Актуально
Мiж першим i другим туром знову заговорили про полiтреформу - 2004-11-09
Київ – 8 листопада. Під час стотисячного мітингу опозиції у Києві минулої суботи Олександра Мороза уперше за останній час бачили поруч з Вiктором Ющенком. Того дня обидва лідери підписали угоду про співпрацю на виборах. Умовою стала обіцянка Ющенка, у разі приходу до влади, здійснити конституційну реформу. Сьогодні реформа перетворилася на головний засіб боротьби за голоси соціалістів в другому турі. Прибічники кандидата від влади намагаються зруйнувати новостворений альянс, прихильники опозиційного кандидата – цього не допустити; експерти ж вказують на те, що суперечки про реформу відволікають увагу від головного – як не допустити фальсифікації виборів 21 листопада. Перспективи здійснення реформи та ступінь готовності політичних опонентів до компромісу з`ясовували під час “круглого столу” за участю всіх зацікавлених сторін.
Ще не встигла країна перевести подих після першого туру виборів і набрати в легені побільше повітря перед другим туром, як політики знову завели дискусії про політичну реформу. Олександр Мороз поставив реформу умовою підтримки Віктора Ющенка; угоду про це обоє опозиціонерів підписали в суботу 6 листопада. Як сказано в документі, лідер соціалістів, за якого у першому турі проголосувало понад 5% виборців, в другому віддає свої голоси лідерові “Нашої України”; останній, натомість, зобов`язується зреалізувати конституційну реформу до 1 січня 2005 року.
Палкий ініціатор реформи Мороз каже, що залишається прибічником проголосування змін до Конституції вже зараз, до 2 туру, однак для нього не так принципово – до виборів чи одразу після:
«Одне, що є надзвичайно позитивним в угоді стосовно політичної реформи – угоді, підписаній мною і Віктором Ющенком, полягає в тому, що Віктор Андрійович чітко визначився, взяв на себе зобов`язання, що зміни до Конституції будуть внесені обов`язково. Це дуже принциповий крок з його боку.
Аргументи на користь того, що вносити зміни треба саме після виборів, наводить довірена особа Віктора Ющенка, народний депутат Микола Катеринчук. За його словами, поспіх у такій справі, як переписування Конституції, недоречний. Реформа не повинна перетворитись на кулуарну гру, Основний закон – бути використаний у кон`юнктурних цілях.
«Я все ж таки думаю, що перспектива внесення змін до Конституції є. Але чи є це перспектива для демократизації суспільства. Я думаю, що громадяни вимагають демократії для мільйонів, а не демократії для мільйонерів, як запропоновано законопроектом 4180. І я думаю, що треба звернути увагу на змістовну частину того, що пропонується. Тому що ми втручаємось в саме святе – в Конституцію».
У свою чергу, керівник виборчого штабу кандидата Януковича - Сергій Тігіпко закликає голосувати реформу негайно. Як він вважає, десяти днів, що залишились до другого туру, для цього цілком достатньо. В обіцянках “нашоукраїнців” відкласти реформу на післявиборчий час Тігіпко вбачає намір, як було сказано, “розвести” соціалістів Олександра Мороза:
«Олександр Олександрович, те, що ви підписали, це не відбудеться, вам знайдуть 2-3 моменти, про які вже сьогодні сказали, це затягнеться, чи проголосується, а не буде відповідних голосів, після цього на рік ми затягнемо це... І якщо ми зараз не дотиснемо ситуацію, дотиснемо по голосуванню між виборами, ми не отримаємо цієї політичної реформи».
А тим часом гострі дискусії про політреформу, що з новою силою спалахнули в короткий проміжок між першим і другим туром президентських виборів, спонукають експертів говорити про реформу як штучний “відволікаючий чинник”. Такої думки, зокрема, політолог Володимир Полохало:
«Дискурс політичний навколо реформи продовжується, але я підозрюю, що це є теж якесь відволікання уваги від ключових і головних тем... Все-таки – чи будуть ті фальсифікації, чи будуть ті махінації, чи буде та нечесність, що була під час першого туру. Чи буде воно й в другому турі? Мені здається, головною темою сьогодні має бути для всіх політичних сил, які говорять про реформи як шлях до демократії і про демократичний поступ, -- як мінімізувати. Як мінімізувати оці погані риси нашої політичної культури, що призвели до ганебного голосування 31 жовтня. Це має бути ключовою темою сьогоднішнього полiтичного дискурсу всіх сил – як мінімізувати 21 листопада фальсифікації, махінації», - заявив керівник проекту “Політична думка” Володимир Полохало, закликаючи думати про 21 листопада.
Всі новини дня
- Голос Америки
На американському Саміті за демократію Зеленський говоритиме про план миру
Цього тижня у Вашингтоні відбудеться Саміт за демократію. В події, що відбуватиметься у віртуальному режимі, за очікуваннями, візьме участь близько 120 країн.
Офіційне відкриття Саміту заплановане на четвер, але в середу з промовою до Саміту звернеться держсекретар США Ентоні Блінкен. З промовою виступить також президент України Володимир Зеленський. Темою виступів, які Голос Америки транслюватиме наживо з перекладом українською, є досягнення миру в Україні, "різні елементи, необхідні для завершення війни Росії та встановлення міцного миру в Україні, відповідно до принципів Статуту ООН", йдеться в повідомленні Держдепу.
Президент США Джо Байден неодноразово називав опір України російським загарбникам - протистоянням між демократією, свободою та авторитаризмом.
"Жорстокість Росії ніколи не перемеле волю вільної України й ніколи не переможе Україну", - зокрема виголошував Байден у своїй промові у королівському палаці Варшави з нагоди роковин повномасштабного вторгнення Росії до України. Він назвав вторгнення Росії до України випробуванням для всього світу, "Це випробування проходила Європа, Америка, випробування пройшло НАТО і всі демократії світу", - наголосив Джо Байден.
Війна, яку спричинила клептократична автократія в Росії, підтверджує порядок денний Байдена з просування демократії, що дало нагоду поєднати питання безпеки та демократії, зауважують дослідники Німецького фонду Маршалла. Однак, вони вказують, що міркування безпеки переважали над питаннями розбудови демократії минулого року. Експерти Фонду вказали на негативний контекст, коли Сполучені Штати виявляли тепліші стосунки з недемократичними країнами в контексті дипломатії щодо війни, а також збереження регіональної стабільності.
Серед прикладів такої дипломатії, коли США намагалися не допустити дестабілізації на ринку нафти, Reuters називає візит делегації США до Венесуели в березні.
"Адміністрація Байдена зайшла так далеко, ... що веде перемовини з одним диктатором, щоб протистояти іншому", - наводить Reuters слова дослідника Центру стратегічних досліджень США Крістофера Гернандеса- Роя під час брифінгу перед самітом.
Теперішній саміт за демократію - другий, який проводить президент США Джо Байден. Однак, відзначають критики, з часу минулого саміту рік тому, стан демократій у світі не покращився. Зокрема, правоохоронці висловлюють занепокоєння через погіршення стану демократії в Польщі, Ізраїлі, Індії, пише Reuters.
Цього разу, у відповідь на критику, що перший саміт надто зосереджувався на США, Байден долучив співведучих на кожному континенті: президентів Замбії, Коста-Рики, Південної Кореї та прем’єр-міністра Нідерландів, пише AFP.
Туреччину та Угорщину не запрошено на саміт, водночас серед промовців - Беньямін Нетаньягу, проти якого в Ізраїлі відбуваються протести, зауважує Newsweek.
Серед критиків саміту - російський посол Анатолій Антонов, який в коментарі Newsweek, зокрема, заявив, що перший саміт був "верхом лицемірства".
В статті використано матеріали Reuters, AFP.
Amnesty International: вторгнення Росії в Україну виявило подвійні стандарти Заходу
Світове обурення вторгненням Росії в Україну минулого року виявило «подвійні стандарти» Заходу щодо порушень прав людини в усьому світі, заявила Amnesty International у вівторок.
У своєму звіті за 2022 рік Amnesty вказала звинуватила Захід у “мовчанні” щодо дотримання прав Саудівської Аравії, репресії в Єгипті та поводження Ізраїлю з палестинцями.
«Грізна відповідь Заходу на вторгнення Росії в Україну підкреслила подвійні стандарти, в порівнянні з тим, наскільки незначною була їхня реакція на багато інших порушень Статуту ООН», — сказала генеральний секретар Amnesty Агнес Калламард, представляючи світовий звіт групи у Парижі.
Напад Росії, який почався 24 лютого 2022 року, «дав нам рідкісну нагоду побачити, що можливе, коли є політична воля діяти», коли Захід мобілізувався, щоб підтримати Україну, додала вона.
Після вторгнення багато країн запровадили санкції проти Москви та відкрили кордони для українських біженців, а Міжнародний кримінальний суд розпочав розслідування воєнних злочинів в Україні.
Але Amnesty заявила, що конфлікт висвітлив недоліки у реагуванні на зловживання в інших частинах земної кулі.
У звіті відзначено «оглушливе мовчання Заходу щодо прав людини в Саудівській Аравії, бездіяльність щодо Єгипту та відмова протистояти ізраїльській системі апартеїду проти палестинців».
Amnesty, правозахисна організація Human Rights Watch і спеціальний доповідач ООН дійшли висновку, що поводження Ізраїлю з палестинцями є політикою апартеїду, сегрегації чорношкірих і білих у Південній Африці, де правлять білі, звинувачення, яке ізраїльська держава заперечує.
Минулого року "ізраїльські уряди, які змінювали один одного, вживали заходів, які змушують більше палестинців залишати їхні будинки, розширюють незаконні поселення та легалізують існуючі поселення та форпости на окупованому Західному березі", - заявила Amnesty.
Але незважаючи на це — і те, що ізраїльські війська вбивають палестинців на окупованому Західному березі — західні країни не вимагали припинення цієї «системи гноблення», йдеться в повідомленні.
"Немає плану"
У Саудівській Аравії правозахисники продовжували сидіти у в’язницях, людей ув’язнювали за переконання, після «вкрай несправедливих судових процесів», 81 особу було вбито за один день, а мігранти помирали під вартою.
У Єгипті, за словами групи, тисячі правозахисників, журналістів, протестувальників і ймовірних дисидентів перебувають за ґратами, а "тортури залишаються нестримними".
Хоча європейські країни прийняли українських біженців, вони не виявляли такої ж доброзичливості до людей, які тікали від бойових дій у Сирії, Афганістані та Лівії, заявила Amnesty.
Сполучені Штати також вітали українців, «але згідно з політикою та практикою, що ґрунтується на античорному расизмі, вони вислали понад 25 000 гаїтян у період з вересня 2021 року по травень 2022 року, а багатьох піддали тортурам та іншому жорстокому поводженню», - йдеться в повідомленні. сказав.
В Ірані «жінки гинули за танці, за спів, за те, що не носили чадру», коли люди піднялися на протести проти ісламської системи країни, сказав Калламард.
Amnesty також підкреслила неспроможність глобальних інституцій «адекватно реагувати на конфлікти, в результаті яких гинуть тисячі людей, зокрема в Ефіопії, М’янмі та Ємені».
Війна в Україні «відвернула ресурси та увагу від кліматичної кризи, інших давніх конфліктів і людських страждань у всьому світі», заявила Amnesty.
«У 2022 році не було знайдено жодних доказів того, що міжнародна реакція на кризу в Україні стане планом для послідовної та узгодженої відповіді на конфлікти та кризи», — сказав Калламард.
Британські й німецькі танки в Україні «скоро виконуватимуть бойові завдання»
Українська армія готується до бойового застосування німецьких і британських танків та іншої західної важкої бронетехніки, яку українські представники назвали необхідною для визволення захоплених Росією територій на сході й півдні України.
США також зобов’язалися надати українцям свої важкі танки Абрамс, але першочергово Україна отримує американські бойові машини піхоти Бредлі та інші бронемашини.
Я впевнений, що вони зможуть сприяти важливим досягненням на фронті.
Український міністр оборони Олексій Резніков підтвердив, що британські танки Челленджер-2 вже в Україні, після того, як Велика Британія оголосила, що на Батьківщину після навчання на британських танкових полігонах повернулися українські танкісти.
«Ці чудові машини скоро почнуть виконувати бойові завдання», - написав Олексій Резніков у Twitter 28 березня, з подякою британському прем'єр-міністру Ріші Сунаку та міністру оборони Бену Воллесу.
«Обіцяно - доставлено», - похвалися німецький міністр оборони Борис Пісторіус, повідомивши 27 березня, що 18 сучасних танків Леопард-2 A6 вже в Україні разом з наборами боєприпасів і запчастин.
Німецький урядовець висловив впевненість, що ті танки разом з навченими українськими танкістами «зможуть сприяти важливим досягненням».
За словами Бориса Пісторіуса Німеччина знайшла можливість збільшити свою партію Леопардів ще на чотири одиниці, і що разом з постачаннями зі Швеції та Португалії це створить повноцінну танкову бойову групу.
Першою про рішення надати Україні свої важкі танки заявила Велика Британія.
Провідним ініціатором постачання українцям танків Леопард-2 стала Польща, підштовхнувши німецько-американську домовленість про постачання Україні Леопардів та американських Абрамсів.
До так званої «танкової коаліції» згодом долучилися також такі країни як Іспанія, Канада й інші.
«Ще рік тому ніхто б не міг подумати, що підтримка партнерів буде такою потужною. Що увесь цивілізований світ перезавантажиться і врешті дасть опір кривавому агресору, країні-терористу рф», - написав міністр оборони України 27 березня у Facebook, повідомляючи про прибуття західної бронетехніки включно з американськими і німецькими бойовими машинами піхоти.
Український міністр також заявив у тому дописі: «Всі наші міста будуть звільнені і ми вийдемо на кордони, міжнародно визнані у 1991 році. А ця нова техніка складе добру компанію своїм «побратимам» на полі бою. Невдовзі її переваги завдяки нашим військовим відчують на собі російські окупанти».
Дивіться поширене через Twitter відео українського міністра оборони Олексія Резнікова з британськими танками Челленджер-2 в Україні:
США підтримали створення трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України
Державний департамент США підтримав створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України. Про це заявила посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак 27 березня під час виступу на конференції в Католицькому університеті Америки у Вашингтоні, присвяченій сучасним викликам Нюрнбергським принципам.
«Зараз, у цей критичний момент історії, я можу оголосити, що ми підтримуємо створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії проти України. Було багато різних моделей, які розглядались. США детально розглядали всі «за» та «проти» кожної з них і дійшли до висновку, що найбільш ефективний спосіб забезпечення відповідальності за злочини агресії передбачає створення інтернаціоналізованого [internationalized, - ориг.] суду в рамках судової системи України», - заявила представниця Держдепу.
Зараз, у цей критичний момент історії, я можу оголосити, що ми підтримуємо створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії проти України.посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак
За словами Бет Ван Скаак, подібні зусилля включатимуть «предметну юрисдикцію стосовно міжнародних злочинів, залучення міжнародного персоналу, можливо, шляхом інтеграції професіоналів, суддів, прокурорів, розслідувачів, адвокатів, чи через надання експертної допомоги за запитом України».
У Держдепі наголошують, що це також може включати міжнародні елементи в тому, як саме суд підтримуватиме Україну та де буде знаходитись. «Наприклад, потенційно це може бути десь у Європі, принаймні під час війни, це надалі зміцнить європейську орієнтацію України, міжнародну легітимність такої інституції та матиме важливе значення для неї, а також сприятиме наданню допомоги сильними державами, які віддані розслідуванню злочину агресії», - наголошує Бет Ван Скаак.
Представниця Держдепу додає, що такий суд міг би сприяти ширшій міжнародній підтримці, а також не потребуватиме резолюції Генеральної Асамблеї про створення нової незалежної міжнародної інституції, для становлення якої потрібні час та ресурси.
«Такий гібридний суд також демонструватиме лідерство України у забезпеченні відповідальності за злочин агресії повністю в рамках національної юридичної системи. Сполучені Штати готові співпрацювати з Україною та іншими країнами світу, надавати ресурси, обмінюватись інформацією з таким трибуналом задля досягнення всебічної відповідальності за міжнародні злочини, які скоюються в Україні», - говорить представниця Держдепу.
Такий гібридний суд також демонструватиме лідерство України у забезпеченні відповідальності за злочин агресії повністю в рамках національної юридичної системи.посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак
На питання української служби Голосу Америки про те, чи існує міжнародний консенсус та підтримка створення подібної гібридної моделі міжнародного трибуналу для розслідування злочину агресії Росії, представниця Держдепу відповіла, що поки не вдалось досягнути остаточного консенсусу.
«Не думаю, що поки що вдалось досягнути остаточного консенсусу. Існують дві моделі, що розглядаються: це ця модель – український трибунал, який матиме міжнародний характер [internationalized tribunal, - ориг.] і матиме багато міжнародної підтримки та інший варіант, який може створити Генасамблея ООН. Влада України розглядає обидва варіанти. Висловлювалась перевага більше відокремленій міжнародній інституції, але є побоювання, що, можливо, не вийде зібрати необхідні голоси в Генасамблеї для створення подібної інституції».
Нагадаємо, що як повідомляв Голос Америки, 17 березня, Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт російського президента Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Ордери, видані судом в Гаазі звинувачують Путіна у воєнному злочині примусового вивезення населення (дітей) з окупованих територій України до Російської Федерації.
Президент США Джо Байден назвав виправданим ордер на арешт російського президента Путіна, який напередодні видав Міжнародний кримінальний суд в Гаазі. Байден підкреслив, що Путін скоїв воєнні злочини. Американський президент, однак, зауважив, що МКС має обмежене міжнародне визнання.
Дивіться також: Міжнародний трибунал для Росії: перспективи створення та реакція Заходу. Відео
Історія українки, якій аплодував канадський парламент, Джастін Трюдо і Джо Байден. Відео
Під час виступу Джо Байдена та Джастіна Трюдо перед спільною сесією канадського парламенту прем’єр-міністр Канади звернув окрему увагу на одну із гостей засідання.
Форум