Актуально
«Репортери без кордонiв» про свободу преси в Українi - 2004-10-28
Вашингтон - 27 жовтня. Стан свободи преси в Україні продовжує викликати глибоке занепокоєння, - зазначено у черговому звіті «Репортерів без кордонів». Висновки організації про Україну такi: на опозиційних журналістів і деякі незалежні і західні мас-медія чиниться тиск; кількість постраждалих і вбитих журналістів збільшується; вбивці Георгiя Ґонґадзе -- на волі.
У звіті «Репортерів без кордонів» Україна за станом свободи преси посіла 138-е місце. Всього у списку 167 країн. З колишніх сусідів по Радянському Союзу Україна обігнала лише Росію, Узбекістан, Білорусь і Туркменістан.
«Репортери» висловлюють стурбованість численними випадками фізичної розправи над журналістами, які проводять власні розслідування. У 2003 роцi щонайменше одинадцять працівників мас-медія постраджали під час збирання інформації про корумпованість та інші порушення обласних, районних і місцевих посадовців. Інколи міліція швидко знаходила нападників, однак у багатьох інших випадках постраждалі скаржилися на брак відкритості слідства. У січні 2004 року за нез’ясованих обставин загинули двоє журналістів, однак правоохоронці «не мали вагомих доказів», аби стверджувати, що їх вбили.
Автори звіту також вказують на досі нерозкриту справу Георгiя Ґонґадзе і звільнення з посади Генпрокурора Святослава Пiскуна після того, як той повідомив, що слідство перебуває на завершальному етапі. У документі наголошується і на іншій резонансній справі та чисельних помилках, допущених при розслідуванні вбивства журналіста Ігоря Александрова.
При цьому «Репортери без кордонів» відзначають поступ України на законодавчому рівні: про схвалені парламентом закопроекти і резолюції, які розширюють права і свободи журналістів, гарантують їм доступ до закритої інформації, засуджують цензуру, зокрема політичну, а також визнають незаконним тиск урядових чи проурядових структур на засоби масової інформації чи журналістів. Однак говорити про ефективність цих документів можна лише, якщо вони реалізуються в дії, - говориться у звіті організації, - а не коли представники мас-медія в Україні піддаються різного роду переслідуванням і цензурі. У 2003 році засоби масової інформації найбільше страждали від утисків податкової адміністрації, зазначається у документi.
В країні, де більшість мас-медія контролюються близькими до президента КУЧМИ людьми чи олігархами, організація «Репортери без кордонів» висловлює глибоке занепокоєння умовами, у яких незалежним журналістам доводиться працювати у передвиборчий період.
Всі новини дня
- Голос Америки
Прем'єр-міністр Вірменії: Єреван не є союзником Москви у війні проти України
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його країна не є союзницею Росії у війні в Україні, а Єреван стурбований впливом цієї війни на відносини з іншими країнами.
Вірменія є членом військового альянсу Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), який очолює Москва, та покладається на допомогу Росії у протистоянні зі сусіднім Азербайджаном за територію Нагірного Карабаху, що триває вже понад 30 років.
Однак в інтерв'ю чеському телеканалу CNN Prima News у Празі, 31 травня, Пашинян сказав, що членство Вірменії в міждержавних організаціях, які очолює Росія, створює думку на Заході, що Єреван є союзником Москви. Насправді це не так, сказав Пашинян, і російська влада також це розуміє.
"Ми не є союзниками Росії у війні з Україною. І ми відчуваємо цю війну, цей конфлікт – це тривога, тому що це безпосередньо впливає на всі наші відносини", – сказав Пашинян, додавши, що Вірменія відчуває себе затиснутою між двома сторонами.
"На Заході вважають, що ми союзники Росії... в Росії бачать, що ми їм не союзники у війні в Україні, а виходить, що ми нічиї союзники в цій ситуації, а значить, ми вразливі", - сказав він.
У Москві речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у п’ятницю, що в Росії взяли до відома, як він висловився, цю "важливу заяву".
"Ми знаємо, що є певні нюанси у підході Вірменії до конфлікту навколо України. Ми їх враховуємо, знаємо, але при цьому продовжуємо розвивати наші союзницькі відносини з Вірменією", - цитує Пєскова агентство Reuters.
Російські оглядачі, близькі до Кремля, вважають, що Пашинян переорієнтовує зовнішню політику Вірменії "від дружби з Росією в обійми ворогів Росії". Деякі західні аналітики говорять, що в тому, що Вірменія заявила, що вона не є союзницею Росії у війні проти України, нема нічого дивного, бо "Москва не була союзницею Вірменії у другій війні за Нагірний Карабах", в результаті якої Азербайджану вдалося повернути собі частину територій, які раніше захопила Вірменія.
Вірменія та Азербайджан відновили переговори, спрямовані на досягнення мирної угоди щодо суперечки навколо Нагірного Карабаху, міжнародно визнаної частини Азербайджану, яка населена переважно етнічними вірменами.
У 2020 році Азербайджан повернув собі частину територій, втрачених під час першої війни на початку 1990-х років.
Чи можливий справедливий суд над воєнними злочинцями РФ без перемоги України у війні? Відео
У середу 31-го травня в сенатському Комітеті із Міжнародних відносин відбулись слухання, щодо притягнення до відповідальності росіян за їхні звірства в Україні. Доповідала на слуханнях посолка Держдепартаменту США з питань глобального кримінального правосуддя, Бет Ван Cкак.
Наталія і Яна Степаненки, які втратили ноги внаслідок удару по Краматорську, опанували протези у США. Відео
В квітні минулого року росіяни завдали ракетного удару по вокзалу в Краматорську, коли звідти намагались виїхати тисячі людей. Тоді загинула 61 людина і 126 отримали поранення. Поміж травмованих були мати і донька – Наталія та Яна Степаненки з Донеччини.
- Голос Америки
Ми зробили все можливе, щоб допомогти контрнаступу України – Білий дім
Сполучені Штати, союзники і партнери зробили усе можливе, щоб допомогти Україні підготуватися до контрнаступу.
Про це заявив 2 червня під час спілкування з журналістами координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі.
“Ми задовольнили потреби України у проведенні контрнаступу. А коли вони почнуть – це залежить від них самих. Але ми впевнені, що зробили все можливе, щоб підготуватися до цього”, - сказав Кірбі.
За його словами, йдеться не тільки про системи протиповітряної оборони, бронетехніку та артилерію, але і про боєприпаси і тренування військових.
“За останні кілька місяців ми виконали дуже багато роботи, щоб переконатися, що ми заповнили їхній [український - ред.] “список покупок” і що вони отримали те, що їм потрібно”, - додав Кірбі.
Посадовець також додав, що Сполучені Штати не підтримуватимуть заклики до негайного припинення вогню. Оскільки це тільки “заморозило” б стан на поточних лініях фронту, тобто легітимізувало б захоплення української території Росією. Крім того, таке негайне замороження вогню без відведення військ України, дозволило б президенту РФ Путіну “консолідувати контроль над територією, яку він захопив” та дало б йому “час і простір, щоб відпочити, переозброїтись та, можливо, знову атакувати”.
Оскільки росіяни захищатимуться та можуть самі йти в атаку, то, за словами Кірбі, важливо готуватися до динамічних боїв і переконатися, “що ми динамічно готові продовжувати підтримувати” Україну у наступні тижні та місяці.
Кірбі нагадав про нещодавно оголошений новий пакет безпекової допомоги від Міноборони США вартістю до 300 мільйонів доларів.
У 39-й пакет безпекової допомоги (починаючи відлік з серпня 2021 року) входять системи ППО Avenger, додаткові боєприпаси для систем ППО Patriot та HIMARS, а також зенітні системи Stinger, засоби протитанкової боротьби та боєприпаси, включаючи десятки мільйонів боєприпасів до стрілецької зброї.
Дивіться також:
США запобігли дефолту. Сенат затвердив рішення після заяви щодо допомоги Україні
В четвер Сенат США проголосував за підтримку законопроекту, який тимчасово усуває ліміт на федеральні запозичення до січня 2025 року. Рішення дозволить США продовжувати сплачувати свої поточні зобов'язання і уникнути безпрецедентного для країни дефолту, про ризик якого попереджав президент США Джо Байден.
Байден привітав рішення законодавців. "Сьогодні сенатори від обох партій проголосували, щоб захистити економічний прогрес, який дався нелегко, і запобігти першому в історії дефолту Сполучених Штатів", - заявив Байден після голосування.
63 зі 100 сенаторів підтримали рішення. Голосування відбулось після того, як сенатори від опозиційної Республіканської партії отримали запевнення від демократів в тому, що домовленість, яка передбачає обмеження бюджетних видатків, не вплине на оборонні витрати США, зокрема не обмежить допомогу Україні.
Домовленість, якої досягнув Байден зі спікером Палати представників США Кевіном Маккарті, і яку раніше цього тижня підтримала Палата представників США, дозволяє розблокувати запозичення уряду, але передбачає, що федеральні витрати залишаться незмінними у 2024 році та збільшаться на 1% у 2025 році.
Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який нещодавно відвідав Київ, заявив, що домовленість загрожує повному фінансуванню війська США, адже передбачає лише незначне збільшення оборонного бюджету, як пропонує адміністрація Байдена. На думку сенатора, а також його колег-республіканців, це може виявитись недостатнім, з огляду на поточні міжнародні кризи.
Виступаючи в Сенаті під час розгляду законопроекту з підвищення боргового ліміту Грем заявив, що оборонний бюджет, параметри якого узгоджено в рамках домовленості щодо боргового обмеження, "не відповідає загрозам, які над нами нависли".
Сенат "має надіслати чіткий сигнал Путіну, що коли йдеться про вторгення в Україну - ми підтримуємо українців, а ви програєтеЗаявив сенатор-республіканець Ліндсі Грем
"Воєнні злочини Путіна, вчинені у промислових масштабах, не можна ані пробачити, ані забути, - заявив Грем. - Я хочу сказати відважним чоловікам та жінкам України: "Допомога вже в дорозі". Людям Тайваню, які протистоять Китаю, живучі у його тіні: "Допомога вже в дорозі!" Американським військовим, на потреби яких не було виділено достатньо коштів у цьому законопроекті: "Допомога вже в дорозі!"
Він додав, що Сенат "має надіслати чіткий сигнал Путіну, що коли йдеться про вторгнення в Україну - ми підтримуємо українців, а ви програєте".
Щоб запевнити республіканців, що необхідні оборонні видатки буде затверджено, лідер демократів в Сенаті Чак Шумер видав спільну заяву з лідером республіканців в Сенаті Мітчем Макконнеллом, в якій йдеться про те, що буде розглянуто додатковий законопроект з видатків, зокрема, щодо збільшення оборонної допомоги Україні.
Як повідомляли ЗМІ раніше, таку позицію поділяють і в Білому домі. Раніше цього тижня Bloomberg з посиланням на джерела в Білому домі повідомив, що збільшення фінансування для України буде включене до додаткових бюджетних заходів, які не підпадають під обмеження в рамках угоди. Видання також вказує, що 30 травня директор з питань бюджету Білого дому Шаланда Янг негативно відповіла на питання щодо того, чи вплине угода на здатність України отримати більше фінансування.
Після голосування лідер демократів в Сенаті США Чак Шумер пояснив пресі, як відбувались перемовини щодо допомоги Україні під час голосування в четвер.
"Сенаторам-республіканцям не подобались обмеження, на які погодились республіканці в Палаті представників. Тому вони нам сказали: "А якщо будуть потрібні гроші для України? Якщо потрібні гроші на такі речі?" Тоді обмеження можуть виявитись занизькими ... Тому ми з Макконнеллом видали спільну заяву, що ми відшукаємо шляхи фінансування того, що необхідно, через надзвичайні заходи, а також через звичний процес асигнувань. Це і так мало відбутись".
Для того, щоб пакет щодо збільшення ліміту боргу набув чинності, його має підписати президент США Джо Байден.
До роботи над статтею долучилась Катерина Лісунова.
Форум