Спеціальні потреби

Актуально

Кiнах i Тарасюк подають своє бачення розвитку України - 2005-01-14

Київ – 13 сiчня. Анатолiй Кiнах пропонує програму “українського прориву” в економічній, Борис Тарасюк -- у зовнішньополітичній сфері. Члени команди Вiктора Ющенка, імена яких називають серед кандидатів на пост прем`єра та міністра закордонних справ, подали своє бачення ключових напрямків розвитку України.

Представлена Анатолієм Кінахом програма економічного українського прориву, яка, за його словами, є плодом спільного бачення команди Ющенка, виглядає на програму нового уряду. Президент Українського союзу промисловців і підприємців, чиє ім`я Ющенко назвав серед можливих кандидатур на посаду прем`єр-міністра, виступаючи на першій після виборів прес-конференції, різко скритикував діяльність попереднього уряду. Кінах заявив, що 2004 рік суттєво погіршив якісні характеристики розвитку української економіки, і схарактеризував ситуацію в економіці після президентської кампанії як “руїну”.

Поряд з інфляцією, яка за минулий рік удвічі перевищила очікуваний рівень, та стрибком цін, особливо тривожними тенденціями Кінах назвав зростання масштабів корупції та тіньової економіки, а також використання ручних методів управління економікою, до яких вдавався попередній уряд. Виправляти його помилки, каже Кінах, буде уряд народної довіри Ющенка, який, за його словами, повинен формуватися так, щоб сповна відповідати своїй назві:

«Мільйони українських громадян, що вийшли на вулиці, чекають від новообраного президента Ющенка, що він буде формувати владу нової якості – більш моральну, прозору, професійну і відповідальну перед громадянами України. І критерій професіоналізму, моральної планки, повинні бути головними при прийнятті кадрових рішень».

В плані “українського економічного прориву”, що його пропонує Кінах, -- зокрема, зміцнення прав власника та інвестора, посилення безпеки ведення бізнесу, ліквідація державного рекету по відношенню до малого і середнього бізнесу, створення умов для формування потужного середнього класу в Україні. Приступити до реалізації цих завдань, каже Кінах, заважає затягування з інавгурацією новобраного президента, що, на його думку, має негативні наслідки для економіки:

«Наслідки негативні, по-перше, ми бачимо, що цей період, який сьогодні штучно сформований, спрямовується на те, щоб максимально зачистити простір після діяльності старої влади, дограбувати дещо, на жаль, і в тому числі це спроба створити нестабільну соціально-економічну ситуацію для того, щоб потім сказати, що новообраний президент не виконує свої зобов`язання по параметрам соціально-економічного розвитку перед українським народом».

Стратегію зовнішньополітичного розвитку представив інший член команди Віктора Ющенка. Борис Тарасюк, ім`я якого називають серед можливих кандидатур на посаду міністра закордонних справ, вважає 2004 рік провальним для зовнішньої політики України. Саме цей рік був позначений відмовою від курсу на євроінтеграцію:

«Справжня європейська інтеграція була замінена фасадною інтеграційною риторикою, яка врешті-решт привела до дискредитації цього курсу», каже Тарасюк, який називає президента Кучму відповідальним за цей зовнішньополітичний провал. Як він повідомив, щойно Європарламент на своєму засіданні у Страсбурзi прийняв резолюцію по Україні. У ній, зокрема, йдеться про можливість надання Україні статусу країни з ринковою економікою, передбачення іншого статусу, крім статусу сусіда, з Євросоюзом, та про можливість надання перспектив вступу до ЄС. За словами Бориса Тарасюка, перейти від євроінтеграційної риторики до реальних дій Україна зможе у найкоротші строки: «Ми маємо всі підстави очікувати, що вже найближчі 3 місяці Україна може отримати статус країни з ринковою економікою, можливо розпочати переговори про пом`якшення візового режиму, переговори про зону вільної торгівлі з ЄС і надати суттєвого імпульсу до вступу до СОТ. Отже я прогнрозую, що впродовж півроку ми можемо бути свідками кардинальної зміни від декларативності і риторики до конкретних зрушень в напрямі євроінтеграції», зазначив Борис Тарасюк.

Всі новини дня

Фінляндія і Швеція вручили генеральному секретарю НАТО подання на членство в Альянсі

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ з офіційними заявками Швеції та Фінляндії на вступ до організації. Брюссель 18 травня 2022 р.

Фінляндія і Швеція у середу 18 травня офіційно вручили подання на членство в НАТО.

Заявки в штаб-квартирі організації в Брюсселі офіційно прийняв генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який раніше заявляв, що ті дві країни можуть розраховувати на швидкий процес приєднання.

Очікують, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Наразі лише Туреччина висловила заперечення щодо прийому Фінляндії та Швеції, але чимало лідерів та оглядачів припускають, що проблеми, які турбують Анкару, будуть залагоджені.

Колишній командувач військами США у Європі Бен Годжес в Інтерв’ю Голосу Америки так прокоментував заяви турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана:

«Туреччина нагадала нам, що як союзниця в дуже важливому регіоні, вона очікує на повагу і на те, що її думки будуть враховані. Я вважаю, що зрештою Туреччина підтримає вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, але вона нагадує нам про важливість Чорноморського регіону, а також про те, що Альянсу потрібна там стратегія, в якій Туреччина відіграє вирішальну роль. А ми - США та Альянс, не маємо її вже багато років. Це одне, а інше полягає в тому, що Туреччина користується своїми додатковими важелями впливу. Це не є чимось особливим. Я вважаю, що й інші країни це постійно роблять. Отже я переконаний, що Туреччина погодиться і підтримає вступ Швеції та Фінляндії».

Фінляндія та Швеція тривалий час дотримувалися державного курсу військового неприєднання, але громадська думка і позиція провідних партій в обох країнах різко змінилися на користь вступу в НАТО після того, як Москва в грудні 2021 року проголосила на адресу Заходу погрозливі ультиматуми, а 24 лютого 2022 року російська армія почала нове вторгнення в Україну.

Австрія не приєднується

Австрійський міністр закордонних справ сказав 18 травня, що його країна наразі не збирається йти за прикладом Фінляндії та Швеції і зберігатиме статус військового нейтралітету.

«Для нас ситуація виглядає трохи інакше», - цитує міністра Александра Шалленберґа Reuters з інтерв’ю німецькому радіо, де він вказав, що більшість австрійців зараз підтримують політику військового неприєднання.

Австрія, яка є членом Європейського Союзу з 1995 року, не має кордону з Росією, а натомість оточена країнами НАТО і межує з нейтральною Швейцарією.

Шалленберґ підкреслив, що його уряд і далі надаватиме Україні значну гуманітарну допомогу.

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

Пентагон прокоментував ситуацію в Маріуполі

Речник Пентагону Джон Кірбі виступає під час брифінгу в Пентагоні у Вашингтоні, вівторок, 19 квітня 2022 року. (AP Photo/Andrew Harnik)

Дії солдатів, які продовжували чинити опір, будучи заблокованими на заводі "Азовсталь", викликають захоплення, - заявив речник Міністерства оборони США Джон Кірбі.

"Без сумніву, цивільні, які застрягли там на заводі, які врешті змогли вибратися, солдати, які продовжували чинити опір - так мужньо і вміло - це викликає захоплення, якщо лише подумати, як довго вони змогли протриматися. Президент Зеленський назвав їх героями. Я думаю, що ми усі можемо із цим погодитися", - сказав Кірбі під час брифінгу у Пентагоні у вівторок, 17 травня.

Раніше цього дня з території заводу "Азовсталь" у Маріуполі виїхало щонайменше 7 автобусів з українськими захисниками під контролем російських окупантів, - про це повідомляє інформаційна агенція Reuters. За їхніми даними, частина українських військових, які сиділи в автобусах, не мали візуальних ознак поранення.

Російські війська продовжили блокаду металургійного заводу "Азовсталь", повідомив Генштаб ЗСУ у своєму оперативному інформаційному зведенні станом на 18:00 за київським часом: "У Маріуполі ворог основні зусилля зосереджував на блокуванні наших підрозділів в районі заводу “Азовсталь”.

Українська влада не розголошує кількості бійців, що залишаються на сталеливарному заводі, останньому форпості українського опору в Маріуполі, після того, як 264 солдати були вивезені в понеділок, 16 травня, на територію, окуповану російськими силами.

В екслюзивному інтерв`ю "Голосу Америки" мер Маріуполя Вадим Бойченко підтвердив, що на території заводу не залишилось цивільних.

У своєму щоденному зверненні Президент України Володимир Зеленський сказав, що "операція з порятунку оборонців Маріуполя розпочата нашими військовими, розвідниками", але не став повідомляти подробиць.

"Що це означає, важко зараз сказати, і я хочу бути обережним і не коментувати наміри Росії чи їхній процес планування, але ми вже давно говорили про значення Маріуполя як великого економічного порту на Азовському морі, а також географічно відповідного з точки зору бойових дій на сході", - сказав речник Пентагону.

За його словами, "росіяни хочуть спробувати оточити українські війська, які знаходяться на Донбасі та на сході, і щоб мати можливість звільнити сили для цього з півдня, Маріуполь був важливим для них", про що Пентагон неодноразово наголошував.

"Знову ж таки, я дозволю українцям говорити самим про свою місію. Але це очевидно, що росіяни досі мають намір оточити і окупувати Донбас і східну частину країни. Я утім хочу додати, що у них досі цього не вийшло. Не говорячи про Маіуполь, на Донбасі досі тривають бої, сторони обмінюються ударами. Це дуже, як ми кажемо у Пентагоні, кінетична боротьба. Там ще багато чого відбувається, і українці досі чинять дуже жорсткий опір у містах і селах по всьому Донбасу", - сказав речник Міністерства оборони США.

Дивіться також: Дружини військових "Азовсталі" закликають світову спільноту прийти їм на допомогу. Відео

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

Турецький президент вкотре повторив, що Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО. Свою позицію Ердоган пояснив тим, що не довіряє фінам і шведам.

«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео

«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:26 0:00

В Україні, кожного року, у понад тисячі дітей діагностують онкологію. Через війну темпи діагностування ракових захворювань значно сповільнилися. Про те, як вплинула війна на онкохворих дітей, і з якими проблемами держава ще зіштовхнеться - розповідає засновниця фонду «Таблеточки»

Процес визнання Росії країною-спонсором тероризму: яка процедура, подальші кроки та наслідки? Відео

Hаразі США визнали спонсорами тероризму чотири країни світу – Північну Корею, Сирію, Кубу і Іран. Які наслідки це тягне за собою і що означатиме на практиці для Росії опинитися у цій компанії?

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG