Спеціальні потреби

Актуально

Президент Кучма закликає до швидкої реалiзацiї полiтреформи - 2004-11-16

Київ – 15 листопада. Цього тижня політична реформа може знову опинитись у центрі уваги Верховної Ради України. У неділю Президент Леонід Кучма під час свого інтерв`ю телеканалу “1+1” заявив, що не виключає того, що ще до кінця своїх президентських повноважень встигне підписати закон про зміни до Конституції України.

Цієї неділі президент України знову неоднозначно дав зрозуміти усім політичним силам країни, що чекатиме від них рішучих дій щодо внесення змін до Конституції України. В інтерв`ю телеканалу “1+1” Леонід Кучма висловив сподівання, що голосування за політичну реформу відбудеться до другого туру президентських виборів, тобто до кінця цього тижня. Мотивуючи свою позицію, Президент відзначив, що сьогодні “тільки сліпий може не побачити, що ситуація загострилась і загостриться ще більше, якщо не відбудеться політична реформа». На думку Кучми, хто б не виграв вибори, «віддавати нинішній президентський ресурс в одні руки при нинішніх історичних обставинах - дуже ризиковано. Тому відсутність реформи - це, формула політичної нестабільності у державі». Новий президент, який не зможе перемогти з великим відривом обов`язково опиниться у складному становищі під час формування уряду більшості. Кучма підкреслив, що головна суперечність розвитку України полягає у невідповідності політичної системи новим історичним реаліям, і після виборів ситуація ще більше загостриться.

Оцінюючи роботу уряду Віктора Януковича, Президент відзначив, що готовий поставити йому за старою п`ятибальною шкалою – тверду четвірку. А що стосується останніх подій навколо підписання угод між лідером “Нашої України” Віктором Ющенком та лідером соціалістів Олександром Морозом, то це на його думку, “схрещування вужа з їжаком”, оскільки ці дві політичні сили не є ідеологічно схожими.

Загалом, підсумовуючи перший етап цьогорічних Президентських виборів Леонід Кучма із сумом констатував, що “від кампанії до кампанії падає моральна планка виборів”. І у минулі часи кандидати у Президенти були ближче до інтересів народу та інтересів України.

Тим часом парламент вже відреагував на останні заяви Президента. 16 листопада відбудеться засідання лідерів депутатських груп та фракцій щодо можливості розгляду під час цього тижня законопроекту №4180 про внесення змін до Конституції. Однак поки що думки депутатів щодо можливості прийняття цього законопроекту різняться. Комуністи та представники провладних сил вважають, що шанс на внесення змін до Конституції все ще є. Опозиція каже, що зараз не найбільш вдалий час для проведення політичної реформи.

Всі новини дня

Росія повинна буде обирати між військом і соціальними виплатами - Тімоті Еш 

Архівне фото: російський нафтовий танкер в Новоросійську

«Група семи», Австралія, ЄС ведуть перемовини щодо подальшого обмеження ціни на російські енергоресурси. В грудні минулого року було введено перше таке обмеження. Тоді "Група семи" та союзники обмежили рівень ціни на російську нафту, що постачається морем, а Євросоюз ввів ембарго на купівлю російської нафти морем, із виключенням для Болгарії.

З 5 лютого, країни «Групи семи» планують запровадити обмеження ціни на російські нафтопродукти. Обмеження ціни на нафтопродукти має вступити в дію одночасно із ембарго ЄС на імпорт російських нафтопродуктів. ЄС пропонує встановити обмеження ціни на російський дизель на рівні 100 доларів за барель і окремо обмежити ціну на дешевші нафтопродукти на рівні 45 доларів за барель, повідомляє Bloomberg.

В березні країни планують переглянути цінове обмеження на нафту, яке зараз складає 60 доларів за барель.

Цінове обмеження працює, кажуть в уряді США, а також в ЄС. Міністр фінансів США Дженет Єллен під час візиту до Африки цього тижня заявила, що обмеження діє і Росія вже «почала непокоїтись» щодо надходжень. Вона також зауважила, що країни, які не приєднались до обмежень, можуть використати більш низьку ціну для перемовин про вигідні для себе поставки.

«Мета – стабілізувати світові ціни на енергоресурси і скоротити надходження Росії. Хоча цей захід – на ранній стадії втілення, Міністерство фінансів оцінює, що 17 найбільших країн – чистих покупців нафти в Африці можуть заощаджувати близько 6 мільярдів доларів щороку».

Ми поговорили з британським економістом Тімоті Ешем про те, як працює обмеження ціни на нафту і чого очікувати далі.

Оксана Бедратенко, Голос Америки: Більше місяця тому «Група семи» та інші країни запровадили обмеження ціни на російську нафту, що перевозиться морем. Метою було зменшити надходження Росії від нафтоторгівлі, але забезпечити надходження нафти на ринок. Як ви думаєте, чи спрацювало це?

Тімоті Еш, провідний експерт із стратегії, BlueBay Asset Management: Виглядає, що так. Тут багато факторів, тому, може не обов’язково обмеження ціни, а ширші санкції проти Росії стримують покупців від купівлі російської нафти.

Відбувається кілька процесів: по-перше, війна в Україні і тиск на світові ціни на енергоресурси поставили світ на межу рецесії, а це, своєю чергою, зменшило попит на енергоресурси у світі. Тому загалом ціни знизились і це впливає на Росію. По-друге, санкції, як я сказав, зменшили бажання покупців нафти вести торгівлю з Росією. Різниця в ціні між «брент» та «юралз» – біля 48%. Це вражає. Росія отримує менше за нафту, бо ціни загалом пішли донизу – з 105-100 доларів за барель до вторгнення, до 75-80 доларів за барель зараз. І, власне, російська «юралз» торгується дешевше – 50 доларів за барель. Якщо так триватиме – вплив буде значний.

О.Б.: Скільки надходжень може втратити Росія через обмеження ціни на нафту та санкції?

Т.Е.: Загалом, якщо згадати, на початку війни багато хто казав, що Путін – геній і через ріст світових цін на енергоресурси Росія справді отримала значно більші нафтові надходження, через початковий шок для ринків. Тепер, завдяки поєднанню декількох речей, насамперед - зменшення світового попиту на нафту, є вплив на ціну.

Якщо ціна на нафту буде на поточному рівні, і триватиме розрив в ціні між «юралз» та «брент», то Росія втратить близько 100 -150 мільярдів доларів надходжень – близько 6-7% ВВП.

Стосовно обсягу – це особливо важливо щодо газу. Росія поки утримує обсяги експорту нафти навіть за нижчою ціною, але значно впали поставки газу до Європи, які складали близько 160 мільярдів кубометрів. Ймовірно, цей бізнес вимре, бо Європа не повернеться до значного імпорту російського газу. Цей бізнес коштує від 50 до 60 мільярдів євро на рік. Тому якщо ціна на нафту буде на поточному рівні, і триватиме розрив в ціні між «юралз» та «брент», то Росія втратить близько 100 -150 мільярдів доларів надходжень – близько 6-7% ВВП.

О.Б.: Як це позначиться на курсі рубля?

Т.Е.: В 2022 році багато говорили про зниження профіциту поточного рахунку в Росії. Цей профіцит швидко зникне. Також зменшення продажу нафти прискорить відтік капіталу – росіяни, мабуть, без оптимізму дивитимуться на свою економіку і виведуть кошти. Всі ці фактори, гадаю, тиснутимуть на курс рубля і Росія, з огляду на те, як працює бюджет, також захоче послабити рубль, щоб вартість надходжень за енергоресурси в рублях зберігалась. Тому, загалом, думаю буде тиск на курс рубля.

О.Б.: На перспективу, яким буде вплив обмежень ціни на нафту і планованого обмеження на нафтопродукти на ринки?

Т.Е.: Стосовно ринків. Позитив в тому, що дії Заходу з обмеження цін на російську нафту не дестабілізували світові ринки. Це позитивно, це підбадьорює, а для Росії, це дуже, дуже погано. Зменшується профіцит поточного рахунку, можливо навіть буде дефіцит, росте дефіцит бюджету. Росія повинна обирати на що витрачати кошти. Треба буде забирати гроші з соціальних витрат та економіки на військові витрати. Це ставить питання соціальної та політичної стабільності в Росії.

Гадаю, дивлячись вперед, якщо війна в Україні не зупиниться, а Росія не виведе свої війська і не буде широкої мирної угоди і санкції залишаться, то майбутнє Росії досить негативне – падіння росту, стагнація та рецесія. Думаю Путін – за сильну Росію, сильне військо. А падіння економіки означає слабку, біднішу економіку, менше здатність витрачати на зброю, адже Росія повинна буде забирати гроші зі споживчих витрат.

Дивіться також: Як працюють обмеження ціни на російську нафту? Пояснюємо.

Росія програє енерговійну із Заходом, кажуть експерти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:12 0:00

Кремль програє на інформаційному фронті – експерти

Переформатування інформаційного простору, на думку експертів ISW, є частиною підготовки до весняного наступу, який, як повідомили інсайдери Кремля агентству Bloomberg, Путін планує «вже в лютому або березні 2023 року».

Російське командування намагається посилити контроль над інформаційним простором напередодні нового наступу, вважають західні військові експерти. Вони вказують на те, що деякі російські військові блогери занадто сильно критикують керівництво армії. У деяких випадках розголос про втрати на фронті вже неможливо ігнорувати.

Аналітики також вважають, що на Заході інформаційну війну Кремль переважно вже програв через те, що його «геноцидний план стає неможливо ігнорувати». При цьому експерти попереджають, що втрачати пильність не можна, бо деякі російські дезінформаційні наративи «продовжують резонувати на околицях західного суспільства» та у країнах Глобального півдня.

Британська військова розвідка вважає, що Кремль не може проконтролювати повністю інформаційний простір, а тому мусив нещодавно визнати великі втрати, яких російська армія зазнала у Макіївці поблизу Донецька 1 січня 2023 року. Тоді, за оцінкою британських експертів, Росія втратила понад 300 військових вбитими, пораненими та зниклими безвісти.

Після удару Міністерство оборони Росії, як кажуть британські експерти, «зробило рідкісний крок, публічно визнавши, що зазнало втрат, заявивши про 89 убитих». Але визнання навіть цих занижених втрат було вимушеним кроком, кажуть британські експерти.

«Російські офіційні особи, ймовірно, оцінили, що уникати коментарів неможливо перед обличчям широко поширеної критики російського командування щодо інциденту», – вважають фахівці британської розвідки.

На їхню думку, це свідчить про те, що «повсюдно присутня дезінформація в російських публічних оголошеннях» не допомагає захистити вище керівництво армії від критики.

На думку експертів Інституту вивчення війни (ISW), напередодні нового наступу російське військове командування буде намагатися обмежити висвітлення фронту з боку військових блогерів, які часто висловлюють про нього дуже критичну думку.

Аналітики вашингтонської дослідницької установи кажуть, що «російське військове командування, можливо, намагається відродити свої раніше невдалі спроби цензури проти критично налаштованої спільноти військових блогерів», запроваджуючи нові бюрократичні перепони для того, щоб ускладнити їм перебування на передовій.

Як нагадують фахівці ISW, влітку та восени 2022 року Міністерство оборони Росії «здійснило кілька невдалих спроб просувати самоцензуру серед військових блогерів з різних націоналістичних фракцій», включно з тими, хто співпрацював із «Групою Вагнера».

Російське військове командування звинувачувало російських блогерів у тому, що вони порушували російську оперативну безпеку, завантажуючи відеозаписи бойових дій або розкриваючи російські позиції в інтернеті.

Тим часом, як зауважують фахівці ISW, Кремль намагається інтегрувати деяких обраних блогерів, пропонуючи їм вести телевізійні шоу на російських державних мовниках. Але, як вважають в ISW, Міністерство оборони Росії, можливо, проводить власну лінію, щоб змусити замовкнути блогерів, які виявилися занадто незалежними і діють окремо від Путіна.

Переформатування інформаційного простору, на думку експертів ISW, є частиною підготовки до весняного наступу, який, як повідомили інсайдери Кремля агентству Bloomberg, Путін планує «вже в лютому або березні 2023 року».

Як зауважують в ISW, неназвані обізнані особи, які говорили на умовах анонімності, повідомили Bloomberg, що Путін розраховує, що невміння російського суспільства розрізнити між причинами і наслідками «дозволить Росії виграти війну в довгостроковій перспективі, незважаючи на невдачі Росії досі».

Експерти ISW кажуть, що ця інформація узгоджується з їхнім прогнозом, що Кремль, ймовірно, готує наступ «швидше за все в Луганській області — протягом наступних шести місяців», щоб зупинити український контрнаступ та перехопити ініціативу. Аналітики не виключають, що наступ може відбутися в районі Вугледара на заході Донецька. Але удар з Білорусі на північну Україну вважають малоймовірним.

«Як і раніше немає ознак того, що російські війська формують ударні групи в Білорусі, – пишуть аналітики. – Російські елементи в Білорусі здебільшого використовують білоруську інфраструктуру та навчальний потенціал для тренувальних ротацій».

Аналітик Пітер Дікінсон з «Атлантичної Ради» вважає, що Кремль зазнав кілька болючих поразок на інформаційному фронті на Заході, коли західні лідери перестали шукати «нацистів» в Україні, і були спроможні назвати речі своїми іменами, та «нарешті й неохоче визнали необхідність протистояти Кремлю».

Ситуацію, на його думку, змінило повномасштабне вторгнення, бо на агресію проти Грузії, чи проти України майже дев’ять років тому, Захід відповів лише «низкою помилкових перезавантажень і нескінченної політики умиротворення».

«Минув майже рік після початку повномасштабного вторгнення в Україну, і лише кілька інших держав-ізгоїв все ще готові стояти разом з Росією на світовій арені, оскільки міжнародна аудиторія відкидає заяви Кремля про фантомних фашистів і антиросійську змову. Натомість зростає визнання того, що війна в Україні є актом відкритої імперської агресії, яка загрожує дестабілізувати весь світ», – каже Дікенсон, але він додає, що Україні ще зарано святкувати перемогу в інформаційній війні.

«Російські наративи дезінформації продовжують резонувати на околицях західного суспільства, а також викликають поширені антизахідні настрої в більшості країн Азії, Африки та Південної Америки», – попереджає Дікенсон в статті для "Атлантичної Ради".

Дивіться також:

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:45 0:00

Про порушення з допомогою США Україні можна повідомляти на "гарячу лінію" інспекторів США

На цьому тижні запрацювала "гаряча лінія" Служби інспектора Агенції з міжнародної допомоги США (USAID). Метою її роботи є забезпечення нагляду за використанням коштів і ресурсів, наданих американськими платниками податків на підтримку України, йдеться на сайті служби.

"Радимо конфіденційно повідомляти про будь-яку підозрілу діяльність, пов'язану з програмами або операціями Міністерства оборони США, Державного департаменту США (включно з Агентством США з глобальних медіа) й Агентства США з міжнародного розвитку", - йдеться в повідомленні, де також надано номери відповідних "гарячих ліній".

США надають Україні значну безпекову, гуманітарну та економічну допомогу. Разом з нещодавно затвердженим пакетом обсягом 45 млрд дол, ця допомога досягає рівня у 113 млрд дол.

Цього тижня представники Служб генеральних інспекторів з Держдепу США, Пентагону та Агенції міжнародного розвитку США (USAID) провели зустрічі в Києві з "метою покращити незалежний нагляд за допомогою США Україні". Про це повідомила посол США в Україні Бріджит Брінк.

Ми дотримуємося найвищих стандартів підзвітності та всебічного нагляду за допомогою, що надається США", - написала посадовиця у Twitter.

Як повідомляв Голос Америки, у четвер під час слухань у Комітеті з міжнародних справ Сенату США заступниця держсекретаря з політичних питань Державного департаменту Вікторія Нуланд заявила, що спеціальні аудитори від уряду США, Світового банку і міжнародної компанії Deloitte працюють в Україні, щоб переконатись у цільовому використанні допомоги Заходу.

"Ми продовжуємо підтримувати важливі реформи та антикорупційні заходи українського уряду по всій країні", - сказала посадовиця.

Напередодні координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу в Білому домі заявив, що США поділяють занепокоєння президента України Володимира Зеленського щодо звинувачень в корупції, які останнім часом звучали на адресу українських посадовців і призвели до відставки заступників голови Офісу президента, генерального прокурора і міністра оборони та кількох губернаторів України, але не бачать жодних ознак зловживання бюджетною чи оборонною допомогою Україні.

У відповідь на питання про те, чи впевнені США, що бюджетна допомога використовується в Україні відповідно, Кірбі заявив, що США мають високу довіру до процесу розподілу бюджетної допомоги, яка надходить від США Україні через Світовий банк, і не бачать ознак того, що розподіл такої допомоги страждає від корупції, як і безпекової допомоги та оборонних систем.

Раніше деякі американські законодавці заявляли про бажання вжити додаткових зусиль для підзвітності та нагляду за використанням американської військової та гуманітарної допомоги Києву. Зокрема, спікер Палати представників Кевін Маккарті підкреслював, що республіканці не збираються виписувати "необмежений чек" Україні.

Фільм “20 днів у Маріуполі” отримав нагороду на фестивалі Sundance

Відеокадр з фільму "20 днів у Маріуполі". В кадрі - Євген Малолєтка (Sundance Institute via AP)

Документальний фільм “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова отримав глядацьку нагороду на найбільшому в Америці фестивалі незалежного кіно Sundance.

"Для нашої команди, це не досягнення, це честь. Це привілей представляти українську документалістику і використовувати цю платформу, щоб привернути увагу до складнощів, стійкості та хоробрості українського народу, особливо мешканців Маріуполя", - написав Чернов в Instagram.

Чернов разом із колегами з Associated Press Євгеном Малолєткою та Василисою Степаненко виявилися єдиними журналістами, які задокументували, що відбувалося у Маріуполі перші 20 днів з моменту повномасштабного вторгнення.

"Коли я робив цей фільм, то сподівався, що люди зможуть побачити ширший контекст — це розповідь про місто, про людей. Це багато болю, але і надії. Я сподіваюсь, що це надихне міжнародну аудиторію робити більше і не забувати — адже скоро рік з моменту повномасштабного вторгнення і дев’ять років цій війні", - згадує Чернов в інтерв'ю Голосу Америки.

«Напівзаходами війну не виграєш». Законодавці США про наступні поставки зброї Україні

Архівне фото. Реактивний винищувач F-16 ВПС США злітає з авіабази під час CRUZEX, багатонаціональних повітряних навчань, організованих ВПС Бразилії, у Наталі, Бразилія, 21 листопада 2018 року. REUTERS/Пауло Вітакер

Бюджет США прийнятий в грудні минулого року, передбачає майже 45 мільярдів доларів допомоги Україні. Рішення підтримати Україну, включаючи шляхом надання танків та, можливо іншої наступальної зброї, узгоджене з іншими партнерами по НАТО, свідчить про те, що Захід єдиний у своїй підтримці України і розрахунок Москви на те, що партнери «втомляться» від цієї підтримки, не виправдався, кажуть конгресмени, з якими поспілкувався "Голос Америки".

Деякі зі співрозмовників «Голосу Америки» заявили, що поставки зброї відбуваються згідно з тим, які потреби висловлює Україна та тим, як оцінюють ці потреби американці. Тому, скажімо, танки надходять зараз, а не на початку російського вторгнення. Також деякі із законодавців кажуть, що на часі обговорювати не лише поставки танків, але і літаків.

У розмові з «Голосом Америки», Тім Кейн, сенатор-демократ зі штату Вірджинія, каже, що запит надходив від України і саме у Києві вирішують, яка зброя потрібна збройним силам України.

«Це питання залежить від українських Збройних сил. Тут, ми слухаємо їх і не беремо на себе ініціативу. Ми не кажемо їм, як це робити, але ми ведемо з ними активні перемовини. Нещодавній бюджет в якому було закладено 45 мільярдів доларів на додаткову військову та іншу допомогу Україні показує, що ми з ними, але ми не ухвалюємо рішення, що саме їм потрібно», – говорить сенатор Кейн.

Його колега сенатор-республіканець Мітт Ромні заявив в коментарі "Голосу Америки": "Я не можу почати описувати військову стратегію, яку повинні застосувати українські лідери. Західні країни об’єднуються, щоб надати зброю, про яку просить Україна. Але стратегія захисту України від російської агресії – в руках українських військових".

Його колега, сенатор-демократ зі штату Делавер Кріс Кунс вважає, що було дуже важливим показати, що Україну в її протидії майбутньому контрнаступу Росії підтримує весь альянс НАТО, включно з ключовими європейськими країнами.

«Я вважаю важливим те, що Сполучені Штати і Німеччина, а також низка інших партнерів по НАТО та в Європі надають не тільки передові бойові танки «Леопард» та «Абрамс», але й «Страйкери» і «Бредлі». Уся ця бронетехніка у поєднанні забезпечить значно більші можливості для України. Я сподіваюсь, це допоможе протистояти ймовірному контрнасту Росії, який може статися незабаром», – сказав сенатор Кунс.

Він наголосив, що наполягає на тому, щоб ці нові системи були доставлені в Україну «якомога швидше». Я думаю, що це дає сигнал Москві, що Захід продовжує рішуче підтримувати Україну в її боротьбі з російською агресією», – сказав сенатор Кунс.

Коментуючи закиди щодо того, що США довго вагалися, чи надавати Україні наступальну зброю, сенатор-демократ від штату Нью Джерсі Боб Менендес зауважив, що йдеться про ухвалення оптимального рішення для перемоги України, і «ніхто не зробив для цього більше, ніж Сполучені Штати».

«Коли ми вживаємо слово “вагатися”, ми насправді маємо на увазі процес аналізу. Ми не говоримо, що ви попросите і усе одразу отримаєте. Ми маємо проаналізувати, чи кожне прохання є найкращим проханням для досягнення спільної мети. А мета полягає в тому, щоб Україна перемогла», – каже Менендес у розмові з «Голосом Америки».

Винищувачі після танків? Майбутнє підтримки України від США. ЧАС-ТАЙМ
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00

На думку Джин Шагін, сенаторки-демократки з Нью-Гемпширу, надання наступальної зброї «підтверджує, що Москва увесь цей час була неправа» щодо витривалості та спроможності України та Заходу чинити опір.

«Вони помилилися і недооцінили волю українців захищати свою країну. Вони помилялися й недооцінювали відповідь альянсу та зобов’язання, які ми маємо щодо підтримки України та їхньої боротьби за демократію. Тож, сподіваюся, цей крок знову надішле сигнал Володимиру Путіну, що ми не збираємося відступати. Ми й надалі будемо підтримувати Україну», – запевнила сенаторка.

Конгресмен-демократ Майк Квіглі зі штату Іллінойс, який нещодавно побував в Україні, разом зі своїми колегами, сенаторами-демократами Тімом Кейном та Джин Шагін вважають, що на часі говорити про поставки Україні винищувачів. Тому що це дозволить Україні швидше закінчити війну та зберегти життя цивільних громадян, яких продовжує обстрілювати Росія.

«Я підтримую надання Україні винищувачів. Тому що, напівзаходами війну не виграєш. І я не кажу, що ми зараз діємо у півсили. Але коли тут із візитом були депутати Верховної Ради, це було дуже потужно. Тоді, п’ять жінок показали нам сповіщення на своїх телефонах, що в цей момент йде ракетний удар. У них є діти, вони дуже сильні. І одна з них сказала щось, що мене дуже вразило, - вона сказали, зараз зброя – це і є гуманітарна допомога», – вважає Квіглі.

Загалом, за даними Пентагону Сполучені Штати виділили на безпекову допомогу Україні понад 27,8 мільярда доларів з початку правління адміністрації Байдена.

З 2014 року Сполучені Штати виділили для захисту України понад 29,9 мільярда доларів та понад 27,1 мільярда доларів «з початку неспровокованого та жорстокого вторгнення Росії 24 лютого 2022 року».

Більше

XS
SM
MD
LG