Спеціальні потреби

Актуально

Реакцiї киян на трагедiю в Бесланi - 2004-09-08

Київ – 7 вересня. У зв'язку з трагічними подіями в північноосетинському місті Беслан сьогодні в Україні указом президента було оголошено хвилину мовчання. Опівдні призупинили роботу в органах державної влади, місцевого самоврядування та на підприємствах. На знак вшанування пам’яті загиблих припинився рух громадського та приватного транспорту. Реякцiї киян на теракти в Росії фактично одностайнi, однак щодо причин терактiв та дiй росiйського уряду вони розходяться.

Шок, гнів, обурення. Такими словами характеризують кияни свої відчуття, пов’язані з терактами у Північній Осетії. Багато людей в Україні сприйняли загибель сотень людей у російському місті Беслан як свою особисту трагедію.

- «Я просто плакала».

- «Варварство. Нелюди, як в Україні кажуть. У відчував, що це можуть бути й мої діти або мої онуки».

- «Їх треба вішати за ноги і вбивати цих бойовиків. Це ж просто знущання. Це ж невинні діти. Хай беруть солдат, кидають бомби на президента. Але причому тут діти»?

- «Був повний шок. Я б так сказав. У мене двоє дітей, і, відверто кажучи, я за них переживаю. Тому що я дивлюся, що ця хвиля й сюди докочується. Хоч я і не дуже цікавлюся політикою, але тероризм, мені здається найстрашніше, що можна придумати. Якщо доросла людина здатна вистрілити в дитину – це найстрашніше».

- «Без сумніву – це жахливо. І, правду кажучи, я вважаю – слава Богу, що я живу в Україні. Що ми така спокійна і мирна країна на відміну від Росії. Це все її політика».

А от думка киян про причини терактів та оцінка дій російської влади в цій ситуації досить різні. Дехто впевнений, що для порятування своїх громадян російське керівництво зробило недостатньо.

- «Можна вийти на того ж Басаєва, на всіх інших – і з ним вирішити всі ці питання. Але гординя, великодержавна не дозволила це зробити. Развє прігоже Путіну говорити з якимось Басаєвим».

- «Якщо людина здатна вбити дитину, і якщо сісти із нею за стіл переговорів, то я не впевнена, що це дасть якийсь результат. Можливо з ними треба так діяти, як вони».

- «Сісти за стіл переговорів – це вже було. Генераль Лебедь з ними пробував розмовляти. Ви пам`ятаєте? Це пробував робити й Путін на початку своєї кар`єри. Але вони не висувають ніяких позитивних вимог – значить ні про що з ними домовлятися».

- «Ви знаєте, це просто гроші. Скоріш за все, я вважаю, це просто бізнес. Я думаю в цьому конфлікті є інтерес і силових структур, і держави. Якби не було основної причини – грошей. Я думаю, нічого цього не було б».

- «Комусь це вигідно. Невже комусь не зрозуміло де вони находяться – між Грузією і Чечнею. У цій розщелині. Невже не ясно – це дві потужних атаки – і там нікого не буде. Абсолютно».

- «Я б на місці мешканців Росії, виніс на референдум питання, щоб всетаки віддать їм цю Чечню. Це кровопролиття вже п`ять років триває. Краще нехай вони відокремляться – і все».

Немало людей занепокоєні, що дії терористів можуть поширитися й на територію України.

- «На території України нам перш за все треба врегулювати ситуацію з Кримом. Тому що рано чи пізно там щось може початися. І почнеться це не з кримських татар, а із-зовні».

- «Так – це може трапитися в будь-якому місці у в будь-який час. Навіть в Україні. Ніхто від цього не застрахований. Тому турбуватися про це необхідно всім».

- «Треба відкликати наших миротворців з Іраку, мені так здається. Це для нас може погано закінчитися».

Всі новини дня

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:38 0:00

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

У Мадриді розпочався саміт НАТО. Напередодні Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генсеком Альянсу Єнсом Столтенберґом - і наголосив на важливості потужної протиракетної оборони для України.

Путіна на саміті "Великої двадцятки" не чекають – AP

Президент Росії Володимир Путін виголошує промову на економічного форуму у Санкт-Петербурзі, Росія, 17 червня 2022 року. Reuters/Максим Шеметов

Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, чия країна головувала на попередньому саміті країн "Великої двадцятки", заявив, що президент Індонезії Джоко Відодо, чия країна прийматиме саміт цього року, є проти особистої участі президента Росії Володимира Путіна у зустрічі лідерів.

"Президент Відодо це виключає. Він був категоричним: він не приїде", - сказав Драгі журналістам під час саміту «Групи семи» в Ельмау, Німеччина, повідомляє агентство Associated Press.

"Я не знаю, що станеться, але що може статися — це, можливо, дистанційне залучення. Побачимо", - додав він.

Напередодні російські ЗМІ з посиланням на помічника російського президента Юрія Ушакова, повідомили, що Путіна запросили на саміт, і він це запрошення прийняв.

«Так, ми підтвердили, що наша участь передбачена», - цитують Ушакова ЗМІ.

«Вони все ще запрошуються у форматі віч-на-віч. Часу ще багато. Сподіваюся, що пандемія дозволить нам провести цей захід у форматі віч-на-віч", - сказав Ушаков, віповідаючи на питання журналістів під час брифінгу.

У вівторок Ушаков, повідомляє Associated Press, відповів, що "це вирішує не Драгі".

"Ми отримали запрошення і відповіли позитивно", - сказав помічник президента Росії.

У саміті, що пройде 15-16 листопада на індонезійському острові Балі, має взяти участь й запрошений індонезійським президентом президент України Володимир Зеленський.

Як раніше писав Голос Америки, Білий дім підтвердив, що Путін також був запрошений. Президент Байден, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон і багато інших лідерів висловили стурбованість щодо участі Путіна в саміті. Вони дали зрозуміти, що відмовляться від участі, якщо на саміті буде присутній Володимир Путін.

У статті використано інформацію Associated Press, російського агентства Інтерфакс.

«Тепер це рішення неминуче». Туреччина не блокуватиме вступ Швеції та Фінляндії до НАТО – президент Фінляндії

Президент Туреччини Таїп Ердоган, президент Фінляндії Саулі Нііністо, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон, генсек НАТО Єнс Столтенберг, міністри закордонних справ цих країн після підписання документа на саміті НАТО в Мадриді, 28 червня 2022 року. REUTERS/Ів Герман

У вівторок, 28 червня, офіс президента Фінляндії Саулі Нііністе повідомив, що досягнута домовленість із Туреччиною про те, що Анкара не буде блокувати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО.

У Мадриді, перед початком саміту НАТО, йдеться у повідомленні, відбулася «ґрунтовна зустріч» президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, прем’єр-міністерки Швеції Магдалени Андерссон, президента Фінляндії Саулі Нііністе та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, за результатами якої міністри закордонних справ трьох країн підписали «тристоронній меморандум, який підтверджує, що Туреччина на Мадридському саміті цього тижня підтримає запрошення Фінляндії та Швеції стати членами НАТО».

Як повідомив кореспондент "Голосу Америки" Джефф Селдін, Генсек НАТО висловив переконання, що усі три сторони дотримуватимуться умов меморандуму.

Фінська сторона повідомляє, що конкретні кроки щодо вступу будуть узгоджені із країнами-членами НАТО у найближчі два дні, «але тепер це рішення неминуче».

«Наш спільний меморандум підкреслює прихильність Фінляндії, Швеції та Туреччини надавати свою повну підтримку проти загроз безпеці один одного. Ставши членами НАТО, ми ще більше посилимо це зобов’язання», - йдеться у прес-релізі офісу президента Фінляндії.

У ньому також мовиться, що Фінляндія серйозно ставиться та засуджує тероризм у всіх проявах, про загрозу якого раніше висловила занепокоєння Туреччина.

«Будучи членом НАТО, Фінляндія буде повністю віддана антитерористичним документам і політикам НАТО. Оскільки ми розширюємо наше співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, експорту зброї та екстрадиції, Фінляндія природно продовжує діяти відповідно до свого національного законодавства», - йдеться у документі.

Саміт НАТО триватиме 28-29 червня у Мадриді. 18 травня Фінляндія і Швеція подали заявки на членство в НАТО, але президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що його країна - проти їхнього вступу до альянсу. Він вимагав від двох скандинавських держав припинити підтримку представників Робочої партії Курдистану (РПК), яку Анкара вважає терористичною.

Швеція та Фінляндія заявляли, що засуджують тероризм та відкриті до діалогу.

Дивіться також: Премєр-міністр Канади - про обстріли Кременчука

Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:37 0:00

Засідання Ради Безпеки ООН щодо України – наживо з перекладом українською

Рада Безпеки ООН проводить засідання, присвячене війні в Україні. Тема: «Підтримання миру і безпеки в Україні». Дивіться наживо з перекладом українською.

Більше

XS
SM
MD
LG