Спеціальні потреби

Актуально

Конференція з питань розвитку малого бізнесу в регіонах України - 2004-06-09

Дніпропетровськ – 9 червня. Вісімдесят два відсотки сум державної підтримки малого бізнесу припадають на три регіони – Вінницьку й Одеську області та Київ. Про нерівномірний розвиток малого підприємництва та перешкоди на шляху до його зростання йшлося на всеукраїнській конференції “Методи підтримки малого бізнесу на регіональному рівні”. У конференції взяли участь підприємці, банкіри, керівники навчальних закладів і громадських об’єднань, працівники обласних, міських і районних адміністрацій.

Понад половину з 270 тис. малих підприємств України зосереджено у п’яти регіонах – Києві, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській і Одеській областях. Місцеві органи влади в регіонах по-різному ставляться до малого бізнесу, внаслідок чого суми на підтримку підприємців у регіонах відрізняються у десятки разів.

Серед основних проблем, з якими стикається малий бізнес, – недосконалість правового механізму, зокрема в галузі кредитування малих підприємств, неузгодженість положень різних законодавчих актів, що встановлюють критерії зарахування підприємств до малих, невиправдано складна процедура реєстрації підприємств, втручання різних інстанцій в їхню діяльність.

Промовці говорили про створення в областях так званих добровільних фондів, до яких підприємці змушені переказувати кошти, розростання при адміністративних органах структур, що надають підприємцям обов’язкові платні послуги та зростання цін на ці послуги, про те, що кошти, призначені для допомоги підприємцям, використовуються неефективно.

Учасник конференції, заступник голови Державного Комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Геннадій Білоус сказав:

“Що стосується ефективності – місцева влада сама розробляє і на сесіях обласних рад приймає регіональні програми і, включаючи ту чи іншу строку щодо фінансування цього заходу без фінансового обгрунтування доцільності й очікуваної ефективності, ясна річ, заходи не приймаються. Тим більше зі складним становищем щодо бюджетних коштів. У цілому ефективність – це мільйон робочих місць. Хочеться більшого. Тому що показник внеску малого бізнесу у валовий внутрішній продукт – усього близько 10–11 відсотків. Це вкрай недостатньо, і необхідні подальші кроки державної підтримки малого бізнесу”.

Радник голови Національного Банку України Олександра Кужель сказала:

“На жаль, до цього часу не було розуміння, загального державного бачення цього питання. Я думаю, що наступний рік буде дуже серйозним, тому що він визнаний ООН роком мікрофінансування. І зараз ми готуємо з головою Національного банку Тігіпком звернення до прем’єра про створення державно-урядового організаційного комітету. Думаю, що це нам дасть можливість за рік зробити серйозний прорив у системі мікрокредитування і його державного регулювання”.

За результатами обговорення проблем малого підприємництва на пленарному засіданні та в секціях ухвалено резолюцію і звернення до уряду України з пропозиціями щодо усунення перешкод розвитку малого бізнесу.

Крім того, Олександра Кужель, яка є координатором Комітету громадського контролю і головою аналітичного центру “Академія”, звернулася до підприємців і громадських організацій із закликом реагувати на порушення законів про підприємництво притягненням порушників до суду.

“Ми впроваджуємо систему рейтингів політиків, які будуть оцінюватися за системою підтримки підприємництва. У середу в нас буде прес-конференція у Києві, де ми робимо презентацію сайту, на якому кожний політик, який буде вносити негативні пропозиції на законодавче регулювання підприємницької діяльності, буде отримувати перше попередження – жовту картку; дві жовті картки – це червона картка, яка дає сигнал партіям не включати такого політика до політичних списків, бо це є сигнал для підприємця не голосувати за ту партію. Це була наша давня мета – зробити систему відповідальності політиків за обіцянки, з якими вони йдуть до виборів.”

Якщо зважити, що до сфери малого приватного бізнесу сьогодні залучено понад п’ять мільйонів виборців, з цим рейтингом політикам, схоже, доведеться рахуватися.

Всі новини дня

"Путін брехав навіть гірше, ніж Лукашенко". На Заході реагують на зустріч союзників Кремля

Саміт ОДКБ в Москві, Кремль 16 травня 2022 року (Alexander Nemenov/Pool Photo via AP)

В понеділок в Москві відбувся саміт "Організації договору про колективну безпеку" (ОДКБ), що об'єднує Росію, Білорусь, Вірменію, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан.

Засідання, яке мало бути святковим, адже відбувалось у 300-річчя організації "швидко стало демонстрацією ізоляції Путіна навіть серед сусідів Росії", пише New York Times. Єдиним із союзників Путіна, який на саміті прямо підтримав війну Росії в Україні, став білоруський керівник Олександр Лукашенко, йдеться у статті. Він повторив свої звинувачення проти Заходу у продовженні війни в Україні, щоб послабити Росію.

Хоча Казахстан і Киргизстан можуть мати розбіжності з Росією щодо війни в Україні, обидві ці країни хочуть посилити ОДКБ, зауважує у Twitter аналітик Оксфордського університету Самуель Рамані. Казахстан виступив з більшу участь організації в миротворчих зусиллях ООН, а Киргизстан закликав до координації зусиль проти західних санкцій, відзначає експерт.

На невдоволений вигляд Путіна під час події звернув увагу дослідник Джорджтаунського університету Андерс Аслунд. "Путін брехав більше, ніж Лукашенко", - зауважив Аслунд в соцмережевому дописі. Він перерахував озвучені тези російської пропаганди, що прозвучали під час засіданні, і які раніше спростовували в Україні та на Заході, зокрема щодо українських біолабораторій, буцімто знайдених Росією, та буцімто того, що Путін "воює з нацизмом в Україні".

Також під час саміту Путін заявив, що вступ Фінляндії те Швеції до НАТО не становить загрозу для Росії, на відміну від розміщення в тих країнах військової інфраструктури. Він також оголосив про проведення масштабних військових навчань організації восени 2022 року, повідомляють ЗМІ.

Пентагон: Російські удари в районі Львова спричинили незначні пошкодження в Яворівському центрі

Росія з Чорного моря запустила біля шести ракет по регіону Львова, повідомив посадовець Пентагону США під час брифінгу в понеділок, пише журналіст Голосу Америки Джефф Селдін.

Найімовірніше запуск вівся з підводного човна. Одна з ракет влучила по навчальному оборонному центру в Яворові, однак завдані пошкодження є незначними, додав посадовець і зауважив, що відомостей про постраждалих немає.

"Я не маю повної видимості з цих ударів, - заявив посадовець, пишуть ЗМІ. - Видається, що вони були спрямовані на навчальний об'єкт і з цього ракурсу ми можемо бачити незначні пошкодження декількох споруд".

Посадовець Пентагону наголосив на ролі, яку американські гаубиці грають в українському контрнаступі. Українські сили, за словами посадовця Пентагону, які наводить Селдін, повернули контроль над декількома містами.

"За нашими даними, на основі наших розмов з українцями, 74 (з 90 [переданих США гаубиць] задіяно в бою" поблизу Харкова та на Донбасі, зауважив посадовець.

В понеділок відбулась розмова між міністром оборони України Олексієм Резніковим та очільником Пентагону Ллойдом Остіном. Резніков написав у соцмережах, що повідомив Остіну "як ЗСУ успішно використовує M777 (американські 155-міліметрові гаубиці – ред)".

Під час спілкування з пресою представник Пентагону, за словами Селдіна, також озвучив дані з оборонних поставок для України за минулу добу. Він зауважив, що до регіону було проведено 10 авіапоставок з 7 країн.

Резніков розповів голові Пентагону про успішне використання проти Росії гаубиць M777

Як розповів український міністр оборони, однією з тем розмови з його американським колегою став дзвінок голови Пентагону міністру оборони Росії

Міністр оборони України Олексій Резніков 16 травня провів телефонну розмову з міністром оборони США Ллойдом Остіном.

«Обговорив ситуацію на полі бою та військові потреби України. Розповів йому, як ЗСУ успішно використовує M777 (американські 155-міліметрові гаубиці – ред.). Ми також обговорили його дзвінок міністру оборони Росії. Вдячний Ллойду Остіну за непохитну дипломатичну та військову підтримку України», – розповів про деталі дзвінка Олексій Резніков.

13 травня – вперше після початку війни РФ в Україні, – міністр оборони США Ллойд Остін провів телефонну розмову з міністром оборони Росії Сергієм Шойгу.

Як повідомили у Пентагоні, очільник американського Міноборони закликав російського міністра «до негайного припинення вогню в Україні і наголосив на важливості підтримки ліній зв’язку».

Водночас російські медіа повідомили, що сторони обговорили «актуальні питання міжнародної безпеки, зокрема ситуацію в Україні».

У Росії також заявили, що розмова відбулася з ініціативи американської сторони.

McDonald's, Renault виходять з Росії

Архівне фото: ресторан McDonald's в російському місті Дімітров, 6 грудня 2014 року

Після більш ніж 30-річної присутності в Росії, популярна американська мережа швидкого харчування оголосила про продаж активів і зупинку бізнесу в Росії.

Компанія, прихід якої до СРСР пов'язували з поширенням "перебудови" та "гласності", тепер заявила, що подальше перебування в Росії не відповідає цінностям компанії.

"Гуманітарна криза, спричинена війною в Україні та непередбачувані умови діяльності спонукали McDonald's до висновку, що продовжувати власність бізнесу в Росії не є доцільним і не співпадає з цінностями McDonald's", - йдеться в заяві компанії. До мережі McDonald's в Росії належить більше 850 ресторанів, де працюють більше 62 000 людей, заявили в компанії. Там підтвердили віддансть захисту працівників у період продажу активів.

Французький автовиробник Renault також оголоси про продаж активів в Росії, вартістю більше 2 мільярдів доларів.

З початку повномасштабного вторгнення Росії до України, близько тисячі компаній оголосили про добровільне скорочення бізнесу в Росії, йдеться в дослідженні Єльського університету.

Так, напрвклад, британська нафтова компанія ВР заявила про перегляд своїх акціонерних відносин з російською нафтовою компанією "Роснєфть", компанія-виробник газованих напоїв PepsiCo оголосила зупинку продажів Pepsi-Cola в Росії через "жахливі події, що відбуваються в Україні". Багато компаній все ж вирішили продовжити ведення бізнесу в Росії.

Білорусь може розмістити війська спецоперацій на кордоні з Україною - Міноборони Британії

Архівне фото: Лукашенко спілкується з пресою, Білорусь, 16 квітня 2022 року. (Максим Гучек/BelTA Pool Photo via AP)

Білоруський правитель Олександр Лукашенко балансує між підтримкою війни Росії проти України та бажанням уникнути прямої участі у військових операціях. Такими оцінками поділилось Міністерство оборони Великої Британії.

Відомство підтвердило - Білорусь оголосила про розміщення сил спеціальних операцій вздовж кордону з Україною, а також протиповітряних сил, артилерії та ракетних підрозділів на тренувальних базах на заході країни.

Такі дії, за оцінками британської розвідки, ймовірно "зв'яжуть українські війська, щоб ті не змогли розміститись на підтримку операцій на Донбасі". В Генеральному штабі ЗСУ 16 травня повідомили, що саме на Донецькому напрямку наразі Росія зосередила основні зусилля.

Пряма військова участь Білорусі на боці Росії означатиме ризик західних санкцій, відплату з боку України і можливе невдоволення білоруських військових, наголосили в британському відомстві. Там також додали, що хоча Білорусь і не брала безпосередньої участі в конфлікті, з її території проводились авіавильоти, ракетні удари а також Білорусь була плацдармом для російського наступу на Київ та Чернігів.

Як повідомляв Голос Америки, США та країни Заходу висловили занепокоєння через нові проголосовані парламентом Білорусі законодавчі ініціативи, які розширюють сферу застосування смертної кари.

"Ці закони безпосередньо спрямовані проти громадян, які активно виступають проти війни Росії в Україні". Так відреагували в Державному департаменті США на схвалення білоруським парламентом поправок, що запроваджеють смертну кару "за замах на теракт". Відповідний допис розмістив в соцмережах європейський департамент Держдепу.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG