Спеціальні потреби

Актуально

США намагаються повернути своїх мовникiв в український ФМ-ефiр - 2004-06-11

Київ – 10 червня. У Києві перебуває член Ради директорів з питань телебачення I радіомовлення Сполучених Штатів Джефрі Гіршберґ. Сьогодні він зустрічався зі спікером парламенту Володимиром Литвином.

Візит Джефрі Гіршберґа – один із багатьох візитів американських високопосадовців у сфері радіомовлення до України. Насамперед він пов’язаний із подіями довкола радіостанції Свобода, яка вже кілька місяців не виходить в ефір на ФМ-хвилях. Говорить Джефрі Грішберґ.

«Головна мета візиту поновити Радіо Свобода на ФМ-хвилях, а також поновити Голос Америки. Коли ми були на ФМ-хвилях, слухало багато людей. Зрозуміло, що українці хочуть знати що ми говоримо. Це один із візитів, які будуть продовжуватися поки Радіо Свобода та Голос Америки не поновлять свій вихід в ФМ-ефірі. Ми дуже хочемо зробити це до президентських виборів».

Нагадаю, що останнім часом значно зменшилася присутність в українському ефірі і Голосу Америки. Це – наслідок закриття київської радіостанції Континент. На питання про перспективи повернення цієї станції в ефір Джефрі Гіршберґ відповів так.

«Це питання піднімалося на зустрічі з Литвином, але я так і не зрозумів, чи є така можливість поновити трансляцію Радіо Континент у майбутньому».

Член Ради директорів з питань телебачення i радіомовлення США разом із керівниками радіо Свобода зі спікером українського парламенту зустрiчався сьогоднi. Конкретних домовленостей не досягли, але їх і не очікували. Володимир Литвин висловив підтримку у справі повернення до ефіру американських радіостанцій. Як повідомив його прес-секретар Ігор Сторожук, спікер звернувся з листом до Кабінету міністрів України з проханням допомогти у розміщенні програм Свободи в українському радіоефірі.

Поки ще керівникам Свободи не вдалося підписати контракту з жодною українською радіомережею. За словами пана Гішберга, причини цього загальновідомі.

До речi, Джефрi Гiршберґ цього року Україну відвідує уже вдруге. Після першого візиту у квітні газета Волл Стріт Джорнал помістила його коментар, присвячений ситуації з мас-медія в Україні. В статті Гiршберґ серед іншого пише:

«У той час, коли міжнародна увага прикута до боротьби за демократію в Іраку, Афганістані та інших частинах мусульманського світу, не менш важливі бої між свободою та тиранією тихо точаться у Східній Європі... У Росії президент Володимир Путін фактично закріпив існування однопартійної системи, тоді як у Білорусі Олександр Лукашенко керує найбільш репресивною державою в Європі. Але, напевне, жодна з країн Східної Європи не втілює в собі одночасно таких надій і жорстких розчарувань як Україна. П’ятдесяти мільйонна держава, яку раніше називали «житницею Європи», мала всі шанси після розпаду Радянського Союзу стати однією з найвеличніших країн на Континенті. Натомість, зараз неозброєним оком можна побачити, що сподівання незалежності і свободи знайшли своє втілення у політичних злочинах і корупції. Україна зараз стоїть на роздоріжжі. У жовтні відбудуться президентські вибори. І оскільки президент Леонід Кучма, котрий несе найбільшу відповідальність за стан справ у державі, не може балотуватися на третій президентський строк, він конче зацікавлений бачити як свого спадкоємця дружню до себе особу. Щоб забезпечити такий результат, влада, зокрема, докладає всіх зусиль аби тримати електорат в інформаційній темряві, переслідуючи з цією метою незалежні медіа» - пише Джефрi Гiршберґ на сторінках Волл Стріт Джорнал.

Всі новини дня

«Російський прапор над Булонським лісом».  В Україні реагують на заяви директора «Ермітажу»

Архівне фото: Музей "Ермітаж" в Санкт-Петербурзі, 2019 рік. REUTERS/Антон Вагано

Чи є культура поза політикою? Чи мають українські виконавці грати музику Чайковського на концертах, організованих західними інституціями заради того, щоб примирити росіян та українців? Чи відповідає російська культура за дії російської влади? На всі ці питання, які обгворюються в українському суспільстві та на Заході з іще більшою силою з початком широкомасштабного вторгнення Росії до України, неочікувано надійшла відповідь.

І дав її ніхто інший, як керівник найавторитетнішої російської культурної установи – директор музею «Ермітаж», що у російському Санкт–Петербурзі, Михайло Піотровський.

У своєму інтерв’ю, яке він дав російському державному виданню «Российская газета» 22 червня, він сказав, що гордий підтримати «спецоперацію» Путіна. Піотровський сказав, що вважає російські культурні події за кордоном «культурними спецопераціями», що Росія веде «культурний наступ на Захід», а виставка у Парижі – це «російський прапор над Булонським лісом», що Росія «формує міжнародні правила» під свої потреби, та вважає себе частиною Європи на підставі того, що «на півдні Росії у нас є антична спадщина – Херсонес, Керч», а «тому це все наше, ми маємо розпоряджатися цим, як своїм, і не вважати, що ми протистоїмо Європі».

Інтерв’ю директора найбільшого і найвідомішого російського музею, нагадує заяви президента Росії Володимира Путіна, в яких він порівнює себе з російським царем Петром Першим, і після яких у багатьо західних політиків заговорили про справжні цілі російського керівництва на європейському континенті.

На початок спецоперації в Україні виставки російських музеїв були всюди. У нас у Парижі була виставка Морозова та виставки в Італії. У Лондоні перебувала виставка Фаберже, що викликає найбільше занепокоєння. У Російського музею проходила виставка в Іспанії. Це і була наша, якщо хочете, спецоперація, великий культурний наступ
Директор "Ермітажу"

Подібним чином, Михайло Піотровський їх розвіює сумніви щодо того, чи російський військовий наступ був скоординований з російським культурним наступом.

«На початок спецоперації в Україні виставки російських музеїв були всюди. У нас у Парижі була виставка Морозова та виставки в Італії. У Лондоні перебувала виставка Фаберже, що викликає найбільше занепокоєння. У Російського музею проходила виставка в Іспанії. Це і була наша, якщо хочете, спецоперація, великий культурний наступ», – говорить директор «Ермітажу».

Піотровський каже, що попри санкції, які запровадили європейські країни, російським музейникам вдається проводити ці виставки, бо їх підтримують європейські бізнесмени, наприклад в Парижі виставку підтримала компанія Луї Вітон, всебічну підтримку російським «культурним спецопераціям» надали і італійські компанії.

Піотровський хвалиться тим, що Росія продовжує традиції СРСР і їй вдається змінювати міжнародні правила.

«Ми зараз формуємо, наприклад, міжнародне право. Протягом багатьох років ми ретельно опрацьовували гарантії повернення наших картин, змінювали світове законодавство, створювали імунітет від арешту. Все це вперше було вироблено ще для радянських виставок, а потім уже в мій час ми це постійно розвивали. Нащадки Щукіна і Морозова намагалися судитися з нами, я терміново вивозив літаками картини з Риму. Але з кожним роком ми посилювали свій правовий захист. Казали: бажаєте виставки? - Давайте справжні гарантії. Запишіть у договорі: виставка повернеться у строк за будь-яких судових позовів. І Європа все приймала. ​Американці – ні, тож з американцями у нас 10 років немає жодних обмінів».

Оголошуючи, що музей буде мати річний мораторій на виставки за кордоном, Піотровський впевнений, що російську культуру не вдасться «скасувати».

«Чайковського все одно не скасувати. Хіба що виступи наших оркестрів, які грають Чайковського. Але це все недобросовісна конкуренція», – вважає директор музею.

Наприкінці розмови Піотровський щиро визнає, що підтримує дії влади і використовує можливості російської культури для їхнього виправдання. «Нам, людям культури, зараз треба зрозуміти нашу участь у всьому, що відбувається, – каже Піотровський. – Наслідуючи принцип, коли говорять гармати, говорити повинні і музи».

Культура – це лише продовження російської зброї, каже Український інститут

Український інститут пише, що Піотровський «у серії обурливих заяв виступив як відвертий прихильник невиправданої війни Росії проти України, яка призвела до десятків тисяч жертв».

Український інститут, головна державна культурна інституція, яка займається просуванням української культури у світі, не залишив інтерв’ю російського музейника непоміченим. На своїй сторінці в інтернеті Український інститут пише, що Піотровський «у серії обурливих заяв виступив як відвертий прихильник невиправданої війни Росії проти України, яка призвела до десятків тисяч жертв».

У його тлумаченні культурна присутність Росії за кордоном розглядається як інструмент культурного панування. Таким чином, головний підсумок двох великих виставок російського та європейського мистецтва в Парижі трактується виключно як «російський прапор, що майорить над Булонським лісом», мовиться у заяві Українського інституту.

Українська установа нагадує, що «Піотровський є не лише директором великого державного культурного закладу, що символізує культурне представництво Росії у всьому світі. Він також є другом Путіна, доброзичливістю якого він користувався протягом тридцяти років перебування на посаді, ставши невід’ємною частиною всіх корупційних дій російського режиму». У цьому зв’язку Український інститут нагадує про те, що «родина Піотровських контролювала Ермітаж з 1964 року, коли на посаду прийшов батько Михайла» та про численні скандали з корупційними схемами навколо музею.

У заяві мовиться, що Піотровський вважає, що «Росія є невід’ємною частиною європейської культури завдяки своїй «імперіалістичній традиції», при цьому він зневажливо ставиться до зростаючого деколоніального наративу, який поширений серед основних культурних інституцій Європи.

Особливо обурливим для української культурної інституції здаються заяви Піторвського про те, що частина українських земель – це «південь Росії».

На жаль, огидні заяви Піотровського ще раз підтверджують, що російська держава, культурні інституції та практики, а також політика російських культурних відносин служать протилежній меті: створювати культуру як зброю для прикриття та виправдання війни, ксенофобії, імперіалізму та пропаганди»
Український інститут

«Останні місяці російської окупації призвели до пограбування багатьох архітектурних пам’яток і пам’яток України, пограбування музеїв і крадіжки артефактів. Імовірно, це те, що Піотровський радісно підтримує, а не засуджує. Саме такими методами користувалася Російська імперія та її подальша ітерація протягом століть, і саме так була накопичена частина колекції Ермітажу», – мовиться у заяві.

«Міжнародні культурні відносини в ліберально-демократичному світі існують для сприяння миру та взаєморозумінню між націями та громадами. На жаль, огидні заяви Піотровського ще раз підтверджують, що російська держава, культурні інституції та практики, а також політика російських культурних відносин служать протилежній меті: створювати культуру як зброю для прикриття та виправдання війни, ксенофобії, імперіалізму та пропаганди», – заявляє Український інститут.

«Усе те, про що Ukrainian Institute - Український інститут та українські дієвці культури говорили за кордоном чотири місяці (а нас за це називали ультрас і радикалами), Піотровський озвучує у прямій мові. Тому ми підготували заяву, яку розсилаємо сотням інституцій та ключовим музеям Європи і Північної Америки, із закликом негайно припинити будь-яку співпрацю з культурними установами, які прямо чи опосередковано пов’язані з російською державою», – написав на своїй сторінці в мережі Facebook директор Українського інституту Володимир Шейко.

Піотровський з Ермітажу, російського складу викрадених артефактів, явно використовує культуру як зброю
Посол України при ООН Василь Кислиця

Прокоментував інтерв’ю директора «Ермітажу» і український посол при ООН Сергій Кислиця. У своєму твіті він назвав російський музей «складом викрадених артефактів», який «використовує культуру як зброю»

«Піотровський з Ермітажу, російського складу викрадених артефактів, явно використовує культуру як зброю «Наш культурний експорт важливіший за культурний імпорт. Останні наші виставки за кордоном – просто потужний культурний наступ» Вдумайтесь у це, культурні умиротворювачі!» – написав Кислиця.

Розширення російської імперії мало «геноцидний характер» – дослідниця культури Гнатюк

На думку дослідниці культури та експертки з постколоніальніалізму, професорки східноєвропейських студій Варшавського університету та Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олі Гнатюк, Європа досі залишається в полоні міфу про «велику російську культуру», який заважає побачити, що російські митці мають традицію прислуговування владі. І приклад інтерв’ю Піотровського називає частиною цієї більшої проблеми, яка залишається непоміченою європейцями.

Якби німець почав говорити про «велику німецьку культуру», його відразу б запідозрили у симпатіях до нацистської ідеології
Оля Гнатюк, Варшавський університет

Саме поняття «великої культури», каже дослідниця, несе імперські амбіції. «Якби німець почав говорити про «велику німецьку культуру», його відразу б запідозрили у симпатіях до нацистської ідеології», – пояснює Оля Гнатюк.

«Імперські амбіції є невід’ємною частиною російської ідентичності. І чим швидше це усвідомлять дослідники Росії у західних університетах, тим безпечнішим буде майбутнє цих країн», – сказала Оля Гнатюк, виступаючи у четвер, 30 червня, на семінарі, присвяченому питанням деколонізації Східноєвропейських досліджень. Серію розмов на цю тему організував Кембриджський інститут українознавчих досліджень та Українське товариство Кембриджського університету.

На її думку, потрібне переосмислення російської історії, якого не відбулося протягом останніх 30 років з часу розвалу Радянського Союзу, коли сов’єтологи перекваліфікувалися на спеціалістів з Росії та Східної Європи. Але при цьому мало хто з них міг критично поглянути на історію Росії, на ідеологію, що панувала перед комунізмом, чи після нього.

До Росії не застосовували підходи, за якими вивчали інші європейські імперії. «Міф про спільне походження трьох східнослов’янських народів – росіян, українців та білорусів, який є частиною російського імперського міфу, має вивчатися так само, як і німецький міф про Велику Римську імперію. Геноцидний характер розширення рсійської імперії – з XVIII століття і донині – має вивчатися, з використанням того самого інструментарію, який використовується в інших дослідженнях геноциду. Це можливо. І найкращий час цим зайнятися», – сказала українсько-польська дослідниця.

У російських ЗМІ, як державних, так і опозиційних та закордонних інтерв’ю Піотровського широко цитувалося та обговорювалося. Але в західних виданнях відверті зізнання директора «Ермітажу» пройшли практично непоміченими.

У Лос-Анджелесі збирають кошти для українських військових ЛГБТK

У Лос-Анджелесі збирають кошти для українських військових ЛГБТК

ЛГБТK+ спільнота американського Лос-Анджелеса спільно з організацією Stand with Ukraine Foundation збирає кошти для українських військових ЛГБТK+. Таким чином каліфорнійці підтримують українських героїв, які вийшли захистити Батьківщину на полі бою. До акції долучились більше дванадцяти малих і середніх підприємств.

Це один із найвідоміших районів округу Лос-Анджелес Вест-Голівуд. 40 відсотків населення Вест Голівуду- представники ЛГБТK+. У районі захищають права рівності і дотримуються толерантності. Коли ж тут дізнались про українських військових ЛГБТK+ – вирішили негайно допомогти. Разом із українськими волонтерами організували фандрейзинг толерантності.

“Ми хочемо сказати їм, що вони не самі. Я сам ветеран, армійський бойовий медик, тому я вирішив, що нам потрібно щось зробити”, - пояснює Шон Балентайн, співорганізатор акції.

Частина ЛГБТK+ спільноти в лавах української армії носить нашивки на формі із зображенням єдинорога. Історія символу бере початок ще з 2015 року. Таким чином українські геї показували, що, попри стереотипи, вони воюють в АТО. Доєднались представники меншин до українського війська і після російського вторгнення 24 лютого. Сміливість українських військових ЛГБТK+ вразила громаду у Вест Голівуді.

“Нечасто 12 барів і ресторанів об'єднуються для спільної мети. Минулого разу таке було після стрілянини в Орландо, яка була більше десяти років тому. Тому чудово згуртувати всіх разом для цієї справи. Ви знаєте, що війна все ще триває, і це нагадує, що українцям все ще потрібна допомога”,- каже Тревор Лопайля, співорганізатор акції.

Посеред колоритних вулиць Вест Голівуда волонтери організації Stand with Ukraine Foundation розставили намети, де продавали товари з українською символікою.

“Ми у трьох палатках в цьому невеличкому районі продаємо футболки, браслети і люди можуть дізнатись що відбувається в Україні і підтримати”, - розповідає Алекс, волонтер організації Stand with Ukraine Foundation, співорганізатор акції.

Біля наметів швидко утворювалися черги.

“Я побачив кольори України і вирішив зробити пожертву і придбати футболку, тому що я вважаю, що те, що відбувається в усьому світі та в Україні, є жахливим і Америка надто розслаблена щодо цього”, - ділиться своїми думками мешканець району Вест Голівуд.

Аби залучити більше покупців, місцеві ресторани погодились усім клієнтам, які купили українські браслети, зробити знижки на їжу та напої. Такий браслет придбав і місцевий мешканець Нік, або ж Микола - американець українського походження.

“Путін намагається знищити країну, яка має серце і душу, і це неприйнятно. Я хочу зробити все можливе, щоб підтримати цю справу”,- пояснює Нік.

Усі виручені кошти будуть передані українському ЛГБТK+-батальйону, існування якого є великим кроком до толерантності в українському суспільстві, кажуть представники ЛГБТK+ США.

“Коли я служив в армії у нас діяло правило: “не питають, то не кажи”- навіть як американський солдат я не міг сказати, що я гей. Тепер коли я бачу, що на формі українців є нашивка єдинорога, то це багато говорить про рівноправність у світі та проблеми прав людини”,- говорить Шон Балентайн, співорганізатор акції.

Дивіться також: ЛГБТК+ спільнота Лос-Анджелеса збирає кошти для українських ЛГБТК+ військових. Відео

Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео

Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:18 0:00

У Голівуді презентували стрічку “Погані Дороги”, щоб показати історію українсько-російської війни. А також, щоб зібрати кошти для постраждалиx від агресії Росії. На показ приїхала і режисерка стрічки Наталія Ворожбит.

“Не ходіть до школи, школи більше немає”, – історія школи № 66 міста Маріуполя та її директора. Відео

Школа №66 була гордістю Маріуполя – після капітального ремонту вона пропрацювала лише 4 роки та готувалася до чергового випускного. Але все скінчилося 23 лютого.

Дослідники Amnesty International з’ясували деталі бомбардування Драмтеатру в Маріуполі. Інтерв’ю

Дослідники Amnesty International з’ясували деталі бомбардування Драматичного театру в Маріуполі. Міжнародна правозахисна організація опублікувала чергову доповідь, присвячену воєнним злочинам російської армії в Україні.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG