Спеціальні потреби

Актуально

Попри пояснення, змiна Вiйськової доктрини України викликає тривогу - 2004-07-28

Київ – 27 липня. Експерти в Україні обговорюють затверджені указом президента Кучми зміни до Військової доктрини держави. Сьогодні їхні суть і причини пояснив прем’єр-міністр Вiктор Янукович. Міністерство закордонних справ України каже, що радикальних змін у зовнішній політиці не очікується. Водночас деякі політики та експерти називають це рішення українського уряду суперечливим і небезпечним.

Чи не найголовнішою темою сьогоднішніх випусків новин в Україні стала інформація про зміни до положень Вiйськової доктрини України. Президент України Леонід Кучма указом вилучив з цього документа пункти, які визначали, що вступ України в НАТО та Європейський Союз є кінцевою метою політики євроатлантичної інтеграції держави. Відповідний указ було підписано ще 15 липня. Однак про його існування стало відомо в понеділок під час зустрічі президентів Кучми та Путіна в Криму.

У вівторок причини такого рішення пояснив прем`єр-міністр Віктор Янукович у своєму виступі перед офіцерами Збройних Сил України:

«Реальний рівень розвитку економіки країни, громадянського суспільства і виконання критеріїв членства в Північно-атлантичному альянсі поки що не дозволяє ні Україні, ні НАТО реально говорити про дату вступу».

У понеділок в ефірі 5 каналу голова комiтету Верховної Ради з питань євроiнтеграцiї Борис Тарасюк назвав це рішення свiдченням непослiдовності керiвництва держави в питаннях зовнiшньої полiтики.

Тим часом Міністерство закордонних справ України намагалося роз`яснити, що ж означають зміни до Військової доктрини. Як заявив заступник міністра Олег Шамшур, підстав для тверджень про зміну зовнішньополітичного курсу України немає:

«Кінцева мета, як відомо, є євроатлантична інтеграція. Корективи і учочнення здійснюються відповідно до реалій стану сучасних відносин Україна-НАТО і Україна – ЄС. Це вилучення пов`язане із неготовністю ні НАТО ні ЄС дати чіткий сигнал стосовно часових рамок».

Політолог Ростислав Павленко вважає, що інформацію про корекцію зовнішньополітичного курсу не випадково було оприлюднено під час зустрічі президентів Путіна та Кучми. Він пояснює це бажанням української влади заручитися підтримкою Кремля перед президентськими виборами:

«Я думаю, що українська влада сподівається, що вона може в будь-який момент змінити курс, як це вона вже робила неодноразово. Але небезпека полягає в тому, що Росія зараз дуже серйозно ставиться до своєї політики щодо близького зарубіжжя і тому намагається застерегти всі поступки з боку України в міжнародних договорах. Для того, щоб досягти ситуації, коли навіть зміна влади в Україні фактично мало що би змінила в стосунках України і Росії».

Павленко не виключає, що до виборів українське керівництво може зробити ще кілька суттєвих поступок Кремлю. Зокрема він припускає, що Україна погодиться на пропозицію Росії спільно визначати тарифи на транзит енергоносіїв, та може піти на збільшення присутності російського флоту в Криму.

На тіснішу співпрацю сподівається і російське керівництво. Президент Путін під час зустрічі з Леонідом Кучмою в понеділок у Ялті заявив, що україно-російській інтеграції перешкоджає «агентура із західних країн».

Всі новини дня

Макрон: Європейська політична спільнота потрібна для обговорення спільної стратегії Європи. Відео

«Мета полягає в тому, щоб поділяти однакове розуміння становища, яке впливає на Європу і виробляти спільну стратегію.Це в наших інтересах - зустрітися тут і накреслювати разом наше майбутнє. Ось для цього і є Європейська політична спільнота», - заявив президент Франції Еммануель Макрон.

МВФ вчетверте погіршив прогноз для світової економіки

Крісталіна Георгієва під час виступу в Джорджтаунському університеті в четвер.

Міжнародний валютний фонд вчетверте погіршив прогноз світової економіки на наступний рік. Нові оцінки буде оприлюднено в Світовому економічному прогнозі, який Фонд опублікує наступного тижня, заявила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.

Раніше Фонд прогнозував зростання економіки світу на 2,9% в 2023 році. На 2022 рік прогноз зростання залишається незмінним - на рівні 3,2%.

В 2021-222 роках світова економіка рухалась від ні на що не схожої кризи - пандемії - до іншого безпрецедентного шоку - війни", - твітує Георгієва.

Світова економіка втратить 4 трильйони доларів випуску від теперішнього часу до 2026 року, що еквівалентне економіці Німеччини, поділилась оцінками МВФ Георгієва у виступі в Джорджтаунському університеті в четвер.

Промова прозвучала перед засіданням Світового банку та МВФ, запланованим на наступний тиждень.

NYT: У розвідці США кажуть про причетність України до загибелі Дугіної. Київ відкидає звинувачення

Російській ультраправий ідеолог Олександр Дугін під час поховання доньки Дар'ї, Москва, 23 серпня 2022. REUTERS/Maxim Shemetov

Спецслужби США вважають, що вибух автомобіля, в результаті якого загинула донька російського ультраправого ідеолога Олександра Дугіна, був санкціонований окремими представниками українського уряду, напередодні написала газета The New York Times із посиланням на неназваних посадовців.

За даними джерел журналістів, Сполучені Штати не брали участі в підготовці нападу, не знали про нього і виступили б проти, якби з ними проконсультувалися. У матеріалі йдеться, що досі незрозуміло, хто погодив вбивство, і чи вважає американська розвідка, що президент України Володимир Зеленський знав про цю операцію.

У відповідь виданню радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заперечив причетність Києва до вибуху, пояснивши, що вбивство Дугіної не мало б для України "тактичної або стратегічної" мети.

Речник Державного департаменту Нед Прайс 22 серпня не назвав ймовірних замовників чи виконавців нападу і заявив, що США однозначно засуджують навмисні напади на мирних жителів будь-де. Посадовці Держдепу, Ради з нацбезпеки, Пентагону й ЦРУ відмовились коментувати повідомлення, пише NYT.

У своїй статті NYT також підкреслює, що в останні дні Вашингтон вкотре наголосив на підтримці України. "Голос Америки" повідомляв про телефонну розмову президентів Байдена і Зеленського.

Нині російські медіа повідомили, що Кремль "позитивно відреагував" на публікацію NYT. "Хочеться вірити, що визнанням причетності України до вбивства Дугіної США не намагаються відхреститись від майбутніх злочинів Києва", - сказав речник Дмитро Пєсков. ФСБ Росії 22 серпня звинуватила у вбивстві громадянку України, яка нібито виїхала до Естонії.

Олександр Дугін – один із ідеологів "руського міра", він виступав за введення російських військ в Україну та окупації практично всієї її території. Вважається, що ідеї Дугіна впливають на політику Кремля. Дар’я Дугіна поділяла ідеї батька і займалася громадською діяльністю. Припускають, що малось на меті вбивство не Дугіної, а її батька, пишуть медіа.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", The New York Times, "Українська правда"

Генпрокурор України: «В Маріуполі можуть бути десятки тисяч вбитих мирних жителів». Відео

«Зокрема в Маріуполі ми не знаємо точної кількості загиблих мирних жителів під час активної фази війни та під час окупації. Ми розуміємо, що це можуть бути десятки тисяч цивільних осіб. Росіяни спалюють тіла вбитих і закатованих людей», - заявив генпрокурор України Андрій Костін.

"Світ потребує амбітної відповіді" на виклики, спричинені війною РФ в Україні та пандемією - міністр фінансів США

Архівне фото: міністр фінансів США Дженет Єллен

"Шок від пандемії та російської війни струсонув світову економіку, але зараз не час відступати, світ потребує амбітної відповіді на всі наші проблеми", - заявила міністр фінансів США Дженнет Єллен.

Війна призвела до різких коливань цін на продукти харчування, енергресурси та добрива далеко поза межами регіону, зауважила Єллен у промові в американському Центрі глобального розвитку в четвер.

"Раніше цього року президент Путін розв'язав жорстоку війну проти України, - заявила посадовиця. - Людські жертви - надзвичайні. Шахрайська спроба Путіна анексувати суверенну територію України - останній приклад його повної зневаги до Статуту ООН і мирних країн усюди".

Єллен закликала країни об'єднати зусилля, щоб допомогти стримувати основні виклики, включаючи зростання цін на енергоресурси, ризики для продовольчої безпеки, боргової кризи та інше.

Серед заходів із стримування цін на енергоресурси Єллен назвала намір "Групи семи" та ЄС встановити "цінову стелю" на російську нафту, що обмежить можливості торгувати російською нафтою за ціною вище встановленої, і, за задумом союзників, не дозволить Путіну отримувати надприбутки від нафтоторгівлі.

"Мета цього заходу - дозволити нафті йти на глобальні ринки за більш низькою ціною, що створить переваги для країн з малим і середнім доходом, а також обмежить надходження, які використовує Путін в своїй незаконній війні", - додала Єллен.

Відмова від викопного палива здатна як вирішити проблему завищених цін на енергоресурси, так і сприяти подоланню зміни клімату.

Єллен також оголосила про надання позики обсягом 950 мільйонів доларів у Фонд чистих технологій, який має прискорити перехід країн з вугілля на більш екологічно чисті енергоресурси.

Промова прозвучала перед засіданням Світового банку та МВФ, запланованих на наступний тиждень.

В статті використано матеріали Reuters, AP.

Більше

XS
SM
MD
LG