В центрі уваги експертів було питання: Як українська криза впливає на війну з терором? Джон Радзиловський, науковий співробітник інститута Пяста, автор одиннадцяти книг з проблем міжнародного тероризму, уважає, що стабільна і демократична Україна знищить один потенційний перевалочний пункт і джерело зброї для терористів і держав, що підтримують терористів. Крім того, для опозиції в Ірані або на Кубі, Україна може стати символом того, що можна досягти, якщо вірно обрати час. Однак інші експерти--Джон Суєйлс, професор університету Орал Робертс, і Речел Еренфельд, директор американського центру за демократію, уважають, що вивід українських військ з Іраку негативно вплине на війну СЩА з тероризмом. Радзиловський зазначив, що присутність військ України в Іраку--не є рішучим показником участі в боротьбі з тероризмом. Головний урок полягає в тому, що недемократичні режими не можуть бути надійними союзниками у війні, яка може потребувати десятиліть. Практичні проблеми, які наразі стоять перед Україною в галузі війни з тероризмом, відзначалося на симпозіумі, такі: наведення порядку у сфері торгівлі зброєю, щоби виключити нелегальний продаж зброї; обмеження каналів торгівлі людьми; контролль за видачею закордонних паспортів, щоб вони не потрапляли до потенційних терористів. Стосовно ж України, ЄС стоїть перед великою дилемою, пише журнал Фронт Пейдж, а саме: навряд чи він не пообіцяє їй майбутнього вступу, якщо вже він дав це Туреччині. Однак прийняття до ЄС майже півста мільйонів людей змінить цей союз до невпізнаваності і ускладнить стосунки з Росією, чого дуже не хочуть євробюрократи, уважають експерти, що виступали на симпозіумі, організованому журналом Фронт Пейдж.

Вільям Енгдаль, автор книжки про англо-американську нафтову політику і новий світовий порядок, у статті, вміщеній у газеті Ейжа Таймс, пише про величезне значення України у світовій геополітиці. США надзвичайно зацікавлені у встановленні найкращих стосунків з Києвом. У своїй книжці «Велика шахова дошка» Збігнев Бжезинський писав, що метою політики США є «балканізація» Євразії і перешкоджання встановленню стабільних політико-економічних стосунків між Росією, ЄС та Китаєм як противаги американським впливам. Встановив контроль над Україною, уважає Енгдаль, Вашингтон зробить гігантський крок до майбутнього «оточення» Росії. Намаганням росіян використати енергетичну карту для відновлення її політичної ролі на міжнародній арені прийде кінець. Політика Вашингтона скерована на встановлення прямого контролю над потоками нафти і газа з Каспію, включаючи Туркменістан, і на протидію російському впливу від України і Грузії до Азербайджана і Ірана. В основі--визнання США, що світові джерела дешевої нафти вичерпаються в найближчому майбутньому, і головним джерелом сировини та газу для Європи і світу залишаться родовища Каспію та Близького Сходу. Тому боротьба за контроль над Україною прямо пов’язана з питанням про маршрути транспортування нафти. Коли в липні минулого року Рада ухвалила рішення про реверсне використання нафтогону Одеса-Броди, то адміністрація Буша протестувала проти нього, як скерованого на посилення залежності Києва від Москви. Рішення про аверсне використання нафтогону має приймати вже новий уряд, пише Енгдаль. Він нагадує, що 75% нафти і 35--газу для ЄС з Росії йде через Україну. З початком експлуатації родовищ в Азербайджані, Казахстані, Туркменістані і Узбекистані, обсяг поставок енергоносіїв в ЄС через Укрїану суттєво збільшится. Україна тим самим пертвориться на найважливішу фігуру на шаховій дошці Бжезинського, ба навіть й Путіна, зазначає Ейжа Таймс.

Англомовна Київ пост пише, що американська дружина Ющенка--Катерина Чумаченко--може бути прекрасним дипломатом у стосунках з діаспорою, підірваних кучмівським режимом. Взагалі стосунки пост-радянської України з п’ятьма мільйонами етнічних українців на Заході не були рожевими. Багато діаспорян, виходців із західної України, відчували відчуженість від зрусифікованого керівництва. Але й вони припускались помилок, уважає Пост, надмірно зосередившись на мовному питанні у країні, де практична двомовність є засобом повсякденного життя. Корупція, звісно, не змащувала цих стосунків, відзначає тижневик, свідченням чого є те, що жодна організація діаспори не відіграє важливої ролі в Україні. Після оранжевої революції для неї виникають нові можливості, уважає Пост. Прикладом тут може бути орг-діяльність національної діаспори у країнах Балтії, Ізраїля, тощо. Роль Чумаченко тут видається незамінною: сама американка українського походження, вона може бути посередником між керівництвом провідних українських установ за кордоном--у США, Канаді, європейських країнах. Відчуження діаспори від сьогоднішньої України--це факт, відзначає Київ пост, але розрив ширший, аніж глибший. Діаспоряни з всього світу рвуться в Укрїану, зі своїми грошима і досвідом, і новий уряд Ющенка мусить заохочувати їх, а Чумаченко має бути найкращим дипломатом для них, пише Київ-Пост.

Підготував Володимир Звіглянич.