Бензин нині дорогий. Ця істина автолюбителям відома краще, ніж будь кому. Економні японці, для яких нафта дійсно є чорним золотом, мерщій кинулися розробляти гібридні--електро-бензинові---автомобілі, в надії зекономити пальне і гроші в гаманцях водіїв, як також вберегти природу від чаду і смороду наших чотирьохколесних друзів. Гібридні автомобілі--Хонда, Тойота, Лексус,-- здобули неабияку увагу з боку медія, особливо у США, де за останній рік ціни на бензин майже подвоїлися, а споживання його невпинно зростає завдяки нашестю позадорожників, які проїздять на літрі десь п’ять-шість кілометрів. Але чи є гібриди єдиним вирішенням наболілої проблеми економії пального і збереження природи? Ні, кажуть розробники перспективної моделі цього року---дизельного Фольксваген Ті-Ді-Ай Пассат-фургон. Вони наводять такі аргументи на користь своєї позиції: у гібридів потенційно негативна перепродажна ціна, бо ніхто не певний, скільки проживе електрична батарея, ціну заміни якої наразі ніхто не знає. Далі, утилізація десятків тисяч цих батарей, до складу яких входять шкідливі речовини, позначиться негативним чином на довкіллі, чистоту якого гібриди покликані захищати. Розробники дизельного Пассату вбачають у своєму дітищі якщо не альтернативу гібридам, то принаймні один з багатьох варіантів розв’язання економічних і екологічних дилем сьогодення. Дизельний двигун Пассата з компресійною подачею топлива до циліндрів, забезпечує економію і екологічно ефективне використання пального завдяки найповнішому згорянню топливно-повітряної суміші в його циліндрах. Тиск подачі суміші до циліндрів контролює комп’ютер. На стендових випробувань Пасат-дизель досяг майже п’ятнадцяти кілометрів на літр, що менше, ніж у гібридів, які роблять по двадцять-двадцять п’ять, але набагато краще, ніж у звичайних седанів і позадорожників. Ціна--двадцять чотири-двадцять сім тисяч залежно від пакету. Якщо тривалі забобони щодо дизельних авт у США послабляться, уважають розробники Пассату, то не виключено, що Тойота прийде на американський ринок зі своїм дизельним аналогом гібридного Пріусу, добре відомим в Європі під назвою Авензіс.
Вгадайде з трьох разів за п’ятнадцять секунд, хто протестує проти сотових телефонів із вмонтованими цифровими камерами, цієї найприбутковішої іграшки дорослих і дітей? Для тих, хто не впорався із завданням, скажемо, що це--великі корпорації. Під їх тиском, пише Файненшл Таймс, один з найбільших операторів сотового зв’язку у США--Спринт-- і виробник цих пристроїв Палм-уан, були змушені прибрати лінзи з найпопулярнішої моделі. Причина--побоювання, що ці камера-фони можуть використовуватися для промислового шпигунства. Наприклад, такі фірми як Інтел, Самсунг, заборонили камера-фони у своїх приміщеннях. Також вилучили їх з обігу у британському міністерстві закордонних справ, Ліверморській національній лабораторії у США, в офісах військово-повітряних сил США. Де логіка?--запитує Нокія, найбільший виробник сотового устаткування у світі. Адже до камера-фонів існували шпигунські камери фірм Лейка та Мінокс. Інтрига моменту наразі полягає у тому, чи зможуть корпоративні страхи збороти бажання мільйонів дорослих і дітей мати нову іграшку--сотові камера-фони.
Підготував Володимир Звіглянич
