Спеціальні потреби

Актуально

Соцдослiдження: куди тягне українцiв - до ЄС чи ЄЕП? - 2004-06-24

Київ – 23 червня. Більшість населення України вважає НАТО агресивним блоком, членом якого Україні ставати не слід. Що ж до вибору “Європейський Союз чи Єдиний Економічний Простір?”, то українці хочуть і туди, і туди. Зовнішньополітичні орієнтації населення України напередодні стамбульського саміту НАТО з’ясовував Фонд “Демократичні ініціативи” спільно з Центром “Соціальний моніторинг”. На Захід чи на Схід? В ЄС чи в ЄЕП? Українське населення, кажуть соціологи, не готове зробити вибору. Якби завтра відбувся референдум, чи вступати Україні в Європейський Союз, населення відповіло б однозначним “так”. Виграний був би і референдум з прямо протилежним запитанням – чи вступати Україні в Єдиний економічний простір з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Говорить науковий керівник Фонду “Демократичні ініціативи” Ірина Бекешкіна:

«Українське населення нагадує буриданового віслюка, який успішно вирішив свою дилему. Ну ви пам’ятаєте, хто не знає, нагадаю, що буриданов віслюк помер від голоду, оскільки не міг обрати між двома копицями сіна, з якої починати. Він начебто і туди, і туди, так і не вирішив свою проблему, оскільки вибір був різнозначний, і помер від голоду. Українське населення вирішує цю проблему дуже просто: трошки звідси, трошки звідти».

За даними соціологічного дослідження, проведеного у травні, більшість громадян -- 56% -- вважає, що Україні необхідно стати членом Європейського Союзу. Однак якщо вибір усе-таки доведеться робити, українці віддадуть перевагу союзу на Сході: 44% каже, що для України важливіший ЄЕП і 35% -- що пріоритетом повинен бути ЄС. При цьому до орієнтації на Євросоюз більше схильна молодь, мешканці західного регіону і люди з вищим рівнем освіти; відповідно прихильників Єдиного економічного простору більше серед жителів східних регіонів, людей менш освічених і тих, кому за 50.

Не в силах вибрати між заможною, але чужою Європою і добре знайомою, але вбогою Росією – українські громадяни, разом із тим, точно знають, куди вони не хочуть вступати. Більшість населення вважає, що Україні не слід ставати членом НАТО, і якби завтра відбувся референдум щодо членства, проголосували б проти. Ставлення до НАТО останнім часом суттєво погіршилось, а в оцінках переважає уявлення про альянс як про агресивний імперіалістичний блок, -- каже директор Центру “Соціальний моніторинг” Ірина Балакірєва:

«Ставлення до НАТО протягом останніх двох років суттєво погіршується серед всіх верств населення і особливо серед людей, яким поза 50 років. Можна навести деякі цифри з цього приводу. Скажімо, так: якщо сьогодні вважають, що не слід ставати членом НАТО, 49%, практично половина, то 2 роки тому це було 29%».

Водночас інші експерти не згодні, що в оцінках НАТО громадянами України зростає негативізм, і пропонують порівнювати з ситуацією не двохрічної, а дванадцятирічної давнини. Тоді прихильників НАТО в Україні було 20%, а зараз їх все-таки 27%, -- каже голова Громадської ліги Україна-НАТО Олег Кокошинський:

«Зацікавленість і підтримка зростає, незважаючи на певні зауваження і застереження. Я їх пов’язую з конкретними політичними подіями – ситуація в Іраку, участь України в коаліції, пов’язана із загрозами і новими ризиками».

Так чи інакше, але протестувати, в разі якби Україна прийняла рішення вступити до НАТО, кажуть, що готові, лише 4% населення. Проблема зовнішньополітичних орієнтацій, на думку соціологів, не є для суспільства тим головним, що принципово змінює життя в країні. Головними залишаються проблеми бідності, злочинності, екології. А тим часом, як виглядає, передвиборча боротьба в Україні грунтуватиметься не на тому, що об’єднує суспільство, а саме на тому, що його роз’єднує: зокрема на питанні, куди йти: в Росію чи на Захід.

Всі новини дня

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:11 0:00

«Протистояти злу важко, але ми знаємо, що правда перемагає» – з таким посланням прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала відкрив перший саміт Європейської політичної спільноти у Празі – нового форуму практично усіх держав Європи, крім Росії. Яке ж місце у форумі відведено Україні?

Рафаель Ґроссі: позиція МАГАТЕ полягає в тому, що ЗАЕС - це український об’єкт

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі на прес-конференції в аеропорту Відня після повернення з України, де він зі своєю командою відвідав Запорізьку атомну станцію. Австрія, 2 вересня 2022 року.

Голова міжнародної агенції з ядерної енергетики назвав Запорізьку АЕС українською, заперечуючи твердження президента Володимира Путіна про те, що станція тепер належить Росії.

"Позиція МАГАТЕ полягає в тому, що цей об’єкт є українським. Але я не вдаюся в коментарі щодо розвитку воєнних подій", – сказав голова МАГАТЕ Рафаель Ґроссі на прес-конференції в Києві після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським.

За його словами, "це питання стосується міжнародного права". "Тут конфлікт, тут війна. Ми хочемо, щоб ця війна припинилася. Війна повинна припинитися негайно", – сказав голова МАГАТЕ.

У середу Путін підписав указ, згідно з яким Запорізька АЕС мала стати "федеральною власністю" РФ. Російські війська захопили станцію у березні, але на ній продовжував працювати український персонал, який, за словами Ґроссі, "працює в майже нестерпних умовах".

"Стрес, невизначеність, вони не знають, що може статися", – наголосив він.

Голова української державної атомної енергетичної компанії "Енергоатом" Петро Котін того ж дня заявив, що бере станцію під контроль і керуватиме нею з Києва після того, як російські військові затримали, а потім відпустили директора станції Ігоря Мурашова.

Міжнародне агентство з ядерної енергії закликало створити навколо станції демілітаризовану зону для того, щоб бойові дії не створювали ядерної небезпеки.

"Ми не змінюємо нашу лінію, ми продовжуємо говорити про те, що має бути зроблено, щоб, по суті, уникнути ядерної аварії на АЕС. Що все ще є дуже, дуже реальною можливістю", – сказав Ґроссі у Києві.

Як заявив голова МАГАТЕ, на даний момент організація не має "жодних ознак" того, що Росія намагається підключити станцію до російської мережі.

За його словами, перемикання з однієї мережі в іншу є складним технологічним процесом, на який потрібно багато часу і який би був помітний.

"Це потребує, може потребувати серйозної інфраструктурної роботи. Отже, ми б про це знали, ми б побачили, що якби щось відбувалося", – сказав Гроссі. - "У нас двоє співробітників (на станції), і ми збираємося збільшити групу до чотирьох".

Після поїздки до Києва генеральний директор МАГАТЕ планує вирушити до Москви, щоб досягти угоди щодо "зони ядерної безпеки та безпеки" навколо Запорізької АЕС.

Макрон: Європейська політична спільнота потрібна для обговорення спільної стратегії Європи. Відео

«Мета полягає в тому, щоб поділяти однакове розуміння становища, яке впливає на Європу і виробляти спільну стратегію.Це в наших інтересах - зустрітися тут і накреслювати разом наше майбутнє. Ось для цього і є Європейська політична спільнота», - заявив президент Франції Еммануель Макрон.

МВФ вчетверте погіршив прогноз для світової економіки

Крісталіна Георгієва під час виступу в Джорджтаунському університеті в четвер.

Міжнародний валютний фонд вчетверте погіршив прогноз світової економіки на наступний рік. Нові оцінки буде оприлюднено в Світовому економічному прогнозі, який Фонд опублікує наступного тижня, заявила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.

Раніше Фонд прогнозував зростання економіки світу на 2,9% в 2023 році. На 2022 рік прогноз зростання залишається незмінним - на рівні 3,2%.

В 2021-222 роках світова економіка рухалась від ні на що не схожої кризи - пандемії - до іншого безпрецедентного шоку - війни", - твітує Георгієва.

Світова економіка втратить 4 трильйони доларів випуску від теперішнього часу до 2026 року, що еквівалентне економіці Німеччини, поділилась оцінками МВФ Георгієва у виступі в Джорджтаунському університеті в четвер.

Промова прозвучала перед засіданням Світового банку та МВФ, запланованим на наступний тиждень.

NYT: У розвідці США кажуть про причетність України до загибелі Дугіної. Київ відкидає звинувачення

Російській ультраправий ідеолог Олександр Дугін під час поховання доньки Дар'ї, Москва, 23 серпня 2022. REUTERS/Maxim Shemetov

Спецслужби США вважають, що вибух автомобіля, в результаті якого загинула донька російського ультраправого ідеолога Олександра Дугіна, був санкціонований окремими представниками українського уряду, напередодні написала газета The New York Times із посиланням на неназваних посадовців.

За даними джерел журналістів, Сполучені Штати не брали участі в підготовці нападу, не знали про нього і виступили б проти, якби з ними проконсультувалися. У матеріалі йдеться, що досі незрозуміло, хто погодив вбивство, і чи вважає американська розвідка, що президент України Володимир Зеленський знав про цю операцію.

У відповідь виданню радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заперечив причетність Києва до вибуху, пояснивши, що вбивство Дугіної не мало б для України "тактичної або стратегічної" мети.

Речник Державного департаменту Нед Прайс 22 серпня не назвав ймовірних замовників чи виконавців нападу і заявив, що США однозначно засуджують навмисні напади на мирних жителів будь-де. Посадовці Держдепу, Ради з нацбезпеки, Пентагону й ЦРУ відмовились коментувати повідомлення, пише NYT.

У своїй статті NYT також підкреслює, що в останні дні Вашингтон вкотре наголосив на підтримці України. "Голос Америки" повідомляв про телефонну розмову президентів Байдена і Зеленського.

Нині російські медіа повідомили, що Кремль "позитивно відреагував" на публікацію NYT. "Хочеться вірити, що визнанням причетності України до вбивства Дугіної США не намагаються відхреститись від майбутніх злочинів Києва", - сказав речник Дмитро Пєсков. ФСБ Росії 22 серпня звинуватила у вбивстві громадянку України, яка нібито виїхала до Естонії.

Олександр Дугін – один із ідеологів "руського міра", він виступав за введення російських військ в Україну та окупації практично всієї її території. Вважається, що ідеї Дугіна впливають на політику Кремля. Дар’я Дугіна поділяла ідеї батька і займалася громадською діяльністю. Припускають, що малось на меті вбивство не Дугіної, а її батька, пишуть медіа.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", The New York Times, "Українська правда"

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG