Актуально
Українці не готові зробити вибір між Заходом і Сходом - 2004-06-24
Київ – 23 червня. Більшість населення України вважає НАТО агресивним блоком, членом якого Україні ставати не слід. Що ж до вибору “Європейський Союз чи Єдиний Економічний Простір?”, то українці хочуть і туди, і туди. Зовнішньополітичні орієнтації населення України напередодні стамбульського саміту НАТО з’ясовував Фонд “Демократичні ініціативи” спільно з Центром “Соціальний моніторинг”. На Захід чи на Схід? В ЄЕС чи в ЄЕП? Українське населення, кажуть соціологи, не готове зробити вибору. Якби завтра відбувся референдум, чи вступати Україні в Європейський Союз, населення відповіло б однозначним “так”. Виграний був би і референдум з прямо протилежним запитанням – чи вступати Україні в Єдиний економічний простір з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Науковий керівник Фонду “Демократичні ініціативи” Ірина Бекешкіна зауважує з цього приводу:
«Українське населення нагадує буриданового віслюка, який успішно вирішив свою дилему. Ну ви пам’ятаєте, хто не знає, нагадаю, що буриданов віслюк помер від голоду, оскільки не міг обрати між двома копицями сіна, з якої починати. Він начебто хотів і туди, і туди, так і не вирішив свою проблему, оскільки вибір був різнозначний, і помер від голоду. Українське населення вирішує цю проблему дуже просто: трошки звідси, трошки звідти».
За даними соціологічного дослідження, проведеного у травні, більшість громадян - 56% - вважає, що Україні необхідно стати членом Європейського Союзу. Однак якщо вибір усе-таки доведеться робити, українці віддадуть перевагу союзу на Сході: 44% вважають, що для України важливіший ЄЕП, і 35% - що пріоритетом повинен бути ЄЕС. При цьому до орієнтації на Євросоюз більше схильна молодь, мешканці західних регіонів України і люди з вищим рівнем освіти; відповідно прихильників Єдиного економічного простору більше серед жителів східних регіонів, людей менш освічених і тих, кому більше п’ятдесяти років.
Не в силах вибрати між заможною, але чужою Європою і добре знайомою, але вбогою Росією – українські громадяни, разом із тим, точно знають, куди вони НЕ хочуть вступати. Більшість населення вважає, що Україні не слід ставати членом НАТО, і якби завтра відбувся референдум щодо членства, проголосували б проти. Ставлення до НАТО останнім часом суттєво погіршилось, а в оцінках переважає уявлення про альянс як про агресивний імперіалістичний блок.
«Ставлення до НАТО протягом останніх двох років суттєво погіршується серед всіх верств населення і особливо серед людей, яким понад 50 років. Можна навести деякі цифри з цього приводу. Скажімо так: якщо сьогодні вважають, що не слід ставати членом НАТО, 49% населення, практично половина, то 2 роки тому це було тільки 29%», - говорить директор Центру “Соціальний моніторинг” Ірина Балакірєва.
Водночас інші експерти не погоджуються, що в оцінках НАТО громадянами України зростає негативізм, і пропонують порівнювати з ситуацією не двохрічної, а дванадцятирічної давнини. Тоді прихильників НАТО в Україні було 20%, а зараз їх все-таки 27%.
«Зацікавленість і підтримка зростає, незважаючи на певні зауваження і застереження. Я їх пов’язую з конкретними політичними подіями – ситуація в Іраку, участь України в коаліції, пов’язана із загрозами і новими ризиками», - зазначає голова Громадської ліги Україна-НАТО Олег Кокошинський.
Так чи інакше, але протестувати в разі, якби Україна прийняла рішення вступити до НАТО, готові, лише 4% населення. Проблема зовнішньополітичних орієнтацій, на думку соціологів, не є для суспільства тим головним фактором, що принципово змінює життя в країні. Головними залишаються проблеми бідності, злочинності, екології. А тим часом, як виглядає, передвиборча боротьба в Україні грунтуватиметься не на тому, що об’єднує суспільство, а саме на тому, що його роз’єднує: зокрема, на питанні, куди йти - до Росії чи на Захід.
Всі новини дня
- Голос Америки
Дмитро Кулеба: Ми закликаємо запровадити нові руйнівні санкції проти Росії". Відео
Дмитро Кулеба: Україна буде працювати з механізмом цивільного захисту ЄС та іншими міжнародними механізмами, щоб пом’якшити наслідки від знищення Каховської ГЕС та притягнути Росію до відповідальності.м
Європейські посадовці покладають на Росію відповідальність за руйнування Каховської греблі. Відео
Європейські посадовці покладають на Росію відповідальність за руйнування Каховської греблі на півдні України, що спричинило затоплення в низинах Дніпра. "Руйнування греблі, кричуща атака на цивільну інфраструктуру ставить під загрозу тисячі людей", - Урсула фон дер Ляєн.
- Голос Америки
Експерт: Підрив дамби на Каховській ГЕС –новий етап у війні. Відео
“Це демонструє, що у Путіна ще є варіанти, і він може повернути собі ініціативу в цій війні.” Підрив Каховської ГЕС перерозподіляє сили на полі бою і може вплинути на контрнаступ ЗСУ, вважають американські експерти. Зокрема у Фонді Джеймстаун зауважують, це – новий етап у війні.
Як на події в Новій Каховці відреагували в ООН? Відео
Рада Безпеки ООН сьогодні, 6 червня, проведе засідання, скликане на запит України. На засіданні, включеному в порядок денний Радбезу ООН під назвою "Підтримка миру та безпеки в Україні", йтиметься про підрив Каховської ГЕС, повідомив представник України в ООН Сергій Кислиця.
- Голос Америки
Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі приїде на ЗАЕС через підрив Каховської дамби

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Ґроссі повідомив, що наступного тижня відвідає Запорізьку атомну електростанцію разом з групою міжнародних експертів, які є постійно присутні на станції, у зв’язку з руйнуванням Каховської дамби. Про це очільник агенції ООН з ядерної енергетики повідомив у Twitter у вівторок, 6 червня.
"Після руйнування дамби Каховської ГЕС я очолю наступну ротацію МАГАТЕ, місію підтримки та допомоги на Запорізькій АЕС (ІСАМЗ) наступного тижня з посиленою командою", – написав Ґроссі у Twitter.
"Це є вирішальний момент для ядерної безпеки", - додав він.
Раніше у вівторок президент України Володимир Зеленський повідомив у Twitter про свою телефонну розмову з очільником МАГАТЕ у зв'язку з підривом дамби, який він назвав «російським терактом», який має «масштабні наслідки».
«Ми обговорили шляхи мінімізації ризиків для безпеки ЗАЕС. Домовлено візит пана Ґроссі в Україну», – написав президент України.
Групи експертів Агентства продовжують бути присутніми не лише на Запорізькій АЕС, а й на всіх атомних електростанціях України, щодня відстежують та доповідаютть про розвиток подій у галузі ядерної безпеки.
Після вибуху на Каховській ГЕС, що стався вночі проти 6-го червня, Міжнародна агенція з атомної енергії (МАГАТЕ) заявила, що спостерігає за становищем на Запорізькій АЕС, де реактори охолоджуються водою з Дніпра, і зниження рівня води може становити загрозу.
"Відсутність води для охолодження в основних системах водяного охолодження впродовж тривалого часу призведе до розплавлення палива та непрацездатності аварійних дизель-генераторів. Однак наша поточна оцінка полягає в тому, що безпосереднього ризику для безпеки станції немає", - сказав керівник МАГАТЕ Рафаель Маріано Ґроссі зранку 6 червня.
Днем раніше, виступаючи у Відні на засіданні ради директорів Міжнародного агентства з атомної енергії, Ґроссі заявив, що військова активність у регіоні, де розташована Запорізька АЕС, зростає.
За словами очільника МАГАТЕ, всі три діючі атомні електростанції в Україні були змушені знизити свою потужність внаслідок військових дій та проблем, пов'язаних із порушенням ланцюжків постачання та нестачею запасних частин.
Ґроссі наголосив, що днями презентував у Раді Безпеки ООН «п'ять принципів, спираючись на які ми можемо забезпечити ядерну безпеку Запорізької АЕС». Середи цих принципів, зокрема, недопущення нападу, націленого на реактори ЗАЕС, недопущення пошкодження зовнішнього живлення ЗАЕС, а також недопущення актів саботажу.
За словами Ґроссі, ці принципи отримали підтримку і в Києві, і в Москві.
Дотримання цих принципів, як сказав Ґроссі, є «життєво необхідним», оскільки «ситуація на Запорізькій АЕС останніми місяцями суттєво погіршилася через посилення військових дій».
Дивіться також:
Форум