Актуально
Головне питання сьомої сесії парламенту – чи буде сформовано парламентську більшість - 2005-02-01
Київ - 1 лютого. Сьогодні в Україні розпочала свою роботу сьома сесія Верховної Ради України. У своїй вступній промові спікер Володимир Литвин назвав цю сесію «медовим періодом» у стосунках парламенту з новим президентом та урядом.
Нова парламентська сесія починається із чергового переформатування українського парламенту. В країні новий президент і за кілька днів новий уряд – це вносить свої корективи у розклад сил в парламенті. Сьогодні у президента є більшість – кажуть депутати, знайдеться така більшість і для підтримки прем`єра. Зараз головне питання, чи буде парламентська більшість чітко визначеною, тобто чи варто чекати поіменного списку депутатів, які готові підтримувати урядову програму дій, а значить підтримувати урядові ініціативи. Спікер Володимир Литвин вважає, що це можна зробити лише через тиск на депутатів, проти чого ніби й боролася нова влада:
«Ми дружно засудили цю практику створення більшості. Проти чого питалося, боролися. На всі розумні пропозиції президента і уряду парламент прийматиме не менш розумні рішення».
Натомість представник СДПУ(о) Нестор Шуфрич каже, що Володимир Литвин просто боїться втратити цілковитий контроль над парламентом, і вважає, що така пропрезидентська більшість має бути:
«Безумовно, вона відбудеться. Сьогодні дехто вже лякається, що буде нова більшість. Вона має бути. Ті, хто то прийшов до влади, мають взяти на себе відповідальність. І вона має бути зрозумілою і прозорою».
Екс-керівник більшості, що підтримувала Леоніда Кучму, Степан Гавриш вважає, що головним противником створення нової більшості, окрім спікера, може бути фракція президента «Наша Україна». Наявність більшості – це величезний плюс для Тимошенко, і це дає їй значну політичну перспективу – каже Гавриш:
«Прем`єр-міністр стане центром політичного життя. Також важливо зрозуміти, що саме прем`єр –міністр очолить виборчу коаліцію, виборчий блок у борортьтбі за парламентські мандати, мені здається, що певна частина гравців не будуть зацікавлені у створенні більшості, оскільки це значно посилить позиції прем`єр-міністра».
Одна з головних проблем щодо глави уряду та створення більшості – парламентські вибори – визнає нашоукраїнець Микола Катеринчук. Він каже, що уряд має підтримати широка коаліція, але не закріплена документально:
«Питання юридичного оформлення другорядне. Повинно бути змістовне наповнення, депутатів має об`єднувати програма, якісь принципи. Має бути більш змістовне зближення депутатів. Я за те, аби юридичних закріплень не було».
Зараз український парламент чекає на представлення урядової програми та затвердження кандидатури Юлії Тимошенко на посаді прем`єра. Парадокс, але факт, що її готові підтримати фракції, які нині в опозиції до нової влади, а також ті, хто підтримував Віктора Януковича. Водночас, головним каменем спотикання може стати фракція «Наша Україна».
Втім, як би не розклався політичний пасьянс у вигляді про-прем`єрської коаліції, основою нової більшості, що підтримуватиме урядові пропозиції, стане колишня провладна більшість – переконані депутати. Так у парламенті може й не залишитися жодної опозиції – «бідкається» соратник Тимошенко Олександр Турчинов.
Всі новини дня
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – президент США Джо Байден про посилення атак Росії на Київ. Відео
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
- Голос Америки
США, ЄС непокоїть закон Польщі щодо розслідування російського впливу
США та ЄС висловили занепокоєння через прийнятий у Польщі новий закон, який передбачає створення установи, що розслідувала б російський вплив. Закон може створити умови для переслідування опозиції та втручання у вибори, заявили політики в Польщі, а також США та ЄС.
"Ми поділяємо занепокоєння багатьох оглядачів тим, що цей закон щодо створення комісії із розслідування російського впливу можуть використати, щоб блокувати опозиційних кандидатів без відповідного процесу", - заявив речник Держдепу США Метью Міллер.
В ЄС також висловили занепокоєння, що новий закон обмежить доступ громадян до державної служби, а також може бути використаний проти незалежних суддів в Польщі. Європейська комісія "за необхідності без вагань вживатиме заходів", заявив єврокомісар Дідьє Рейндерс.
В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік. Серед повноважень Комісії буде і обмеження для таких осіб можливості працювати на державній службі.
В статті використано матеріали AFP, AP.
Питання ATACMS для України "все ще на розгляді" – Байден
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – заявив він.
На питання, чи вже час для США надати Україні ракети ATACMS, Байден відповів, що "це все ще на розгляді".
Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Ґрем відвідав Київ 26 травня. Спілкуючись із журналістами, він висловився за надання Україні ракет ATACMS і касетних боєприпасів.
Адміністрація президента США Джо Байдена не планує надавати далекобійні ракети ATACMS Україні, повідомило 10 травня видання Politico із посиланням на джерела.
Спостерігачі ОБСЄ кажуть, що вибори в Туреччині вільні, але не рівні
Європейські спостерігачі на президентських виборах в Туреччині вказали на недоліки виборів, на яких президент Реджеп Таїп Ердоган здобув ще один п’ятирічний термін на посаді.
Об’єднана делегація кількох органів Організації з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ) не ставить під сумнів результати голосування, але вказує на проблеми - зокрема на нерівність умов для кандидатів, обмеження й упередженість засобів масової інформації тощо.
...Чинний президент і далі користувався несправедливою перевагою...Фара Карімі
Багато світових лідерів зокрема президент США, прем’єр-міністр Великої Британії, президент Франції і канцлер Німеччини привітали Реджепа Ердогана з перемогою, заявивши про готовність співпрацювати з ним.
Результати виборів визнали також чільні представники Європейського Союзу, але, вітаючи Ердогана з переобранням, вони не згадали про те, що Туреччина має статус країни - кандидата на членство в ЄС.
Процес зближення Туреччини з Євросоюзом був заморожений 2018 року на тлі застережень, що Туреччина «віддаляється від цінностей і стандартів ЄС».
У звіті з попередніми висновками спостерігачів міститься схвальна оцінка того, що другий тур голосування 28 травня в Туреччині був справжнім змаганням двох політичних суперників і підкреслено, що активність виборців була дуже високою.
«Але, як і під час першого туру упереджене висвітлення в засобах масової інформації та брак рівних умов створили несправедливі переваги для чинного (президента)», - йдеться у звіті.
Спостерігачі також вказали на те, що названо «браком прозорості і спілкування» з боку виборчих установ, хоча й визнали, що «з технічної сторони» процеси голосування були організовані добре.
Серед інших проблем під час виборів представники ОБСЄ помітили використання «обома сторонами» дискримінаційної риторики, що розпалювала ворожість разом з, як сказано, «залякуванням представників певних опозиційних партій».
«В умовах обмежень свободи висловлювань ні приватні, ні суспільні ЗМІ не забезпечили редакційної незалежності та неупередженості у висвітленні кампанії, зменшивши виборцям здатність робити поінформований вибір», - кажуть спостерігачі.
Очільниця місії ОБСЄ Фара Карімі зауважила 29 травня, що одним з важливих завдань переможця на виборах в Туреччині буде подолання розколу в турецькому суспільстві.
Чільний представник делегації Ян Петерсен також сказав, що в ОБСЄ готові допомогти Туреччині виправляти недоліки.
Угода щодо збільшення боргового ліміту США: в чому полягає компроміс? Відео
Джо Байден і Кевін Маккарті досягнули домовленості щодо збільшення боргового ліміту США, аби уникнути дефолту. Тепер її фінальне погодження залежатиме від голосування в Конгресі.
Форум