Спеціальні потреби

Актуально

Україна оскаржуватиме рiшення Євросуду у справi Мельниченка - 2005-02-02

Київ - 2 лютого. Міністерство юстиції України подало до Європейського суду з прав людини клопотання про перегляд вироку суду у справі колишнього охоронця президента Кучми Миколи Мельниченка.

Справа Миколи Мельниченка, рішення у якій Європрейський суд з прав людини виніс ще у жовтні 2004 року, можливо буде переглянута. Принаймні цього вимагає український Мінюст. Міністерство вже подало клопотання до Великої палати Європейського суду про перегляд рішення суду від 19 жовтня 2004 року, яким визнано, що Україна порушила ст. 3 протоколу №1 до Конвенції про захист основних прав і свобод людини за скаргою колишнього охоронця президента Кучми. Про це повідомила заступник міністра юстиції Валерія Лутковська. За її словами, у справі “Мельниченко проти України” держава представила свої аргументи, які не були враховані при розгляді Європейським судом. Україна з цим не погоджується і подає клопотання про перегляд рішення. Таке клопотання є правовим спором і не має жодного політичного підгрунтя, - відзначила Валерія Лутковська і додала, що “розгляд скарг Європейським судом є змагальним процесом, і кожна сторона має право на захист”. Вона також підкреслила, що представники України керувалися винятково законодавчими мотивами.

Що стосується термінів, протягом яких Європейський суд має розглянути клопотання України, то вони законодавчо не врегульовані. У випадку, якщо суд відхилить скаргу Мінюсту у справі “Мельниченко проти України”, Україна повинна відшкодувати йому 5 тисяч євро компенсації за заподіяння моральних збитків. Заступник міністра юстиції не стала називати суму компенсації, яку вимагав Микола Мельниченко, проте відзначила, що вона була значно більшою. Програш у цій справі, на думку Лутковської, змусить українських законодавців попрацювати над вдосконаленням українських законів і наблизити їх до європейських стандартів.

За даними Мінюсту, протягом останніх 7 років Європейським судом з прав людини було прийнято 22 рішення стосовно України, у 21 з яких було констатовано порушення в Україні прав, гарантованих Конвенцією про захист основних прав і свобод людини. За цими позовами Україна вже сплатила 653 тисячі євро.

Всі новини дня

Американці бояться кібератак більше, ніж ядерної загрози чи тероризму - опитування Gallup

Кібертероризм - це головна "критична загроза" для інтересів США, яка переважає загрозу розробки ядерної зброї Ірану та Північної Кореї. Так вважають учасники опитування громадської думки Gallup.

На запитання про критичні загрози для Сполучених Штатів 84% опитаних відповіли, що це кібератаки й використання технологій для поширення розбрату й страху у суспільстві.

74% і 73% респондентів висловили занепокоєння розробкою ядерної зброї Іраном та Північною Кореєю, 68% назвали загрозою міжнародний тероризм.

Далі у переліку, на думку респондентів, ідуть "військова міць Китаю", "економічна міць Китаю", "конфлікт між Росією та Україною", "глобальне потепління чи зміна клімату" й "військова міць Росії".

При цьому значної різниці у поглядах демократів і республіканців у більшості з опитаних тем немає, окрім питання кліматичних змін, що турбує 85% прихильників демократів і 21% республіканців.

Опитування Gallup World Affairs проводили 1-23 лютого. У порівнянні з минулим роком, як відзначають дослідники, погляди на військову та економічну міць Китаю як на критичну загрозу для життєво важливих інтересів безпеки США залишаються підвищеними, натомість громадська думка про російську армію як про критичну загрозу трохи впала з 59% у 2022 році до 51% цьогоріч.

Окрім того, вперше з 2004 року менш як сім із 10 американців розглядають міжнародний тероризм як критичну загрозу. У 2015 році це занепокоєння досягло рекордного рівня у 84%.

Інше дослідження Gallup засвідчило, що 50% американців вважають Китай найбільшим ворогом своєї країни, а трохи більше третини - 32% опитаних - називали "ворогом країни" Росію, і лише 7% визначили найбільшим ворогом Північну Корею.

При цьому 68% американців мають сприятливу думку про Україну, що на шість процентних пунктів більше, ніж рік тому, і на 11 пунктів вище, ніж у 2020 році. Також, за даними опитування, американці стали краще знайомі з Україною: відсоток тих, хто не має позиції щодо України, знизився з 15% у 2005 році до 2% сьогодні.

Домовленість України з МВФ є сигналом і для Росії - експерт Тімоті Еш

Лого МВФ

Міжнародний валютний фонд оголосив про домовленість з Україною щодо нової програми підтримки обсягом 15,6 млрд дол. Дворічну програму узгоджено на робочому рівні, і її затвердження потребує схвалення на рівні виконавчої ради Фонду.

Для того, щоб фінансування стало можливим, наприкінці минулого тижня Фонд змінив правила, дозволивши схвалювати програми для країн "з надзвичайним рівнем непевності". За 77 років своєї історії МВФ не надавав позики країнам, що перебувають у війні, пише Bloomberg.

Програма - це сигнал, який Захід надсилає, зокрема, і Росії, що міжнародна спільнота готова підтримувати Україну в довгостроковій перспективі, каже Голосу Америки британський економіст Тімоті Еш.

"Гадаю, західні акціонери Фонду однозначно хотіли надіслати сигнал, зокрема, Росії, що Захід, МВФ і міжнародні установи задіяні на довгострокову перспективу. Вони віддані не лише тому, щоб Україна перемогла в конфлікті, але й у відбудові", - сказав Еш, провідний експерт зі стратегії в компанії BlueBay Asset Management.

Потреби України у фінансуванні значно більші, ніж 15,6 млрд дол, але програма МВФ допоможе залучити кредити й від інших, переконаний Еш.

"Вотум довіри від МВФ залучить інших державних кредиторів і, можливо, приватних інвесторів. Очевидно, що уряд США, ЄС та окремі країни Заходу виділили надзвичайний обсяг коштів – можливо до 80 мільярдів доларів за два роки. МВФ не буде нести цей тягар наодинці, все залежить і від допомоги інших кредиторів", - каже експерт.

Голова місії МВФ Гевін Грей висловив подібне сподівання, заявивши, що рішення "дозволить мобілізувати масштабне фінансування на пільгових умовах від міжнародних донорів України та партнерів під час тривання програми".

Грей зазначив, що на додаток до гуманітарних страждань, вторгнення Росії до України "має спустошливий вплив на економіку - дільність скоротилась на 30% у 2022 році, значну частину капіталу зруйновано, рівень бідності зріс".

У МВФ очікують на "поступове економічне відновлення в наступні квартали, під час відновлення діяльності, після значної шкоди для цивільної інфраструктури", однак вказують на ризики, пов'язані з можливою ескалацією бойових дій.

Міністр фінансів США Дженет Єллен привітала програму і сказала, що "амбітна програма МВФ з відповідними умовами, є критично важливою для підтримки зусиль України з реформ, включаючи зміцнення стандартів управління, зменшення ризиків корупції, а також для такої необхідної фінансової підтримки". Вона запевнила: "Сполучені Штати будуть з урядом та народом України стільки, скільки необхідно, перед лицем російської несправедливої, незаконної та аморальної війни".

"Важливим кроком підтримки МВФ для країни, що протистоїть російській агресії", назвав оголошення МВФ віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль подякував Фонду за домовленість. У мережі Telegram він заявив, що "в умовах рекордного дефіциту бюджету ця програма допоможе нам профінансувати всі критичні видатки, зберегти макрофінансову стабільність та посилити нашу взаємодію з іншими міжнародними партнерами".

“Путін — бандит і різник і йому не можна довіряти”, - сенатор Дік Дурбін. Відео

“Путін — бандит і різник і йому не можна довіряти”, - сенатор Дік Дурбін. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:21 0:00

“Україна отримає сучасні винищувачі та зможе розпочати тренування лише після узгодженого рішення країн НАТО”. Таку думку висловив сенатор-демократ, Дік Дурбін, у ексклюзивному інтерв’ю для Голосу Америки.

Діти полеглих героїв: десятки тисяч українських сімей переживають трагедію війни. Відео

Віталій Антощук, військовослужбовець української армії, загинув під час російського ракетного удару в Запорізькій області в травні.

На розмінування України після війни може піти близько десяти років – експерти. Відео

На розмінування України після війни, за оцінками низки експертів, може піти близько десяти років. США та інші країни уже зараз виділяють кошти для вирішення цієї проблеми на звільнених від російських окупантів територіях.

Більше

XS
SM
MD
LG