Спеціальні потреби

Актуально

Торгівля жінками: ситуація в Україні - 2004-06-14

Київ – 14 червня. Двадцятитрьохрічну киянку Ірину запросили в Туніс працювати круп’є в казино. Вона каже, що її подружка вже тиждень як там, але поки що практикується в якійсь авіафірмі стюардесою. «Як це зрозуміти і чи безпечно самій їхати?»- запитує Ірина, яка подзвонила на “гарячу лінію” Ла Стради. Ця служба запобігає торгівлі жінками, і телефон її “гарячої лінії” дзвонить не вгаваючи. Три тисячі дзвінків було лише у період з січня по травень цього року. Дзвонять проконсультуватися про навчання за кордоном, порадитись про одруження з іноземцями, подати запит про родичів, що виїхали на заробітки і зникли. Але найбільше, майже 90% дзвінків – кажуть співробітники Ла Стради – стосується умов працевлаштування за кордоном. За словами менеджера Ла Стради Тетяни Дорошок, останніми роками абоненти стали більше цікавитись, яким чином легально виїхати на заробітки за кордон і як там себе в разі чого захистити.

«Питання людей, які телефонують на гарячу лінію, стали більш кваліфікованими. Тобто вже задаються питання – «а ось якщо я оформляю таку візу, то які я маю обов”язки або які я маю права». Тобто вже нема таких питань, що були раніше. Я наведу такий приклад – телефонувала жінка з залізничного вокзалу, вона мала на наступний день виїжджати за кордон, і я запитала її: скажіть будь ласка, яка віза у вас стоїть в паспорті? А вона питає: а що таке віза? Тобто вже таких питань в нас немає, люди, відчувається, стали більш поінформовані, і якщо задають питання, то «будь ласка, проконсультуйте мене, як себе захистити за кордоном, до кого я можу звернутися, підкажіть мені телефон посольства, підкажіть телефон неурядової організації». Я б зазначила стосовно великих міст, що поінформованість все-таки росте», - говорить Тетяна Дорошок.

Поінформованість росте, але торгівці людьми також не стоять на місці, кажуть у Ла Страді. Вони перемістили свої зусилля з великих міст у містечка та села, куди інформація про жахіття новітнього рабства не так швидко доходить, та й працювати намагаються з віковою категорією, яка ще не має достатнього життєвого досвіду. Якщо раніше серед потерпілих було найбільше молоді віком 22-27 років, то тепер це вісімнадцяти-дев’ятнадцятирічні. Тенденцію до помолодшання секс-рабинь відзначаютьі в українському представництві Міжнародної організації з міграції.

«Якщо порівнювати тенденцію попередніх років і цього року, то цілком впевнено можна говорити про зростання кількості неповнолітніх, яких експлуатують в секс-індустрії, в основному», - говорить координатор проекту протидії торгівлі людьми Оксана Горбунова. Про це можна судити, каже вона, і з помолодшання складу пацієнтів Київського медичного реабілітаційного центру для потерпілих від торгівлі людьми. Через цей перший в Україні центр, що був відкритий 2 роки тому, пройшло 450 пацієнток – жінок, які насильницьки експлуатувалися в секс-бізнесі за кордоном і яких вдалося повернути в Україну. Як кажуть в представництві Міжнародної організації з міграції, в попередні роки найбільше жінок вивозили в країни колишньої Югославії. Сьогодні ж зростає тенденція до вивозу в Росію. Пояснюється це тим, що на відміну від країн Європейського Союзу, для виїзду в Росію не потрібна віза, а лише внутрішній український паспорт чи свідоцтво про народження. Змінилися й методи рекрутування: якщо донедавна трафікери давали оголошення в газетах, то тепер таких оголошень значно менше - злочинці воліють не світитися. Натомість люди, які шукають роботу, самі дають про себе оголошення, а вже на них работорговці виходять з пропозиціями. Новим є і те, що останнім часом зменшився термін перебування в секс-рабстві: від 7-8 до 3 місяців. Як кажуть в Міжнародній організації з міграції, завдяки механізмам порятунку цих людей, які вже склалися. Позитивні зміни відбуваються і в законодавстві: за статтею Кримінального кодексу “торгівля людьми”, за якою в 1998 році було порушено тільки 2 кримінальні справи, лише за перші чотири місяці цього року порушено 99 кримінальних справ. Полегшити застосування закону на правоохоронному рівні покликані й поправки до статті про торгівлю людьми, які зараз розглядає Верховна Рада.

В Україні накопичена відповідна практика, склалися механізми, є висококваліфіковані фахівці. Проте, як в один голос говорять усі причетні до проблеми боротьби з торгівлею людьми, казати про викоренення новітнього рабства не можна буде доти, доки не буде подолано основну його передумову в Україні – бідність, яка штовхає людей на заробітки за кордон.

Нагадуємо телефон “гарячої лінії” Ла Стради: для абонентів по Україні 8-800-500-2250. Для абонентів у Києві 205-3736. Усі дзвінки безплатні.

Всі новини дня

Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео

Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:18 0:00

У Голівуді презентували стрічку “Погані Дороги”, щоб показати історію українсько-російської війни. А також, щоб зібрати кошти для постраждалиx від агресії Росії. На показ приїхала і режисерка стрічки Наталія Ворожбит.

“Не ходіть до школи, школи більше немає”, – історія школи № 66 міста Маріуполя та її директора. Відео

Школа №66 була гордістю Маріуполя – після капітального ремонту вона пропрацювала лише 4 роки та готувалася до чергового випускного. Але все скінчилося 23 лютого.

Дослідники Amnesty International з’ясували деталі бомбардування Драмтеатру в Маріуполі. Інтерв’ю

Дослідники Amnesty International з’ясували деталі бомбардування Драматичного театру в Маріуполі. Міжнародна правозахисна організація опублікувала чергову доповідь, присвячену воєнним злочинам російської армії в Україні.

Підсумки саміту НАТО, анонс нових поставок військової допомоги Україні – подробиці. Відео

В Мадриді завершився саміт НАТО, який багато хто вже назвав історичним. В останній день зустрічей, лідери США та Великобританії анонсували надання Україні нових поставок військової допомоги.

В ООН закликають допустити гуманітарну допомогу в Херсон, Маріуполь та інші непідконтрольні Києву території  

Мешканка на зруйнованій вулиці Маріуполя 27 травня 2022 року. АР/ Олексій Олекандров.  

Координаторка ООН з гуманітарних питань в Україні Оснат Лубрані висловила стурбованість тим, що працівники ООН та їхні партнери в Україні не можуть повноцінно виконувати свою гуманітарну роботу через брак безпеки та перешкоди.

Зокрема, доступ працівників міжнародних гуманітарних місій обмежений або неможливий до Херсона, Маріуполя та інших територій, що неповністю підконтрольні українському уряду.

У четвер, 30 червня, вона закликала “рішуче та терміново” забезпечити безпечний та безперешкодний доступ гуманітарних працівників до всіх регіонів України, міст, сіл та селищ, де люди потребують допомоги.

Вона також наголосила на необхідності дозволити цивільним особам залишити територію воєнних дій, якщо люди цього захочуть.

“Попри величезні труднощі, ми разом із нашими партнерами від початку російського вторгнення, від 24 лютого, надали життєво необхідну допомогу майже дев’яти мільйонам жінок, дітей та чоловіків у кожному регіоні України. Це на додаток до неймовірної роботи тисяч і тисяч волонтерів по всій країні, які підтримують власний народ”, - заявила координаторка ООН з гуманітарних питань в Україні.

За її словами, в районах, де активізуються бойові дії, зростають гуманітарні потреби мешканців.

Напередодні, 29 червня, Моніторингова місія з прав людини в Україні оприлюднила новий звіт щодо порушень в Україні. У ньому задокументовані випадки вбивств, тортур, зникнення людей, а також інші злочини проти цивільного населення за перші три місяці війни. Місія також змогла перевірити і підтвердити 23 випадки сексуального насильства в час війни.

Байден: «Ми будемо разом з Україною стільки, скільки потрібно». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG