова йде про кредит, який Європейський Союз надасть на підвищення безпеки двох нових блоків, які запрацюють цього року. Ці роботи почнуться вже після пуску реакторів у Хмельницькому та Рівному».
Не мало проблем у відносинах ЄС та України пов`язані із запланованим на кiнець тижня розширенням Союзу. Українські урядовці передбачали великі фінансові втрати і закликали європейців компенсувати їх. За словами Жустена, питання перведено в іншу площину.
«Ми погодилися, що ніяких компенсацій не буде. Я би розділив це питання на два аспекти. Ми маємо розширення Угоди про співпрацю та партнерство. Вона поширюватиметься і на десять нових членів ЄС. Відповідний протокол вже підписаний. Всі угоди, які діяли між Україною та Європейським Союзом, автоматично почнуть діяти і у відношенні нових країн-членів. Паралельно проходять переговори щодо проблем, які виникнуть в зв’язку із розширенням. Ми намагаємося дати всі відповіді на запитання української сторони. Підписувати якісь угоди про компенсації ми не будемо. Але дискусії тривають». Жустен вважає передчасним говорити про будь-які перспективи членства України в ЄС принаймні найближчі декілька років. Він впевнений, що Києву треба зосередитися на виконанні плану дій для сусідів. Втім, він не згоден із скептиками, які кажуть, що Україна ніколи не стане членом ЄС.
«Це великою мірою залежить від самої України. Від швидкості реформ та її готовності почати виконувати такий план. Але це також залежить від розвитку самого Європейського Союзу. Від того, як він розвиватиметься, прийматиме конституцію ЄС, як вона працюватиме, наскільки успішними будуть наступні хвилі розширення. І тоді вже буде видно, які відкриються можливості для України».
