Спеціальні потреби

Контроверза навколо дунайського каналу - 2004-08-26


Київ – 25 серпня. Завтра має почати свою роботу суднохідний канал Дунай–Чорне море. Будівництво цього каналу викликало неабиякі дускусії, як всередині України, так і за її межами.

Будівництво каналу Дунай–Чорне море можна назвати однією з найбільш резонансних екологічних тем останніх років. Справа в тому, що канал проходить через територію дунайського природного заповідника, і дуже впливає на екосистему цього унікального природного куточка. Українські екологічні організації виступили із різкою критикою планів Мінтрансу збудувати канал. Противники будівництва зібрали багато тисяч підписів під зверненням до міністра транспорту пана Кирпи та Президента Кучми з проханням будувати канала в обхід заповідної зони. Екологи переконують, що канал у місті заповідника не буде дієвим і постійно замулюватиметься – і це поза екологічними наслідками. Однак, “хресний батько” каналу Георгій Кирпа заявив, що канал добудує і дотримав своєї обіцянки. 26 серпня по ньому мають пройти перші судна. Аргументи мінтрансу такі – через відсутність каналу Україна втрачає мільйони щороку, оскільки змушена платити за прохід своїх суден Румунії. А збудувавши канал, Україна сама отримає прибуток – оскільки шлях через новозбудований канал коротший.

Саме майбутніми збитками українські чиновники пояснюють критику з боку румунської сторони. Президент цієї країни Іон Ілієску звинуватив українську владу в тому, що вона не поставила до відома його країну про можливі еконаслідки від каналу і звернувся до ООН створити спеціальну комісію з вивчення цієї проблеми. Однак в останніх коментарях український МЗС в особі свого речника Маркіяна Лубкіського заявив, що Румунія погодилася із будівництвом каналу після візиту своїх представників. Між тим, резонанс від цієї теми дійшов навіть до Вашингтону. Заступник речника Держдепартаменту Адам Ерелі у понедiлок заявив, що Київ ніяк не відреагував на занепокоєння, висловлене з приводу екологічно небезпечного каналу Євросоюзом, низкою міжнародних природозахисних організацій та урядами кількох західних країн.

XS
SM
MD
LG