Спеціальні потреби

Актуально

Житель наметового мiстечка: «нас не подолати» - 2004-11-29

Київ - 29 листопада. Сьогодні увесь Хрещатик – від Бесарабки до Майдану Незалежності – перетворився на наметовий табір, де ось уже тиждень живуть мирні протестувальники з Чернігова і Криму, Івано-Франківська і Кривого Рогу. Ми розмовлями з одним із тисяч мешканців містечка.

Прогноз погоди з гучномовця про ожеледицю, польова кухня, гора валянок і светрів, накритих целофаном. Побут наметового містечка, де люди живуть ось уже 7 днів і 7 ночей, покинувши родини і теплі квартири, приїхавши за сотні кілометрів. 26-літній Тарас Топорович із Самбора Львівської області дістався до Києва власним коштом. У нього беджик на куртці – ОХОРОНА, і ми з ним розмовляємо, стоячи по різні боки саморобної табірної огорожі. Перед цим у мене прискіпливо перевіряли посвідчення: є інформація, що влада вночі штурмуватиме наметове містечко, побоюються провокаторів. Тарас у Києві з другого дня подій. Каже, що в Самборі працював учителем історії в колонії для неповнолітніх.

«От, ну то я мав можливість на уроках історії спілкуватися багато на політичні теми з учнями і прекрасно розумів, що по їхніх тюремних понятіях, законах, Янукович ніяк не проходить. Тому що він є для них, перепрошую, ссучений – хто? -- ссучений. Тому що він працював з адміністрацією, таких не поважають. І от практично всіх нас було, тих, що мали голосувати, повнолітніх, 60-70 чоловік. І було так, що всі 100% мали проголосувати за Януковича. Це була вказівка начальника тюрми і замполіта. Вони тим в основному займалися. Тому що самі працівники в погонах, тобто міліціонери, вони не голосували за Януковича. Але зона мала дати стовідсотковий гарний показник. Але 5 чоловік, хлопців, я знаю, хто вони, проголосували за Ющенка. Це було велике чп».

Як можна проконтролювати вибір кожного? В тюрмі запросто, -- каже Тарас:

«На кожній зоні є “бугор”. І вони з такими підозрілими хлопцями, які могли проголосувати або так, або так, заходили в кабінку, мотивуючи це тим, що він не вміє писати...».

Недавно Тарас став безробітним через конфлікт з начальством. Але каже, що якби й довелося пропускати роботу, приїхав би все одно:

«Відстоюю кого – своїх дітей, своє майбутнє. Я не чекаю того, що коли стане Ющенко президентом, через день, через два чи через рік має бути велика зарплата, я маю в багатстві купатися. Я навіть згідний на то, що я того не побачу. Але мої діти вже будуть набагато краще жити, як я».

Тарас каже, що коли їхав, думав – буде набагато важче. Але був вражений доброю організацією, ставленням киян і духом єдності, що панує тут:

«Чесно вам скажу, не чекав. Я дуже здивований по відношенню киян до нас, Заходу. Дуже тепло зустріли, і зараз, по сьогоднішній день, ходять, жінки і суп, і вітаміни носять, і таблетки, і то, і то. Навіть мені пропонував один чоловік, розпитав, звідки я є, що я за свої кошти приїхав – гроші мені, ну, я, звичайно, не брав, бо нас кормлять, нам дають все необхідне, так що не потрібно. Тут дуже добре. І це нас тішить, тому що все ж таки Захід, Центр вже майже на 100 відсотків це є одне-єдине. Ну ще чуть-чуть і там Схід. Просто інформація до них запізно доходить... Але коли ми зустріли позавчора демонстрантів Януковича, там дуже багато було нормальних людей. Ми з ними почали вести переговори, питати, розпитувати, чому вони сюди приїхали, люди побачили – я в їхніх очах бачив то, що вони були чимось дуже здивовані. Що вони в перший раз щось почули і перший раз побачили. І з відкритими ротами... Я думаю, та Україна вже є. Україна є єдина, і не треба на телебаченні ділити перший, другий, третій сорт, як вони це зробили. Народ доказав, що він є не розділений, а його і дальше розділити хочуть. І ніякий Донецьк – кидають клич, хай іде до Росії. Ніхто нікуди не піде, всі будуть разом».

Тарас каже, що в Самборі лишив двоє дітей і дружину. Спілкується з нею ес-ем-есками і каже – чим довша розлука, тим сильніша любов. Він каже, що часами падає настрій і буває дуже холодно, але без перемоги він звідси нікуди не піде:

«Важко. Але я, знаєте, не приїхав сюди лікуватися. Хто хворий, то нехай дома сидить, не приїхав їсти, то б я був постійно ситий, я був готовий, що, може, буду голодний. Я приїхав, щоб перемогти, і все. Для мене це найголовніше. Нас багато, і нас не подолати. Слава Україні!».

Всі новини дня

Про покарання Путіна: «Ми будемо радити шукати докази, куди б вони не привели» – голова Міжнародної групи з питань жорстоких злочинів

Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі, Нідерланди, 5 квітня 2006 р. REUTERS/Michael Kooren/File Photo

Воєнні злочини в Україні мають розслідуватися, як би довго це не тривало, і до яких би високих посад не сягала відповідальність, вважає Клінт Вільямсон, який очолює Консультативну групу з питань жорстоких злочинів (ACA).

Групу було створено 25 травня 2022 року, через три місяці й один день після початку повномасштабного російського вторгнення. Тоді Сполучені Штати, Європейський Союз і Велика Британія заснували Консультативну групу з питань жорстоких злочинів (ACA) як узгоджений трансатлантичний механізм демократичної спільноти для боротьби з жорстокими злочинами в Україні.

Про те, як досягти справедливості щодо десятків тисяч воєнних злочинів, які за даними українських чиновників були скоєні в Україні з моменту широкомасштабного роосійського вторгнення, говорили у Вашингтоні учасники дискусії в Інституті міжнародного лідерства Маккейна –американські та українські адвокати, репортери, прокурори, слідчі та громадські активісти.

Воєнні злочини, скоєні російськими військами під час незаконноговторгнення в Україну, можуть бути найбільш масово задокументованими злочинами в історії людства, але притягнути до відповідальності винних у такій кількості злочинів є складною справою для українського та міжнародного правосуддя, відзначили учасники обговорення.

Серед тем, які обговорювали учасники дискусії, був заклик президента Україні Володимира Зеленського створити міжнародний трибунал щодо злочинів російських військ.

Посол Клінт Вільямсон, який є старшим науковим співробітником з питань міжнародного верховенства права в Інституті Маккейна, та колишнім прокурором у Міжнародному кримінальному трибуналі з Югославії (ICTY) вважає, що такий трибунал навряд чи буде створений, і навряд чи він буде потрібний.

Бо на відміну від злочинів у колишній Югославії, чи, наприклад, Сирії, де не працює місцева судова система і влада була прямо причетна до таких злочинів, а на міжнародному рівні правосуддю перешкоджали такі країни, як Росія, чи Китай, в Україні є і дієва судова система і міжнародні механізми притягнення до відповідальності злочинців, такі як Міжнародний кримінальний суд (ICC).

«Тому я думаю, що Сполучені Штати вважають, що ми повинні намагатися підтримувати як внутрішні, так і міжнародні механізми, які доступні прямо зараз і зміцнити їх», – вважає Вільямсон.

Співпрацювати з українською Генеральною прокуратурою над притягненням до відповідальності воєнних злочинців група, яку очолив Клінт Вільямсон, почала ще напередодні лютневого вторгнення.

Слідчі говорили про злочини, які вже вчинялися російськими військами з 2014 року та планували роботу наперед, розуміючи, що російське вторгнення стає неминучим. А з початку березня дорадча група щодо розслідування жорстоких злочинів тісно співпрацює з українськими слідчими, спочатку через кордон з Польщею, а з червня на території України.

До того часу українські слідчі працювали на рівні окремих злочинів. Тож коли почалися масові злочини, як наприклад, масові розстріли чи обстріли, в яких гинула велика кількість людей і неможливо було встановити індивідуальних винуватців, їм знадобився досвід західних колег, які працювали над розслідуванням воєнних злочинів в інших країнах.

У результаті таких розслідувань, каже Вільямсон, встановлюються назви і номери військових частин, ланцюжок командування, відповідального за накази і їхнє виконання. Допомогу в цих розслідуваннях надають і розслідувальні служби, як це було у випадку з колишньою Югославією, пояснює Вільямсон. З іншого боку, у порівнянні з тими часами, набагато більше інформації стало доступно і без звернення до професійних розвідників.

За словами Вільямсона, спираючись на досвід колишньої Югославії, процес притягнення російських злочинців до відповідальності може затягнутися на роки, якщо не десятиліття.

«Те, що ми зараз намагаємося зробити, це зібрати докази, побудувати доказову базу, яка показує, що відбувалося на місці, а потім розробити докази зв’язку, які піднімуть нас вгору по ланцюгу командування. І тоді справи можуть бути порушені проти осіб, які можуть навіть не перебувати під вартою, але ці звинувачення можуть служити значній меті», – каже Вільямсон.

Такі звинувачення, що базуються на солідній доказовій базі, за його словами, ускладнюють людям подорожі, змінюють життя. Навіть президенту Росії Володимиру Путіну, чи людям навколо нього, таким як Сергію Лаврову, такі звинувачення «не даватимуть грати ролі, до яких вони звикли на світовій арені».

Відповідаючи на запитання про те, чи буде притягнутий до відповідальності і сам Путін, і чи його група експертів рекомендує українським слідчим іти цим шляхом, Вільямсон відповів, що «ми будемо радити їм шукати докази, куди б вони не привели».

Одночасно з дискусіями експертів в Інституті Маккейна, в Сенаті Сполучених Штатів відбувалися слухання про те, як США мають допомогти в цьому Україні у притягненні до відповідальності воєнних злочинців.

Як сказав головуючий а слуханнях сенатор Дік Дурбін, частиною цих зусиль має бути ухвалення внутрішнього американського законодавства, яке б давало можливість переслідувати злочинців, винних у воєнних злочинах та злочинах проти людяності, скоєних поза територією США.

Слухання в Юридичному комітеті Сенату Сполучених Штатів, які проходили у середу, 28 вересня, під назвою «Від Нюрнберга до України: відповідальність за воєнні злочини та злочини проти людяності».

Свідчення на них давали Ілай Розебаум, директор відділу захисту прав людини Міністерства юстиції США, та Андре Ватсон, помічник директора з питань національної безпеки Міністерства внутрішньої безпеки США.

Орбан перетворює Угорщину на найгучнішого противника санкцій щодо Росії

Віктор Орбан перебуває на посаді прем’єр-міністра Угорщини загалом понад 15 років, 1998-2002 і тепер з 2010 року. На світлині він (по середині) з міністром закордонних справ Петером Сіярто (ліворуч) і оборони Кріштофом Салай-Бобровніцким на саміті НАТО в Мадриді 30.06.2022 р.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив, що його уряд розпочинає те, що він називає національною консультацією щодо санкцій Європейського Союзу проти Москви у відповідь на російську війну в Україні.

В той час як Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, оголосила 28 вересня проект нового - восьмого набору санкцій проти Росії Орбан знову звинуватив Брюссель у тому, що європейські керівники, за його словами, «не запитують людей, але змушують їх платити».

У деяких європейських країнах нещодавно відбулися демонстрації невдоволених підвищенням цін на енергію і зростанням вартості життя, але більшість європейців досі підтримують відповідь ЄС на російську війну.

78% заявили під час опитування влітку, що підтримують санкції проти Росії, і 68% висловилися за фінансування й постачання Україні військової допомоги, а 92% європейців схвалювали гуманітарну допомогу Україні.

Тим часом на рівні окремих країн курс їхніх урядів у відповідь на напад Росії на Україну схвалювали 55%.

Віктор Орбан, якого вважають прихильним до російського президента Путіна, сподівається, що проведення консультації підтвердить давно відомий курс його уряду на спротив намаганням Європи покарати режим Путіна за агресію.

Він також неодноразово натякав, що ЄС буцімто діє під тиском США і називав своїм супротивником президента України Володимира Зеленського.

Досі Угорщина, яка є членом ЄС і НАТО, подавалася під тиском союзників і вимушено голосувала за попередні набори європейських санкцій.

Але при цьому Будапешт часто наполягав на винятках для себе, а також домагався скасування деяких пропозицій, зокрема виступав проти внесення до санкційних списків лідера російської православної церкви патріарха Кіріла, котрий благословив війну Росії в Україні.

Угорщина на відміну від інших союзників у НАТО оголосила, що не буде надавати військову допомогу Україні, і в той час як європейці намагаються зменшити залежність від російських енергоносіїв, Будапешт наприкінці серпня уклав додатковий контракт на постачання російського газу.

Попри це угорська економіка потерпає від серйозних проблем, і Віктор Орбан заявляє, що провина лежить на керівництві Європейського Союзу.

«У червні бюрократи в Брюсселі обіцяли, що санкції приведуть до закінчення війни. Сьогодні ми не бачимо кінця війни, а рахунки за енергоносії підстрибнули», - пояснював Орбан в одному зі своїх дописів у Фейсбуку цього тижня.

Віктор Орбан вже тривалий час зазнає гострої критики з боку Європейського Союзу за те, що називають зосередженням влади в руках урядової партії Фідес та контролем уряду, або близьких до влади осіб над засобами масової інформації та іншими установами в країні.

Звіт схвалений Європейським парламентом 15 вересня називає Угорщину «більше не демократичною державою», а радше «виборною автократією».

Європейська комісія погрожує затримати виплату Угорщині європейських субсидій на 7,5 мільярдів євро на знак покарання уряду Орбана за те, що в Брюсселі названо порушеннями в Угорщині принципів верховенства закону.

ЄС оголосив про новий пакет заходів проти Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:34 0:00

“Щоб люди мріяли жити в Україні”: інтерв’ю з командувачем ВМС України Олексієм Неїжпапою. Відео

Командувач ВМС України Олексій Неїжпапа отримав звання віце-адмірала через два дні після затоплення флагманського корабля Чорноморського флоту Росії «Москва». Мирослава Гонгадзе поспілкувалася з командувачем під час патрулювання Дніпра про звільнення о. Зміїний та бойовий дух ЗСУ.

В Конгресі США розглядають додаткове фінансування для України на суму в понад 12 млрд доларів. Відео

У Конгресі США сьогодні розглядають додаткове фінансування для України на суму в понад 12 млрд доларів. Окрім прямої військової та економічної підтримки, законопроект передбачає виділення коштів на "підготовку та відповідь на потенційні ядерні та радіологічні інциденти".

ЄС оголосив про новий пакет заходів проти Росії. Відео

ЄС оголосив про новий пакет заходів проти Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:34 0:00

Євросоюз оголосив про новий пакет заходів проти Росії. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та головний дипломат ЄС Жозеп Боррель пояснили: санкції стосуватимуться експортно-імпортних обмежень – і є відповіддю на нову ескалацію війни в Україні.

Більше

XS
SM
MD
LG