Аслунд пише, що ще рік тому Путін репрезентував нову тенденцію на теренах колишнього СРСР. Він був молодим, енергійним, успшно консолідував політичну владу і здобув більшість в парламенті. Росія здійснила всеохоплюючі реформи ринкової системи, її міжнародні позиції були міцні. Сьогодні ж Путін, видається, все робить не так, пише Аслунд. Незаконн ліквідація Юкоса поставила під загрозу радикальні реформи податкової системи і суду. Беслан виявив слабкість його централізованої держави. А втручання до виборів в Україні дало доказ того, що він не лише антидемократичний, але й налаштований анти-західно. Наразі ж його уряд, бодай і вцілівши від вотуму недовіри, борсається у болоті народного невдоволення хаотично здійсненою програмою монетизації суспільних пільг. Але коли одна зірка падає, сходить нова, поетично пише Аслунд про пришестя Ющенка. Він дав життя новій демократичній тенденції в посткомуністичному світі. Росія і Україна переживають наразі економічний бум; отож, вся справа в політиці, а не економіці. І Росія , і Україна зросли на діяльності олігархів. Наразі ж і російські, і українські політики змушені рахуватися з вимогами громадськості вести боротьбу з корупцією, пише Асслунд у газеті Інтернешнл геральд трибьюн. США зіткнулися з такою ж проблемою в 19 ст., коли воювали з баронами-розбійниками. Путін відреагував на це м’яким авторитаризмом, що спирається на таємну поліцію, твердячи, що це необхідно для відновлення суспільного правопорядку. Але вийшло не так, як бажалося: ця політика зробила російську державу дисфункціональною Посилення влади держави і таємної поліції лише підстьобнуло корупцію на верхах. Якість рішень уряду впала. Обмеження ЗМІ припинило контроль громадськості над тим, що діється в країні. Авторитаризм Путіна вже нездатний вирішити проблеми Росії, пише швед Аслунд. Натомість в Україні Ющенко ктинув виклик ідеології. Як і Путін, він виступає проти корупції, але діє іншими засобами, а саме: демократичними, закликаючи до свободи і інтеграції з Європою, в той час як Путін ностальгує за СРСР. Але Ющенку треба бути пильним і неповторювати помилки Путіна, уважає Аслунд. В боротьбі з олігархами той почав переслідувати Ходорковського, здебільшого з політичних мотивів. Ющенко, надмірно зосередившись на реприватизації Криворіжсталі і покаранні її володарів--Пінчука і Ахметова, переслідує апетитні політичні цілі. Йому необхідно, радить Аслунд, обмежити реприватизацію тим, що є поілтично необхідним, а потім офіційно підтримати права власності, бо Україна потребує нових приватизацій, а не реприватизацій, уважає Андерс Аслунд в газеті Геральд трибьюн, зазначаючи, що Ющенку треба збалансувати заклики до соціальної справедливості з необхідністю скріплення прав власності.

А Крісчен саєнс монітор пише, що в країнах колишнього СРСР зростає демократія післі землетрусів, викликаних подіями в Грузії та Україні. Вони знаходять вияв вже у вуличних демонстраціях у країнах середньої азії. Десятки узбеків, вимахуючи оранжевиви прапорами, пройшли вулицями Ташкенту протестуючи проти знесення своїх домів для спорудження паркану. Уряд Карімова був змушений виплатити їм компенсації. У Бішкеку, столиці Киргизстану, сотні демонстрантів вимагали чесних і вільних парламентських виборів. Від Киргизії до Китаю і Молдови, опозиційні партії переймають досвід Грузії і України. Деякі експерти вже передбачають, що в Киргизії відбудеться революція тюльпанів. «Акаєв вже закінчений,-- уважає Олексій Малашенко з центру Карнегі в Москві. Опозиція там сильна, організована і має міжнародну підтримку, зазначає Крісчен саєнс монітор.

А про міжнародну підтримку оранжевої революції пишеться в екстреному прес-релізі американської пі-ар і маркетингової фірми «Рок крік кріейтів» з Вашингтона. Ця фірма, пов’язана з неурядовою організацією «Ініціатива за глобальну справедливість, » головою правління якої є екс-президент США Клінтон, вперше повідомила, що сприяла Україні в розробці її інформаційної стратегії, бренда і політики для інтернет-сайта оранжевої революції. Очолена Клінтоном Ініціативи також повідомляє, що була ініціатором проведення рік тому у Києві міжнародної конференції під девізом «Україна в Європі і світі» за участю Олбрайт, Гавела та інших достойників. Прес-секретар Ющенка Ірина Геращенко не підтвердила інформації Рок Крік про те, що вона розробила інформстратегію оранжевої революції. Цим займалися українські дизайнери і програмісти, -- сказала вона. Геращенко відмовилась назвати країни, де могли розташовуватися інформресурси під час революції, пославшись на те, що надання послуг здійснювала українська інтернет-компанія, для якої це є комерціна таємниця.

Підготував Володимир Звіглянич.